 |
|
МОДУЛЬ 4. Екологічний оцінка та екологічний аудит в Україні
3.1. Теоретичні питання екологічного аудиту
Відносини в сфері екологічного аудиту регулюються Законом України “Про екологічний аудит”, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про аудиторську діяльність” та іншими законодавчими та нормативними актами, прийнятими відповідно до них.
Екологічний аудит - це різновид аудиторської діяльності, яка здійснюється в інтересах суб’єктів господарювання і держави й пов’язана з перевіркою діяльності суб’єктів господарювання з метою встановлення відповідності їх роботи вимогам екологічної безпеки, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, отримання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкту аудиту та формування на її основі аудиторського висновку про його екологічний стан, підвищення конкурентоспроможності ті інвестиційної привабливості об’єкта аудиту в результаті здійсненої перевірки.
Основними завданнями екологічного аудиту є:
1) збирання достовірної інформації про виробничу діяльність об’єкту аудиту та формування на її основі аудиторського висновку про його реальний екологічний стан;
2) визначення рівня екологічного ризику і безпеки здійснюваної діяльності;
3) встановлення відповідності об’єктів аудиту вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;
4) оцінка впливу діяльності об’єктів екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і якості природних ресурсів;
5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
6) підготовка об’єктивних та обґрунтованих еколого-економічних рекомендацій та заходів на замовлення суб’єктів підприємницької діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей.
Основними принципами екологічного аудиту є;
1) презумпція потенційної екологічної небезпеки господарської або іншої діяльності;
2) адекватність збору, аналізу й документування результатів цілям аудиту;
3) збалансованість екологічних, економічних та соціальних інтересів;
4) наукова обґрунтованість, об’єктивність, достовірність, конфіденційність;
5) незалежність функцій та висновків екологічного аудиту щодо перевірки діяльності в загальній та екологічній системах управління;
6) обов’язковість урахування вимог екологічної безпеки.
Об’єктами екологічного аудиту можуть бути:
- діючі підприємства, господарські об’єкти, організації, установи;
- екологічні ситуації, що склалися на певних територіях;
- окремі ділянки (об’єкти) природних ресурсів, які надані чи надаються у користування;
- окремі види діяльності фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності і підпорядкування, в тому числі режимні, особливо режимні і важливі об’єкти збройних сил України, а також озброєння, військова техніка, військові об’єкти і військова діяльність, які негативно впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища;
- інвестиційні та приватизаційні пропозиції, програми, проекти, кредитні угоди.
Суб’єктами екологічного аудиту є:
1) замовники:
- фізичні та юридичні особи - щодо природних ресурсів, які надаються їм у користування;
- власники господарюючих суб’єктів або особи, які мають право з контракту доручати проведення аудиту;
- центральні або місцеві органи виконавчої влади;
- органи місцевого самоврядування.
2) виконавці:
- аудиторські організації з питань екології та інші організації, за наявності в їх кадровому складі провідного аудитора з питань екології;
- провідні аудитори з питань екології;
- аудитори з питань екології;
- аудиторські групи;
- посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його територіальних органів, наділені спеціальними повноваженнями, а також уповноважені посадові особи служби екологічної безпеки Збройних Сил України (при проведенні обов’язкового державного екологічного аудиту військових, оборонних та інших об’єктів, що становлять державну таємницю);
- спеціально уповноважені посадові особи територіальних управлінь екологічної безпеки та Фонду держмайна (при проведенні обов’язкового державного екологічного аудиту в процесі приватизації юридичних осіб, які здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України).