 |
|
Поняття порівняльного правознавства
У сучасній юридичній літературі для позначення поняття "порівняльне правознавство" використовуються різні терміни, наприклад, "порівняльне право", "компаративістика", "порівняльна юриспруденція" і т.д. Однак, насамперед, необхідно з'ясувати коректність застосування термінів "порівняльне право" чи "порівняльне правознавство". Поняття "порівняльне правознавство" володіє міждисциплінарним комплексним характером, тому що містить у собі все різноманіття феноменів права в їхньому геоправовому аспекті. У цьому змісті синонімом цього поняття в західній науковій традиції є термін компаративістика.
Варто погодитися з твердженням, що можна використовувати як рівнозначні обидві назви "порівняльне право" і "порівняльне правознавство", оскільки головне полягає не в самих назвах, а у їх змісті. При цьому термін "порівняльне" має універсальний характер.
Існують відмінні уявлення про порівняльне правознавство. Так, порівняльне правознавство розуміється:
1) як напрямок наукових досліджень, заснованих на порівняльному методі, виходячи з того, як вирішуються подібні правові питання в різних правових системах;
2) зводиться до порівняльного вивчення окремих галузей права чи правових інститутів;
3) як процес порівняння не тільки окремих нормативно-правових актів, галузей права чи інститутів, але й існуючих у різних країнах правових систем[16].
Порівняльне дослідження права має фундаментальне значення для внутрішньої логіки та динаміки розвитку самої юридичної науки, дозволяючи повніше виявляти і вивчати різноманіття правової реальності і вийти за рамки власних правових систем.
Період євроцентризму іде в минуле і сучасний світ уже не визнає переваги Західного права, коли міжнародні зв'язки визначалися формами і способами, виробленими юристами романо-германської традиції права. Порівняльне правознавство базується на визнанні рівного статусу правових систем, їхнього паритету та взаємної поваги до правових норм, звичаїв і традицій.
Порівняльне правознавство в якості самостійного наукового напрямку розширює можливості для проведення порівняльно-правових досліджень. У той час, як вивчення закордонного права зв'язано з дослідженням тільки однієї правової системи, без її порівняння з іншими, порівняльне правознавство сприяє розширенню кола досліджуваних правових явищ.
В умовах сучасного стану юридичної науки і юридичної освіти необхідне осмислення місця, ролі і значення порівняльного правознавства в системі юридичних дисциплін. Істотне значення при цьому має розробка загальнотеоретичних основ порівняльного правознавства, чітке визначення об'єкту, предмету і методології цієї наукової і навчальної дисципліни, її системи, проблематики загальної й особливої частин, найбільш важливих у науковому і практичному плані напрямків порівняльно-правових досліджень.
До XXI ст. порівняльне право стало загальновизнаним напрямком правових досліджень, що дало підставу назвати його "універсальною юридичною наукою", що сприяє формуванню істинно відкритої правової свідомості, сприйнятливої до різноманітних ідей. Значення порівняльного права давно усвідомлено на міжнародному рівні: ЮНЕСКО заохочує і підтримує компаративістські дослідження.
Можна затверджувати, що порівняльне правознавство є самостійним науковим напрямком правових досліджень, що визначається необхідністю вирішення глобальних проблем, що постають перед людством. Компаративістика стає знаменням часу, а вивчення права в його загальному й особливому, порівняння правових систем, аналіз шляхів зближення національних законодавств здобувають усе більше значення.