 |
|
Падіння Римської імперії та його наслідки
ПЕРШЕ ПАДІННЯ РИМУ. АЛАРІХ
На початку V ст. н.е. імперському уряду, на чолі якого стояв опікун молодого імпе-ратора Гонорія (395-423 pp. н.е.), вандал за по-ходженням, Стіліхон, довелося почати війну проти вестготів, що вторглися у Північну Італію.
У 402 р. н.е. Стіліхон розгромив військо вестготського короля Аларіха і примусив його залишити Італію. Та, незважаючи на це, становище країни погіршується, імператор переїздить до Равенни. Від імперії відпала Британія. Неспокійно було в Галлії. В цій ситуації Гонорій зробив дуже не-обачний крок. Він, за намовою придворної знаті, стратив Стіліхона і позбавив свою армію остан-нього відданого і талановитого полководця.
У 408 р. н.е. Аларіх знов прийшов під стіни Рима. Але і на цей раз доля посміхнулась жите-лям міста, їм вдалося відкупитись. Але через два роки Аларіх втрете прийшов до Рима і на цей раз захопив його. 24 серпня 410 р. н.е. «Вічне місто» впало. Протягом трьох днів вестготи гра-бували Рим та нищили населення. З багатою здо-биччю Аларіх відправився на південь Італії.
ЗАХОПЛЕННЯ РИМУ ВАНДАЛАМИ
Після першого розгрому Рим зумів піднятися. Равеннський уряд робив різні хитрі дипломатичні кроки, які дозволяли йому збері-гати видимість благополуччя. Коли на території імперії утворились варварські королівства, уряд заявив, що вони є складовою частиною Західної Римської імперії.
За допомогою вестготів імперії вдалося відби-ти грізне нашестя гуннів. Проте стійкого миру не було. Вандальський флот грабував узбережжя Італії та Сицилії. Імператор Західної Римської імперії звернувся за допомогою до Східної, і звід-ти прийшов флот. Але коли він повернувся додо-му, Гейзеріх, король вандалів, захопив Сицилію.
У травні 455 р. н.е. Гейзеріх висадив свої війсь-ка поблизу дельти Тібру. У Римі почалась паніка, і імператор Петроній Максім був вбитий. Вандали захопили місто і впродовж 14 днів грабували його. Вони забирали все, що тільки можна було вивез-ти. Так наказав Гейзеріх. Це майно повинно було прикрашати його столицю Карфаген. Іронія до-лі - багатства Рима повинні були прикрашати місто, яке в свій час жорстоко знищили римляни!
Оскільки не все вандали змогли вивезти, час-тину скульптур і архітектурних споруд вони про-сто знищили. З того часу слово «вандалізм» оз-начає жорстоке, позбавлене глузду, нищення культурних цінностей.
ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
У 474 р. н.е. за правління імперато-ра Непота фактичним володарем у послабленій державі був командуючий армією патрицій Орест, який свого часу виконував обов'язки сек-ретаря Аттіли. Він організував заколот проти Не-пота і після вбивства імператора посадив на трон свого сина Ромула Августула.
Орест стояв на чолі найманих загонів варварсь-ких племен. Найманці почали вимагати від нього не тільки житла та платні, а й земель в Італії. Орест відмовився. Тоді один з командирів остготських загонів Одоакр вбив Ореста і забрав у 16-річного Ромула Августула символи імператорської влади, які відіслав до Константинополя, а себе прого-лосив королем Остготського королівства. Це стало-ся у 476 р. н.е., і цей рік вважається датою оста-точного падіння Західної Римської імперії.
Символічним було ім'я скинутого останнього імператора. Ромул - ім'я засновника Рима, і Ав-густулус (зменшувальне від Август) - ім'я пер-шого римського імператора.