Главная | Обратная связь

Адміністративні правовідносини

Специфіка адміністративно-правових відносин полягає в тому, що вони мають владний характер: ці відносини виникають між пануючим і підвладним, між суб'єктами, нерівними один до одного. Такі, наприклад, правовідносини між водієм автотранспортного засобу та інспектором дорожньо-патрульної служби ДАІ, який його зупинив.

Структура адміністративно-правових відносин:

1) суб'єкти. Один із учасників адміністративно-правових відно­син — посадова особа або орган державної виконавчої влади, що діють у межах своєї компетенції. Іншим учасником може бути фі­зична або юридична особа.

Адміністративна правоздатність фізичної особи (громадянина України, іноземного громадянина чи підданого, особи без грома­дянства) виникає з моменту народження і припиняється її смертю.

Адміністративна дієздатність фізичної особи залежить від віку. Часткова дієздатність громадян України виникає з досягненням шкільного віку. Громадяни України, що досягли 16 років, зобов'язані отримати паспорт. Повна адміністративна правоздат­ність виникає з досягненням 18 років.

Адміністративна дєліктоздатність (здатність нести юридичну відповідальність за порушення норм адміністративного законодавс­тва) залежить від віку й осудності. Загальний вік, з якого настає адміністративна відповідальність, визначений Кодексом про ад-

міністративні правопорушення і складає 16 років. Осудність — це такий психічний стан, за яким особа в момент здійснення проступ­ку здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Адміністративна правосуб'єктність юридичної особи виникає в момент її державної реєстрації;

2) об'єкт. Об'єктом адміністративних правовідносин є те соціаль­не благо, з приводу якого виникли ці відносини. Наприклад, нор­мальне функціонування органів державної влади, правопорядок і громадський порядок;

3) зміст. Змістом адміністративних правовідносин є права і обов'язки їхніх учасників.

Проаналізуємо структуру правовідносин, що виникли між ін­спектором дорожньо-патрульної служби ДАІ та водієм автомобіля, що перевищив припустиму швидкість руху. Суб'єктами даних пра­вовідносин виступають представник державної влади і підвладна особа. Об'єктом є реальне соціальне благо — безпека дорожнього руху, його учасників. Змістом є право інспектора ДПС ДАІ вимага­ти припинення правопорушення й обов'язок водія підкоритися законній вимозі.

Державна служба

Державна служба виступає як діяльність держави щодо форму­вання кадрового складу державного апарату та правового регулю­ванню роботи державних службовців.

Кожен державний службовець виконує певні покладені на нього обов'язки і у зв'язку з цим займає певну державну посаду.

Принципи державної служби:

— служіння народу України;

— демократизм і законність;

— гуманізм і соціальна справедливість;

— пріоритет прав людини і громадянина;

— професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;

— персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліни;

— дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

— дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Право на державну службу мають громадяни України незалеж­но від походження, соціального і майнового стану, расової і націо­нальної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання. Умовою доступу до державної служби є відповідна посаді освіта та (або) професійна підготовка, а

також успішне проходження конкурсного відбору або іншої проце­дури обрання (призначення) на посаду.

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в держав­ному органі та його апараті недієздатні особи, особи, які мають судимість, несумісну із зайняттям посади. Не допускається підпо­рядкування на службі родичам або своякам.

Державна служба передбачає низку обмежень, зокрема, держав­ні службовці (крім народних депутатів та керівників міністерств та відомств) не мають права бути членами політичних партій. Не до­пускаються страйки державних службовців.

Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їхньої праці проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються. В Україні встановлені сім категорій та тринадцять рангів державних службовців.