Главная | Обратная связь

Види провадження у цивільному процесі

Цивільний процес має декілька видів проваджень, які розрізня­ються за процедурою.

Найбільш поширеним і типовим для цивільного процесу є позов­не провадження. Для позовного провадження характерно:

1) наявність правової вимоги, яка випливає із порушеного чи оспореного права і підлягає до розгляду в повному порядку, вста­новленому законом (наявність позову);

2) наявність спору про право;

3) наявність двох сторін з протилежними юридичними інтереса­ми, яким представлені широкі можливості щодо захисту своїх прав і законних інтересів у спорі, що виник.

Позовне провадження розпочинається з подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і

передається судді в порядку черговості. Цивільно-процесуальне законодавство не передбачає обов'язкової форми позовної заяви. Однак закон встановлює обов'язкові її реквізити:

— найменування суду, до якого подається заява;

— ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представни­ком, їхнє місце проживання або місцезнаходження, поштовий ін­декс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

— зміст позовних вимог;

— ціну позову щодо вимог майнового характеру;

— виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

— зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

— перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява має бути підписана позивачем або його представ­ником із зазначенням дати її подання.

Позовне провадження здійснюється за процедурою, встановле­ною Цивільним процесуальним кодексом і включає:

1) відкриття провадження у справі. Про відкриття проваджен­ня у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу;

2) попереднє судове засідання — процедура, у ході якої суд з'ясовує питання, які можуть сприяти як врегулюванню спору у позасудовому порядку, так і забезпеченню подальшого ефективно­го вирішення цивільної справи;

3) судовий розгляд — самостійна стадія провадження, в якій здійснюються функції правосуддя і виконуються його завдання, спрямовані на захист прав і законних інтересів фізичних і юридич­них осіб і держави;

4) ухвалення і проголошення рішення у справі. Суд ухвалює рішення іменем України негайно після закінчення судового розгля­ду. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебу­вати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті;

5) набрання рішенням законної сили. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеля­ційне оскарження (протягом 10 днів з дня проголошення рішення), якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеля­ційна скарга не була подана у строк (протягом 20 днів після подан­ня заяви про апеляційне оскарження), рішення суду набирає закон­ної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не ска­совано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Справа має бути розглянута судом у строк не більше двох місяців від дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця.

На будь-якій стадії позовного провадження сторони можуть укласти мирову угодуі повідомити про це суд, зробивши спільну заяву.

Спрощеною формою цивільного судочинства є наказне провад­ження.Наказне провадження значно спрощує процедуру стягнен­ня грошових коштів або витребування майна з боржника, якщо:

1) заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі;

2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення роз­шуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

4) в інших випадках, встановлених законом.

Видача судового наказупроводиться без судового засідання й виклику стягувача та боржника для заслуховування їхніх пояснень. У порядку окремого провадженнясуд розглядає справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника тавекселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таєм­ницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою по­дружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірван­ня, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.