Главная | Обратная связь

Стан та основні тенденції злочинності в Україні.

Кримінологічні дослідження злочинності в Україні дозволяють зробити висновок про те, що злочинність в нашій країні має тенденцію до зростання, змінюються також її кількісні та якісні характеристики. Таку ж тенденцію має і злочинність в інших країнах. В середньому за час існування незалежної держави Україна кількість вчинених злочинів складає приблизно півмільйона злочинних посягань. При цьому коефіцієнт судимості на 100 тисяч населення складає 394 засуджених.

У 2009 р. відбулися серйозні зміни тенденцій злочинності в країні порівняно з попереднім роком. Вперше з 1996 р. в Україні було зафіксоване збільшення кількості заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Їх було зареєстровано 2907335, тобто на 1,1% більше ніж у 2008 р. Коефіцієнт заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, на 100 тис. всього населення зріс з 6180 до 6251. Вперше з 2003 р. зросла кількість заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, за якими було порушено кримінальні справи. Їх кількість порівняно з минулим роком зросла на 14,7% і склала 384696. Також відбулося збільшення кількості зареєстрованих злочинів. Якщо у 2008 р. цей показників дорівнював 384424, то у 2009 р. − 434678 (+13,1%). Коефіцієнт злочинності у розрахунку на 100 тис. всього населення відповідно збільшився з 827 до 935.

Зростання зареєстрованої злочинності сталося за рахунок збільшення числа загальнокримінальних посягань. Їхня кількість збільшилась порівняно з минулим роком на 15,1% і дорівнювала 398044. Частка злочинів загальнокримінальної спрямованості серед всіх зареєстрованих склала 91,6% (2008 р. − 90,0%). Чисельність злочинів економічної спрямованості навпаки скоротилась на 5,1% і склала 36634.

Відбулися зміни у структурі злочинності за ступенем тяжкості. Суттєво збільшилась кількість тяжких злочинів (+14,8%) та посягань середньої тяжкості (+21,4%). Кількість особливо тяжких злочинів порівняно з минулим роком суттєво не змінилася (+1,5%), а чисельність злочинів невеликої тяжкості зменшилась (-4,9%) (додаток А, табл. 2).

Таблиця 2.

Окремі показники стану злочинності в Україні
за 2003-2009 роки

Серед насильницької злочинності найбільшу суспільну небезпечність складають умисні вбивства та умисні тяжкі тілесні ушкодження. Умисних вбивств в середньому з 1992 по 2009 рік в Україні вчинено 4480. За цей період тяжких тілесних ушкоджень вчинено в середньому 5500 злочинів. Якщо в 70-80 роках ХХ сторіччя ці злочини в основному носили ситуаційних характер і вчинялися в сфері побуту, на ґрунті вживання алкогольних напоїв, то зараз все частіше вони носять спланований, ретельно підготовлений характер, залученням до вчинення цих злочинів спеціально підготовлених осіб. В середньому приблизно 210 умисних вбивств та 22 умисних тяжких тілесних ушкодження скоюються з використанням вогнепальної зброї та вибухових пристроїв. В середньому 150 вбивств – це вбивства двох або більше осіб, приблизно 50 вбивств щорічно – це вбивства з особливою жорстокістю; 200 вбивств – це вбивства на замовлення. Приблизно 76 % – це вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, 20 % – вбивства при обтяжуючих обставинах (закон передбачає 14 видів обтяжуючих обставин). Всі інші це вбивства при пом’якшуючих обставинах.

В якості потерпілих осіб від вбивств все частіше виступають підприємці, державні службовці, працівники органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, журналісти. Приблизно 5 % умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень вчиняються неповнолітніми особами, 20 % – це особи, які раніше вчиняли злочини, в тому числі і тяжкі та особливо тяжкі насильницькі. Досить часто ці злочини вчиняються в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, особливо в побутовій сфері.

У 2009 році скоротилась кількість небезпечних насильницьких злочинів − умисних вбивств (-8,5%), умисних тяжких тілесних ушкоджень (-18,1%), в тому числі, тих, що спричинили смерть (-31,5%), випадків зґвалтування (-13,9%). Натомість, у порівнянні з 2008 роком, на 19,0% збільшилась кількість умисних убивств з використанням вогнепальної зброї, а кількість убивств з використанням вибухівки зросла у 3,3 рази, тобто на понад 300%. Число умисних тяжких тілесних ушкоджень, вчинених з використанням вогнепальної зброї у звітному періоді також стрімко збільшилось – на 44,4%

Більшість злочинів в Україні мають чітку корисливу спрямованість. Вони складають приблизно 70 % всіх злочинів. Загальнокримінальна корислива злочинність, в першу чергу, характеризується крадіжками та шахрайством. Понад 50 % всіх злочинів, що вчиняються в Україні це крадіжки. Протягом 2009 року кількість крадіжок зросла до 175582, тобто більш ніж у півтора рази. Найчастіше вчиняються квартирні крадіжки (40%). Непоодинокими випадками є такий вид крадіжки як кишенькова крадіжка. На думку, експертів зараз в Україні цей вид професійної злочинної діяльності отримав новий розвиток. Крадіжки досить часто носять груповий характер. Слід зазначити, що в склад злочинних груп, які вчиняють крадіжки разом з дорослими злочинцями входять і неповнолітні.

Другим поширеним видом таких злочинів є шахрайство. Хоча воно і має невеликий відсоток в структурі злочинності (трохи більше 2 %), від цього воно не перестає бути менш суспільно небезпечним. Протягом 2009 року зареєстровано 18004 подібних злочинів, що на 22,5% більше показника 2008 р. Виділяють два основних види шахрайства: побутове та професійне. Останнє є більш суспільно небезпечним та високо латентним злочинам. Цей злочин не часто вчиняється неповнолітніми особами, бо потребує від злочинця певних знань навичок та вмінь, які ще не сформовані у неповнолітньої особи.

Загальнокримінальна злочинність включає в себе і такі корисливо-насильницькі злочини як бандитизм, грабіж, розбій, вимагання, викрадення людини. Вони складають меншу частку у структурі злочинності, але ці злочини окрім матеріальної шкоди заподіюють і фізичну. Вони характеризуються жорстокістю, знущанням над особистістю тощо.

Так, у 2009 році мало місце незначне зростання кількості розбійних нападів (+2,4%), грабежів (+2,5%) та незаконного позбавлення волі або викрадення людини (+21,1%). Проте зменшилось число зареєстрованих випадків вимагання (-10,1%).

Серйозну небезпеку складає сучасна економічна злочинність в Україні. В загальній структурі злочинності ці злочини складають 10-12%. Це економічне шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, ухилення від сплати податків, незаконна підприємницька діяльність, злочини в банківські й сфері, незаконні дії в сфері приватизації, злочини в сфері комп’ютерних технологій тощо. Вони мають високий рівень латентності, який має цілу низку причин. В тому числі і існування та широке розповсюдження в країні корупції та хабарництва. Ці злочини носять організований, ретельно підготовлений характер. Розкриття та розслідування цих злочинів вимагає від працівників правоохоронних органів відповідних знань, вмінь та навичок. Це не можливо без залучення відповідних спеціалістів.

Статистика злочинності яскраво свідчить про те, що злочинність невпинно молодшає, за рахунок збільшення рівня злочинності неповнолітніх.

Рецидивна злочинність – це сукупність злочинів, які вчинені особами, які були раніше судимими або іншим чином відповідали за вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених законом про кримінальну відповідальність. Кількість злочинів, що вчиненні особами, які раніше вчиняли злочини в структурі злочинності складає в середньому: для загальнокримінальної 20 %, для злочинності економічної спрямованості 4 %. Для тяжких та особливо тяжких злочинів вона складає понад 50 %. Кожен четвертий рецидивіст має три або більше судимості. Приблизно 30 % осіб, які повторно притягаються до кримінальної відповідальності вчиняють злочин упродовж першого року після звільнення з місць позбавлення волі. Дві третини упродовж трьох років і 80 % - упродовж п’яти років.

В структурі рецидивної злочинності менше осіб, які досягли 18-річного віку (приблизно 1%), жінок 5-7 % ( в загальній структурі 18%). Для рецидивної злочинності притаманними є загальнокримінальні злочини: крадіжки, грабежі, розбої, шахрайство та різні злочинні промисли: торгівля наркотиками, зброєю, фальшивомонетництво тощо.

Існування великої кількості злочинів, що вчиняються рецидивістами ставить перед суспільством проблему ефективності кримінального покарання та інших засобів, що застосовуються до осіб, що їх вчинили і вимагає зміни підходів щодо протидії цьому виду злочинності.

Окремої характеристики потребує організована злочинність. Під нею слід розуміти сукупність злочинів, які вчиняються у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних груп

У 2009 році показники організованої злочинності не зазнали суттєвих змін порівняно з даними 2008 року. Було виявлено 379 організованих груп та злочинних організацій (2008 р. − 378), 1570 (+7,8%) осіб, що вчинили злочини у складі ОГ та ЗО, та 3514 (-4,3%), вчинених ними злочинів. Слід зазначити, що з 13 до 22 збільшилась кількість випадків створення злочинних організацій. Серед організованих груп і злочинних організацій – 237 загальнокримінальної спрямованості (0%), 142 – економічної спрямованості (+0,7%), 30 – з корумпованими зв’язками (+80%), 18 – з міжнародними зв’язками (+0%), 8 – сформованих на етнічній основі (у 2 рази більше).

Таблиця 3.