Здавалка
Главная | Обратная связь

ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ 2




1.Стан, що характеризується зменшенням кровонаповнення тканин внаслідок недостатнього притоку артеріальної крові:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

 

2.Стан, що характеризується відсутністю або різким зниженням кровопостачання органа:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

 

3.Характеристика ішемії:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органа

5. Судинний некроз

 

4.Різновиди ішемії за розповсюдженням:

1. Центральна

2. Інтерстиціальна

3. Загальна

4. Місцева

5. Паренхіматозна

 

5.Різновиди місцевого малокров’я:

1. Ангіоспастичне

2. Обтураційне

3. Колатеральне

4. Запальне

5. Постанемічне

 

6.Різновиди місцевого малокров’я:

1. Компресійне

2. Дисциркуляторне

3. Колатеральне

4. Запальне

5. Постанемічне

 

7.Причини ангіоспастичної ішемії:

1. Активація вазоконстрикторів

2. Тромбоз

3. Облітерація просвіту судини

4. Емболія судини

5. Накладання джгута

 

8.Причини обтураційної ішемії:

1. Спазм артерії

2. Тромбоз

3. Облітерація просвіту судини

4. Емболія судини

5. Накладання джгута

 

9.Причина обтураційної ішемії:

1. Перев’язка судини

2. Стискання судини зовні пухлиною

3. Стискання судини зовні випотом

4. Перерозподіл крові при гіперемії після анемії

5. Звуження просвіту атеросклеротичною бляшкою

 

10.Причини компресійної ішемії:

1. Спазм артерії

2. Тромбоз

3. Облітерація просвіту судини

4. Емболія судини

5. Накладання джгута

 

11.Причини компресійної ішемії:

1. Перев’язка судини лігатурою

2. Стискання судини зовні пухлиною

3. Стискання судини зовні випотом

4. Перерозподіл крові при гіперемії після анемії

5. Звуження просвіту атеросклеротичною бляшкою

 

12.Причина дисциркуляторної ішемії:

1. Перев’язка судини

2. Стискання судини зовні пухлиною

3. Стискання судини зовні випотом

4. Перерозподіл крові при гіперемії після анемії

5. Звуження просвіту атеросклеротичною бляшкою

 

13.Різновиди ішемії за характером перебігу:

1. Миттєва

2. Фульмінантна

3. Підгостра

4. Гостра

5. Хронічна

 

14.При гострій ішемії виникають:

1. Дистрофічно-некробіотичні зміни паренхіми

2. Атрофія паренхіми

3. Паренхіма не змінюється

4. Склероз строми

5. Набряк строми

 

15.Гістохімічні та ультраструктурні зміни при гострій ішемії тканини:

1. Збільшення вмісту глікогену

2. Зникнення глікогену

3. Зниження активності окисно-відновних ферментів

4. Мітохондрії не змінені

5. Деструкція мітохондрій

 

16.Реактиви, які використовують для макроскопічної діагностики зон ішемії:

1. Реактив Шиффа

2. Солі тетразолію

3. Телурит калію

4. Судан ІІІ

5. Розчин Люголя

 

17.Телурит калію, солі тетразолію забарвлюють зони ішемії у:

1. Жовтий колір

2. Червоний колір

3. Не забарвлюють

4. Сірий колір

5. Чорний колір

 

18.Телурит калію, солі тетразолію забарвлюють ділянки поза зоною ішемії у:

1. Жовтий колір

2. Червоний колір

3. Не забарвлюють

4. Сірий колір

5. Чорний колір

 

19.При хронічній ішемії виникають:

1. Дистрофічно-некробіотичні зміни паренхіми

2. Атрофія паренхіми

3. Гіперплазія паренхіми

4. Склероз строми

5. Набряк строми

 

20.Наслідок ішемії:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Судинний некроз

5. Інфаркт

 

21.Синонім інфаркту:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органа

5. Судинний некроз

 

22.Причини інфаркту:

1. Спазм артерії

2. Розширення артерії

3. Тромбоз/емболія артерії

4. Артеріальне повнокров’я

5. Функціональне напруження органа при недостатності кровопостачання

 

23.Мікроскопічні зміни в області інфаркту:

1. Зникнення ядер

2. Гіпертрофія ядер

3. Руйнування цитоплазми

4. Дрібнозернистий, безструктурний детрит

5. Структурована, неушкоджена тканина

 

24.Зміни ядер клітин в області інфаркту:

1. Каріокінез

2. Нуклеопороз

3. Каріорексис

4. Каріопікноз

5. Каріолізис

 

25.Зміни цитоплазми клітин в області інфаркту:

1. Плазмоліз

2. Плазморексис

3. Плазматизація

4. Плазмоцитоз

5. Цитотомія

26.Інфаркт за механізмом коагуляції розвивається у:

1. Серці

2. Нирках

3. Головному мозку

4. Селезінці

5. Кишечнику

 

27.Інфаркт за механізмом коліквації розвивається у:

1. Серці

2. Нирках

3. Головному мозку

4. Селезінці

5. Кишечнику

 

28.Форма інфаркту залежить від:

1. Типу некрозу

2. Вмісту білків у тканині

3. Вмісту рідини у тканині

4. Ангіоархітектоніки органа

5. Типу інервації

 

29.Різновиди інфарктів залежно від форми:

1. Клиноподібний

2. Неправильної форми

3. Кулястий

4. Дрібнозернистий

5. Грибоподібний

 

30.Верхівка клиноподібного інфаркту спрямована до:

1. Воріт органа

2. Капсули органа

3. Певного орієнтування не має

4. Паренхіми органа

5. Різноспрямована

 

31.Основа клиноподібного інфаркту спрямована до:

1. Воріт органа

2. Капсули органа

3. Внутрішньої частини

4. Паренхіми органа

5. Різноспрямована

 

32.Клиноподібний інфаркт виникає при:

1. Переважанні у тканині білків

2. Переважанні у тканині рідини

3. Магістральному типі ангіоархітектоніки

4. Розсипному типі ангіоархітектоніки

5. Змішаному типі ангіоархітектоніки

 

33.У селезінці, нирках, легенях за формою інфаркт:

1. Клиноподібний

2. Неправильної форми

3. Кулястий

4. Дрібноосередковий

5. Мішкоподібний

 

34.Неправильної форми інфаркт виникає при:

1. Переважанні у тканині білків

2. Переважанні у тканині рідини

3. Магістральному типі ангіоархітектоніки

4. Розсипному типі ангіоархітектоніки

5. Змішаному типі ангіоархітектоніки

 

35.У серці, мозку, кишечнику за формою інфаркт:

1. Клиноподібний

2. Неправильної форми

3. Дивертикулоподібний

4. Кулястий

5. Смугастий

 

36.Різновиди інфарктів за розмірами:

1. Сегментарний

2. Поверхневий

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

 

37.Інфаркт, який охоплює увесь орган:

1. Клиноподібний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

 

38.Інфаркт, який охоплює більшу частину органа:

1. Клиноподібний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

 

39.Інфаркт, видимий лише під мікроскопом:

1. Клиноподібний

2. Неправильної форми

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

 

40.Різновиди інфарктів залежно від зовнішнього вигляду:

1. Білий

2. Червоний

3. Сірий

4. Жовтий

5. Білий з геморагічним вінчиком

 

41.Різновиди інфарктів за патогенезом:

1. Ішемічний

2. Геморагічний

3. Тістуватий

4. Едематозний

5. Змішаний

 

42.Умови виникнення ішемічного інфаркту:

1. Недостатність колатерального кровообігу

2. Венозний застій

3. Зворотний ток крові

4. Подвійне кровопостачання органа

5. Паретичне розширення судин по периферії інфаркту

 

43.Зовнішній вигляд ішемічних інфарктів:

1. Біло-жовтого кольору

2. Темно-червоного кольору

3. Добре відмежований

4. Оточений зоною крововиливів

5. Ціанотичного кольору

 

44.Органи, у яких часто зустрічається ішемічний інфаркт:

1. Селезінка

2. Нирки

3. Серце

4. Легені

5. Кишечник

 

45.У головному мозку частіше виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

46.Інфаркт головного мозку частіше розвивається на фоні:

1. Гідроцефалії

2. Атеросклерозу

3. Гемофілії

4. Гіпертонічної хвороби

5. Тромбофлебіту вен гомілки

 

47.У легенях при склерозі і облітерації бронхіальних артерій виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

48.У селезінці частіше виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Дискоїдний інфаркт

5. Неправильний за формою інфаркт

 

49.Умови виникнення геморагічного інфаркту:

1. Недостатність колатерального кровообігу

2. Венозний застій

3. Зворотний ток крові

4. Подвійне кровопостачання органа

5. Паретичне розширення судин по периферії інфаркту

 

50.Зовнішній вигляд геморагічних інфарктів:

1. Біло-жовтого кольору

2. Темно-червоний

3. Добре відмежований

4. Оточений зоною ішемії

5. Орган не змінений

 

51.Мікроскопічні зміни в зоні геморагічного інфаркту:

1. Судини розширені

2. Судини спазмовані

3. Судини повнокровні

4. Судини безкровні

5. Периваскулярні крововиливи

 

52.Тканинні елементи довго зберігають свою структуру і ядра при:

1. Ішемічних інфарктах

2. Геморагічних інфарктах

3. Гангрені

4. Секвестрі

5. Ішемічних інфарктах з геморагічним вінчиком

 

53.Органи, в яких часто зустрічається геморагічний інфаркт:

1. Селезінка

2. Нирки

3. Серце

4. Легені

5. Кишечник

 

54.У легенях частіше виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

55.Геморагічний інфаркт легень виникає при:

1. Стенозі лівого атріо-вентрикулярного отвору

2. Тромбоемболії стовбура легеневої артерії

3. Декомпенсації серцевої діяльності

4. Спазмі коронарної артерії

5. Тромбозі гілочок легеневої артерії

 

56.Макроскопія інфаркту легень:

1. Добре відмежований

2. Межі нечіткі

3. Неправильної форми

4. Конусовидної форми

5. Темно-червоного кольору

 

57.Макроскопічна характеристика інфаркту легень:

1. Тістуватої консистенції

2. Щільної консистенції

3. Реактивний плеврит в області основи

4. Тромбоз або емболія гілки легеневої артерії

5. Тромбоемболія стовбура легеневої артерії

58.У кишечнику частіше виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Казеозний некроз

5. Секвестр

 

59.Органи, в яких рідко зустрічаються геморагічні інфаркти:

1. Селезінка

2. Нирки

3. Кишечник

4. Легені

5. Шлунок

 

60.У нирках при тромбозі ниркових вен виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

61.У селезінці при тромбозі селезінкових вен виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

62.У головному мозку на фоні венозного застою виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

63.Умови виникнення змішаного інфаркту:

1. Недостатність колатерального кровообігу

2. Венозний застій

3. Зворотний ток крові

4. Подвійне кровопостачання органа

5. Паретичне розширення судин по периферії інфаркту

 

64.Зовнішній вигляд змішаних інфарктів:

1. Біло-жовтого кольору

2. Темно-червоний

3. Добре відмежований

4. Оточений зоною крововиливів

5. Орган не змінений

 

65.Морфологічні зміни на периферії змішаного інфаркту:

1. Спазм судин

2. Розширені і повнокровні судини

3. Явища передстазу і стазу

4. Тканина не змінена

5. Діапедезні крововиливи

 

66.Органи, в яких часто зустрічається змішаний інфаркт:

1. Селезінка

2. Нирки

3. Серце

4. Легені

5. Кишечник

 

67.У нирках частіше виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

 

68.У серці частіше виникає:

1. Білий інфаркт

2. Червоний інфаркт

3. Змішаний інфаркт

4. Гангрена

5. Секвестр

69.Інфаркт міокарда частіше розвивається на фоні:

1. Ревматизму

2. Атеросклерозу

3. Гемофілії

4. Гіпертонічної хвороби

5. Тромбофлебіту вен гомілки

 

70.Макроскопія інфаркту міокарда:

1. Білий

2. Геморагічний

3. Змішаний

4. Конусоподібної форми

5. Неправильної форми

 

71.Інфаркт міокарда частіше локалізується у:

1. Правому шлуночку

2. Правому передсерді

3. Лівому шлуночку

4. Міжшлуночковій перегородці

5. Верхівці серця

 

72.Локалізація інфаркту міокарда, що рідко зустрічається:

1. Правий шлуночок

2. Праве передсердя

3. Лівий шлуночок

4. Міжшлуночкова перегородка

5. Верхівка серця

 

73.Різновиди інфаркту міокарда залежно від локалізації у товщі міокарда:

1. Субендокардіальний

2. Субепікардіальний

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

 

74.Різновиди інфаркту міокарда залежно від локалізації у товщі міокарда:

1. Інтрамуральний

2. Трансмуральний

3. Тотальний

4. Субтотальний

5. Мікроінфаркт

 

75.Субендокардіальний інфаркт міокарда локалізується:

1. Під епікардом

2. Під ендокардом

3. Охоплює усю товщу міокарда

4. У товщі міокарда

5. Не має певної локалізації

 

76.Субепікардіальний інфаркт міокарда локалізується:

1. Під епікардом

2. Під ендокардом

3. Охоплює усю товщу міокарда

4. У товщі міокарда

5. Не має певної локалізації

 

77.Трансмуральний інфаркт міокарда локалізується:

1. Під епікардом

2. Під ендокардом

3. Охоплює усю товщу міокарда

4. У товщі міокарда

5. Не має певної локалізації

78.Інтрамуральний інфаркт міокарда локалізується:

1. Під епікардом

2. Під ендокардом

3. Охоплює усю товщу міокарда

4. У товщі міокарда

5. Не має певної локалізації

 

79.Наслідки інфарктів:

1. Організація

2. Оборотність процесу

3. Утворення кісти

4. Васкуляризація

5. Нагноєння

 

80.Наслідки інфарктів:

1. Петрифікація або гемосидероз

2. Оборотність процесу

3. Гангренозний розпад

4. Осифікація

5. Загальна смерть організму

 

81.Наслідок інфаркту, який завершується утворенням сполучнотканинного рубця:

1. Організація

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

 

82.Процесу організації інфаркту передує:

1. Демаркаційна запальна реакція

2. Проліферація клітин

3. Гіаліноз

4. Резорбція тканинного детриту

5. Амілоїдоз

 

83.Проліферація клітин по периферії інфаркту розпочинається в кінці:

1. Першої години

2. Першої доби

3. Третьої доби

4. Першого тижня

5. Першого місяця

 

84.Наслідок реактивного запалення на серозних оболонках у місці контакту зі змертвілою тканиною при інфаркті з утворенням сполучнотканинного рубця:

1. Організація

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

 

85.Наслідок інфаркту головного мозку:

1. Організація

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

 

86.Приєднання інфекції до інфаркту викликає:

1. Організацію

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозний розпад

 

87.Інфаркти кишечника зазнають:

1. Організації

2. Утворення кісти

3. Нагноєння

4. Утворення спайок

5. Гангренозного розпаду

 

88.Стан, що характеризується різким уповільненням кровотоку і передує стазу:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Ішемія

5. Інфаркт

 

89.Характеристика передстазу:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органа

5. Судинний некроз

 

90.Характеристика стазу:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органа

5. Судинний некроз

 

91.Стази та передстатичні стани спостерігаються при:

1. Ангіоневротичних кризах

2. У нормі

3. Гострих формах запалення

4. Шоці

5. На стадії ремісії хронічного запалення

 

92.Причини стазу:

1. Артеріальне повнокров’я

2. Венозне повнокров’я

3. Малокров’я

4. Ретроградний кровоток

5. Порушення іннервації мікроциркуляторного русла

 

93.Причини застійного стазу:

1. Артеріальне повнокров’я

2. Венозне повнокров’я

3. Малокров’я

4. Ретроградний кровоток

5. Порушення інервації мікроциркуляторного русла

 

94.Причини ішемічного стазу:

1. Артеріальне повнокров’я

2. Венозне повнокров’я

3. Малокров’я

4. Ретроградний кровоток

5. Порушення іннервації мікроциркуляторного русла

 

95.Лейкоцитарні стази зустрічаються:

1. При лейкозах і гострих інфекціях

2. При лейкопенії

3. У ділянці травми

4. При гемодилюції

5. При колаптоїдних станах

 

96.Морфологічні ознаки стазу:

1. Втрата еритроцитами частини гемоглобіну

2. Пойкілоцитоз

3. Набряк еритроцитів

4. Вихід плазми з гемоглобіном замежі судини

5. Аксіальне розташування клітин

 

97.Морфологічні ознаки стазу:

1. Тромбоз

2. Ущільнена еритроцитарна маса, бідна на гемоглобін

3. Тканина навколо судини не змінена

4. Тканина навколо судини мідно-червона

5. Іноді зустрічаються периваскулярні крововиливи

 

98.Прояви гострого стазу:

1. Збільшення в’язкості крові

2. Агрегація формених елементів крові

3. Активація коагуляційного гемостазу

4. Зниження проникності стінок мікросудин

5. Збільшення проникності стінок мікросудин

 

99.Можливі варіанти завершення стазу:

1. Оборотність процесу

2. Некробіоз

3. Некроз

4. Пухлиноутворення

5. Запалення

 

100.Стан, що характеризується злипанням еритроцитів та інших формених елементів в судинах ГМЦР:

1. Передстаз

2. Стаз

3. Сладж-феномен

4. Коагуляція

5. Аглютинація

 

101.Характеристика сладж-феномену:

1. Різке уповільнення кровотоку

2. Зупинка кровотоку

3. Злипання еритроцитів та інших формених елементів крові

4. Недостатній приток крові до органа

5. Набряк ендотелію

 

102.Сладж-феномен можна розглядати як різновид:

1. Гіперемії

2. Тромбозу

3. Агрегації

4. Інфаркту

5. Ішемії

 

103.Розвиткові сладж-синдрому сприяють:

1. Зниження негативного заряду формених елементів крові

2. Підвищення концентрації плазменних білків

3. Зниження швидкості кровотоку

4. Гемоконцентрація

5. Гемодилюція

 

104.Ознаки сладж-синдрому:

1. Збільшення в’язкості крові

2. Агрегація переважно лейкоцитів

3. Агрегація переважно еритроцитів

4. Зниження лінійної швидкості кровотоку

5. Зниження перфузії крові через мікросудини

 

105.Характеристика сладж-феномену:

1. Злипання еритроцитів та інших формених елементів

2. Міжклітинні, мембранні зв’язки

3. Зменшення в’язкості плазми

4. Аглютинація поодиноких клітин

5. Збільшення перфузії крові через мікросудини

 

106.Гемостаз — це результат взаємодії наступних систем:

1. Коагуляції

2. Фібринолізу

3. Тромбоцитів

4. Епітеліальних клітин

5. Ендотеліальних клітин

 

107. Визначення поняття “тромбоз”:

1. Циркуляція в крові формених елементів

2. Прижиттєве згортання крові у порожнинах сердя та просвіті судин

3. Згортання крові у серозних порожнинах

4. Посмертне згортання крові

5. Зупинка кровотоку

 

108.Прижиттєве згортання крові у просвіті судин або у порожнинах серця називається:

1. Емболія

2. Тромбоз

3. Інфаркт

4. Ішемія

5. Фібриноліз

 

109.Тріада Вірхова (група причин тромбозу) включає:

1. Зміну складу крові

2. Коагулопатію споживання

3. Спадкову тромбастенію

4. Уповільнення та зміну напрямку току крові

5. Пошкодження структури та порушення функції ендотелію

 

110.Групи чинників, що беруть участь у тромбоутворенні:

1. Спадкові

2. Загальні

3. Набуті

4. Місцеві

5. Вторинні

 

111. Загальні передумови тромбоутворення:

1. Порушення кровотоку

2. Зміни якості крові

3. Анемія

4. Порушення співвідношення систем коагуляції та фібринолізу

5. Аглютинація тромбоцитів

 

112.До загальних чинників тромбоутворення належать:

1. Порушення регуляції систем гемостазу і фібринолізу

2. Зміна якісного складу крові

3. Зміни стінки судини

4. Уповільнення току крові

5. Турбулентний кровотік

 

113. Місцеві фактори тромбоутворення:

1. Зміни якості крові

2. Підвищення згортальної активності крові

3. Зниження антикоагулянтної активності крові

4. Вік хворого

5. Порушення цілісності стінки судини

 

114. Місцеві фактори тромбоутворення:

1. Пригнічення факторів згортання

2. Активація фібриногену

3. Уповільнення та порушення кровотоку

4. Зміни складу крові

5. Вік хворого

 

115.До місцевих чинників тромбоутворення належать:

1. Порушення регуляції систем гемостазу і фібринолізу

2. Зміна якісного складу крові

3. Зміни стінки судини

4. Уповільнення току крові

5. Активація системи комплементу

 

116.Зміни стінок судин, що сприяють тромбоутворенню:

1. Фізіологічні

2. Запальні

3. Атеросклеротичні

4. Онтогенетичні

5. Ангіоневротичні

 

117.Запальні зміни, що сприяють тромбоутворенню:

1. Артеріїт

2. Флебіт

3. Атеросклероз

4. Ендокардит

5. Спазм артеріол і артерій

 

118.Розвиток тромбозу при запаленні артерії називається:

1. Артеріоліт

2. Артеріоектазія

3. Тромбоартеріїт

4. Артеріостеноз

5. Ендоваскуліт

 

119.Розвиток тромбозу при запаленні вени називається:

1. Тромбофлебіт

2. Ендофлебіт

3. Флебостаз

4. Флеботромбоз

5. Флеболіт

 

120.Тромбофлеботична спленомегалія характеризується:

1. Зменшенням маси селезінки

2. Збільшенням маси селезінки

3. Відсутністю внутрішньоорганного тромбозу

4. Внутрішньоорганним тромбозом

5. Кровотечами

 

121.Тромбофлеботична спленомегалія характеризується:

1. Шлунково-кишковими кровотечами

2. Поліцитемією

3. Гіперхромною анемією

4. Лейкопенією, тромбоцитопенією

5. Лейкоцитозом

 

122.Розвиток тромбозу при запаленні ендокарда називається:

1. Вальвуліт

2. Тромбоендокардит

3. Коронаротромбоз

4. Кардіогемотромбоз

5. Панкардит

 

123.Тромбоцитарні вегетації на клапанах серця виникають при:

1. Сепсисі

2. Гострих формах ревматизму

3. Трансмуральному інфаркті міокарда

4. Субендокардіальному інфаркті міокарда

5. Стенозі мітрального клапана

124.Розвиток тромбозу у вені називається:

1. Тромбофлебіт

2. Флебостаз

3. Ендофлебіт

4. Флеботромбоз

5. Флеболіт

 

125.Тромбоз поверхневих та глибоких вен обличчя спостерігається при:

1. Запаленні середнього та внутрішнього вуха

2. Фурункулах і карбункулах обличчя

3. Бешисі

4. Мастоїдиті

5. Запаленнях періодонта

 

126.Тромбоз синусів твердої мозкової оболонки спостерігається при:

1. Запаленні середнього тавнутрішнього вуха

2. Фурункулах і карбункулах обличчя

3. Бешисі

4. Мастоїдиті

5. Запаленнях періодонта

 

127.Тромбоз брижових вен супроводжується:

1. Артеріальною гіперемією

2. Венозним застоєм

3. Гангреною певного сегмента кишки

4. Одночасним тромбозом селезінкової вени

5. Тромбозом печінкових вен

 

128.Тромби в венах кінцівок можуть призвести до розвитку:

1. Лімфостазу

2. Вологої гангрени

3. Тромбоемболії легеневої артерії

4. Тромбоемболії коронарної артерії

5. Сладж-феномена

 

129.Характерна властивість тромбу у гомілковій вені:

1. Виникає при атеросклерозі

2. Має гофровану поверхню

3. Виникає при серцевій недостатності

4. Призводить до розвитку гангрени нижньої кінцівки

5. Рідко призводить до раптової смерті

 

130. Можливе ускладнення тромбозу глибоких вен гомілки:

1. Інфаркт міокарда

2. Інфаркт легені

3. Гангрена нижньої кінцівки

4. Тромбоемболія стовбура легеневої артерії

5. Гангрена кишечника

 

131.Геморой, параметрит часто є основою розвитку тромбозу:

1. Вен прямої кишки

2. Вен нижніх кінцівок

3. Селезінкової вени

4. Брижових вен

5. Основного стовбура ворітної вени

132.Асцит розвивається при тромбозі:

1. Гемороїдальних вен

2. Вен нижніх кінцівок

3. Селезінкової вени

4. Брижових вен

5. Основного стовбура ворітної вени

 

133.Ангіоневротичні зміни, які сприяють розвитку тромбозу:

1. Тромбартеріїт

2. Тромбофлебіт

3. Атеросклероз

4. Тромбоендокардит

5. Спазм артеріол і артерій

 

134.Виберіть НЕвірне положення стосовно тромбоутворення:

1. Антитромбогенна активність ендотелію пов’язана з продукцією PGI-2 (простацикліну)

2. Плазмін – основний фермент, що здійснює фібриноліз

3. Активація фактора Хагемана (фактор ХІІ) інгібує утворення плазміну, що стимулює тромбоутворення

4. Ендотеліальна клітина сприяє тромбоутворенню, продукуючи фактор Віллебранта

5. Тромбоксан А2 сприяє агрегації тромбоцитів, простациклін (PGI-2) – перешкоджає

 

135.Підвищена коагуляція крові спостерігається при:

1. Нефротичному синдромі

2. Хворобі фон Віллебранда

3. Пурпурі Шенлейна-Геноха

4. Пізніх строках вагітності

5. Дисемінованому канцероматозі

 

136.Тромби частіше зустрічаються у:

1. Артеріях

2. Венах частин тіла вище діафрагми

3. Венах частин тіла нижче діафрагми

4. Капілярах

5. Артеріоло-венулярних шунтах

 

137. Назвіть стадії тромбоутворення:

1. Аглютинація тромбоцитів

2. Плазморагія

3. Коагуляція фібриногену

4. Преципітація тромбоцитів

5. Лейкодіапедез

 

138.Стадії тромбоутворення:

1. Альтерація

2. Васкуляризація

3. Аглютинація тромбоцитів

4. Фібриноліз

5. Утворення фібрину

 

139.Стадії тромбоутворення:

1. Альтерація

2. Каналізація

3. Аглютинація еритроцитів

4. Фібриноліз

5. Преципітація білків плазми

 

140.Морфологія тромбу:

1. Зазвичай фіксований до стінки судини

2. Зазвичай вільно розташований у просвіті судини

3. Щільної консистенції, сухий

4. Еластичний, блискучий

5. Поверхня нерівна, гофрована

 

141.Морфологія тромбу:

1. Поверхня гладенька

2. Поверхня гофрована

3. Поверхня суха

4. Крихкий

5. Еластичний

 

142.Основною масою тромбу є:

1. Тромбоцити

2. Еритроцити

3. Лейкоцити

4. Фібрин

5. Альбумін

 

143. Види тромбу залежно від його складу:

1. Організований

2. Білий, червоний

3. З гофрованою новерхнею

4. Жовтий

5. Пристінковий

 

144. Види тромбу залежно від його складу:

1. Організований

2. Білий з геморагічним вінчиком

3. Жовтий

4. Обтуруючий

5. Змішаний

 

145.Класифікація тромбу за будовою та зовнішнім виглядом:

1. Білий

2. Білий з червоним вінчиком

3. Геморагічний

4. Ішемічний

5. Змішаний

 

146.Класифікація тромбу за будовою та зовнішнім виглядом:

1. Червоний

2. Білий з червоним вінчиком

3. Геморагічний

4. Ішемічний

5. Гіаліновий

 

147.За будовою та зовнішнім виглядом розрізняють тромби:

1. Білі

2. Червоні

3. Складні

4. Змішані

5. Гіалінові

6. Фібринові

148.Білий тромб утворюється:

1. Повільно при прискореному кровотоці

2. Швидко при уповільненому кровотоці

3. Найчастіше в артеріях

4. Найчастіше у венах

5. Швидко при прискореному кровотоці

 

149.Склад білого тромбу:

1. Тромбоцити

2. Еритроцити

3. Лейкоцити

4. Фібрин

5. Альбумін

 

150. Складові елементи білого тромбу:

1. Еритроцити, фібрин, лейкоцити

2. Білки плазми

3. Тромбоцити, лейкоцити, фібрин

4. Еритроцити, фібрин, колагенові волокна

5. Тромбоцити, фібрин, еритроцити

 

151.Лейкоцитарні тромби є різновидами:

1. Білих тромбів

2. Червоних тромбів

3. Змішаних тромбів

4. Гіалінових тромбів

5. Обтуруючих тромбів

 

152.Лейкоцитарні тромби утворюються при:

1. Інфекційних захворюваннях

2. Гемобластозах

3. Загальному виснаженні

4. Опіковій хворобі

5. Еклампсії

 

153.“Лейкемічні” тромби є різновидами:

1. Білих тромбів

2. Червоних тромбів

3. Змішаних тромбів

4. Гіалінових тромбів

5. Обтуруючих тромбів

 

154.“Лейкемічні” тромби утворюються при:

1. Інфекційних захворюваннях

2. Гемобластозах

3. Загальному виснаженні

4. Опіковій хворобі

5. Еклампсії

155.Червоний тромб утворюється:

1. Повільно при прискореному кровотоці

2. Швидко при уповільненому кровотоці

3. Найчастіше в артеріях

4. Найчастіше у венах

5. Швидко при прискореному кровотоці

 

156.Склад червоного тромбу:

1. Тромбоцити

2. Еритроцити

3. Лейкоцити

4. Фібрин

5. Альбумін

 

157. Складові елементи червоного тромбу:

1. Еритроцити, фібрин, лейкоцити

2. Білки плазми

3. Тромбоцити, лейкоцити, фібрин

4. Еритроцити, фібрин

5. Тромбоцити, фібрин, еритроцити

 

158.Набуття червоним тромбом ознак білого називається:

1. Дисколорація

2. Депігментація

3. Дегенерація

4. Дисанемія

5. Дегрануляція

 

159.Змішані тромби утворюються в:

1. Венах

2. Артеріях

3. Аневризматичних розширеннях

4. Судинах мікроциркуляторного русла

5. Шлуночках мозку

 

160. Назвіть макроскопічні частини змішаного тромбу:

1. Еритроцити, фібрин

2. Лейкоцити, тромбоцити

3. Голівка, тіло

4. Хвіст

5. Включення кальцію, пігменти

 

161.Змішаний тромб має:

1. Голівку

2. Тіло

3. Геморагічний вінчик

4. Хвіст

5. Шийку

 

162.Змішаний тромб:

1. Однотонного кольору

2. Строкатого вигляду

3. Шаруватої будови

4. Не містить елементів білого та червоного тромбів

5. Містить елементи білого та червоного тромбів

 

163.Голівка змішаного тромбу:

1. Має будову червоного тромбу

2. Має будову білого тромбу

3. Власне змішаний тромб

4. Прикріплена до судини

5. Вільно лежить у просвіті судини

 

164.Тіло змішаного тромбу:

1. Має будову червоного тромбу

2. Має будову білого тромбу

3. Власне змішаний тромб

4. Прикріплена до судини

5. Вільно лежить у просвіті судини

 

165.Хвіст змішаного тромбу:

1. Має будову червоного тромбу

2. Має будову білого тромбу

3. Власне змішаний тромб

4. Прикріплена до судини

5. Вільно лежить у просвіті судини

 

166. Гіалінові тромби утворюються при:

1. Інфекційних захворюваннях

2. Гемобластозах

3. Загальному виснаженні

4. Опіковій хворобі

5. Еклампсії

 

167. Часта локалізація гіалінових тромбів:

1. Аорта

2. Коронарні артерії

3. Вени

4. Артеріоли

5. Капіляри

 

168.Морфологія гіалінового тромбу:

1. Неоднорідна будова

2. Однорідні, гомогенні маси

3. Утворюються у великих венах

4. Утворюються у дрібних венах і капілярах

5. Нагадують гіалін

 

169.Шаруваті тромби найчастіше утворюються в:

1. Артеріях

2. Не утворюються взагалі

3. Венах

4. Порожнині аневризми аорти

5. Порожнині аневризми серця

 

170. Вкажіть, де часто зустрічаються шаруваті тромби:

1. У капілярах

2. У коронарних артеріях

3. У порожнині аневризми аорти

4. У порожнині аневризми серця

5. У нирковій артерії

 

171. Причини утворення тромбів при аневризмі аорти:

1. Порушення цілісності інтими

2. Тромбоемболія

3. Венозний застій

4. Порушення току крові

5. Некроз

 

172.Марантичні тромби виникають у:

1. Артеріях

2. Венах

3. Вушках серця

4. Аневризмах аорти

5. Між трабекулярними м’язами серця

 

173.Марантичні тромби утворюються при:

1. Інфекційних захворюваннях

2. Гемобластозах

3. Загальному виснаженні

4. Опіковій хворобі

5. Еклампсії

 

174. Назвіть види тромбів залежно від їх відношення до просвіту судини:

1. Пристінковий

2. Змішаний

3. Обтуруючий

4. Еластичний

5. Гіаліновий

 

175.Відносно розташування до просвіту судини розрізняють тромби:

1. Пристінкові

2. Прогресуючі

3. Обтуруючі

4. Змішані

5. Гіалінові

 

176.Відносно розташування до просвіту судини та камер серця тромби бувають:

1. Кулястими

2. Циркулярними

3. Пристінковими

4. Обтуруючими

 

177.Пристінкові тромби частіше виникають у:

1. Артеріях великого калібру

2. Венах великого калібру

3. Капілярах

4. Дрібних венах

5. На клапанах серця

 

178.Пристінкові тромби частіше виникають у:

1. Передсердях

2. Між трабекулами шлуночків серця

3. Аорті

4. Дрібних артеріях

5. Дрібних венах

 

179. Часта локалізація пристінкових тромбів:

1. Епікард

2. Крупні артерії

3. Аневризми серця

4. Аневризми судин

5. Крупні вени

 

180.Виберіть НЕхарактерну властивість для пристінкового тромбу:

1. Фіксований до стінки судини

2. Має гофровану поверхню

3. Виникає при атеросклерозі

4. Часто призводить до раптової смерті

5. Призводить до розвитку гангрени нижньої кінцівки

 

181.Обтуруючі тромби частіше виникають у:

1. Артеріях великого калібру

2. Венах великого калібру

3. Капілярах

4. Дрібних венах

5. На клапанах серця

182.Характерна локалізація обтуруючих тромбів:

1. У дрібних венах

2. У порожнинах серця

3. У стовбурі легеневої артерії

4. У дрібних артеріях

5. У дузі аорти

 

183.Обтуруючі тромби частіше виникають у:

1. Передсердях

2. Між трабекулами шлуночків серця

3. Аорті

4. Дрібних артеріях

5. Дрібних венах

 

184.Небезпечні наслідки обтуруючого тромбу:

1. Повнокров’я

2.Розвиток інфарктів

3. Розвиток гангрени

4. Розвиток нефротичного синдрому

5. Розвиток геморагічного синдрому

 

185.Тромб, який може утворитися у лівому передсерді серця при мітральному стенозі:

1. Дисколораційний

2. Дилатаційний

3. Аксіальний

4. Кулястий

5. Плавучий

 

186.Тромб з фіксованою голівкою і вільно розташованими тілом і хвостом називається:

1. Дисколораційний

2. Дилатаційний

3. Аксіальний

4. Кулястий

5. Плавучий

 

187.Тромб, який “росте” за током крові:

1. Пристінковий

2. Прогресуючий

3. Обтуруючий

4. Змішаний

5. Гіаліновий

 

188.Назва тромбу в аневризмах:

1. Дисколораційний

2. Дилатаційний

3. Аксіальний

4. Кулястий

5. Плавучий

 

189. Морфологічні зміни в органі при тромбозі артерії, що живить його:

1. Запалення

2. Набряк

3. Повнокров’я

4. Регенерація

5. Інфаркт

 

190.До сприятливих наслідків тромбозу відносяться:

1. Організація

2. Відрив тромбу

3. Інкорпорація

4. Петрифікація

5. Асептичний аутоліз

6. Септичне розплавлення

191. Сприятливі наслідки тромбу:

1. Осифікація

2. Плазматичне просочення

3. Васкуляризація

4. Відкладення фібрину

5. Аглютинація еритроцитів

 

192. Сприятливі наслідки тромбу:

1. Амілоїдоз

2. Організація

3. Набряк

4. Відкладення солей кальцію

5. Розвиток пухлини

 

193.Організація тромбу характеризується:

1. Ферментативним розплавленням

2. Заміщенням сполучною тканиною

3. Відкладенням солей вапна

4. Інфікуванням тромбу і розвитком сепсису

5. Відривом частини тромбу і переносом його з током крові

 

194.Заміщення тромбу сполучною тканиною називається:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

195. Основний морфологічний прояв організації тромбу:

1. Відкладення амілоїду

2. Відкладення солей кальцію

3. Розростання сполучної тканини

4. Ослизнення

5. Васкуляризація

 

196. Частина тромбу, в якій починається його організація:

1. Голівка

2. Тіло

3. Хвіст

4. Будь-яка частина

5. Спинка

 

197.Етапи організації великих та обтуруючих тромбів:

1. Асептичний аутоліз

2. Ендотелізація

3. Каналізація

4. Петрифікація

5. Гнійне розплавлення

 

198.Стадія утворення вистелення щілин при ретракції тромбу:

1. Ендотелізація

2. Васкуляризація

3. Каналізація

4. Реваскуляризація

5. Лізис

 

199.Стадія організації тромбу, яка характеризується проліферацією ендотелію і вистеленням ним поверхні каналів тромбу:

1. Ендотелізація

2. Васкуляризація

3. Каналізація

4. Реваскуляризація

5. Лізис

 

200. Поява щілин, вистелених ендотелієм в тромбі:

1. Каналізація

2. Петрифікація

3. Епітелізація

4. Грануляція

5. Організація

 

201.До відновлення прохідності тромбованої судини призводять:

1. Організація

2. Каналізація

3. Петрифікація

4. Васкуляризація

5. Осифікація

 

202.Етап організації великих та обтуруючих тромбів:

1. Асептичний аутоліз

2. Васкуляризація

3. Реваскуляризація

4. Петрифікація

5. Гнійне розплавлення

 

203.Стадія появи еритроцитів у каналах тромбу, що набувають структури судин:

1. Ендотелізація

2. Васкуляризація

3. Каналізація

4. Реваскуляризація

5. Лізис

204.Стадія з’єднання судин тромбу з загальним кровотоком даної області тіла:

1. Ендотелізація

2. Васкуляризація

3. Каналізація

4. Реваскуляризація

5. Лізис

 

205.Термін досить міцної фіксації тромбу з моменту його утворення:

1. 2-3 день

2. 3-4 день

3. 2-3 тиждень

4. 5 тиждень

5. 5 місяць

 

206.Термін початку організації після утворення тромбу:

1. 2-3 день

2. 3-4 день

3. 2-3 тиждень

4. 5 тиждень

5. 5 місяць

 

207.Васкуляризація тромбу з моменту його утворення відбувається на:

1. 2-3 день

2. 3-4 день

3. 2-3 тижні

4. 5 тижні

5. 5 місяці

 

208.Процес реваскуляризації тромбу завершується на:

1. 2-3 день

2. 3-4 день

3. 2-3 тижні

4. 5 тижні

5. 5 місяці

 

209.Найчастіші наслідки тромбозу:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

210.Асептичний аутоліз тромбу характеризується:

1. Ферментативним розплавленням

2. Заміщенням сполучною тканиною

3. Відкладенням солей вапна

4. Інфікуванням тромбу і розвитком сепсису

5. Відривом частини тромбу і переносом його з током крові

 

211.Розм’якшення центральних відділів великих тромбів називається:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

212.Ферментативне розм’якшення тромбу з наступним його розпадом і зникненням називається:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

213.Аутоліз тромбу здійснюється:

1. Плазміном

2. Фібринопептидом

3. Ферментами лейкоцитів

4. Ферментами моноцитів

5. Ферментами лімфоцитів

 

214.Невеликі тромби частіше завершуються:

1. Асептичним аутолізом

2. Організацією

3. Гнійним розплавленням

4. Тромбоемболією

5. Петрифікацією

 

215.Найчастіше повного асептичного аутолізу зазнають тромби:

1. Невеликих розмірів

2. Великих розмірів

3. Інфіковані

4. Варикозно розширених вен гомілки

5. Венозних сплетень малого тазу, селезінки

 

216.Сприятливі наслідки тромбу:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

217.Петрифікація тромбу характеризується:

1. Ферментативним розплавленням

2. Заміщенням сполучною тканиною

3. Відкладенням солей вапна

4. Інфікуванням тромбу і розвитком сепсису

5. Відривом частини тромбу і переносом його з током крові

 

218.Відкладання солей вапна у тромбі називається:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

219.Наслідок тромбу, який призводить до виникнення флеболіту:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

220.Петрифікації частіше зазнають тромби:

1. Невеликих розмірів

2. Великих розмірів

3. Інфіковані

4. Варикозно розширених вен гомілки

5. Венозних сплетень малого тазу, селезінки

 

221.Несприятливі наслідки тромбу:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

222.Несприятливі наслідки тромбу:

1. Організація

2. Відрив тромбу

3. Інкорпорація

4. Петрифікація

5. Асептичний аутоліз

6. Септичне розплавлення

 

223.Гнійне розплавлення тромбу характеризується:

1. Ферментативним розплавленням

2. Заміщенням сполучною тканиною

3. Відкладенням солей вапна

4. Інфікуванням тромбу і розвитком сепсису

5. Відривом частини тромбу і переносом його з током крові

 

224.Інфікування тромбу завершується:

1. Асептичним аутолізом

2. Організацією

3. Гнійним розплавленням

4. Тромбоемболією

5. Петрифікацією

 

225.Синонім септичного лізису тромбу:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

226. Несприятливий наслідок тромбу:

1. Васкуляризація

2. Каналізація

3. Організація

4. Асептичний аутоліз

5. Тромбоемболія

 

227.Відрив тромбу і циркуляція його з током крові називається:

1. Асептичний аутоліз

2. Організація

3. Гнійне розплавлення

4. Тромбоемболія

5. Петрифікація

 

228.Тромбоемболія характеризується:

1. Ферментативним розплавленням

2. Заміщенням сполучною тканиною

3. Відкладенням солей вапна

4. Інфікуванням тромбу і розвитком сепсису

5. Відривом частини тромбу і переносом його з током крові

 

229. Емболія це:

1. Прижиттєве згортання крові

2. Циркуляція в крові частинок, що в нормі не зустрічаються, та закупорка ними судин

3. Вихід крові з судинного русла

4. Зупинка кровотоку

5. Посмертне згортання крові

 

230.Циркуляція у крові або лімфі часточок, що не зустрічаються у нормі, називається:

1. Емболія

2. Тромбоз

3. Гематосепсис

4. Лімфорея

5. Гемангіома

 

231. Наслідок емболії:

1. Закриття просвіту судини

2. Розширення просвіту судин

3. Підвищення онкотичного тиску

4. Покращення кровопостачання

5. Підвищення перфузії

 

232.Різновиди емболій залежно від напрямку руху ембола:

1. Ортоградна

2. Пряма

3. Зворотна

4. Ретроградна

5. Парадоксальна

 

233. Ортоградна емболія це:

1. Рух емболів за током крові

2. Рух емболів проти току крові

3. Рух емболів з вен великого кола кровообігу у артерії, минуючи легені

4. Рух емболів по венам

5. Рух емболів по артеріям

 

234. Ретроградна емболія це:

1. Рух ембола за током крові

2. Рух ембола проти току крові

3. Рух емболів з вен великого кола кровообігу у артерії, минуючи легені

4. Рух ембола по венам

5. Рух ембола по артеріям

 

235. Парадоксальна емболія це:

1. Рух емболів проти току крові

2. Рух емболів за током крові

3. Рух емболів з вен великого кола кровообігу у артерії, минуючи легені

4. Зупинка руху емболів

5. Рух емболів по лімфатичним судинам

 

236.Різновиди емболій залежно від якісного складу емболів:

1. Ортоградна

2. Тромбоемболія

3. Жирова

4. Ретроградна

5. Парадоксальна

 

237.Різновиди емболій залежно від природи емболів:

1. Повітряна

2. Газова

3. Тканинна

4. Ретроградна

5. Парадоксальна

 

238.Різновиди емболій залежно від природи емболів:

1. Мікробна

2. Чужорідними тілами

3. Тромбоемболія

4. Ретроградна

5. Парадоксальна

 

239. Назвіть види емболії:

1. Жирова

2. Газова

3. Повітряна

4. Мікробна

5. Змішана

 

240. Емболія, яка зустрічається у клініці найчастіше:

1. Бактеріальна

2. Повітряна

3. Газова

4. Жирова

5. Тромбоемболія

 

241.Емболія, яка є найчастішою причиною смерті у прооперованих хворих:

1. Тромбоемболія

2. Жирова

3. Повітряна

4. Газова

5. Тканинна

 

242. Тромбоемболічний синдром часто супроводжує:

1. Дитячі хвороби

2. Онкологічні захворювання

3. Хвороби серцево-судинної системи

4. Хвороби шлунка

5. Хвороби накопичення

 

243.Тромбоемболічний синдром ніколи НЕ виникає при:

1. Ревматичному ендокардиті

2. Хронічній аневризмі серця

3. Тромбофлебіті глибоких вен гомілок

4. Септичному ендокардиті

5. Атеросклеротичній аневризмі аорти

 

244. Джерелом тромбоемболії великого кола кровообігу можуть бути тромби:

1. На стулках мітрального та аортального клапанів лівого серця

2. У ворітній вені

3. У порожнині аневризми серця

4. У венах малого таза

5. У порожнині аневризми аорти

 

245.До раптової смерті призводить тромбоемболія:

1. Дрібних гілок легеневої артерії

2. Легеневого стовбура у місці відходження

3. Легеневого стовбура у місці біфуркації

4. Вен печінки

5. Мезентеріальних артерій

 

246.Джерелом тромбоемболії стовбура легеневої артерії найчастіше є тромбоз:

1. Гемороїдальних вен

2. Вен нижніх кінцівок

3. Селезінкової вени

4. Брижових вен

5. Основного стовбура ворітної вени

 

247. Механізм смерті при тромбоемболії стовбура легеневої артерії:

1. Розрив серця

2. Зупинка серця внаслідок пульмонокоронарного рефлексу

3. Асфіксія

4. Гостре венозне повнокров’я

5. Набряк легень

 

248.Пульмонокоронарний рефлекс включає спазм:

1. Легеневих вен

2. Сонних артерій

3. Бронхіального дерева

4. Гілок легеневої артерії

5. Коронарних артерій

 

249. Компоненти пульмонокоронарного рефлексу:

1. Спазм судин кишечника

2. Спазм судин серця

3. Спазм судин головного мозку

4. Спазм дрібних бронхів і бронхіол

5. Спазм дрібних гілок легеневої артерії

 

250. Джерела тромбоемболії легеневої артерії:

1. Тромби у венах легень

2. Тромби у венах нижніх кінцівок

3. Тромби у портальній вені

4. Тромби у венах малого таза

5. Тромби в артеріях гомілки

 

251. Джерела тромбоемболії легеневої артерії:

1. Тромби на стулках клапанів правих відділів серця

2. Тромби на стулках клапанів лівих відділів серця

3. Тромби у венах малого таза

4. Тромби стегнової артерії

5. Дилатаційні тромби аорти

252.Тромбоемболія периферичних гілок легеневої артерії спостерігається при:

1. Тромбоендокардиті у правій половині серця

2. Тромбоендокардиті у лівій половині серця

3. Тромбофлебіті печінкових вен

4. Тромбофлебіті артерій печінки

5. Тромбозі гемороїдальних вен і вен нижніх кінцівок

 

253.Смертельними є емболії, при яких легеневий кровотік виключається на:

1. 1/5

2. 1/4

3. 1/3

4. 1/2

5. 2/3

 

254.Ускладнення тромбофлебіту глибоких вен нижніх кінцівок:

1. Гангрена кишки

2. Ішемічний інфаркт мозку

3. Інфаркт нирки

4. Інфаркт міокарда

5. Геморагічний інфаркт легені

 

255. Для тромбоембола легеневої артерії характерно:

1. Блискучий

2. Гофрована поверхня

3. Вільно лежить у просвіті судини

4. Еластичний

5. Прикріплений до стінки судини

 

256.Найчастіша емболія при переломах трубчастих кісток у дорослих:

1. Тромбоемболія

2. Жирова

3. Повітряна

4. Газова

5. Тканинна

 

257. Причини розвитку жирової емболії:

1. Травматичне пошкодження підшкірної клітковини

2. Травма головного мозку

3. Травма спинного мозку

4. Ожиріння

5. Атеросклероз

 

258. Причини розвитку жирової емболії:

1. Внутрішньовенне введення масляних розчинів лікарських препаратів

2. Виразкування атеросклеротичної бляшки

3. Пошкодження кісток

4. Опіки

5. Зловживання жирною їжею

 

259.Жирова емболія можлива при:

1. Переломах довгих трубчастих кісток

2. Жировій дистрофії міокарда

3. Пошкодженні підшкірної жирової клітковини

4. Внутрішньовенному введенні масляних розчинів лікарських препаратів

5. Внутрішньом’язовому введенні масляних розчинів лікарських препаратів

 

260.При глікемії внаслідок цукрового діабету жирова емболія:

1. Спостерігається

2. Не спостерігається

3. У легенях

4. У печінці

5. У нирках

 

261.Макроскопічно органи при жировій емболії, як правило:

1. Змінюються

2. Не змінюються

3. Ущільнені

4. Розм’якшені

5. Жовтого кольору

 

262. Судини легень, в яких розташовуються жирові емболи:

1. Вени

2. Бронхіальна артерії

3. Капіляри

4. Легенева артерія

5. Артеріо-венозні анастомози

 

263. При виключені якої частини легеневих капілярів жирова емболія стає небезпечною для життя?

1. 1/2

2.2/3

3. 1/4

4. 1

5. 1/3

 

264. Реактив для діагностики жирової емболії:

1. Пікрофуксин

2. Реактив Шифа

3. Судан-ІІІ

4. Толуїдиновий синій

5. Конго-червоний

 

265.Емболія, яка зустрічається при пошкодженні вен шиї:

1. Тромбоемболія

2. Жирова

3. Повітряна

4. Газова

5. Тканинна

 

266.Повітряна емболія розвивається при пошкодженні вен:

1. Верхніх кінцівок

2. Нижніх кінцівок

3. Печінки

4. Шиї

5. Селезінки

 

267.Повітряна







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.