 |
|
ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ПОЛІТИКА ПІД ЧАС ВИБОРЧИХ ПЕРЕГОНІВ
Головною рисою сучасності є зростання масштабів застосування нових інформаційних технологій у різних сферах життя суспільства. Інтернет як технологія не став виключенням та посів своє місце в контексті політичних комунікацій, надаючи політичному процесу нові вектори розвитку. Актуальність досліджуваної теми полягає у тому, що трансформований інформаційний простір сучасної України на даний момент потребує діалогу і взаємодії влади і суспільства. Наразі не тільки суспільство зацікавлене у широкій політичній інформованості, а й політична еліта потребує налагодження зворотнього зв'язку з народом, з інститутами громадянського суспільства, а також легітимності, зміцнення своїх позицій, забезпечення максимальної підтримки суспільства, що особливо важливо під час виборчого процесу. На даний момент, інтернет виступає сполучною ланкою між представниками істеблішменту та потенційним електоратом. Теоретичне і практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані висновки і результати сприятимуть прирощенню знань у галузі вивчення політичних технологій під час виборчого процесу, у рамках яких Інтернет поки що не є достатньо дослідженим середовищем, зважаючи на високу динаміку його розвитку.
Роль новітніх інформаційно-комунікаційних інструментів, що інтенсивно розвиваються, в системі політичних координат була, зокрема, розглянута у працях : А. І. Соловйова, де було досліджено основні технології , що використовуються під час проведення виборів , організації інформаційних кампаній та забезпеченні інших завдань у реальному політичному процесі; Г. Г. Почепцова, де розглядається роль інформаційного простору в політичному житті; А. П. Ситнікова та М. В. Гундаріна, де, зокрема, йшлося про особливості сучасного соціального контексту (нові стадії розвитку суспільства), виходячи з яких сьогодні піддаються аналізу масово - комунікаційні процеси; та В. М. Бебика, де автор пропонує власне розуміння змісту і методів здійснення інформаційно – комунікаційного менеджменту в умовах бурхливого зростання нових інформаційно - комунікаційних і політико-психологічних технологій.
Тема інтернету як інструменту політичної комунікації роль якого в політичному процесі значно зросла, є досить обширною. І масив вже існуючих досліджень дозволяє розглянути її у більш вузькому контексті - „сучасні тенденції використання інтернет-технологій у формуванні іміджу політичного лідера під час виборчих перегонів”. Необхідність вивчення даного аспекту обґрунтована також виникненням нових форм поведінки у віртуальному просторі, зростанням мережевої аудиторії. Об'єктом дослідження є мережа Інтернет в політичному просторі України. Предметом – сучасні інтернет-технології, ресурси, спрямовані на формування іміджу політичного лідера у контексті виборчої кампанії.
Метою статті є визначення ролі інтернет-технологій у формуванні іміджу політичного лідера та виокремлення найбільш продуктивних методів інтернет - просування, визначивши їх переваги.
Людство пройшло крізь певні зміни, пов'язані із появою такого нового типу комунікації як Інтернет. Наслідком цього стало, з одного боку, те, що інформаційні потоки набули більшої глобалізації. З іншого, відбулося підвищення рівня відкритості інформаційних просторів, що призвело до того, що наразі значно складніше контролювати інформаційні потоки. Сучасне суспільство є цілком підготовленим до прийняття таких тенденцій і достатньо зрілим для взаємодій у політичних процесах .
Політичний інтернет володіє цілим рядом особливостей, які сьогодні приваблюють суспільство: 1) доступність політичної інформації; 2) відкритість прийняття рішень; 3) дотримання принципу свободи слова; 4) дотримання принципу плюралізму думок; 5) безперервність комунікації влади і суспільства; 6) реалізація діалогової форми комунікації; 7) врахування зворотного зв'язку.
Таким чином, перелічені вище фактори зумовили включення до стандартного набору засобів впливу на масову аудиторію інструментів інтернет - комунікації.
У свою чергу, Інтернет як засіб комунікації актуальний для політичних лідерів, які зацікавлені у формуванні свого іміджу, з наступних причин:
1) Швидкість поширення інформації;
Тобто, повідомлення, що продукується тим чи іншим (інформація, новина) політиком, буде миттєво тиражуватися. Саморетрансляція – це така особливість Інтернету, яка зумовлює поширювання комунікаційних меседжів, і не вимагає значних матеріальних витрат на її підтримку, що значно спрощує процес просування політичного лідера, (тиражування його заяв) під час виборчого процесу.
2) Інтерактивність;
Інтерактивність – це, у першу чергу, можливість вступати в прямий діалог політичного лідера із аудиторією та можливість представників даної аудиторії спілкуватися між собою, обмінюючись думками.
3) Аудиторні характеристики;
Інтернет надає можливість безпосередньо звернутися до необмеженої кількості громадян - потенційних виборців.
4) Істотно скорочуються часові і матеріальні витрати, бюрократичні процедури;
5) Комунікація може проходити у безперервному режимі;
Немає залежності від просторово-часових характеристик.
6) Наявність лідерів думок в онлайн-комунікації;
Інтернет надає лідерам думок абсолютно унікальні можливості для здійснення своєї активності та взаємодії з цільовою групою, причому ця активність відбувається згідно із двоступеневою моделлю комунікації (спочатку вони отримують інформацію, а потім передають її цільовій групі)
7) Інтернет дозволяє зібрати статистику відвідувачів, намалювати портрет своєї аудиторії, що дає можливість подолати комунікаційні бар'єри і використовувати ці дані під час процесу розробки політічного іміджу.
8) Взаємодія зі ЗМІ ;
Інтернет-технології являють собою інструмент комунікації та взаємодії державної влади з журналістами , адже традиційні ЗМІ часто посилаються на політичні Інтернет-джерела.
Далі ми розглянемо різні способи взаємодії політичних лідерів із суспільством на сьогоднішній день, а також ефективність кожного засобу для іміджу політика, який бажає подолати конкуренцію під час виборів.
Варто відзначити, що імідж – це об'єкт вивчення науки іміджелогії, яку український вчений В. М. Бебик визначає як науку, яка вивчає проблеми формування і створення у суспільній свідомості віртуальніх образів (іміджів) суспільних інститутів (держави, політічніх партій, організацій , установ ) та окремих політічніх лідерів, розробляє сукупність прийомів, технологій и засобів. Формування в суспільній свідомості відповідніх образів реальних суб'єктів політики [1, c. 24].
Вищезазначене формування образу може буте досягнуто за допомогою таких інструментів інтернет-комунікації :
1) Власний інтернет - сайт політика, політичної партії;
На сайтах партій можна знайти різну інформацію – від статуту програми партії до звітів про важливі для суспільства події. Важливим є також той факт, що в цільову групу політичних лідерів входять журналісти та професійні оглядачі, отже будь-яка політична інформація може тиражуватися і новинні – ресурси, надалі, можуть посилатися на сайт політичного лідера.
Відзначимо, що за А. І. Соловйовим, існує ще одна, додаткова, можливість використання власної інтернет-сторінки політичним лідером, а саме - мобілізація добровольців, готових надати підтримку для відповідей лідерів на питання виборців, для інструктування помічників виборчого штабу, збору фінансової допомоги партіям і рухам, проведення маркетингових операцій на електоральному ринку [2, с. 530].
2) Блог;
Комунікація в блозі відбувається на рівні міжособистого спілкування , люди використовують блог як засіб самовираження , створення потрібного образу, іміджу. Так , переваги кандидата (під час передвиборчої кампанії) можуть бути продемонстровані аудиторії через його захоплення книгами, фільмами, домашніми тваринами тощо. Зауважимо , що з появою блогів саме контент , тобто зміст веб-сторінки, а не її зовнішня „упаковка”, виходять на перший план по значущостю як для блогерів , так і для їхніх читачів .
3) Сторінка в соціальній мережі (Facebook.com, vkontakte.ru, twitter.com);
Наявність веб-сторінки в соціальній мережі на момент 2013 року є невід'ємною складовою іміджевих технологій. Тут, як і в блозі, політик має можливість створити власний образ політичного лідера. Варто відзначити , що функціональність сайтів Facebook.сom, vkontakte.ru припускає наявність онлайн-голосування, що розширює межі соціологічних досліджень у період виборчих кампаній і дозволяє політичному лідерові визначити свій рейтинг.
4) Прес-конференції в режимі онлайн, політичний канал на хостингах - youtube.com, ustream.tv, інтернет-ТБ ;
На сьогоднішній день дуже популярними є прес-конференції в режимі онлайн, які дають можливість вийти на прямий контакт з аудиторією, а потім розмістити дискусію, яка відбулася, в загальнодоступному архіві. Щодо цілей пресс-конференції, то це може бути як обговорення конкретної проблематики, так і інтерв'ю із політичним лідером.
5) Форум;
Головна мета участі політика в інтнернет-форумі полягає в безпосередній комунікації з потенційними виборцями, отже тут вектор комунікації набуває вигляду: „ініціатор повідомлення, адресант” - „адресат”.
Підсумовуючи, варто відзначити, що останнім часом політична боротьба на теренах інтернету набирає обертів, але в інструментарії політичного лідера інтеренет-технології все ще виступають у якості допоміжного засобу комунікації. Наразі, в сучасній Україні імідж формують традиційні ЗМІ, а інтернет виконує функцію підтримки вже існуючого іміджу.
Позитивний ефект комунікації під час конкуренції на вмає місце за умовою, якщо з онлайнових структур результат транслюється в офлайнові, особливо під час конкуренції на виборах. (Вибори, за Г. Г. Почепцовим, являють собою інтенсифікацію інформаційної активності [3, с. 15] )
Політологи та інші вчені, які вивчають соціальні взаємодії у мережі Інтрнет, вбачають перспективи розвитку політичних комунікацій не тільки в тому, щоб зробити політичний зв’язок та інформаційний потік більш ефективним та прозорим, але також, щоб використовувати будь-який зручний випадок для участі громадян у політичних процесах.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є детальне вивчення факторів, що мають вплив на більш ефективну та прозору мережеву комунікацію між представниками істеблішменту та суспільством.
Література
1. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка наблік рилейшнз : монографія / В. М. Бебик. – К. : МАУП, 2005. – 440 с. 2. Соловйов А. І. Політологія : Політична теорія , політичні технології : Підручник для студентів вузів. – М. : Высшая школа, 2000. – 559 с. 3. Почепцов Г. Г. Інформаційно- політичні технології. – М. : Центр, 2003. - 381 с. 4. Ситников А. П. Гундарин М. В.Перемога без переможців : Нариси теорії прагмат. комунікацій / А. П. Ситников, М. В. Гундарин. – М. : Імідж-контакт, 2003. - 250 с.