 |
|
Концепція екосистеми, її компоненти.
Термін “екосистема” був запропонований та введений в екологію англійським ботаніком А.Тенслі в 1935 році. Поняття екосистеми не обмежується будь-якими ознаками рангу, розміру, складності чи походження. Усі вони утворюють на поверхні планети густу строкату мозаїку.
Екосистема - єдиний природний організм, створений за тривалий період часу живими організмами і середовищем їхнього мешкання де всі компоненти тісно пов'язані між собою шляхом обміну речовиною й енергією. Екосистеми - термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, які існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії і частково речовини і які саморозвиваються і саморегулюються. Вони знаходяться в закономірному взаємозв'язку один з одним і утворюють систему взаємообумовлених біотичних і абіотичних явищ і процесів.
В кожній локальній наземній екосистемі є абіотичний компонент – біотоп або екотоп – ділянка з однаковими ландшафтними, кліматичними, ґрунтовими умовами; та біотичний компонент – біоценоз – сукупність усіх живих організмів, що мешкають в даному біотопі. Біотоп є загальним місцем перебування для всіх членів біоценозу.
. Біогеоценоз – це елементарна наземна екосистема, головна форма існування природних екосистем.
До біотичних компонентів екосистеми належать групи організмів різних видів, що розрізняються за способом харчування і складаються з двох великих функціональних груп: автотрофи та гетеротрофи.
Автотрофи (продуценти) – ті організми, які харчуються самостійно, тобто утворюють складні органічні сполуки свого тіла з простих неорганічних речовин внаслідок процесів фотосинтезу (фотоавтотрофи) і хемосинтезу (хемоавтотрофи).
Гетеротрофи – ті організми, які споживають готову органічну речовину інших організмів та продуктів їх життєдіяльності, для яких характерні утилізація, перебудова та розкладення складних органічних сполук і вивільнення простих неорганічних речовин. Вони розділяються на дві великі групи організмів: консументи і редуценти.
Сапротрофи – організми, що споживають мертву органічну речовину – залишки рослин і тварин. Це різноманітні гнилостні бактерії, гриби, хробаки, личинки комах, жуки-копрофаги та інші тварини, всі вони виконують функцію очищення екосистем. Сапротрофи приймають участь в утворенні ґрунту, торфу, донних відкладень.
Редуценти – бактерії та нижчі гриби, що завершують деструктивну працю, доводять розкладення органіки до її повної мінералізації і повертають в середовище екосистеми останні порції двоокису вуглецю, води та мінеральних елементів.
Усі названі групи організмів в будь-якій екосистемі тісно взаємодіють між собою, узгоджуючи потоки речовин та енергії. Їх спільне функціонування не тільки підтримує структуру і цільність біоценозу, але й суттєво впливає на абіотичні компоненти біотопу, сприяючи самоочищенню екосистеми, її середовища.
Абіотичні компоненти – це наступні основні елементи неживої природи:
- неорганічні речовини та хімічні елементи, які приймають участь в обміні речовин між живою і мертвою матерією (діоксид карбону вода, оксиген, кальцій, магній, калій, натрій, ферум, нітроген, фосфор, сульфур, хлор, тощо);
- органічні речовини, що зв’язують абіотичну і біотичну частини екосистем (вуглеводні, жири, амінокислоти, білки, гумінові речовини , тощо);
- фізичні чинники середовища – повітряне, водне або тверде середовище існування, кліматичний режим.