 |
|
Оцінка впливу на навколишнє середовище
При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяють такі документи:
- геологічне середовище;
- повітряне середовище;
- мікроклімат;
- водне середовище;
- ґрунт;
- рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти.
Розглядаються тільки ті компоненти і об’єкти навколишнього середовища, на які впливає проектована діяльність, а також ті, сучасний стан яких не відповідає нормативному. Для кожного компонента навколишнього природного середовища, що розглядаються, наводяться:
- обґрунтування необхідності його характеристики;
- перелік впливів, які ранжуються за масштабом і значенням наслідків та їх характеристика, що включає якісні параметри, рівень небезпеки;
- обґрунтування меж зон впливів проектованої діяльності;
- характеристика ретроспективного, сучасного і прогнозованого станів та їх оцінювання відносно фонових і нормативних показників з урахуванням можливих аварійних ситуацій;
- обґрунтування заходів щодо попередження або обмеження впливів, оцінювання їх ефективності та характеристика залишкових впливів.
Результати аналізу і оцінки стану та змін компонентів природного середовища відображаються на ситуаційній схемі та картографічному матеріалі.
2.3.1. Оцінка впливу на атмосферу
Оцінка впливів на повітряний басейн підлягають аналізу впливи приоритетних і специфічних забруднюючих речовин, що містяться у викидах об’єктів проектованої діяльності, з урахуванням фонових концентрацій у межах зон їх впливів:
- наводяться їх кількісні характеристики;
- враховуються впливи, що мають підсумовуватися;
- наводяться результати розрахунків приземних концентрацій;
- враховуються можливі аварійні ситуації та несприятливі -метеорологічні умови;
- обґрунтовуються рівні гранично допустимих викидів і заходи щодо попереджання або зменшення утворення і виділення забруднюючих атмосферу речовин.
Наводиться аналіз впливів теплових викидів, шуму, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань і обґрунтовуються заходи щодо їх попередження або зменшення.
Атмосфера – один з елементів навколишнього середовища, який завжди схильний до впливу людської діяльності. Наслідки такого впливу залежить від багатьох чинників і є зміною клімату й хімічного складу атмосфери. Ці зміни, байдужі для самої атмосфери, є істотним чинником впливу на біотичну складову середовища, зокрема на людину.
Атмосфера або повітряне середовище, оцінюється в двох аспектах.
1. Клімат і його можливі зміни як під впливом природних причин, так і під впливом антропогенних дій взагалі (макроклімат) і даного проекту зокрема (мікроклімат). Ці оцінювання допускають також прогноз можливого впливу кліматичних змін на здійснення проектного виду антропогенної діяльності.
2.Забруднення атмосфери, оцінювання якого проводиться за структурною схемою. Спочатку оцінюється можливість забруднення атмосфери за допомогою одного з комплексних показників: потенціал забруднення атмосфери (ПЗА), розсіююча здатність атмосфери (РЗА) тощо. Потім проводиться оцінювання існуючого рівня забруднення атмосфери в даному регіоні. Висновки кліматично-метеорологічних особливостей і початкове забруднення атмосфери спираються на, перш за все, дані регіонального Укргідромету, у меншій мірі - на дані санітарно-епідеміологічної служби і спеціальних аналітичних інспекцій, а також на інші літературні джерела. І, нарешті, на підставі отриманих оцінювань і даних про конкретні викиди в атмосферу проектного об’єкту розраховуються прогнозні оцінки забруднення атмосфери з використанням спеціальних комп’ютерних програм (“Еколог”, “Гарант”, “Ефір” і ін.), які дозволяють не тільки розрахувати рівні потенційного забруднення атмосфери, але і отримати картосхеми полів концентрацій і дані впливу забруднюючих речовин на підстилаючу поверхню.
Критерієм оцінювання рівня забруднення атмосфери є гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин. Виміряні або розраховані концентрації забруднюючих речовин в повітрі порівнюються з ГДК і, таким чином, забруднення атмосфери вимірюється у величинах (частках) ГДК (табл.2.3.).
Таблиця 2.3.
Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовій у атмосферному повітрі
| Інгредієнт | ГДК середньодобова, мг/м3 | ГДК максимальноразова, мг/м3 | Клас небезпеки | Код речовини | Коефіцієнт відносної агресивності Аі, умовн.т/т |
| Діоксид сульфуру | 0.05 | 0.5 | |||
| Діоксид нітрогену | 0.04 | 0.085 | 41.1 | ||
| Оксид нітрогену | 0.06 | 0.4 | 8.3 | ||
| Оксид карбону | 3.0 | 5.0 | |||
| Аміак | 0.04 | 0.2 | 10.4 | ||
| Сірчана кислота | 0.1 | 0.3 | |||
| Зварювальна аерозоль | 0.15 | 0.5 | |||
| Продовження табл. 2.3. | |||||
| Мідь та ії оксиди | 0.002 | 0.2 | |||
| Ртуть | 0.0003 | 0.003 | |||
| Свинець та його сполуки | 0.0003 | 0.001 | 41.5 | ||
| Хром (CrO3) | 0.0015 | 0.0015 | |||
| Оксиди заліза | 0.04 | 0.4 | - | ||
| Оксиди алюмінію | 0.01 | 0.1 | 65.8 | ||
| Азотна кислота | 0.15 | 0.4 | 17.8 | ||
| HCl (газ) | 0.2 | 0.2 | 15.4 | ||
| HCN (газ) | 0.2 | 0.2 | |||
| Миш’як | 0.003 | 0.03 | |||
| Вуглець (С) | 0.15 | 0.05 | 41.5 | ||
| Діоксид селену | 0.00005 | 0.0001 | |||
| HF (газ) | 0.005 | 0.02 | |||
| Бензол | 0.1 | 1.5 | 11.0 | ||
| Ксилол | 0.2 | 0.2 | 2.4 | ||
| Толуол | 0.6 | 0.6 | 3.2 | ||
| Стирол | 0.002 | 0.04 | 62.2 | ||
| Бенз|а|пірен | 0.00001 | 12.6 × 105 | |||
| Нафталін | 0.03 | 0.03 | 63.2 | ||
| Дихлоретан | 1.0 | 3.0 | 2.9 | ||
| і-Пропанол | 0.6 | 0.6 | 3.2 | ||
| Метанол | 0.5 | 1.0 | 4.9 | ||
| н-Пропанол | 0.3 | 0.3 | 4.5 | ||
| Етанол | 5.0 | 5.0 | 0.1 | ||
| Фенол | 0.03 | 0.01 | 309.6 » 310 | ||
| Бутилацетат | 0.1 | 0.1 | 1.7 | ||
| Етилацетат | 0.1 | 0.1 | 1.7 | ||
| Ацетон | 0.35 | 0.35 | 5.6 | ||
| Сірководень | 0.08 | - | |||
| Оцтова кислота | 0.06 | 0.2 | 16.9 | ||
| Бензин | 1.5 | 5.0 | 0.7 | ||
| Сполуки ніколю | 0.001 | 0.01 | |||
| Етилцелозольв | - | 0.7 | |||
| Уайт-спіріт | - | 1.0 | 2.3 | ||
| Акрілонітріл | 0.03 | 0.3 | 63.2 | ||
| Сольвент | - | 0.2 | 1.7 | ||
| Зола сланцю | 0.1 | 0.3 | - | ||
| Мазутна смола ТЕЦ | 0.002 | 0.02 | - | ||
| Продовження табл. 2.3. | |||||
| Пил, з SiO2 | 0.05 | 0.15 | 83.2 | ||
| Пил гіпсу | 0.05 | 41.5 | |||
| Пил цементу | 0.02 | 0.2 | |||
| Пил білкова | 0.01 | - | |||
| Кістковий пил | 0.01 | - | |||
| Бавовняний пил | 0.05 | 0.2 | 58.8 | ||
| Вінілацетат | 0.15 | 0.15 | 3.5 | ||
| Зола вугілля | 0.02 | 0.05 | |||
| Луг (NaOH) | 0.01 | 98.0 | |||
| Пил абразивний та металевий | - | 0.4 | |||
| Бутаном | 0.1 | 0.1 | 7.7 | ||
| Акролеїн | 0.03 | 0.03 | - | ||
| Оксид цинку | 0.05 | 0.5 | 70.5 | ||
| Сполуки хрому (Cr3+) | 0.01 | ||||
| Формальдегід | 0.003 | 0.035 | |||
| Сірковуглець | 0.05 | 0.03 | - | ||
| Пил деревини | 0.01 | - | |||
| Діоксид марганцю | 0.01 | 0.01 |
Не слід плутати концентрації забруднюючих речовин в атмосфері з їх викидами в атмосферу. Концентрація - це речовини в одиниці об’єму (маси), а викид – маса речовини, що надійшла в одиницю часу (тобто “доза”). Викид не може бути критерієм забруднення атмосфери, оскільки забруднення повітря залежить не тільки від величини (маси) викиду, але і від ряду інших чинників (метеопараметрів, висоти джерела викиду тощо).
Прогнозне оцінювання - забруднення атмосфери використовуються в інших розділах ОВНС для прогнозу наслідків стану інших чинників від впливів забрудненої атмосфери (забруднення підстилаючої поверхні вегетація рослинності, захворюваність населення тощо).
Оцінювання стану атмосфери при проведенні екологічної експертизи засноване на інтегральному оцінюванні забруднення повітряного басейну досліджуваної території, для визначення якої використовується система прямих, непрямих індикаторних критеріїв. Оцінювання якості атмосфери (перш за все, рівня її забруднення) досить добре розроблено і базується на великому пакеті нормативних і директивних документів, що використовують прямі моніторингові методи вимірювання параметрів середовища, а також непрямі розрахункові методи і критерії оцінювання.
Прямі критерії оцінювання. Основними критеріями стану забруднення повітряного басейну є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК). При цьому слід враховувати, що атмосфера займає особливе положення у екосистемі, будучи середовищем перенесення техногенних речовин-забруднювачів і найбільш динамічної з усіх складових абіотичних її компонентів. Тому для оцінювання забруднення атмосфери застосовуються диференційовані за часом оцінки показники: максимально разові ГДКмр (для короткострокових ефектів) і середньодобові ГДКсд, а також середньорічні ГДКср (для тривалої дії).
Забруднюючі речовини в повітряному басейні за ймовірністю їх несприятливого виливу на здоров’я населення ділять на 4 класи:
1-й - надзвичайно небезпечні;
2-й - високо небезпечні;
3-й - помірно небезпечні;
4-й - мало небезпечні.
Звичайно використовуються фактичні максимально разові, середньодобові і середньорічні ГДК, порівнюючи їх з фактичними концентраціями забруднюючих речовин в атмосфері за останні декілька років, але не менше, ніж за 2 роки.
Іншим важливим критерієм оцінювання сумарного забруднення атмосферного повітря (різними речовинами за середньорічними концентраціями) є величина комплексного показника (Р), дорівнює кореню квадратному з суми квадратів концентрацій речовин різних класів небезпеки, нормованих за ГДК і приведених до концентрацій речовин 3-го класу небезпеки.
Найбільшим та інформативним показником забруднення повітря - є КІЗА - комплексний індекс середньорічного забруднення атмосфери. Ранжування за класами стану атмосфери виконано у відповідності з класифікацією рівнів забруднення за чотирибальною шкалою, де:
- клас “норми” відповідає рівню забруднення повітря нижче середнього за містами країни;
- клас “ризику” дорівнює середньому рівню;
- клас “кризи”- вище середнього рівня;
- клас “біди” - значно вище середнього рівня.
КІЗА звичайно застосовується для порівняння забруднення атмосфери різних ділянок досліджуваної території (міст, районів тощо) і для оцінювання тимчасової (багаторічної) тенденції зміни стану забруднення атмосфери.
Ресурсний потенціал території атмосфери визначається її здатністю до розсіювання і виведення домішок, співвідношенням фактичного рівня забруднення і величиною ГДК. Оцінка розсіюючої здатності атмосфери заснована на величині таких комплексних кліматичних і метеорологічних показників, як потенціал забруднення атмосфери й параметр споживання повітря. Ці характеристики визначають особливості формування рівнів забруднення залежно від метеоумови які сприяють накопиченню і виведенню домішок з атмосфери.
ПЗА - комплексна характеристика повторюваності метеорологічних умов, несприятливих для розсіювання домішок в повітряному басейні. В Україні виділено 5 класів ПЗА, характерних для міських умов, в залежності від повторюваності приземних інверсій і застосуванні слабких вітрів і тривалості туманів.
Параметр споживання повітря (СП) є об’ємом чистого повітря, необхідний для розбавлення викидів забруднюючих речовин до рівня середньої допустимої концентрації. Цей параметр особливо важливий при управлінні якістю повітряного середовища в разі встановлення природокорисного режиму колективної відповідальності (принцип “міхура”) при ринкових відносинах. На основі даного параметру об’єм викидів встановлюється для цілого регіону, а вже потім для підприємств, що розташовані на його території, спільно знаходять найвигідніший для них спосіб забезпечити цей об’єм, зокрема через торгівлю правами на забруднення.
Оцінювання ресурсного потенціалу атмосфери проводиться з обліком гігієнічного обґрунтування комфортності клімату території, можливості використання території в рекреаційних і селітебних цілях. Важливою початковою складовою при цьому є фізіолого-гігієнічна класифікація погоди (тобто поєднання таких метеофакторів як температура і вологість повітря, сонячна радіація тощо) холодного і теплого періодів року.
Як критерій для оцінювання оптимального розміщення джерел забруднення атмосфери і селітебних територій використовується величина резерву (дефіциту) розсіюючих властивостей атмосферного повітря (забруднюючими речовинами).
Атмосферне повітря прийнято розглядати як початкову ланку в ланцюжку забруднень природних середовищ і об’єктів. Ґрунти і поверхневі води можуть бути непрямими показниками її забруднення, а в окремих випадках, навпаки - бути джерелами вторинного забруднення атмосфери. Це визначає необхідність крім оцінювання забруднення безпосереднього повітряного басейну враховувати можливі наслідки взаємовпливу атмосфери і суміжних середовищ і отримання інтегрального (“змішаного” - опосередковано-прямого) оцінювання стану атмосфери.
Непрямими показниками оцінювання забрудненості атмосфери є інтенсивність надходження атмосферних домішок в результаті сухого осадження на ґрунтовий покрив і водні об’єкти, а також в результаті вимивання її атмосферними опадами. Критерієм оцінювання служить величина допустимих і критичних навантажень, виражених в одиницях густини, які випадають з обліком тимчасового інтервалу (тривалості) їх надходження.
Заключним етапом комплексного оцінювання стану забруднення атмосферною повітря є аналіз тенденцій динаміки техногенних процесів і оцінка їх можливих негативних наслідків в короткостроковому і довгостроковому аспекті на локальному і регіональному рівнях. При аналізі просторових особливостей і тимчасової динаміки наслідків впливу забруднення атмосфери на здоров’я населення і стан екосистем застосовується метод картографування (останнім часом побудови ГІС) з використанням набору картографічних матеріалів, характеризуючи природні умови регіону, включаючи наявність територій та об’єктів, які охороняються (заповідні тощо).
На думку деяких вчених, оптимальна система компонентів (елементів) інтегральною (комплексною оцінки - стану атмосфери повинні включати:
- оцінку рівня забруднення з санітарно-гігієнічних позицій (ГДК);
- оцінку ресурсного потенціалу атмосфери (ПЗА і СП);
- оцінку рівня впливу на певному середовищі (ґрунтово-рослинний і сніговий покрив, вода);
- тенденції та інтенсивності (швидкості) процесів антропогенного розвитку експериментальної природно-технічної системи для виявлення короткострокових і довгострокових ефектів дії;
- визначення просторового і тимчасового масштабів можливих негативних наслідків антропогенного впливу.
Враховуючи все вище згадане, при обґрунтуванні і оцінюванні впливу на атмосферу рекомендується розглядати наступне:
1.Характеристика існуючого і прогнозованого забруднення атмосферного повітря. Повинен проводитися розрахунок і аналіз очікуваного забруднення атмосферного повітря після введення проектного об’єкту в експлуатацію на межі СЗЗ, в житловій зоні, на тих природних територіях і об’єктах, які особливо охороняються та знаходяться в зоні впливу даного об’єкту.
2. Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
3. Параметри джерел викидів забруднюючих речовин, кількісні і якісні показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря при встановлених (нормальних) умовах експлуатації підприємств і максимального завантаження устаткування.
4. Обґрунтування даних про викиди забруднюючих речовин повинно зокрема містити перелік заходів щодо запобігання, і зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу і оцінювання рівня відповідності вживаних процесів, технологічного і пилогазоочисного устаткування нового рівня.
5. Характеристика можливих залпових викидів.
6. Перелік забруднюючих речовин і груп речовин, що мають шкідливий вплив.
7. Пропозиції встановлення нормативів граничне допустимих викидів.
8. Додаткові заходи щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою досягнення нормативів ГДВ і рівня їх відповідності новому науково-технічному рівню.
9. Обґрунтування прийнятих розмірів СЗЗ (з врахуванням рози вітрів).
10.Перелік можливих аварій: при порушенні технологічного режиму, при стихійних лихах.
11.Аналіз масштабів можливих аварій, заходи щодо запобігання аварійних ситуацій і ліквідації їх наслідків.
12.Оцінювання наслідків, аварійного забруднення атмосферного повітря для людини і навколишнього середовища.
13.Заходи щодо регулювання викидів шкідливих речовин в атмосферному повітрі в періоди аномально несприятливих метеорологічних умов.
14.Організація контролю за забрудненням атмосферного повітря.
15.Об’єм природоохоронних заходів і оцінка вартості капітальних вкладень на компенсаційні заходи і заходи щодо захисту атмосферного повітря від забруднення, зокрема при аваріях і несприятливих метеорологічних умовах.
2.3.2. Оцінка впливу на поверхневі води
Оцінці впливу на водне середовище підлягають аналіз порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів проектованої діяльності, впливи на поверхневі та підземні води приоритетних і специфічних забруднюючих речовин, які надходять до водного середовища при скидах всіх видів стічних вод та фільтраційних витоків.
Результати аналізу повинні відображати розподіл оцінюваних показників по території та в контрольних створах, враховувати впливи, що підсумовуються, обґрунтовувати санітарні пропуски, гранично допустимі скиди і фільтраційні витоки.
Матеріали, які характеризують підземні води, містять загальні відомості про басейни підземних вод, потужність зон активного водообміну, розвиток горизонтів підземних вод, дані щодо їх господарського використання, перелік і опис пунктів гідрогеологічних спостережень та результати цих спостережень.
Оцінка впливів проектованої діяльності на підземні води виконується для ґрунтових вод і водоносних горизонтів, які використовують для пиття з господарською і лікувальною метою. При оцінці впливів розглядаються:
- морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні та водно балансові параметри;
- якість вод, у тому числі фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні та інші характеристики.
- біологічні характеристики, включаючи видовий склад, чисельність, біомасу гідробіонітів і біопродуктивність (в тому числі рибопродуктивність, біоперешкоди тощо).
Обґрунтовуються заходи щодо відвернення або зменшення надходження до водного середовища забруднюючих речовин виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угрупувань водних організмів. Розрахункові варіанти повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і аварійні ситуації.
Одна з найгостріших екологічних проблем - стан поверхневих вод, тобто річок і озер. Проблема стану поверхневих вод має два аспекти: кількісний і якісний. І той, і інший аспект складають одну з найважливіших умов існування живих істот, в тому числі, особливо - людини. Хоча морські води є об’єктом, відмінним від поверхневих вод, проблеми впливу антропогенної діяльності на моря, багато в чому схожі з проблемами поверхневих вод.
Оцінювання якості поверхневих вод (перш за все, рівень їх забрудненості) відносно добре розроблене і базується на представницькому пакеті нормативних і директивних документів, що використовують прямі гідрохімічні й гідрологічні методи і критерії оцінки.
Оцінювання кількісних аспектів водних ресурсів (зокрема забруднення) переслідує двозначну мету. По-перше, необхідно оцінювати можливості задоволення потреб планованої діяльності в водних ресурсах, а по-друге, наслідки можливого вилучення забруднених ресурсів, що залишилися, для інших підприємств і життєдіяльності населення.
Для такого оцінювання необхідно виходити із знання гідрологічних особливостей і закономірностей режиму водних об’єктів, що є джерелами водопостачання, а також існуючі рівні водоспоживання й об’ємів водних ресурсів, що вимагаються для реалізації проекту. Останні включають також технологічну схему водоспоживання (безповоротне, оборотне, сезонне тощо) і є оцінкою прямого впливу планованої діяльності на кількість водних ресурсів.
Проте велике значення має також непрямий вплив, що позначається на гідрологічних характеристиках водних об’єктів. До непрямих впливів відносять порушення русел річок, змін поверхні водозбору (відкриття земель, вирубка лісів), підкачування (підтоплення) при будівництві або пониження рівня фунтових вод і багато чого іншого. Необхідно виявити і проаналізувати всі можливі види впливів і їх наслідків.
Найбільш розповсюдженим та істотним чином, обумовлюючі дефіцит водних ресурсів в багатьох регіонах, є забруднення водних джерел, про яке звичайно судять за даними режимних та інших спостережень служб моніторингу Укргідромету і інших відомств, контролюючих стан водного середовища.
Кожний водний об’єкт володіє властивою для нього природною гідрохімічною якістю, що є його початковою властивістю, яка формується під впливом гідрологічних і гідрохімічних процесів, що протікають в кожному водоймищі, а також інтенсивності його зовнішнього забруднення. Сукупний вплив цих процесів здатен як нейтралізувати шкідливі наслідки попадання у водоймища антропогенних забруднювачів (самоочищення водоймищ), так і привести до їх стійкого погіршення якості водних ресурсів (забруднення, засмічення, виснаження).
Здатність самоочищення кожного водного об’єкту, тобто кількість забруднюючих речовин, яке може бути “перероблене” і нейтралізоване водоймищем, залежить від різних факторів і підкоряється визначеними закономірностями (поступна кількість води, що розбавляє забруднені стоки, її температура, зміна цих показників за сезонами, якісний склад забруднюючих інгредієнтів тощо).
Таблиця 2.4.
Критерії оцінки забруднення поверхневих вод
| Інгредієнти | ГДК, мг/л | Лімітуючий показник шкідливості |
| Амоній (NH4+) Нітрат-іон (NO3-) Нітрит-іон (NO2-) Нафта та нафтопродукти Феноли СПАС (аніоноактивні) Залізо (Fe3+) Мідь (Cu2+) Цинк (Zn2+) Хром (Cr3+) Хром (Cr6+) Нікель (Ni2+) Кобальт (Co2+) Свинець (Pb2+) Миш’як (As3+) Ртуть (Hg2+) Кадмій (Cd2+) Марганець (Mn2+) Фтор (F-) Ціаніди (CN-) Сульфіди (S2-) Роданіди (CNS-) ХОП і ДОП CH3SH C6H6 Фурфурол CH3OH CH2O Калій (K+) Кальцій (Ca2+) Магній (Mg2+) Натрій (Na+) Сульфати (SO42-) Хлориди (Cl-) Мінералізація | 0.5 (0.39) 40 (9.1) 0.08(0.02) 0.05 0.001 0.1 0.5 0.001 0.01 0.5 0.001 0.01 0.01 0.03 0.055 0.0005 0.005 0.01 1.5 0.05 - 0.1 - 0.002 0.5 1.0 0.1 0.01 50.0 180.0 40.0 120.0 100.0 300.0 | Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Рибогосподарський Рибогосподарський Токсикологічний Органолептичний Токсикологічний Токсикологічний Органолептичний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Токсикологічний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Загальносанітарний Санітарно-токсикологічний Токсикологічний Органолептичний Токсикологічний Органолептичний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Санітарно-токсикологічний Загальні вимоги |
Мабуть, одним з головних чинників, що визначають можливі рівні забруднення водойм, крім їх природних властивостей, є початковий гідрохімічний стан, що виникає під впливом антропогенної діяльності. Прогнозне оцінювання стану забруднення водоймищ може бути отримане шляхом розрахунків існуючих рівнів забруднення і додаткових кількостей забруднюючих речовин, планованих до надходження від проектного об’єкту.
При цьому необхідно враховувати як прямі (безпосереднє скидання в водоймища), так і непрямі (поверхневий стік, внутрішньоґрунтовий стік, аерогенне забруднення тощо) джерела.
Основним критерієм забруднення води також є ГДК (табл. 2.4, 2.5,), серед яких розрізняють санітарно-гігієнічні (нормуються за впливом на здоров’я людини), і рибогосподарські, розроблені для захисту гідробіонтів (живих істот водних об’єктів).
Таблиця 2.5
Еколого-санітарна класифікація якості поверхневих вод
| Показники | Клас якості води | ||||
| Гранично чиста | Чиста | Задовільно чиста | Забруд-нена | Брудна | |
| Гідрофізичні: завислі речовини,мг/л прозорість, м | <5 >3 | 5-14 3¸0.55 | 15-30 0.50¸0.35 | 31-100 0.30¸0.2 | >100 <0.15 |
| Гідрохімічні: NH4+, мг N2/л NO2-, мг N2/л NO3-, мг N2/л PO43-, мг P/л O2, % насичення БСК5, мг N2/л | <0.05 <0.007 <0.05 <0.005 <0.4 | 0.05¸0.20 0.007¸0.03 0.05¸0.50 0.005¸0.03 81¸100 0.4¸1.2 | 0.21¸0.50 0.026¸0.08 0.51¸1.5 0.31¸0.10 61¸80 1.3¸2.1 | 0.51¸2.5 0.081¸0.15 1.51¸2.5 0.11¸0.30 31¸60 2.2¸7.0 | >2.5 >0.15 >2.5 >0.30 <30 >7.0 |
| Гідробіологічні: біомаса фіто-планктону, мг/л фітомаса нитчатих водоростей, кг/м2 валова продукція фітопланктону, г О2/м2 добу | <0.1 <0.1 <1.5 | 0.1¸1.0 0.1¸0.5 1.5¸4.5 | 1.5¸50 0.6¸1.0 4.6¸7.5 | 5.1¸50.0 1.1¸2.5 7.6¸10.5 | >50 >2.5 >10.5 |
| бактеріологічні: чисельність бактерій планктону, млн/мл чисельність гетеротрофних бактерій, тис. кл/мл чисельність бактерій груп кишкової палички, тис. кл/мл | <0.3 <0.1 <0.003 | 0.3¸1.5 0.1¸1.0 0.003¸2.0 | 1.6¸5.0 1.1¸5.0 2.1¸10.0 | 5.1¸11.0 5.1¸10.0 11.0¸100 | >11.0 >10.0 >100 |
Основним джерелом інформації за гідрологічними і гідрохімічними властивостями водоймищ є матеріали спостережень, які здійснюються в мережі ЗДМСК (Загальнодержавна мережа спостереження та контролю Укргідромету) і в рамках формується ЄДСЕМ, що нині проводиться (єдиної державною системою екологічного моніторингу) України.
Крім вищезгаданих, важливе місце серед критеріїв екологічного оцінювання стану водних об’єктів займають індикаційні критерії оцінки. В останні роки біоіндикація (разом з традиційними хімічними і фізико-хімічними методами) набула достатньо широке поширення при оцінюванні якості поверхневих вод (табл.2.6.-2.8). Вона за функціональним станом (поведінки) теста-об’єктів (ракоподібні дафнії, водорості - хлорела, риби - гуппі) дозволяє ранжувати воду за класами станів (норма, ризик, криза, біда) і дає інтегральну оцінку їх якості, а також визначає можливість використання води для питних і інших, пов’язаних з біотою цілей.
Таблиця 2.6. Класифікація забрудненості води природних об’єктів
| Значення комбінаторного індексу забрудненості води | Клас забрудненості води | ||||
| I | II | III | IV | V | |
| умовно чиста | слабо забруднена | забруднена | брудна | дуже брудна | |
| При відсутності ЛПЗ | <1 | 1-2 | 2.1-4 | 4.1-10 | >10 |
| 1. ЛПЗ | <0.9 | 0.9-1.8 | 1.9-3.6 | 3.7-9.0 | >9.0 |
| 2. ЛПЗ | <0.8 | 0.8-1.6 | 1.7-3.2 | 3.3-8.0 | >8.0 |
| 3. ЛПЗ | <0.7 | 0.7-1.4 | 1.5-2.8 | 2.9-7.0 | >7.0 |
| 4. ЛПЗ | <0.6 | 0.6-1.2 | 1.3-2.4 | 2.5-6.0 | >6.0 |
| 5. ЛПЗ | 0.5 | 0.5-1.0 | 1.1-2.0 | 2.1-5.0 | >5.0 |
Таблиця 2.7.
Класи якості поверхневих вод
| Клас | І | ІІ | ІІІ |
| Призначення води | Для життя, забезпечення харчової промисловості, вирощування лососевих риб. | Для вирощування інших видів риб, задоволення потреб домашніх тварин, заповнення басейнів. | Для забезпечення промисловості (крім харчової), зрошування ланів. |
| Характеристика води | Вміст кисню близький до насичення. Дно вільне від ферментативних осадів, кількість бактерій <104/см | Споживання кисню досягає половини від насичення. Число бактерій <103/см. Багато корму для риб. Велика кількість риби. | Певна нестача кисню. Число бактерій >105/см. Цвітіння води. Мешкають риби, які потребують мало кисню (карась, карп). |
Таблиця 2.8.
Класифікація домішок води
| Показник | Домішки | |||
| Гетерогенні | Гомогенні | |||
| Група | ||||
| Розмір частинок | 10-10 | 10-10 | ||
| Характеристика системи | Зависі (суспензії, емульсії, патогенні мікроорганізми і планктон) | Колоїдні частки (колоїди, високомолекулярні сполуки) | Молекулярні розчини (гази та органічні речовини, які розчинені у воді) | Іонні розчини електроліти (солі, кислоти, основи) |
| Вплив домішок на систему | Викликає помутніння води | Обумовлює окислювальність та забарвлення води | Надають воді запах та присмаки | Зумовлюють мінералізацію води |
Лімітуючим чинником використання методу біотестування є висока тривалість аналізу (не менше 4 діб) і відсутність інформації про хімічний склад води.
Не менш важливими, за показники якості води, є ресурсні критерії оцінювання. Для поверхневих вод як критерії оцінювання їх ресурсів рекомендують два найбільш об’ємних показники: величина поверхневого (річкового) стоку або зміна його режиму стосовно певного басейну і величина об’єму одноразового відбору води (табл.2.9-2.11).
Таблиця 2.9. Норми допустимих забруднень у прісних поверхневих водах (мг/мл)
| Показники забруднень | Клас чистоти вод | ||
| І | ІІ | ІІІ | |
| Розчинний кисень | до 6 | до 5 | до 4 |
| Біохімічне споживання кисню (БСК) | до 4 | до 8 | до 12 |
| Хлориди | |||
| Детергенти | |||
| Феноли | 0,005 | 0,02 | 0,05 |
| Фосфати | 0,2 | 0,5 | 1,0 |
| Свинець | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| Ртуть | 0,001 | 0,005 | 0,01 |
| Сульфати | |||
| Продовження табл. 2.10. | |||
| Розчинні речовини | |||
| Завислі речовини | |||
| Важкі метали (разом) | |||
| Загальна твердість (mval/dm) | |||
| Температура (оК) | до 295 | до 298 | до 299 |
| Водневий показник (рН) | 6,5-8 | 6,5-9 | 6-9 |
Таблиця 2.10.
Вимоги до якості зворотної води
| Показники | Оди-ниця виміру | Вода І категорії | Вода ІІ категорії | Вода ІІІ категорії | ||||
| Охолоджен-ня без вогневого нагріву поверхні теплообміну | Охолодження з вогневим нагрівом поверхні нагріву | |||||||
| Температура | oC | Визначається в залежності від технології | ||||||
| Завислі речовини | мг/л | При гравітації до 10000 | ||||||
| Ефіророзчинні речовини | мг/л | Не нормується | ||||||
| Запах | бал | |||||||
| рн | - | 6,5-8,5 | 6,5-8,5 | не нормується | 6,5-9 | |||
| Жорсткість: загальна карбонатна лужність загальна | мг-екв/л | - | - | - | ||||
| мг-екв/л | 3,5 | 2,5 | ||||||
| мг-екв/л | Не нормується | |||||||
| Загальний вміст солі | мг/л | Не нормується | ||||||
| Cl- | мг/л | Не нормується | ||||||
| SO42- | мг/л | Не нормується | ||||||
| Окисність перманганатна | мгО2/л | Не нормується | ||||||
| ХСК | мгО2/л | - | Не нормується | |||||
| БСК5 | мгО2/л | 15-20 | - | Не нормується | ||||
| Біогенні елементи (азот загальний) | мг/л | Не нормується | ||||||
| Фосфор (у перерахунку за P2O5) | мг/л | - | Не нормується | |||||
Самі критерії є загальновизнаними і використовуються в нормативних документах.
Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтуванні й оцінювані впливу на поверхневі води рекомендується розглядати наступне:
1. Характеристика гідрографії території.
2. Характеристика джерел водопостачання, їх господарське використання.
3. Оцінювання можливості забору води з поверхневого джерела на виробничі потреби в природних умовах (без регулювання річкового стоку; з урахуванням існуючої зарегульованості річкового стоку).
4. Місцерозташування водозабору, його характеристика.
5. Характеристика водного об’єкту в розрахунковому створі водозабору (гідрологічний, гідрохімічний, льодовий, термічний, швидкісний режими водного стоку, режим наносів, руслові процеси, небезпечні явища: затори, наявність шуги).
6. Організація санітарно-захисної зони водозабору.
7. Водоспоживання в період будівництва об’єкту. Водогосподарський баланс підприємства. Оцінювання раціонального використання води.
8. Характеристика стічних вод - витрата, температура, склад і концентрації забруднюючих речовин.
9. Технічні рішення очищення стічних вод в період будівництва об’єкту і його експлуатації короткий опис очисних споруд і устаткування (технологічна схема, тип, продуктивність, основні розрахункові параметри), очікувана ефективність очищення.
10. Повторне використання вод, зворотне водопостачання.
Таблиця 2.11. Загальні вимоги до якості вод, що скидаються
| Показники | Норматив |
| Кількість мікроорганізмів в 1 мл | Не більше як 100 |
| Колі-індекс (кількість бактерій групи кишкових паличок в 1 л) | Не більше як 3 |
| Алюміній залишковий | <0,5 мг\л |
| Нітрати (NO3 -) | <45 мг\л |
| Свинець | <0,03 мг\л |
| Стронцій | <7,0 мг\л |
| Фтор для кліматичних регіонів: | 3,3 |
| I та II | <1,5 мг\л |
| III | <1,2 мг\л |
| IV | <0,7 мг\л |
| Поліакриламід залишковий | <2,0 мг\л |
11. Способи утилізації опадів очисних споруд.
12. Скидання стічних вод — місце скидання, конструктивні особливості випуску, режим відведення стічних вод (періодичність скидів).
13. Розрахунок гранично допустимих скидів (ГДС) очищених стічних вод.
14. Характеристика залишкового забруднення при реалізації заходів очищення стічних вод (відповідно до гранично допустимих скидів).
15. Оцінювання змін поверхневого стоку (рідкого і твердого) в результаті перепланування території і зняття рослинного шару, виявлення негативних наслідків цих змін на водний режим території.
16. Оцінювання впливу об’єкта на поверхневі води в процесі будівництва і експлуатації, включаючи наслідки впливу відбору води на екосистему водоймища: теплове, хімічне, біологічне забруднення, в тому числі при аваріях.
17. Оцінювання змін руслових процесів, пов’язаних з прокладкою лінійних споруд, будівництвом мостів, водозаборів, і виявлення негативних наслідків цього впливу зокрема на гідробіонти.
18. Прогноз дії наміченого об’єкту (відбір води, залишкове забруднення при скиданні очищених стічних вод, зміна температурного режиму тощо) “на водну флору і фауну, на господарське і рекреаційне використання водних об’єктів, умови життя населення.
19 Організація контролю за станом водних об’єктів.
20. Об’єм і загальна вартість водозахисних заходів, їх ефективність і черговість реалізації, включаючи заходи щодо попередження та ліквідації наслідків аварій,
2.3.3 Оцінка впливу на літосферу
До оцінки впливу на геологічне середовище включається загальна характеристика основних елементів геологічної, структурно-тектонічної будови, геоморфологічних особливостей та ландшафтів, аналіз існуючих і прогнозних негативних ендогенних та екзогенних процесів і явищ геологічного та геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних, сельових, карстових, змін напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні тощо) з урахуванням впливів проектованої діяльності.
Обґрунтовуються заходи щодо попередження або зменшення можливих екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі.
Основні ознаки, що характеризують літосферу і впливають на діяльність людей, а також, у свою чергу, використовуючи дію, включають комплекс чинників, які підлягають оцінці й аналізу в процесі розробки ОВНС, оскільки вносять істотний внесок у формування екологічних умов як в природному, так і в техногенному середовищі.
В першу чергу необхідно оцінювати можливість і силу землетрусів, виверження вулканів й інших природних катастрофічних процесів, які відносяться до раптових екстремальних явищ, але тим небезпечніше за них наслідки. Руйнування функціонуючого об’єкту також може викликати катастрофічні наслідки для навколишнього середовища, але вже антропогенного характеру (наприклад, руйнування АЕС, розриви нафто- і газопроводів тощо). Необхідно передбачати також можливі наслідки, пов’язані з непомітним для людського ока, але використанні за непрямими ознаками тектонічних рухів фундаменту земної кори, які можуть бути в аварійних явищах на реалізованих проектах.
Важливим чинником, що підлягає оцінюванні, є літологія порід, що складає даний район, особливо поверхневих, з усіма їх властивостями (реакція на фізичні дії, зміни властивостей при контакті з водою, хімічний склад і ін.). Початкові властивості порід зумовлюють прогноз їх стану за різних видів дії.
Особливе значення має оцінка впливу на підземні води, які дуже часто служать основним джерелом водопостачання, особливо побутового. Оцінювання рівня захищеності підземних вод від поверхневого забруднення допоможе аналіз геологічної будови території і можливі порушення цілісності перекриваючих пластів, які призводять до проникнення забруднень всередину.
Нарешті, заключним розділом оцінки впливу на літосферу, є геоморфологічна будова місцевості з динамічними тенденціями сучасних процесів рельєфотворення і прогноз можливої зміни цих тенденцій (у бік посилення або скорочення) під впливом здійснення даного проекту. Оцінюванню підлягають процеси водної і вітрової ерозії, карстотворення, а також процеси, пов’язані з підтопленням території, а також їх прямі і непрямі наслідки для інших оцінюваних чинників. Літосфера теж випробовує прямі і непрямі дії змін інших чинників, які також необхідно виявити і оцінити.
Таблиця 2.12.
Перелік важких металів та речовин, які рекомендується визначати на СПЕД в умовах ландшафтно-екологічного моніторингу
| Назва елемента сполуки | Об’єкти довкілля | |||||
| Ґрунти | Вода | Повітря (опади) | Рослинність (хвоя, листя) | Донні відклади | ||
| Перший клас за токсичністю | ||||||
| Миш’як | As | + | + | + | + | + |
| Кадмій | Cd | + | + | + | + | + |
| Нікель | Ni | + | + | + | + | + |
| Ртуть | Hg | + | + | + | + | + |
| Селен | Se | + | + | + | + | + |
| Свинець | Pb | + | + | + | + | + |
| Цинк | Zn | + | + | + | + | + |
| Фтор | F | + | + | + | + | + |
| Берилій | Be | + | + | + | + | + |
| Талій | Tl | + | + | + | + | + |
| Другий клас за токсичністю | ||||||
| Бор | B | + | + | + | + | + |
| Кобальт | Co | + | + | + | + | + |
| Молібден | Mo | + | + | + | + | + |
| Мідь | Cu | + | + | + | + | + |
| Сурма | Sb | + | + | + | + | + |
| Хром | Cr | + | + | + | + | + |
| Третій клас за токсичністю | ||||||
| Барій | Ba | + | + | + | + | + |
| Ванадій | V | + | + | + | + | + |
| Вольфрам | W | + | + | + | + | + |
| Марганець | Mn | + | + | + | + | + |
Відмінною рисою літосфери як геосферної оболонки є її багатокомпонентність, включаючи рельєф, поверхневу частину літосфери (геологічне середовище) і розвинені на території природні й антропогенні геологічні процеси. Відповідно, потрібний великий набір критеріїв оцінювання та особливі підходи до їх інтеграції. Багато питань в цій області регламентуються наявними нормативно-правовими і нормативно-технічними документами.
Прямі критерії оцінювання. Найбільш відомі геохімічні критерії, їх вживання засновано на зіставленні існуючого забруднення літосфери і її компонентів (разом з підземними водами) з ГДК або фоновим обліком токсичності речовини-забруднювача. За аналогією із атмосферою і водними об’єктами.
Підземна гідросфера (підземні води) також досить чітко регламентована і оцінки її якості встановлюються за відношенням до відповідних ГДК. Для оцінювання масштабів техногенного забруднення підземних вод використовують фізичні точки їх відліку. Такими точками відліку є якість підземних вод в природному стані і гранично допустима концентрація забруднюючих речовин в підземних водах, що використовуються для питних цілей.
Крім того, для характеристики масштабів забруднення підземних вод важливе значення має розмір площі області забруднення. Таким чином, стан забруднення підземних вод подається за двома показниками: якості підземних вод і розміром площі області забруднення.
На цій основі виділяються 4 рівні стану підземних вод або аналогічних класів їх станів:
- клас “норми” (відносне благополуччя). В основному якість підземних вод може перевищувати клас, але не підійматися вище ГДК;
- клас “ризику” (прояв постійних тенденцій негативних змін). Якість підземних вод безперервно погіршується, вона досягає ГДК або перевищує її, але не більше 3-5 ГДК на окремих ділянках;
- клас “кризи” (кризовий стан). Якість підземних вод на великих площах істотно перевищує ГДК (до 10 разів);
- клас “біди” (катастрофічний стан). Якість підземних вод в зоні забруднення більше 10 ГДК з тенденцією до погіршення.
В першій зоні не вимагається ніяких спеціальних природоохоронних заходів, окрім дотримання вимог законодавства і здійснення планового контролю за станом підземних вод.
В другій зоні повинні бути передбачені обмежувальні природоохоронні заходи.
В третій, а, особливо, в четвертій зонах необхідно негайне здійснення спеціальних захисних заходів.
Ресурсні критерії оцінювання підземних вод. Для підземних вод в якості критерій оцінювання їх ресурсів рекомендуються наступні основні показники: модуль експлуатаційних запасів, який при необхідності може бути диференційований за водоносними горизонтами, що використовується для централізованого водопостачання і водоносних горизонтів. Ці показники найбільш доцільно використовувати на передпроектній стадії робіт.
Геодинамічна група критеріїв літосфери використовується переважно для оцінювання стану рельєфу і розвитку природних й техногенних активізованих геологічних процесів. Для рельєфу та підземного простору можна запропонувати 2 показники: площу і глибину техногенної переробки (порушеності, освоєнності, застроєнності).
Рекомендовані градації геодинамічних критеріїв оцінювання стану літосфери досить умовні (наукового обґрунтування для них поки не існує) і орієнтовні. Вони підходять, головним чином, для попередньої оцінки зміненого рельєфу на стадії передпроектних розробок. На останніх стадіях проекту критерії оцінювання можуть бути трансформовані за кількісними значеннями градацій, що виділяються, у відповідності із конкретними умовами території та характером планового техногенного впливу.
Оцінювання площ і відносне ураження території природними і антропогенними геологічними процесами висвітлення в багатьох публікаціях проте узаконених, нормованих кількісних значень поки не має.
На практиці реалізації критеріїв оцінювання необхідно враховувати, що ключовим моментом є виділення для кожної території провідних, найбільш небезпечних геологічних процесів або їх парагенезисів. Критерієм такого виділення є оцінка еколого-економічного збитку для даної території за певних видів техногенної дії.
Інтегральне оцінювання зміненого геологічного середовища. В даний час існує декілька методичних підходів до сумарного (інтегрального) оцінювання стану геологічного середовища і рівня її змінної.
Перший (градації за рівнем компонентної змінної) базується на використанні дворядної матриці, на якій за вертикальною шкалою розташовуються аналізовані компоненти геологічного середовища з розбиттям за рівнем змінної, а за горизонтальною шкалою-групи оцінюваних критеріїв. Всі вони індексуються, що дозволяє на перетині вертикальних і горизонтальних граф одержати дане оцінювання стану кожного компоненту геосередовища за рівнем змінної для всіх оцінюваних критеріїв. На карту виноситься індекс, а його розшифровка дається в експлікації. Сумарний облік приватних оцінок проводиться шляхом відбору найбільш змінених компонентів геосередовища з складанням карт „семафорного” типу, на яких вказується у кожному виділеному контурі через циклограми рівень і характер змінної.
При практичному використанні такого підходу рекомендується другорядні критерії і вибір визначених, в ході чого враховуються тільки ті компоненти, геологічного середовища, на які очікується основний антропогенний вплив. Очевидно, що критерії оцінювання гідрохімічної групи доцільно об’єднати на одній карті, геологічну основу якої складатиме або оцінювання захищеності від забруднення першого (поверхневого) водоносного горизонту, або (в ширшому плані) - облік чутливості території до техногенного забруднення. Критерії оцінювання решти груп (інженерно-геологічні, геодинамічні, ландшафтні, ресурсні) слід показувати на іншій карті, геологічну основу якої складають таксони типологічного, інженерно-геологічного районування з виділенням типів будови геологічного середовища (ГС) на глибину техногенної дії. Загальною рекомендацією - є вибір і віддзеркалення на карті не більше 4-5 критеріїв оцінювання за єдиною шкалою градацій зміненої ГС.
Другий спосіб (градації відносного враженості і змінної) отримання сумарного оцінювання рівня геоекологічної змінної території реалізується через облік коефіцієнту площадкового ураження і відносної змінної, шляхом їх підсумовування за всіма даними критеріями та компонентами середовища.
Для кожного виду впливу визначається площа ураження за градаціями рівня змінної. Далі визначається відношення площі враженості до оцінюваної площі ділянки, визначається для кожного виду впливу з врахуванням рівня змінної (інтенсивності враженості).
Дані загальні методичні підходи і правила рекомендуються використання при проведенні екологічних експертиз, що в рівному ступені відноситься як до укладачів і розробників ОВНС, так і до членів експертних (зокрема громадських) комісій.
Враховуючи все вищезгадане, при обґрунтуванні і оцінці впливу на літосферу (геологічне середовище, включаючи підземні води) рекомендується розглядати наступне:
1. Геологічні і гідрогеологічні особливості території, геологічні процеси і явища.
Оцінка стійкості фунтів і активності геологічних процесів при техногенному впливу.
Прогноз змін геодинамічних умов (зміни напруженості масиву порід, можливість деформацій тощо).
4. Прогноз наслідків теплового впливу на ґрунти зміна термодинамічних умов (рівня сезонного таяння, багаторічної мерзлоти, активізація геологічних процесів).
5. Прогноз впливу несприятливих геологічних явищ і процесів на можливість прояву аварійних ситуацій.
6. Прогноз змін гідрогеологічних умов (посилення або ослаблення водообміну, утворення нових водоносних горизонтів, змішання вод, зміна рівнів підземних вод, швидкостей, напряму рухи, зміна газового і хімічного складу та температури).
7. Прогноз можливого забруднення і виснаження підземних вод при техногенному впливі.
8. Прогноз впливу розробки, добування мінеральних і сировинних ресурсів на різні компоненти природного середовища.
9. Заходи щодо раціонального використання надр.
10. Заходи щодо захисту підземних вод від забруднення й виснаження.
11. Заходи щодо локалізації наслідків аварійних ситуацій, які порушують геологічне середовище.
12. Рекомендації щодо складу і розміщення режимної мережі свердловин для вивчення, контролю і оцінювання стану гірських порід і підземних вод в процесі експлуатації наміченого будівництва.
13. Пропозиції щодо можливого повного комплексного використанням корисних копалин з надр, що виключають зниження якості запасів підземних копалин на сусідніх ділянках та в районах їх видобування (в результаті обводнення, вивітрювання, окислення, спалаху тощо).
14. Обґрунтування можливості підземного поховання шкідливих речовин і відходів виробництва.
15. Об’єм природоохоронних заходів й оцінка вартості заходів щодо охорони геологічного середовища і заходів щодо запобігання і ліквідації аварійних ситуацій.
2.3.4. Оцінка впливу на ґрунтовий покрив
Оцінці впливу на ґрунт підлягають аналізи впливу проектованої діяльності на ґрунти з урахуванням забруднення шкідливими речовинами, вібрації, ендогенних та екзогенних геологічних процесів і явищ, інших чинників.
При оцінці впливів проектованої діяльності на стан ґрунтів враховуються генетичні види ґрунтів, характеристики їх гумусового горизонту, механічні та водно-фізичні властивості, ландшафтно-геохімічні бар’єри (накопичення і міграція речовин), родючість ґрунтова мікрофлора і фауна, рівень розвитку процесів деградації ґрунтів тощо.
Обґрунтовуються заходи щодо попередження або зменшення впливів на ґрунти та зниження родючості, щодо рекультивації площ, які тимчасово вилучаються із землекористування, відпрацьованих кар’єрів, інших порушених земель, а також проведення робіт щодо покращення якості малопродуктивних сільгоспугідь за рахунок використання знятого в інших місцях родючого шару ґрунти.
Широко відоме визначення В.В. Докучаєва: “Ґрунт - дзеркало ландшафту”. Це справедливо як для природних, не зачеплених антропогенною діяльністю ґрунтів, так і для ґрунтів, що піддаються антропогенного впливу. Вплив на всі компоненти ландшафту як у дзеркалі відображається в ґрунті (педосфера). Саме тому, аналіз стану і динаміки ґрунтового покриву може багато що сказати про сучасну й майбутню екологічну ситуації в районі тієї або іншої людської діяльності. Крім того, ґрунт виконує важливі санітарні функції і є могутнім чинником перерозподілу прямого впливу техногенної діяльності на ландшафт.
Ґрунт є особливим природним тілом, відмінним від гірських порід, на яких воно формується. Головною властивістю, що відрізняє ґрунт, є його родючість. Це дозволяє віднести ґрунтовий покрив до економічної категорії продуктивних сил, особливо тих районах, де поєднання тепла і вологи дозволяють реалізовувати як продуктивну силу. Саме в цих землеробних районах ґрунт представляє особливу цінність, і охорона його від забруднення, виснаження, механічного руйнування і прямого вилучення (знищення) з виробництва біомаси - головна мета оцінювання планованої господарської діяльності на ґрунтовий покрив регіону.
Зниження родючості ґрунту може відбуватися під впливом різних дій, які можна розділити на два типи механічні і хімічні.
Механічний вплив включає руйнування родючого (гумусного) горизонту під впливом прямої або непрямої антропогенної дії (перш за все, будівельні роботи, що супроводжуються пересуванням важкої техніки, вітрова і водна ерозія, що активізується після знищення рослинного покриву і ін.), а також пряме вилучення земель в постійне і тимчасове користування. Землі тимчасового відведення надалі підлягають рекультивації.
Задача екологічного оцінювання і прогнозу полягає в тому, щоб шляхом усестороннього аналізу планованої діяльності підтвердити (або сформувати) оптимальне для даного проекту рішення про вибір земельної ділянки, співвідношенні земель постійного і тимчасового відведення, методах будівництва і ефективних методах після будівельної рекультивації.
При цьому оцінюванню підлягають не тільки ґрунти сільськогосподарського використання, але і ґрунти під природними фітоценозами всіх географічних зон і провінцій, оскільки порушення ґрунтово-рослинного покриву можуть спричинити взаємозв’язані негативні екологічні наслідки.
Ресурсні критерії оцінювання стану педосфери саме включають параметри зміни (механічних інших) і є одними з основних для оцінювання стану екосистеми в цілому, оскільки погіршення властивостей ґрунтів є одним з найсильніших чинників формування зон екологічного ризику, кризи або лиха. Перш за все, це зниження родючості ґрунтів на великій площі і з високою швидкістю. Ґрунтово-ерозійні крит