 |
|
ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Заповіт- розпорядження дієздатного громадянина за його життя щодо визначення долі належного йому майна.
Зобов’язальне право - система цивільно-правових норм, які на засадах юридичної рівності сторін регулюють майнові відносини у сфері товарообігу, а також майнові відносини з покриттям заподіяної шкоди за участю юридичних і фізичних осіб.
Зобов’язання - правовідношення, згідно з яким боржник (одна сторона) зобов’язана вчинити на користь кредитора (іншої сторони) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Об’єкти цивільно-правових відносин - конкретні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою у цивільно-правові відносини: речі, дії осіб, послуги, результати творчої діяльності, особисті немайнові блага.
Позовна давність - строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене.
Право власності - сукупність правових норм, які регулюють і закріплюють суспільні відносини, що виникають з присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають названим суб’єктам рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном:
- володіння - фактична наявність речі і власника;
- користування - право вилучення з речей їх корисних властивостей;
- розпорядження - право визначати юридичну чи фактичну долю майна.
Представництво- відносини, за яких угода, укладена однією особою від імені другої особи, створює права і обов’язки безпосередньо для особи, яку представляють.
Спадкове право - сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої особи за правом спадкування.
Суб’єкти цивільно-правових відносин - фізичні, юридичні особи, держава, автономно-територіальні утворення, які вступають між собою у цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ.
Цивільна дієздатність - здатність особи своїми діями набувати для себе цивільних прав та створювати цивільні обов’язки.
Цивільна правоздатність - здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов’язки.
Цивільне законодавство - система нормативних актів, які містять у собі цивільно-правові норми.
Цивільне право - сукупність цивільно-правових норм, що регулюють на засадах юридичної рівності сторін відносини власності, товарно-грошові відносини і деякі особисті відносини за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою більш повного задоволення матеріальних і духовних потреб громадян.
Цивільно-правова відповідальність - встановлена законом негативна реакція держави на цивільний проступок, що виявляється у позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов’язків майнового характеру.
Цивільно-правовий договір - угода двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільно-правових відносин.
Цивільно-правові відносини - врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, що засновані на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні, майнової самостійності їх учасників.
Юридичні особи - організації, які створені шляхом об’єднання осіб та (або) майна, наділені правоздатністю і можуть набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах.