 |
|
ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Дисциплінарна відповідальність - обов’язок працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Дисциплінарний проступок - невиконання або неналежне виконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором.
Колективний договір - письмова угода про соціальне партнерство, яка укладається між власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом та трудовим колективом через профспілки з метою врегулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин на підприємстві, в установі, організації.
Контракт - різновид трудового договору між працівником і роботодавцем, який має обов’язкову письмову форму, укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України, є строковим, містить можливість передбачати додаткові права працівника або роботодавця, які не зазначені у чинному законодавстві.
Оплата праці - винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров я і працездатності людини у процесі роботи.
Робочий час - встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Трудова дисципліна - встановлений нормами трудового права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне і неухильне виконання ними своїх трудових функцій.
Трудове право України - окрема галузь права України, що регулює відносини, які виникають у процесі реалізації особою права на працю.
Трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим органом чи фізичною особою, яка наймає працівників, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка наймає працівників, зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудові правовідносини - вольові двосторонні правовідносини працівника зв власником або уповноваженим ним органом з приводу виконання за винагороду роботи за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією або посадою, з підпорядкуванням встановленому внутрішньому трудовому розпорядку.
Трудові спори - неврегульовані розбіжності між працівником (колективом працівників) та власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом з приводу застосування норм трудового законодавства, встановлення нових або зміни існуючих умов праці.
Час відпочинку - час, вільний від виконання працівником трудових обов’язків, що використовується ним на власний розсуд.