 |
|
Особисте селянське господарство
На сьогодні десятки тисяч селян ведуть індивідуальне господарство на невеликих, зокрема на присадибних ділянках. Завдяки їх старанній і нелегкій праці та членів їхніх сімей ці господарства постачають на ринок міст значну кількість овочів, фруктів, м'ясо-молочної продукції.
Правовою основою діяльності таких господарств став Закон України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р. Згідно із Законом особисте селянське господарство {ОСТ) - це господарська діяльність, яка проводиться селянином або всіма членами його родини, що спільно проживають, з метою задоволення їхніх потреб шляхом виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків й надання іншим особам певних послуг, зокрема у сфері сільського туризму. Особисте селянське господарство не є юридичною особою, а його діяльність не вважається підприємницькою.
Для ведення особистого селянського господарства використовуються земельні ділянки розміром не більше двох гектарів, які передаються селянину у власність або оренду. Розмір земельної ділянки ОСГ може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами ОСГ.
Земельні ділянки та майно ОСГ можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів ОСГ.
У разі виходу з ОСГ кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натуральній формі.
Члени ОСГ мають право укладати будь-які угоди, що не суперечать законодавству, реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, проводити в установленому порядку зовнішньоекономічну діяльність, використовувати для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти та інші корисні властивості землі.
_________________________________________________________ 343
З метою захисту спільних інтересів ОСГ можуть об'єднуватись у виробничі товариства, асоціації та спілки.
Члени ОСГ зобов'язані дотримуватися вимог земельного законодавстватазаконодавства про охорону довкілля, використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів, дотримуватись правил добросусі дства та своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають щорічно передбачати кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку ОСГ, зокрема в організації діяльності з надання ветеринарних, агрономічних, зоотехнічних, інженерно-технічних та інших послуг.
§ 163. Охорона земель
На сьогодні ми спостерігаємо масове забруднення земель промисловими відходами, будівельним та побутовим сміттям тощо. Втім, земля - основне багатство України, яка за кількістю та якістю чорноземів не має собі рівних у світі. Захист земель від будь-яких шкідливих впливів та будь-якого забруднення має стати предметом виховання, центром уваги з боку моралі і права.
Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Охорона земель включає:
• обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального
землекористування;
• захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та
чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших
потреб;
• захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування,
вторинного засолення, переосушення, ущільнення,
344_____________________________________________
забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних та техногенних процесів;
• збереження природних водно-болотних угідь;
• попередження погіршення естетичного стану та екологічної
ролі антропогенних ландшафтів;
• консервацію деградованих і малопродуктивних
сільськогосподарських угідь.
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Відповідно до Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 р. державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, самоврядний контроль - районні та обласні ради, а громадський контроль - громадські інспектори, які призначаються органами місцевого самоврядування.
До юридичних осіб і громадян, винних в порушенні законодавства про охорону земель, застосовуються заходи дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності. Застосування цих видів юридичної відповідальності не звільняє винних від відшкодування збитків, заподіяних земельним ресурсам, у повному обсязі.
Водночас, у разі порушення громадянами та юридичними особами вимог законодавства в галузі охорони земель, може бути застосована тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки.