Главная | Обратная связь

Загальна характеристика підстав припинення трудового договору

У законодавстві про працю для визначення підстав припинення трудових відносин вживається кілька термінів: "припинення трудового договору", "розірвання трудового до­говору", "звільнення працівника".

Припинення трудового договору є родовим поняттям для всіх підстав і означає припинення трудових відносин неза­лежно від того, з чиєї ініціативи або за якими іншими підста­вами вони припиняються. Термін "розірвання трудового дого­вору" передбачає ініціативу працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП), власника (ст.ст. 28, 40, 41 КЗпП), профспілкового органу (ст. 45 КЗпП), батьків неповнолітнього працівника (ст. 199 КЗпП).

Основні підстави припинення трудового договору встановлено ст. 36 КЗпП.

1. Угода сторін (п. 1 ст. 36). Сторони мають дійти зго­ди з таких моментів: а) самий факт припинення трудових від­носин; б) припинення трудових відносин не з ініціативи пра­цівника (у наказі про звільнення та у його трудовій книжці буде посилання не на ст. 38 або ст. 39, а на п. 1 ст. 36 КЗпП; в) дата припинення відносин. На відміну від розірвання тру­дового договору з власної ініціативи, коли працівник до за­кінчення строку попередження про звільнення може відізвати

свою заяву, відмова від припинення трудових відносин за п. 1 ст. 36 КЗпП може відбутися тільки за погодженням сторін.

2. Закінчення строку (п. 2 ст. 36). Це може бути під­ставою припинення тільки тих трудових договорів, які укла­дено на певний строк відповідно до п. 2 та п. З ст. 23 КЗпП. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна із сторін не ви­магала його припинення, то вважається, що дія трудового до­говору продовжується на невизначений строк.

3. Призов або вступ працівника на військову службу, на­правлення на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36).

4. Розірвання трудового договору за такими підстава­ми (п. 4 ст. 36): з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціа­тиви власника або уповноваженого ним органу (ст.ст. 40, 41) або з ініціативи профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

5. Переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду (п. 5 ст. 36). Для цього необхідні не тільки факт за­прошення працівника для роботи на іншому підприємстві або обрання його на виборну посаду, але й згода власника підпри­ємства на звільнення саме за п. 5 у зв'язку з переведенням.

6. Відмова працівника від переведення на іншу роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, органі­зацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36).

7. Вирок суду (п. 7 ст. 36), в якому встановлено пока­рання, що виключають продовження працівником роботи (по­збавлення волі, виправні роботи не за місцем роботи та ін.).

8. Контракти, укладені відповідно до законів України, в яких можуть передбачатися додаткові, порівняно із законодав­ством, підстави розірвання трудового договору (п. 8 ст. 36).

Підстави припинення трудових відносин також вста­новлені: у ст. 28 КЗпП (звільнення працівника за результата­ми випробування, яким виявлено його невідповідність робо­ті); у ст. 37 КЗпП (припинення трудового договору з праців­ником, направленим за постановою суду на примусове ліку-

139вання); у ст. 199 КЗпП (розірвання трудового договору з не­повнолітнім на вимогу його батьків, усиновителів і піклува­льників).

Відповідно до ст. 7 КЗпП законодавством, що регулює працю осіб, які працюють в особливих умовах, можуть встано­влюватися додаткові підстави припинення трудових відносин.