 |
|
Поняття неосудності
Неосудність — це нездатність особи внаслідок психічного розладу усвідомлювати свої дії або керувати ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння.
_________________________________________________________ 359
Причиною такого стану може бути хронічна душевна хвороба, тимчасовий розлад душевної діяльності, недоумство чи інший хворобливий стан психіки. До неосудного можуть бути вжиті примусові заходи медичного характеру.
До примусових заходів медичного характеру закон відносить госпіталізацію до психіатричного закладу.
Не підлягає покаранню також особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку захворіла на душевну хворобу, яка позбавила її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Така особа може підлягати відповідальності лише після одужання.
§ 174, Особливості відповідальності неповнолітніх
Кримінальний кодекс розглядає вчинення злочину неповнолітніми як пом'якшувальну обставину. Адже закон зважає на те, що формування неповнолітнього як особистості ще не закінчилося. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років, лише за вчинення таких тяжких злочинів, як-от: умисне вбивство, посягання на життя працівника міліції, умисне тяжке і середньої тяжкості ушкодження, бандитизм, зґвалтування, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, шляхів сполучення, транспортних засобів, незаконне заволодіння транспортними засобами, хуліганство.
При призначенні покарання неповнолітньому суд враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
До неповнолітніх можуть бути застосовані такі види покарань:
1) штраф — застосовується лише до неповнолітніх, що мають
самостійний дохід або майно;
2) громадські роботи;
3) виправні роботи на строк від двох місяців до одного року;
4) арешт на строк від 15 до 45 діб;
5) позбавлення волі у спеціальних виховних установах на строк
до 10 років, а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним
позбавленням життя людини, - на строк до 15 років.
До неповнолітнього, що вчинив злочин, який не становить великої суспільної небезпеки, може бути застосовано звільнення від
360_____________________________________________
відбуття покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю від одного до двох років.
До неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої тяжкості й виявив щире розкаяння, судом можуть бути застосовані, зокрема, такі заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля І встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу; 4) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків на строк, що не перевищує трьох років.
У разі ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він направляться для відбування призначеного покарання.
§175. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
При призначенні покарання особі, яка засуджується до позбавлення волі на строк до п'яти років, а також при призначенні покарання у вигляді виправних робіт суд, враховуючи особу винного та можливості його виправлення і перевиховання, може ухвалити звільнити винного від відбування покарання з випробуванням.
Засудженому встановлюється іспитовий строк тривалістю від одного до трьох років. Суд може покласти на засудженого певні обов'язки: попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; не виїжджати за межі України; повідомляти про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, пройти курс лікування від алкоголізму чи наркоманії та ін.
Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, суд направляє його для відбування призначеного покарання. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки, звільняється від призначеного йому покарання.
_________________________________________________________ 361