Здавалка
Главная | Обратная связь

Організована злочинність



Види Динаміка Динаміка
Виявлено організованих груп і злочинних організацій - 15,4 0.3
загальнокримінальної спрямованості - 19,3
економічної спрямованості - 6,9 0.7
з корумпованими зв’язками   80.0
з міжнародними зв’язками - 30,0
у сфері зовнішньоекономічної діяльності   -40.0
у фінансово-кредитній системі   -21.4
у сфері приватизації - 30,0 -50.0
у паливно-енергетичному комплексі - 51,7 57.1
в системі АПК 13,3 -36.4
в металургійній промисловості - 42,9 2 р.
сформовані на етнічній основі - 57,1 2 р.

 

Організованими групами в середньому вчиняється понад 6 тисяч зареєстрованих злочинів. Приблизно 70% з них – це злочини загальнокримінальної спрямованості: крадіжки, розбої, бандитизм, вимагання тощо. Непоодинокими випадками є зайняття злочинними промислами: наркобізнес, торгівля зброєю, торгівля людьми. Інші мають економічну спрямованість. Вони вчиняються у сфері зовнішньоекономічної діяльності, фінансово-кредитній сфері, у сфері приватизації, у паливно-енергетичному комплексі, в системі агропромислового комплексу (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, шахрайство з фінансовими ресурсами тощо). Приблизно 60 % злочинів, які вчинені організованими групами та злочинними організаціями, відносяться до категорії тяжких чи особливо тяжких. В середньому у склад злочинних груп входили 5-7 чоловік. В середньому у затриманих членів злочинних угруповань вилучалося за рік понад 100 одиниць вогнепальної зброї, 5000 патронів, 20 гранат, 1200 кг вибухівки. Матеріальна шкода, що заподіяна складала сотні мільйонів гривень, 2/3 від діяльності злочинних груп економічної спрямованості.

Суспільна небезпечність організованої злочинності полягає в тому, що її представники займаються саме злочинною діяльністю, яка включає окремі суспільно небезпечні діяння, які об’єднані загальним наміром злочинців. Важливою характеристикою цього виду злочинної діяльності є її тривалість. Злочинні групи, які затримані правоохоронними органами, діяли в середньому 2-3 роки. Приблизно 7 % вчиняла злочини на протязі 3-6 років.

Діяльність представників організованої злочинності неможлива без корупційних зв’язків з представниками державних, господарських та контролюючих органів. Непоодинокими є випадки коли в склад членів угрупованні входили діючи працівники державних органів, в тому числі і правоохоронних.

За видом злочинної діяльності виділяють: загальнокримінальну організовану злочинність та економічну організовану злочинність. Ці види організованої злочинності існують не ізольовано один від одного. Члени угруповань працюють в економічних структурах в службах безпеки, виконують доручення по вирішенню проблем з конкурентами. Окремі з них починають особистості займатися підприємницькою діяльністю, ретельно приховуючи своє кримінальне минуле.

Іноді виділяють також самостійний вид організованої злочинності – підлітково-молодіжну.

Структура злочинності містить й інші види: жіночу, професійну, корупційну злочинність тощо. Вони більш детально будуть вивчатися у відповідних темах Особливої частини кримінології.

Питання для самоконтролю:

1. Співвідношення злочинності та окремого злочину.

2. Кримінологічні ознаки злочинності.

3. Кількісні (абсолютні та відносні) показники злочинності.

4. Структура злочинності.

5. Ціна злочинності.

6. Динаміка злочинності та способи її обраховування.

7. Географія злочинності та значення цього показника для практики протидії злочинності.

8. Латентна злочинність та її види.

9. Причини існування латентної злочинності та її негативні наслідки.

10. Рівні латентності злочинів.

11. Основні методи та прийоми виміру рівня латентної злочинності.

12. Стан та основні тенденції злочинності в Україні.

 

Література:

1. Лунеев В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Норма, 1997.

2. Иншаков С. М. Зарубежная криминология. – М.: ИНФРА – М – Норма, 1997.

3. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: Кримінологічно-правове дослідження. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

4. Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Монографія. – Х.: НУВС, 2001.

5. Даньшин І.М. Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис). – Х.: Акта, 2002.

6. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие. – Х.: Основа, 2003.

7. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Монография. – Х.: Прапор, 2005.

8. Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: Монографія. – Х.: ХНУВС, 2008.

 

Тема 3.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.