 |
|
Обов’язкове проведення екологічного аудиту
Аудитором з питань екології (екоаудитор) може бути особа, яка має вищу освіту, кваліфікацію і фахові знання, практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років підряд на посадах аудитора, еколога, юриста, фінансиста або економіста, володіє навичками аналізу експертної інформації, методикою та стандартами еколого-аудиторської оцінки і має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Екоаудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, або створити аудиторську фірму, об’єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог Закону України “Про екологічний аудит” та інших законів України.
Екоаудиторам забороняється здійснювати аудит виробничих об'єктів в разі, якщо вони мають безпосереднє відношення до них шляхом одержання дивідендів від акцій і прибутків від застосування корпоративних прав.
Екоаудитором не може бути особа, що має непогашену судимість за економічні злочини.
Еколого-аудиторською діяльністю має право займатись юридична особа, створена на основі будь-яких форм власності, для провадження виключно еколого-аудиторської діяльності.
Еколого-аудиторська діяльність може провадитись також іншими юридичними особами за наявності в їх кадровому складі провідного аудитора з питань екології, який виконує функції керівництва цією організацією.
Загальний розмір частки власності засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, що не є екоаудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків.
Еколого-аудиторській організації дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо в ній працює хоча б один екоаудитор.
Керівництво еколого-аудиторської організації може здійснюватись виключно провідним екоаудитором.
Незалежність аудиторів з питань екології забезпечується:
- забороною втручання будь-кого в проведення екологічного аудиту, крім випадків порушення аудиторами з питань екології вимог законодавства;
- конфіденційністю проведення екологічного аудиту;
- захистом прав виконавців екологічного аудиту у встановленому законодавством порядку.
З метою перевірки та оцінки діяльності підприємств, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, а також джерел підвищеної екологічної небезпеки здійснюється обов’язковий екологічний аудит, спрямований на встановлення відповідності стану об’єкту екологічного аудиту вимогам та нормам екологічної безпеки, оцінку сукупного шкідливого впливу об’єкту на навколишнє природне середовище і забезпечення превентивних заходів по усуненню (зменшенню) негативного шкідливого впливу.
Проведення екологічного аудиту є обов’язковим для:
1) еколого-небезпечних об’єктів і підприємств, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
2) військових, оборонних та інших об’єктів, що становлять державну таємницю та які мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища, або потенційно здатні негативно впливати на стан навколишнього середовища та здоров’я населення;
3) приватизації юридичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
4) банкрутства юридичних чи фізичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
5) проведення екологічного страхування з метою визначення ставок чи розмірів страхових платежів і/або відшкодування збитків, заподіяних порушенням вимог екологічного законодавства;
6) надання підприємствам, незалежно від форми власності, безповоротної допомоги з державних екологічних фондів;
7) оцінювання діяльності, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварій і стихійних лих;
8) реалізації національних, державних, галузевих, регіональних екологічних програм та природоохоронних заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
9) у випадку прийняття відповідного рішення державними органами щодо продовження дії ліцензії, дозволів, виданих підприємствам, установам, організаціям і громадянам, які здійснюють експлуатацію екологічно-небезпечних об’єктів, а також при задоволенні екологічних заяв підприємств, організацій, громадян для внесення виробничих ділянок в державний реєстр та маркування про високий екологічний стандарт продукції;
10) виконання міжнародних зобов’язань України у сфері раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;
11) інших, встановлених законодавством, випадках.
Виконавцем проведення обов’язкового екологічного аудиту є посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його територіальних органів, наділені спеціальними повноваженнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, а також уповноважені посадові особи служби екологічної безпеки Збройних Сил України. Виконавцем проведення обов’язкового екологічного аудиту є спеціально уповноважені посадові особи територіальних управлінь екологічної безпеки та Фонду держмайна. Виконавцем проведення обов’язкового екологічного аудиту можуть бути незалежні аудитори з питань екології, аудиторські організації з питань екології та інші організації, за наявності в їх кадровому складі провідного аудитора з питань екології, які стали переможцями конкурсу на проведення екологічного аудиту, а також спеціально уповноважені посадові особи територіальних управлінь екологічної безпеки, за умови прийняття відповідного рішення керівним органом з управління екологічної безпеки.
Джерелом фінансування проведення обов’язкового екологічного аудиту є частина Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, яка щороку встановлюється Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту державного бюджету України на основі пропозицій, поданих центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Фінансування проведення обов’язкового екологічного аудиту надається на тендерній основі у вигляді грантів, сума яких встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів окремо по кожному об’єкту екологічного аудиту, виходячи з характеру і складності об’єкта аудиту.
В разі необхідності, центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів може бути оголошено конкурс на проведення екологічного аудиту і по іншим пунктам джерелом фінансування якого є частина Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Джерелом фінансування проведення обов’язкового екологічного аудиту є власні кошти замовника.
3.5.1. Екологічна заява
Підставою для підготовки та подання екологічної заяви є попереднє проведення екологічного аудиту промислової ділянки суб’єкту господарювання.
Екологічні заяви затверджуються незалежними, акредитованими аудиторами (організаціями) з питань екології.
Екологічна заява включає:
1) опис діяльності компанії в межах ділянки, що розглядається;
2) оцінку всіх істотних екологічних проблем стосовно цієї діяльності;
3) зведені дані про емісії і скидання забруднювальних речовин, утворення відходів, витрати сировини, енергії та води, шум та інші впливи на довкілля;
4) дані про інші фактори, віднесені до екологічної характеристики компанії;
5) опис основних положень екологічної політики компанії, програми та системи управління, впроваджених на ділянці, що розглядається;
6) термін випуску наступної заяви;
7) прізвище акредитованого аудитора з питань екології.
Належним чином підготовлена та завірена екологічна заява може бути опублікована для широкого інформування населення про екологічний стан промислових ділянок підприємства, а також подана до компетентного органу для внесення промислової ділянки в офіційний державний реєстр екологічно безпечних ділянок й, на основі цього, маркування про високий екологічний стандарт продукції, виробленій на цій ділянці.
3.5.2. Реєстрація промислових ділянок
Державна реєстрація промислових ділянок (реєстрація) - це добровільне внесення промислових ділянок до офіційного державного реєстру промислових ділянок, які задовольняють вимогам екологічної безпеки, на основі поданої екологічної заяви.
Реєстрація та ведення офіційного державного реєстру промислових ділянок здійснюється компетентним органом.
Підставою для реєстрації є попереднє одержання та розгляд компетентним органом належним чином підготовленої та затвердженої акредитованим аудитором з питань екології екологічної заяви, а також внесення реєстраційного внеску, розмір якого встановлюється компетентним органом.
Розгляд екологічної заяви здійснюється на протязі одного місяця і не може перевищувати цього терміну.
Результат розгляду екологічної заяви повідомляється компетентним органом замовнику реєстрації в письмовій формі протягом 5-ти денного терміну.
В разі, якщо дані, що містяться в екологічній заяві, відповідають встановленим вимогам, що розробляються й затверджуються компетентним органом з врахуванням міжнародних стандартів, компетентний орган реєструє ділянку і присвоює їй відповідний реєстраційний номер.
Список зареєстрованих ділянок постійно переглядається, уточнюється й публікується компетентним органом на його офіційному сайті через мережу Інтернет, для чого компетентний орган відводить окрему сторінку.
Компетентний орган встановлює періодичність подання екологічних заяв з метою продовження знаходження промислової ділянки в офіційному реєстрі. При цьому підставою для подання екологічної заяви є повторне проведення екологічного аудиту промислової ділянки.
Період подання повторної екологічної заяви для продовження реєстрації не може бути меншим одного року.
В повторній екологічній заяві на продовження реєстрації враховуються лише істотні зміни, які мали місце на ділянці в поточному році після подання попередньої заяви й подається їх опис.
Проведення екологічного аудиту й підготовка екологічної заяви може бути необов’язковою в разі, якщо протягом встановленого компетентним органом періоду подання екологічних заяв не сталося суттєвих змін в технологічному процесі виробництва продукції, які погіршують стан навколишнього природного середовища, що підтверджується відповідним висновком аудитора з питань екології.
В такому разі, для продовження реєстрації промислової ділянки, замовник реєстрації надсилає відповідний висновок аудитора з питань екології до компетентного органу.
Повторна сплата реєстраційного внесу на продовження реєстрації є обов’язковою.
В разі, якщо дані екологічної заяви не відповідають встановленим вимогам, компетентний орган надсилає обґрунтовану відмову з зазначенням причини відмови й сума реєстраційного внеску повертається.
Замовник реєстрації промислової ділянки має право повторно подати екологічну заяву з урахуванням зауважень і висновку, встановленого компетентним органом.
У випадку, якщо компетентний орган одержить від відповідного органу державного управління повідомлення про порушення екологічних нормативів на промисловій ділянці, він відмовляє в реєстрації або виключає ділянку з реєстру, інформуючи про це замовника реєстрації в письмовій формі. Це рішення переглядається, якщо компетентний орган одержить від відповідного органу державного управління або від замовника реєстрації повідомлення про те, що порушення припинено і створені необхідні умови, які гарантують запобіганню виникненню порушень надалі.
У разі, якщо замовник продовження реєстрації не подасть екологічної заяви і не внесе повторного реєстраційного внеску до компетентного органу протягом трьох місяців з дати, встановленої компетентним органом для повторного подання заяв, промислова ділянка автоматично вилучається з офіційного реєстру, про що компетентний орган інформує замовника реєстрації. Компетентний орган має право також вилучити промислову ділянку з реєстру в будь-який момент в разі, якщо він дійде висновку про невідповідність ділянки встановленим вимогам. В такому разі компетентний орган письмово інформує замовника з обґрунтуванням причини вилучення з реєстру. Сума реєстраційного внеску при цьому не повертається.
Рішення компетентного органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Маркування про високий екологічний стандарт продукції - це зображення спеціально затвердженої компетентним органом екологічної емблеми зеленого кольору на продукції, що була виготовлена на внесеній до офіційного державного реєстру промисловій ділянці, яка виконує інформативну функцію про відповідність цієї продукції прийнятим екологічним стандартам.
Підставою для маркування продукції є попереднє внесення до офіційного державного реєстру промислової ділянки, на якій було виготовлено продукцію. Емблема про високий екологічний стандарт продукції може використовуватись для реклами продуктів або на самих продуктах чи їх упаковці та в інших випадках з метою стимулювання просування товару. Спеціальна екологічна емблема може бути нанесена на продукцію лише в тому випадку, якщо вона була виготовлена після внесення промислової ділянки до офіційного реєстру. Маркуванню підлягає виключно лише та частина продукції з загального асортименту продукції виробника, яка була виготовлена на внесеній до офіційного державного реєстру промисловій ділянці. Використання емблеми для реклами продуктів або на самих продуктах чи їх упаковці, виготовлених на незареєстрованих ділянках, забороняється.
Зразок емблеми в текстовому та електронному вигляді зберігається в компетентного органа й безоплатно видається на вимогу замовника реєстрації промислової ділянки в разі внесення її до реєстру. В разі, якщо продукція виготовлена на промисловій ділянці, яка знаходиться поза межами України, її відповідність національним екологічним стандартам встановлюється на основі Закону України “Про стандартизацію”.