Главная | Обратная связь

Права і обов'язки землекористувачів

Юридичний зміст користування земельними ділянками склада­ють права й обов'язки землекористувачів. Землекористувач має право:

1) самостійно господарювати на землі;

2) власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

3) використовувати наявні на земельній ділянці загальнодоступні корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти;

4) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

5) споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Землекористувач зобов'язаний:

1) використовувати землю за цільовим призначенням;

2) дотримуватись вимог законодавства про охорону навколиш­нього середовища;

3) вчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

4) не порушувати права власників суміжних земельних ділянок і землекористувачів;

5) підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші корисні влас­тивості землі;

6) надавати в органи державної влади й органи місцевого само­врядування відомості про стан і використання землі та інших природних ресурсів;

7) дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов'я­заних з установленням земельних сервітутів та охоронних зон;

8) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальних систем.

Таким чином, права й обов'язки землекористувача багато в чому подібні до прав власника земельної ділянки. У той же час така важ­лива правоможність власника як право розпорядження землею в нього відсутня.

3.8.9. Порядокпередачі землі у власність та надання у користування

Підставою передачі землі у власність є приватизація земель державної або комунальної власності. Приватизація земельної ділянки може здійснюватися тільки громадянами України.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної район­ної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земель­ної ділянки. Ці органи у місячний строк мають прийняти рішення щодо приватизації земельної ділянки.

Громадяни мають право одержати безоплатно у власність земель­ну ділянку із земель державної або комунальної власності для:

— ведення фермерського господарства;

— ведення особистого селянського господарства (не більше 2 гектарів);

— ведення садівництва (не більше 0,12 гектара);

— будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара);

— індивідуального дачного будівництва (не більше 0,10 гектара);

— будівництва індивідуальних гаражів (не більше 0,01 гектара). Для цього громадяни подають заяву до відповідної районної,

Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використан­ня. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, се­лищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ді­лянки фермерському господарству — також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміоло­гічним органами, органами архітектури і охорони культурної спад­щини та подається на розгляд до відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, які у місячний строк розглядають проект відведення та приймає рішення про пе­редачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу вико­навчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земель­ної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користу­ються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають доку­ментів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ді-

лянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування. Термін добросовісного та відкритого користування земельною ділянкою має становити не менше 15 років. При цьому використання земельної ділянки має бути безперервним, тобто щорічним. Сезонні перерви обробки землі не повинні братися до уваги.

Перебіг терміну за давністю користування для набувача права власності на землю або надання її в користування починається з моменту фактичного використання земельної ділянки.

Земельна ділянка може бути надана у постійне користування юридичним особам.

Юридична особа, яка зацікавлена в одержанні земельної ділян­ки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування розглядає клопотання у місяч­ний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землеко­ристувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку держав­ної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, по­дається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищ­ної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконав­чої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишен­ня клопотання без розгляду у встановлений строк може бути оскар­жено в судовому порядку.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користу­вання земельною ділянкою посвідчується державними актами.