 |
|
ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ 1.
1.Функція серця у системі крово- та лімфообігу:
1. Джерело кроворозподілу
2. Джерело лімфозбору
3. Насосна
4. Забезпечення транскапілярного обміну
5. Забезпечення тканинного метаболізму
2.Функція артерій та вен у системі крово- та лімфообігу:
1. Джерело кроворозподілу
2. Джерело лімфозбору
3. Джерело кровотоку
4. Забезпечення транскапілярного обміну
5. Забезпечення тканинного метаболізму
3.Функція лімфатичних судин у системі крово- та лімфообігу:
1. Джерело кроворозподілу
2. Джерело лімфозбору
3. Джерело кровотоку
4. Забезпечення транскапілярного обміну
5. Забезпечення тканинного метаболізму
4.Функція капілярів у системі крово- та лімфообігу:
1. Джерело кроворозподілу
2. Джерело лімфозбору
3. Джерело кровотоку
4. Забезпечення транскапілярного обміну
5. Забезпечення тканинного метаболізму
5.До судин мікроциркуляторного русла відносяться:
1. Венули
2. Артеріоли
3. Капіляри
4. Дрібні вени
5. Прекапіляри
6. Посткапіляри
7. Дрібні артерії
8. Артеріоло-венулярні шунти
6. Характерні ознаки гемомікроциркуляції:
1. Найбільш висока лінійна швидкість току крові
2. Відносно великий загальний периферичний опір току крові
3. Здійснення обміну речовин між кров’ю та тканинами
4. Тік крові визначається локальними метаболічними потребами тканини
5. Загальний периферичний опір току крові визначається тонусом капілярів
7.Лінійна швидкість мікроциркуляції збільшується при:
1. Зниженні в’язкості крові
2. Артеріальній гіперемії
3. Венозній гіперемії
4. Ішемії
5. Сладж-феномені
8.Об’ємна швидкість току крові в мікросудинах:
1. Прямо пропорційна в’язкості крові
2. Обернено пропорційна в’язкості крові
3. Прямо пропорційна опору току крові
4. Обернено пропорційна опору току крові
5. Прямо пропорційна артеріоло-венулярному градієнтові тиску
6. Обернено пропорційна артеріоло-венулярному градієнтові тиску
9.Зниженню в’язкості крові в мікросудинах сприяє:
1. Низький гематокрит
2. Високий гематокрит
3. Адгезивні властивості лейкоцитів
4. Висока здатність еритроцитів до деформації
5. Адгезивні властивості лімфоцитів
10.В’язкість крові збільшується при:
1. Зниженні негативного заряду еритроцитів
2. Агрегації формених елементів крові
3. Гемодилюції
4. Охолодженні тканини
5. Гіпопротеїнемії
11.Опір току крові збільшується при:
1. Зміні турбулентного току крові на ламінарний
2. Зміні ламінарного току крові на турбулентний
3. Зменшенні діаметра судин
4. Збільшенні діаметра судин
5. Підвищенні в’язкості крові
12.До мікросудин, що регулюють приток крові до тканин відносяться:
1. Венули
2. Капіляри
3. Артеріоли
4. Дрібні вени
5. Прекапіляри
6. Дрібні артерії
7. Артеріоло-венулярні шунти
13.До мікросудин з рефлекторною регуляцією тонусу судинної стінки відносять:
1. Венули
2. Артеріоли
3. Кровоносні капіляри
4. Лімфатичні капіляри
5. Артеріоло-венулярні шунти
14. Тонус мікросудин знижують:
1. Іони К+
2. Інони Na+
3. Аденозин
4. Тромбоксан
5. Молочна кислота
6. Простациклін (простагландин І2)
15. До мікросудин, що здійснюють газообмін між кров’ю і тканинами, відносять:
1. Артеріоли
2. Капіляри
3. Дрібні вени
4. Прекапіляри
5. Посткапіляри
6. Дрібні артерії
16.Компоненти стінки кровоносного капіляра:
1. Гладком’язові клітини
2. Ендотеліальні клітини
3. Еластичні волокна
4. Базальна мембрана
5. Адвентиція
17.Адаптивні зміни в судинах при недостатньому капілярному току крові:
1. Спазм венул
2. Дилатація артеріол
3. Спазм артеріоло-венулярних шунтів
4. Дилатація артеріоло-венулярних шунтів
5. Підвищення проникності обмінних мікросудин
6. Зниження проникності обмінних мікросудин
18.Число закритих капілярів збільшується при:
1. Спазмі артеріол
2. Дилатації артеріол
3. Відкритті артеріоло-венулярних шунтів
4. Аортальній недостатності
5. Аортальному стенозі
19.Речовини, що підвищують проникність стінок капілярів:
1. Гепарин
2. Гістамін
3. Серотонін
4. Тромбоксан
5. Норадреналін
6. Молочна кислота
20.Морфологічні ознаки ємнісних мікросудин:
1. Відсутній ендотелій
2. Діаметр менший за розмір інших мікросудин
3. Діаметр перевищує розміри інших мікросудин
4. Містять незначну кількість гладком’язових клітин
5. Містять шар гладком’язових клітин
21.Функції мікросудин ємнісного типу:
1. Депонування крові
2. Реалізація відтоку крові від тканин
3. Реалізація притоку крові до тканин
4. Головне місце виходу фагоцитів до екстраваскулярного простору
5. Значною мірою визначають периферичний судинний опір
22.Фільтрації рідини у позакапілярний простір сприяє тиск:
1. Внутрішньокапілярний гідростатичний
2. Внутрішньокапілярний онкотичний
3. Внутрішньокапілярний осмотичний
4. Позакапілярний онкотичний
5. Позакапілярний осмотичний
23.Резорбції рідини у венозному відділі капіляра сприяють:
1. Стаз
2. Збільшення швидкості току крові
3. Високий центральний венозний тиск
4. Низький онкотичний тиск венозної крові
5. Низький гідростатичний тиск крові у відвідних судинах
24.Морфологічні особливості артеріоло-венулярних шунтів:
1. Діаметр близько 20 мкм
2. Діаметр близько 200 мкм
3. Не містять нервових закінчень
4. Містять багато нервових закінчень
5. Велика кількість гладком’язових клітин у початковому відділі
25.Функції, які забезпечує система вазомоторів у крово- та лімфопостачанні:
1. Джерело кроворозподілу
2. Адекватне кровонаповнення органів
3. Регуляція оптимального рівня тиску в судинах
4. Забезпечення транскапілярного обміну
5. Регуляція швидкості кровотоку в судинах
26.Класифікація порушень кровообігу:
1. Порушення лімфообігу
2. Порушення мікроциркуляції
3. Порушення кровонаповнення
4. Порушення проникності стінки судин
5. Порушення реології крові
27.До порушень кровонаповнення відносять:
1. Кровотечу
2. Крововиливи
3.Повнокров’я
4. Малокров’я
5. Плазморагію
28.До порушень проникності стінки судин відносять:
1.Кровотечу
2. Крововиливи
3. Повнокров’я
4. Малокров’я
5. Плазморагію
29. До порушень реології крові відносять:
1.Стаз
2. Сладж-феномен
3. Повнокров’я
4. Малокров’я
5. Плазморагію
30. До порушень реології крові відносять:
1.Тромбоз
2. Емболію
3. Повнокров’я
4. Малокров’я
5. Плазморагію
31.Порушення мікроциркуляції:
1. Мастопатія
2. Стоматит
3. Шок
4. Хронічний гастрит
5. Колапс
32.Ішемія характеризується:
1. Збільшенням кровонаповнення тканин
2. Зменшенням кровонаповнення тканин
3. Незмінністю кровонаповнення тканин
4. Зменшенням відтоку крові
5. Збільшенням притоку крові
33. Перерахуйте види малокров’я залежно від причин виникнення:
1. Ангіоспастичне
2. Обтураційне
3. Компресійне
4. Функціональне
5. У результаті перерозподілу крові
34. Різновиди патологічної артеріальної ішемії:
1. Ангіоспастична
2. Артеріальна
3. Обтураційна
4. Венозна
5. Капілярна
35.Різновиди патологічної артеріальної ішемії:
1. Вакатна
2. Загальна
3. На основі артеріо-венозного шунта
4. Обтураційна
5. Компресійна
36.Різновиди патологічної артеріальної ішемії:
1. Ангіоневротична
2. Колатеральна
3. Компресійна
4. У результаті перерозподілу крові
5. Постанемічна
37. Оборотні внутрішньоклітинні процеси при ішемії:
1. Вакуолізація
2. Накопичення ліпідів
3. Виділення і активація ферментів лізосом
4. Зменшення кількості глікогену
5. Зниження синтезу білка
38. Необоротні внутрішньоклітинні процеси при ішемії:
1. Зерниста дистрофія
2.Накопичення внутрішньоклітинного кальцію
3. Виділення і активація ферментів лізосом
4. Вакуолізація цитоплазми
5. Розповсюджена деструкція мембран
39. Тотальна ішемія (абсолютна судинна недостатність) органа розвивається при:
1. Обтуруючому тромбозі артерії
2. Спазмі артерії
3. Тромбоемболії артерії
4. Збільшенні атеросклеротичної бляшки
5. Ангіоневрозі
40. Часткова ішемія (відносна судинна недостатність) органа розвивається при:
1. Оклюзійному тромбозі артерії
2. Збільшенні атеросклеротичної бляшки
3. Спазмі артерії
4. Тромбоемболії артерії
5. Стенозуючому атеросклерозі
41. Зміни в тканинах, які розвиваються внаслідок гострого обтураційного малокров’я:
1. Склероз
2. Пухлина
3. Петрифікація
4. Інфаркт
5. Запалення
42. Часткова хронічна ішемія (відносна судинна недостатність) органа призводить до:
1. Некрозу
2. Атрофії паренхіми
3. Склерозу строми
4. Зникнення глікогену в паренхімі
5. Гіпертрофії паренхіми
43.Гіперемія характеризується:
1. Збільшенням кровонаповнення тканин
2. Зменшенням кровонаповнення тканин
3. Незмінним кровонаповненням тканин
4. Збільшенням відтоку крові
5. Зменшенням притоку крові
44. Різновиди гіперемії:
1. Ангіоспастична
2.Артеріальна
3. Обтураційна
4. Венозна
5. Капілярна
45.Артеріальна гіперемія характеризується:
1. Збільшеням притоку крові
2. Нормальним притоком крові
3. Нормальним відтоком крові
4. Зменшеним відтоком крові
5. Збільшеним відтоком крові
46.Різновиди патологічної місцевої артеріальної гіперемії:
1. Вакатна
2. Загальна
3. На основі артеріо-венозного шунта
4. Обтураційна
5. Компресійна
47.Різновиди патологічної місцевої артеріальної гіперемії:
1. Ангіоневротична
2. Колатеральна
3. Компресійна
4. У результаті перерозподілу крові
5. Постанемічна
48. Різновиди артеріальної гіперемії:
1. Посттравматична
2. Постішемічна
3. Декомпресійна
4. Психогенна
5. Запальна
49. Назвіть основні види місцевої патологічної артеріальної гіперемії:
1. Ангіоневротична
2. Колатеральна
3. Застійна
4. Компенсаторна
5. Запальна
50.Вакатна гіперемія виникає при:
1. Усуненні чинника, який стискав артерію
2. Підвищенні тонусу вазодилататорів
3. Паралічі вазоконстрикторів
4. Перекритті просвіту магістральних судин
5. Зменшенні барометричного тиску
51.Вакатна гіперемія виникає при:
1. Постановці медичних банок
2. Знятті еластичного джгута
3. Випусканні рідини з порожнин тіла
4. Порушеннях під час кесонних робіт
5. Видаленні крупних пухлин
52.Ангіоневротична гіперемія виникає при:
1. Усуненні чинника, який стискав артерію
2. Підвищенні тонусу вазодилататорів
3. Паралічі вазоконстрикторів
4. Перекритті просвіту магістральних судин
5. Зниженні барометричного тиску
53.Ангіоневротична гіперемія виникає при:
1.Мігрені
2. Тригемінії
3. Тромбозах магістральних судин
4. Емболії магістральних судин
5. Перев’язці магістральних судин
54.Колатеральна гіперемія виникає при:
1. Усуненні чинника, який стискав артерію
2. Підвищенні тонусу вазодилататорів
3. Паралічі вазоконстрикторів
4. Перекритті просвіту магістральних судин
5. Зниженні барометричного тиску
55.Колатеральна гіперемія виникає при:
1. Мігрені
2. Тригемінії
3. Тромбозах магістральних судин
4. Емболії магістральних судин
5. Перев’язці магістральних судин
56.Артерії, які забезпечують колатеральний кровообіг при перекритті просвіту коронарних судин:
1. Медіастинальні
2. Легеневі
3. Інтеркостальні
4. Очеревинні
5. Плевральні
57.Артерії, які забезпечують колатеральний кровообіг при перекритті просвіту коронарних судин:
1. Перикардіальні
2. Легеневі
3. Бронхіальні
4. Очеревинні
5. Плевральні
58.Гіперемія після ішемії виникає при:
1. Усуненні чинника, який стискав артерію
2. Підвищенні тонусу вазодилататорів
3. Паралічі вазоконстрикторів
4. Перекритті просвіту магістральних судин
5. Зниженні барометричного тиску
59.Гіперемія після ішемії виникає при:
1. Постановці медичних банок
2. Знятті еластичного джгута
3. Випусканні рідини з порожнин тіла
4. Порушеннях під час кесонних робіт
5. Видаленні великих за розмірами пухлин
60. Визначення поняття “венозне повнокров’я”:
1. Зменшення притоку крові
2. Зупинка току крові в судинах МЦР
3. Різке розширення венозного русла
4. Збільшення кровонаповнення органа внаслідок підвищення притоку крові
5. Збільшення кровонаповнення органа внаслідок зменшення відтоку крові
61.Венозна гіперемія характеризується:
1. Збільшеним притоком крові
2. Нормальним притоком крові
3. Нормальним відтоком крові
4. Зменшеним відтоком крові
5. Збільшеним відтоком крові
62.Венозна гіперемія характеризується:
1. Розширенням вен
2. Звуженням вен
3. Розширенням капілярів
4. Звуженням капілярів
5. Застоєм крові у венах
63.Венозна гіперемія характеризується:
1. Прискоренням венозного кровотоку
2.Уповільненням венозного кровотоку
3. Покращенням оксигенації тканин
4. Розвитком гіпоксії
5. Підвищенням проникності капілярів
64.Різновиди венозного повнокров’я за розповсюдженням:
1. Гостре
2. Хронічне
3. Спадкове
4.Загальне
5. Місцеве
65. Місцеве венозне повнокров’я розвивається при:
1. Утрудненні відтоку венозної крові від органа або частини тіла
2. Збільшенні відтоку венозної крові
3. Збільшенні притоку артеріальної крові до органа
4. Ваді серця
5. Стисканні крупної вени пухлиною
66.Місцеве венозне повнокров’я розвивається при:
1. Тромбозі вен
2. Емболії вен
3. Гострому інфаркті міокарда
4. Гострому міокардиті
5. ДВЗ-синдромі
67. Місцеве венозне повнокров’я розвивається при:
1.Тромбозі вени
2. Тромбозі артерії
3. Порушенні відтоку лімфи
4. Стисканні вени ззовні пухлиною
5. ДВЗ-синдромі
68.Різновиди венозного повнокров’я за перебігом:
1.Гостре
2. Хронічне
3. Спадкове
4. Загальне
5. Місцеве
69.Причини гострої загальної венозної гіперемії:
1. Кардіоміопатія
2. Гіпертонічна хвороба
3. Гострий інфаркт міокарда
4. Вади серця
5. Гострий міокардит
70. Захворювання, при яких розвивається гостре загальне венозне повнокров’я:
1. Інфаркт міокарда
2. Вада серця
3. Хронічна ішемічна хвороба серця
4. Гострий міокардит
5. Кардіопатичний амілоїдоз
71. Гострий загальний венозний застій розвивається при:
1.Інфаркті міокарда
2. Вадах серця
3. Кардіосклерозі
4. Гострому міокардиті
5. Хронічній аневризмі серця
72. Гострий венозний застій супроводжується:
1.Зниженням онкотичного тиску в плазмі
2. Підвищенням онкотичного тиску в плазмі
3. Зниженням гідростатичного тиску в плазмі
4. Підвищенням гідростатичного тиску в плазмі
5. Артеріальною гіпертензією
73.Зміни органів при гострій загальній венозній гіперемії:
1. Набряк строми
2. Склероз строми
3. Плазморагії та мікрокрововиливи у проміжну тканину
4. Дистрофія і некроз паренхіматозних елементів
5. Атрофія паренхіматозних елементів
74. Патологічні процеси, які розвиваються у паренхімі органів при гострому венозному повнокров’ї:
1. Гіпертрофія
2. Атрофія
3. Дистрофія
4. Гіперплазія
5. Некроз
75. При гострому венозному повнокров’ї в паренхіматозних органах розвиваються:
1.Некроз
2. Гіаліноз
3. Склероз
4. Дистрофія
5. Амілоїдоз
76. Патологічні процеси, які спостерігаються в тканинах при гострому венозному повнокров’ї:
1. Плазматичне просочування
2. Плазморагія
3. Набряк, стаз
4. Гіаліноз
5. Діапедезні крововиливи
77. Гостре венозне повнокров’я проявляється:
1. Екхімозами
2. Набряком легень
3. Гематомами
4. Бурою індурацією легень
5. “Мускатною” печінкою
78. Патологічні зміни, які переважають у легенях при гострому венозному повнокров’ї:
1. Набряк
2. Запалення
3. Крововиливи
4. Меланоз
5. Склероз
79.Для гострого венозного застою в легенях характерні:
1.Набряк
2. Гіаліноз
3. Склероз
4. Крововиливи
5. Гемосидероз
80. Які патологічні процеси переважають у нефроцитах при гострому венозному повнокров’ї:
1. Дистрофія
2. Гіперплазія
3. Гіпертрофія
4. Некроз
5. Атрофія
81.Застійний (геморагічний) інфаркт розвивається при:
1. Загальній артеріальній гіперемії
2. Місцевій артеріальній гіперемії
3. Хронічному місцевому венозному застої
4. Хронічному загальному венозному застої
5. Гострому місцевому венозному застої
82.Захворювання, при яких розвивається хронічне загальне венозне повнокров’я:
1. Інфаркт міокарда
2. Вада серця
3. Хронічна ішемічна хвороба серця
4. Амілоїдоз нирок
5. Гостра ішемічна дистрофія міокарда
83.Причини хронічної загальної венозної гіперемії:
1. Кардіоміопатія
2. Гіпертонічна хвороба
3. Гострий інфаркт міокарда
4. Вади серця
5. Гострий міокардит
84.Хронічний загальний венозний застій розвивається при:
1.Кардіосклерозі
2. Вадах серця
3. Кардіоміопатіях
4. Інфаркті міокарда
5. Хронічній аневризмі серця
85. Фактор, що обумовлює розвиток змін в органах і тканинах при хронічному венозному застої:
1. Підвищення проникності стінки судин
2. Гіперемія
3. Набряк
4. Гіпоксія
5. Склероз
86. Механізм склерозу при гіпоксії:
1. Ущільнення тканин
2. Стимуляція синтезу колагену фібробластами
3. Стимуляція синтезу амілоїду
4. Денатурація білків плазми
5. Жирова інфільтрація
87. Щільну консистенцію органа при хронічному венозному застої в першу чергу обумовлює:
1. Ліпідоз
2. Гемосидероз
3. Набряк
4. Склероз
5. Лімфостаз
88. Патологічні зміни, що розвиваються у паренхіматозних органах при хронічному венозному повнокров’ї:
1. Склероз
2. Атрофія
3. Дистрофія
4. Гіпертрофія
5. Некроз
89.Зміни органів при хронічній загальній венозній гіперемії:
1. Набряк строми
2. Склероз строми
3. Гіперплазія паренхіми
4. Гіпертрофія паренхіми
5. Атрофія паренхіматозних елементів
90. Зміни, які розвиваються у стромі органів при хронічному венозному повнокров’ї:
1. Некроз
2. Склероз
3. Ліпоматоз
4. Амілоїдоз
5. Запалення
91. При хронічному венозному застої у стромі органів розвиваються:
1. Некроз
2.Гіаліноз
3. Гемосидероз
4. Склероз
5. Ліпоматоз
92.Причини загальної венозної гіперемії:
1. Тромбоз вен гомілки
2. Тромбоз вен печінки
3. Інфаркт селезінки
4. Бура атрофія печінки
5. Декомпенсова вада серця
93.Класифікація порушень кровонаповнення за поширеністю:
1. Первинні
2. Вторинні
3. Загальні
4. Місцеві
5. Спадкові
94.До загальних порушень кровообігу призводять:
1. Захворювання серця
2. Патологія периферичної нервової системи
3. Патологія ЦНС
4. Захворювання статевих органів
5. Захворювання легень
95.Захворювання і стани, які призводять до загальних порушень кровообігу:
1. Мастопатія
2. Атеросклероз
3. Гіпертонічна хвороба
4. Хронічний гастрит
5. Пневмосклероз
96.Вид порушень кровонаповнення, що розвивається внаслідок серцевої недостатності:
1. Первинне
2. Вторинне
3. Загальне
4. Місцеве
5. Спадкове
97. В основі розвитку серцевої недостатності лежать зміни:
1.Міокарда
2. Ендокарда
3. Лімфатичного апарату
4. Нервового апарату серця
5. Обміну меланіну
98. Захворювання, які спричинюють серцеву недостатність:
1.Ревматизм
2. Хронічний гастрит
3. Ішемічна хвороба серця
4. Вади серця
5. Аднексит
99. Різновид порушень кровообігу, як наслідок серцевої недостатності:
1. Місцева артеріальна гіперемія
2. Загальна артеріальна гіперемія
3. Місцева венозна гіперемія
4. Загальна венозна гіперемія
5. Кровообіг не порушується
100. При серцевій недостатності спостерігається:
1. Збільшення притоку крові до органів
2. Зменшення притоку крові до органів
3. Переповнення кров’ю порожнистих вен
4. Переповнення кров’ю легень
5. Зменшення крові у порожнистих венах
101.Характеристика загального венозного повнокров’я:
1. Шкіра і слизові оболонки рожеві
2. Ціаноз шкіри та слизових оболонок
3. Набряк підшкірної жирової клітковини
4. Водянка порожнин
5. Дегідратація підшкірної жирової клітковини
102.Причина ціанозу при загальній венозній гіперемії:
1. Надмірна оксигенація крові
2. Метгемоглобінемія
3.Недостатнє насичення крові киснем
4. Загальний гемосидероз
5. Порушення обміну меланіну
103.Розповсюджений набряк підшкірної клітковини називається:
1. Анасарка
2. Асцит
3. Мацерація
4. Целюліт
5. Ліпоматоз
104.Накопичення рідини у черевній порожнині називається:
1. Анасарка
2. Асцит
3. Гідроторакс
4. Гідроперикард
5. Перитоніт
105.Накопичення рідини у плевральній порожнині називається:
1. Анасарка
2. Асцит
3. Гідроторакс
4. Гідроперикард
5. Перитоніт
106.Накопичення рідини у порожнині перикарда називається:
1. Анасарка
2. Асцит
3. Гідроторакс
4. Гідроперикард
5. Перитоніт
107.Асцит та анасарка розвиваються при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевій недостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковійсерцевій недостатності
5. Набряку легень
108.Гідроторакс, гідроперикард розвиваються при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевій недостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковій серцевій недостатності
5. Набряку легень
109.Правошлуночкова серцева недостатність характеризується:
1. Місцевою артеріальною гіперемією
2. Загальною артеріальною гіперемією
3. Венозним застоєм у легенях
4. Застоєм крові у порожнистих венах
5. Застоєм крові у печінкових венах
110.Гостре “легеневе” серце є проявом:
1. Гострої лівошлуночкової серцевої недостатності
2. Гострої правошлуночкової серцевої недостатності
3. Перекриття мітрального отвору кулястим тромбом
4. Інфаркту міокарда лівого шлуночка
5. Емболії легеневої артерії та її гілок
111.Захворювання та патологічні стани, при яких розвивається гостре “легеневе” серце:
1. Інфаркт міокарда правого шлуночка
2. Внутрішньовенне введення великої кількості рідини
3. Спонтанний пневмоторакс
4. Декомпенсація мітральної вади серця
5. Масивна гостра пневмонія
112.Захворювання та патологічні стани, при яких розвивається гостре “легеневе” серце:
1. Перекриття мітрального отвору кулястим тромбом
2. Інфаркт міокарда лівого шлуночка
3. Емболія легеневої артерії та її гілок
4. Затяжний напад бронхіальної астми
5. Гіпертонічні кризи
113.Клініко-морфологічні прояви гострої правошлуночкової серцевої недостатності:
1. Некробіоз, мікрокрововиливи в печінці
2. “Мускатна” печінка
3. Некробіоз, мікрокрововиливи в нирках
4. Ціанотична індурація нирок, селезінки
5. Набряк головного мозку
114.Клініко-морфологічні прояви хронічної правошлуночкової серцевої недостатності:
1. Бура індурація легень
2. “Мускатна” печінка
3. Некробіоз, мікрокрововиливи в нирках
4. Ціанотична індурація нирок, селезінки
5. Набряк легень
115.Ціанотична індурація органів розвивається при:
1. Вакатній артеріальній гіперемії
2. Артеріальній ішемії
3. Запальній артеріальній гіперемії
4. Гострому венозному застої
5. Хронічному венозному застої
116.Ціанотична індурація органа пов’язана з:
1. Підвищенням внутрішньоорганного тиску
2. Атрофією перенхіми
3. Склерозом строми
4. Набряком строми
5. Гіпертрофією паренхіми
117. Назвіть зміни у нирках при хронічному венозному повнокров’ї:
1. Гемосидероз
2. Гіаліноз
3. Ціанотична індурація
4. Гіперплазія пульпи
5. Амілоїдоз
118. Характеристика нирок при хронічному венозному повнокров’ї:
1. Дрібнозерниста поверхня
2. Синюшні
3. Збільшені за розмірами
4. Темно-червоного кольору
5. Щільні
119.Ціанотична індурація нирок розвивається при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевій недостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковій серцевій недостатності
5. Набряку легень
120. Зміни у селезінці при хронічному загальному венозному повнокров’ї:
1. “Сагова” селезінка
2. “Сальна” селезінка
3. “Порфірова” селезінка
4. Ціанотична індурація
5. Глазурована селезінка
121.Ціанотична індурація селезінки розвивається при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевій недостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковій серцевій недостатності
5. Шоці
122. Зміни шкіри при хронічному загальному венозному застої:
1. Склероз дерми
2. Вени розширені, повнокровні
3. Артерії розширені, повнокровні
4. Набряк дерми
5. Розростання еластичних волокон
123.Зміни шкіри при варикозному розширенні вен гомілки:
1. Атрофія
2. Потовщення
3. Сухість
4. Набряк
5. Виразкоутворення
124.Назва печінки при хронічному венозному повнокров’ї:
1. “Сальна”
2. “Глазурована”
3. “Шинкова”
4. “Мускатна”
5. Бура атрофія
125. Назва печінки при хронічному венозному застої:
1. “Сагова”
2. “Сальна”
3. “Порфірова”
4. “Мускатна”
5. “Глазурована”
126.Синдром, для якого характерний розвиток “мускатної” печінки:
1. Синдром Криглера-Найяра
2. Синдром Рея
3. Синдром хронічної серцево-судинної недостатності
4. Синдром Ротора
5. Синдром Жильбера
127.“Мускатна” печінка розвивається при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевій недостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковій серцевій недостатності
5. Набряку легень
128. Захворювання, при якому зустрічається “мускатна” печінка як наслідок місцевого венозного повнокров’я:
1. Хвороба Бада-Кіарі
2. Хвороба Педжета
3. Хвороба Ходжкіна
4. Рак шлунка
5. Атеросклероз
129. Макроскопічні ознаки “мускатної печінки”:
1. Зменшена за розмірами
2. Гладенька поверхня
3. Жовта з темно-червоними смугами і крапом
4. Горбиста поверхня
5. Збільшена за розмірами
130.Макроскопічна характеристика “мускатної” печінки:
1. Край загострений
2. Розмір збільшений
3. Консистенція щільна
4. На розрізі має строкатий вигляд
5. Поверхня гладка
131.Макроскопія “мускатної” печінки:
1. Розміри збільшені
2. Розміри зменшені
3. Маса зменшена
4. Маса збільшена
5. Консистенція тістувата
132.Макроскопія “мускатної” печінки:
1. Консистенція тістувата
2. Консистенція щільна
3. Край загострений
4. Край заокруглений
5. Не змінена
133.Поверхня розрізу “мускатної” печінки:
1. Зеленого кольору
2. Блідо-рожевого кольору
3. Сіро-жовтого кольору
4. З темно-червоним крапом
5. Не змінена
134. Мікроскопічні зміни, що обумовлюють характерний при хронічному венозному застої малюнок на розрізі печінки:
1. Повнокров’я центральних відділів часточок
2. Регенерація гепатоцитів центральних відділів часточок
3. Жирова дистрофія гепатоцитів периферичних відділів часточок
4. Дисплазія гепатоцитів
5. Дифузний склероз
135.При хронічному венозному застої у печінці кров спочатку застоюється у:
1. Периферичних відділах часточки
2. Середніх відділах часточки
3. Центральних відділах часточки
4. Портальних трактах
5. Порожнистих венах
136.При хронічному венозному застої в печінці у центрі часточки спостерігається:
1. Застій у центральних венах
2. Застій у прилеглих до центральної вени ділянках синусоїдів
3. Відсутність застійних змін
4. Дистрофія і некроз гепатоцитів центральних відділів часточки
5. Гіпертрофія гепатоцитів центральних відділів часточки
137.Колір центральних відділів часточки “мускатної” печінки:
1. Темно-червоний
2. Синюшний
3. Зелений
4. Білий
5. Сіро-жовтий
138.Колір периферичних відділів часточки “мускатної” печінки:
1. Темно-червоний
2. Синюшний
3. Зелений
4. Білий
5. Сіро-жовтий
139.При хронічному венозному застої у печінці на периферії часточки спостерігається:
1. Венозний застій
2. Крововиливи
3. Атрофія гепатоцитів
4. Некроз гепатоцитів
5. Жирова дистрофія гепатоцитів
140.Капіляризація синусоїдів печінки характеризується:
1. Розширенням просвіту
2. Некрозом гепатоцитів
3. Появою базальної мембрани
4. Відсутністю базальної мембрани
5. Крововиливами
141. Локалізація розростань сполучної тканини у “мускатній печінці”:
1. У перисинусоїдальних просторах
2. У синусоїдах
3. Поблизу центральних вен
4. У жовчних протоках
5. У портальних трактах
142.Розростання сполучної тканини в “мускатній” печінці пов’язане з проліферацією:
1. Гепатоцитів
2. Ліпофібробластів
3. Нейтрофілів
4. Клітин Купфера
5. Лімфоцитів
143.Процес, який може розвинутися в печінці при тривалому існуванні хронічної серцевої недостатності:
1. Гіаліноз
2. Амілоїдоз
3. Індурація
4. Цироз
5. Гемосидероз
144.При цирозі печінки венозний застій спростерігається у:
1. Легенях
2. Середостінні
3. Органах черевної порожнини
4. Верхніх кінцівках
5. Головному мозку
145. Причини портальної гіпертензії:
1. Шистосомоз
2. Холецистит
3. Синдром Бада-Кіарі
4. Цироз печінки
5. Компресія пухлиною устя ворітноївени
146.Колатеральний відтік крові по венам передньої стінки черевної порожнини та грудної клітки встановлюється при звуженні просвіту:
1. Клубової артерії
2. Ворітної вени
3. Стегнової вени
4. Легеневої вени
5. Нижньої порожнистої вени
147. Ознаки портальної гіпертензії:
1. Асцит
2. Спленомегалія
3. Гідроперикард
4. Гідроцефалія
5. Варикозне розширення вен портальних анастомозів
148.Локалізація портокавальних анастомозів:
1. Передня стінка черевної порожнини
2. Кардія шлунка і нижня третина стравоходу
3. Задня стінка черевної порожнини
4. Обличчя
5. Стінка прямої кишки
149. При портальній гіпертензії розширюються такі анастомози:
1. Нижніх кінцівок
2. Круглої зв’язки печінки
3. Передньої черевної стінки
4. Нижньої третини стравоходу і кардії шлунка
5. Гемороїдальні
150.Назва феномену, що супроводжується розширенням і застоєм крові у портокавальних анастомозах передньої стінки черевної порожнини:
1. Симптом Ортнера
2. Симптом Керніга
3. “Голова Медузи”
4. “Пісочний годинник”
5. Шлункова тетанія
151.Ускладнення колатерального кровотоку по портокавальним анастомозам:
1. Артеріолосклероз
2. Звуження просвіту анастомозів
3. Облітерація просвіту анастомозів
4. Кровотеча
5. Діарея
152. Лівошлуночкова серцева недостатність характеризується:
1. Місцевою артеріальною гіперемією
2. Загальною артеріальною гіперемією
3. Венозним застоєм у легенях
4. Застоєм крові у порожнистих венах
5. Застоєм крові у печінкових венах
153.Причини венозного застою в малому колі кровообігу:
1.Аортальна вада серця
2. Мітральна вада серця
3. Недостатність лівого шлуночка серця
4. Недостатність правого шлуночка серця
5. Стискання легеневих вен пухлиною середостіння
154.Клініко-морфологічні прояви гострої лівошлуночкової серцевої недостатності:
1. Некробіоз, мікрокрововиливи в печінці
2. Набряк головного мозку
3. Некробіоз, мікрокрововиливи в нирках
4. Ціанотична індурація нирок, селезінки
5. Набряк легень
155.Набряк легень розвивається при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевійнедостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковій серцевій недостатності
5. Артеріальній гіпертензії
156.Причини розвитку набряку легень:
1. Інфаркт міокарда правого шлуночка
2. Внутрішньовенне введення великої кількості рідини
3. Спонтанний пневмоторакс
4. Декомпенсація мітральної вади серця
5. Масивна гостра пневмонія
157.Причини набряку легень:
1. Перекриття мітрального отвору кулястим тромбом
2. Інфаркт міокарда лівого шлуночка
3. Емболія легеневої артерії та її гілок
4. Затяжний напад бронхіальної астми
5. Гіпертонічні кризи
158.Морфологічні стадії набряку легень:
1. Прекапілярна
2.Інтрамуральна
3. Інтерстиціальна
4. Посткапілярна
5. Альвеолярна
159.Початкова стадія набряку легень:
1. Рання
2. Інтрамуральна
3. Інтерстиціальна
4. Пізня
5. Альвеолярна
160.Стадія набряку легень, яка характеризується накопиченням серозної рідини у міжальвеолярних перегородках:
1. Оборотна
2. Інтрамуральна
3. Інтерстиціальна
4. Необоротна
5. Альвеолярна
161.Кінцева стадія набряку легень:
1. Термінальна
2. Інтрамуральна
3. Інтерстиціальна
4. Пізня
5. Альвеолярна
162.Серцева астма морфологічно відповідає стадіям набряку легень:
1. Гострій
2. Інтрамуральній
3. Інтерстиціальній
4. Термінальній
5. Альвеолярній
163.Стадія набряку легень, яка характеризується накопиченням серозної рідини в альвеолах:
1. Внутрішня
2. Інтрамуральна
3. Інтерстиціальна
4. Зовнішня
5.Альвеолярна
164.Стадія набряку легень, яка супроводжується піноутворенням:
1. Повітряна
2. Інтрамуральна
3. Інтерстиціальна
4. Геморагічна
5.Альвеолярна
165.Клініко-морфологічні прояви хронічної лівошлуночкової серцевої недостатності:
1. Бура індурація легень
2. “Мускатна” печінка
3. Гангрена легень
4. Ціанотична індурація нирок, селезінки
5. Набряк легень
166. Процес, який розвивається в легенях при хронічному венозному повнокров’ї:
1. Бура атрофія
2. Бура індурація
3. Місцевий гемосидероз
4. Ателектаз
5. Гіперплазія
167.Бура індурація легень розвивається при:
1. Гострій лівошлуночковій серцевій недостатності
2. Гострій правошлуночковій серцевій недостатності
3. Хронічній лівошлуночковій серцевій недостатності
4. Хронічній правошлуночковій серцевій недостатності
5. Набряку легень
168. Фактори, що відіграють роль у морфогенезі бурої індурації легень:
1. Застійне повнокров’я
2. Гіпертензія у малому колі кровообігу
3. Гіпоксія
4. Нервово-ендокринні порушення
5. Діапедезні крововиливи
169.Патогенетичні механізми бурої індурації легень:
1. Гострий венозний застій
2. Хронічний венозний застій
3. Артеріальна гіперемія
4. Лімфостаз
5. Гіпоксія
170. Патологічні процеси, що лежать в основі розвитку бурої індурації легень:
1. Набряк
2. Гемосидероз
3. Ліпоїдоз
4. Фіброз
5. Артеріальна гіперемія
171.Відтінок легень при бурій індурації обумовлений:
1. Меланозом
2. Гемосидерозом
3. Ліпофусцинозом
4. Антракозом
5. Адренохроматозом
172.Ущільнення легень при бурій індурації обумовлено:
1. Набряком
2. Некрозом
3. Фіброзом
4. Крововиливами
5. Гіпертрофією паренхіми
173. Макроскопічна характеристика легень при хронічному венозному застої:
1. Збільшені
2. Зменшені
3. Бурі
4. Ущільнені
5.Пухнасті
174. Характеристика легень при хронічному венозному повнокров’ї:
1. Щільні
2. Збільшені за розмірами
3. Бурі відкладення
4. Великі пістряві
5. Гіалінові мембрани
175.Макроскопія легень при бурій індурації:
1. Щільної консистенції
2. Тістуватої консистенції
3. Бурого відтінку
4. Чорного кольору
5. Аспідно-сірого кольору
176.Початкові зміни в судинах легень при хронічному венозному застої:
1. Склероз стінки
2. Повнокров’я капілярів
3. Діапедезні крововиливи
4. Гіпертрофія м’язово-еластичних структур
5. Гіаліноз стінок
177.Мікроморфологія бурої індурації легень:
1. Фіброз стінки альвеол
2. Повнокров’я капілярів
3. Діапедезні крововиливи
4. Гіперплазія м’язово-еластичних структур
5. Геморагічний інфаркт
178.Мікроскопічні зміни міжальвеолярних перегородок при бурій індурації легень:
1. Нагромадження ліпофусцину
2. Нагромадження гемосидерину
3. Розростання сполучної тканини
4. Розростання м’язової тканини
5. Потовщення
179.Найчастіше гемосидероз легень розвивається при:
1. Мітральному стенозі
2. Стенозі устя легеневої артерії
3. Гострому інфаркті міокарда
4. Гострому міокардиті
5. Антракозі
180.Назва клітин, що містять гемосидерин при бурій індурації легень:
1. Амілоїдобласти
2. LE-клітини
3. Клітини серцевих вад
4. Ксантомні клітини
5. Коніофаги
181.Вихід крові за межі судин називається:
1. Крововилив
2. Стаз
3. Кровотеча
4. Тромбоз
5. Плазморагія
182. Кровотеча це:
1. Вихід крові з порожнини серця або просвіту судини в навколишнє середовище
2. Вихід плазми крові з просвіту судини
3. Вихід крові з порожнини серця чи просвіту судини в порожнини тіла
4. Підвищення проникності судин
5. Вихід білків крові з просвіту судин
183.Види кровотечі залежно від джерела:
1. Зовнішні
2. Внутрішні
3. Артеріальні
4. Венозні
5. Паренхіматозні
184.Види кровотечі залежно від джерела:
1. Зовнішні
2. Внутрішні
3. Недиференційовані
4. Серцеві
5. Паренхіматозні
185.Різновиди кровотеч:
1. Активна
2. Пасивна
3. Зовнішня
4. Внутрішня
5. Недиференційована
186.Кровотеча, при якій кров виходить у навколишнє середовище:
1. Активна
2. Пасивна
3. Зовнішня
4. Внутрішня
5. Пряма
187.Кровотеча, при якій кров виходить у порожнини тіла:
1. Активна
2. Пасивна
3. Зовнішня
4. Внутрішня
5. Оборотна
188.Кровотеча у порожнину плеври називається:
1. Гемоторакс
2. Гідроторакс
3. Метрорагія
4. Емпієма
5. Пневмоторакс
189. Назва скупчення крові у плевральній порожнині:
1. Гемоперикард
2. Гідроторакс
3. Гемоптое
4. Плеврит
5. Гемоторакс
190. Оберіть правильне визначення:
1. Асцит - накопичення крові в черевній порожнині
2. Кровотеча – вихід крові з порожнини серця або кровоносної судини
3. Метрорагія - кровотеча з порожнини матки
4. Гемоторакс - накопичення крові в плевральній порожнині
5. Субдуральна гематома - накопичення крові в порожнині перикарда
191. Скупчення рідкої та згорнутої крові в порожнині перикарда - це:
1. Гемоторакс
2. Гемотампонада
3. Гемоперикард
4. Гематома
5. Перикардит
192. Назва скупчення крові в черевній порожнині:
1. Гемоперикард
2. Гемоперитонеум
3. Асцит
4. Перитоніт
5. Гамартома
193.Крововилив у порожнину суглоба називається:
1. Гемофілія
2. Гематурія
3. Гемоптое
4. Гемартроз
5. Гемотампонада
194.Маткова кровотеча називається:
1. Гемоторакс
2. Гідроторакс
3. Метрорагія
4. Ендометрит
5. Пневмоторакс
195. Різновиди маткової кровотечі:
1. Гематометра
2. Менархе
3. Метрорагія
4. Менопауза
5. Мелена
196.Наявність крові у сечі називається:
1. Поліурія
2. Гематурія
3. Гемоптое
4. Гемартроз
5. Гемопоез
197.Кровотеча з дихальних шляхів називається:
1. Мелена
2. Гематурія
3. Гемоптое
4. Гемартроз
5. Гематемезіс
198. Захворювання, при яких можлива легенева кровотеча:
1. Гострий абсцес
2. Бронхіальна астма
3. Хронічний абсцес
4. Туберкульоз
5. Рак легені
199.Хвороби, що характеризуються тривалими кровотечами і призводять до хронічної анемії:
1. Виразкова хвороба
2. Геморой
3. Розрив аневризми аорти
4. Розрив серця
5. Розрив гострої аневризми серця
200. Захворювання, при яких можлива шлункова кровотеча:
1. Хвороба Гірке
2. Виразкова хвороба
3. Хронічний гастрит
4. Рак шлунка
5. Черевний тиф
201. Захворювання, при яких може спостерігатися кишкова кровотеча:
1. Виразка 12-палої кишки
2. Муковісцидоз
3. Дизентерія
4. Рак товстої кишки
5. Неспецифічний виразковий коліт
202. Характерний симптом шлунково-кишкової кровотечі:
1. Мелена
2. Блювота масами типу “кавової гущі”
3. Гематурія
4. Гемосидероз
5. Меланоз
203.Мікрокровотечам сприяють:
1. Дефіцит вітаміну С
2. Дефіцит вітаміну А
3. Гемофілія А
4. Тромбастенія Гланцмана (нестача глікопротеїнів у мембранах тромбоцитів)
5.Гіпервітаміноз К
204.Спадкові порушення мікроциркуляції:
1. Таласемія
2. ДВЗ-синдром
3. Газова емболія
4. S-гемоглобіноз
5. Судинна гемофілія
6. Мікросфероцитоз еритроцитів
205.Геморагічні мікроангіопатії:
1. Хвороба Шенлейн-Геноха
2. Спадкова телеангіоектазія
3. Аутоімунна тромбоцитопенія
4. Спадковий геморагічний васкуліт
5. Хвороба Віллебранда (порушення агрегації та адгезії тромбоцитів до колагену)
206.Прояви мікроциркуляторних геморагій:
1. Петехії
2. Менорагії
3. Масивні гематоми
4. Носові кровотечі
5. Кровотечі з ясен
207.Механізми кровотечі:
1. Розрив стінки судини
2. Роз’їдання стінки судини
3. Склероз стінки судини
4. Гіаліноз стінки судини
5. Діапедез еритроцитів
208. Механізми кровотечі:
1. Розрив судини
2. Спазм судини
3. Роз’їдання стінки судини
4. Підвищення артеріального тиску
5. Підвищення проникності стінки судини
209.Розрив стінки судини можливий при :
1. Пораненні
2. Травмі
3. Некрозі
4. Запаленні
5. Муковісцидозі
210.Розриви судин зустрічаються при:
1. Атеросклерозі
2. Гіпертонічній хворобі
3. Шоці
4. Аневризмах
5. Гемофілії
211. Розрив аорти можливий при :
1. Ревматизмі
2. Атеросклерозі
3. Бронхоектатичній хворобі
4. Сифілісі
5. Гіпертонічній хворобі
212. Розрив аорти може ускладнити перебіг:
1. Сифілісу
2. Ревматизму
3. Саркоїдозу
4. Атеросклерозу
5. Туберкульозу легень
213. Розрив серця можливий при :
1. Кардіосклерозі
2. Простому ожирінні
3. Гіпертрофії міокарда
4. Інфаркті міокарда
5. Гіалінозі перикарда
214.Загальна кровоточивість називається:
1. Васкуліт
2. Периартеріїт
3. Ендартеріїт
4. Геморагічний діатез
5. Гематома
215.До геморагічних діатезів належать:
1. Гемофілія
2. Тромбофлебіт
3. Тромбоцитопенії
4. Гіпервітаміноз С
5. Авітаміноз С
216.Характеристика гемофілії:
1. Захворювання набутого характеру
2. Захворювання спадкового характеру
3. Хворіють жінки
4. Жінки є носіями
5. Хворіють чоловіки
217.Характеристика гемофілії:
1. Підвищення згортання крові
2. Зниження згортання крові
3. Спонтанні крововиливи
4. Спонтанні тромбози
5. Відноситься до геморагічних діатезів
218.Характеристика хвороби Верльгофа:
1. Есенціальна тромбоцитопенія
2. Відноситься до тромбоцитозів
3. Поширені крововиливи
4. Геморагічний діатез
5. Відсутні крововиливи
219. Арозивна кровотеча можлива при :
1. Запаленні
2. Склерозі
3. Некрозі
4. Гіпертензії
5. Злоякісній пухлині
220.Роз’їдання стінки судин можливе:
1. Гноєм
2. При гіпертонічній хворобі
3. Власними секретами
4. Ферментами
5. При травмі
221. Ушкодження стінки судини в осередку гнійного запалення обумовлюють:
1. Протеолітичні ферменти лейкоцитів
2. Мікроорганізми
3. Набряк
4. Гіперемія
5. Фібриноїдний некроз
222.Механізм кровотечі, пов’язаний з підвищеною проникністю стінки судини:
1. Розрив стінки судини
2. Роз’їдання стінки судини
3. Склероз стінки судини
4. Гіаліноз стінки судини
5. Діапедез еритроцитів
223.При діапедезі спостерігається:
1. Розрив стінки судини
2. Роз’їдання стінки судини гноєм
3. Роз’їдання стінки судини власними секретами
4. Роз’їдання стінки судини ферментами
5. Підвищення проникності стінки судини
224. Фактори, що мають значення в патогенезі діапедезних крововиливів:
1. Електролітні порушення
2. Тканинна гіпоксія
3. Підвищена проникність судинної стінки
4. Розрив стінки судини
5. Гіаліноз
225.Судини, з яких можлива діапедезна кровотеча:
1. Артеріоли
2. Аорта
3. Венули
4. Ворітна вена
5. Капіляри
226. Придіапедезі кров у тканинах згортається:
1. Так
2. Ні
3. З утворенням лакових згортків
4. З утворенням мікротромбів
5. З утворенням гіалінових тромбів
227.Захворювання і стани, при яких можливі діапедезні крововиливи:
1. Хвороба Помпе
2. Васкуліти
3. Лейкози
4. Коагулопатії
5. Передозування коагулянтів
228.Назва синдрому, при якому діапедезні крововиливи набувають системного характеру:
1. Гемолітичний
2. Діапедезний
3. Нефротичний
4. Геморагічний
5. Фібринолітичний
229.Нагромадження крові в тканинах називається:
1. Плазморагія
2. Стаз
3. Кровотеча
4. Крововилив
5. Передстаз
230. Види крововиливів:
1. Екхімоз
2. Петехія
3. Телеангіоектазія
4. Ексикоз
5. Гематома
231.Назва площинних крововиливів у шкіру, слизові оболонки:
1. Синець
2. Петехії
3. Екхімози
4. Гематома
5. Ангіоектазія
232. Синець – це:
1. Скупчення крові в порожнинах
2. Невелика гематома
3. Крововилив в підшкірну клітковину
4. Площинний крововилив в шкірі, слизових оболонках
5. Петехіальні крововиливи
233. Петехії – це:
1. Множинні великі крововиливи
2. Сполучені крововиливи в шкірі
3. Точкові крововиливи
4. Великі крововиливи в слизових оболонках
5. Площинні крововиливи
234. Назва крапчастих крововиливів:
1. Синець
2. Петехії
3. Пурпура
4. Гематома
5. Гемоліз
235.Назва синців розмірами завбільшки 1-2 см:
1. Пурпура
2. Петехії
3. Екхімози
4. Гематома
5. Гемоліз
236.Різновиди крововиливів:
1. Тромб
2. Згусток
3. Гематома
4. Кровотеча
5. Геморагічна імбібіція
237. Патологічний процес, при якому кров накопичується в тканинах зі збереженням тканинних елементів:
1. Геморагічна інфільтрація
2. Гематома
3. Гемангіома
4. Гемосидероз
5. Гемобластози
238.При геморагічній імбібіції спостерігається:
1. Накопичення крові у тканині
2. Порушення цілісності тканини
3. Збереження цілісності тканини
4. Утворення набряків
5. Утворення посмертних згортків
239.Характеристика гематоми:
1. Накопичення крові у тканині
2. Обмежена навколишніми тканинами
3. Обмежена стінками природної порожнини тіла
4. Утворення набряків
5. Утворення посмертних згортків
240.Патологічний процес, при якому згорнута кров накопичується в тканинах з порушенням їх цілісності:
1. Гематома
2. Ішемія
3. Гемангіома
4. Гіперемія
5. Набряк
241. Захворювання, при яких часто спостерігаються крововиливи в головний мозок:
1. Вроджена аневризма церебральної артерії
2. Гіпертонічна хвороба
3. Лейкози
4. Туберкульоз
5. Гепатит
242. Найбільш частий різновид крововиливу в головний мозок при гіпертонічній хворобі:
1. Гемангіома
2. Сіре розм’якшення
3. Геморагічний інфаркт
4. Петехії
5. Гематома
243. Механізм розвитку гематоми при гіпертонічній хворобі:
1. Роз’їдання стінки судини
2. Розрив судини
3. Підвищення проникності
4. Склероз судин
5. Гіаліноз судин
244. Зміни стінки судини при гіпертонічній хворобі, які сприяють її розриву:
1. Гіаліноз
2. Амілоїдоз
3. Фібриноїдний некроз
4. Цитопемзис
5. Стаз
245. Пігменти, які виявляються в гематомі:
1. Гемомеланін
2. Гемосидерин
3. Кон’югований білірубін
4. Гематоїдин
5. Карбоксигемоглобін
246. Сприятливий наслідок крововиливу в головний мозок:
1. Утворення іржавої кісти
2. Утворення гліального рубця
3. Сіре розм’якшення
4. Запалення
5. Гіаліноз
247.Варіанти завершення крововиливів:
1. Осифікація
2. Розсмоктування
3. Утворення кісти
4. Інкапсуляція
5. Секвестрація
248.Найчастіший наслідок крововиливів у головному мозку:
1. Осифікація
2. Розсмоктування
3. Утворення кісти
4. Інкапсуляція
5. Секвестрація
249.Наслідки крововиливів:
1. Проростання сполучною тканиною
2. Нагноєння
3. Секвестрація
4. Осифікація
5. Розсмоктування
250. Несприятливий наслідок крововиливу:
1. Розсмоктування крові
2. Кіста
3. Каналізація
4. Коагуляція
5. Нагноєння
251. Захворювання, при якому причиною смерті може стати крововилив у наднирники:
1. Менінгококемія
2. Атеросклероз
3. Рак легені
4. Рак шлунка
5. Пневмонія
252.Вихід плазми за межі судин називається:
1. Плазморагія
2. Плазмоліз
3. Кровотеча
4. Крововилив
5. Передстаз
253. Визначення плазморагії:
1. Вихід крові з просвіту судини
2. Вихід рідкої частини крові з кровоносного русла
3. Скупчення плазми в серозних порожнинах
4. Скупчення крові в тканинах
5. Розр