 |
|
ПРОДУКТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ
1. Визначення продуктивного запалення:
1. Запалення, що характеризується вираженим пошкодженням тканин
2. Запалення, що характеризується утворенням гнійного ексудату
3. Запалення, що характеризується утворенням фібринозного ексудату
4.Запалення, що характеризується розмноженням клітин гістіогенного і гематогенного походження в осередку пошкодження
5. Процес, який характеризується розмноженням епітеліальних елементів
2.Продуктивне запалення характеризується клітинною:
1. Альтерацією
2. Кооперацією
3. Трансформацією
4. Ексудацією
5. Проліферацією
3.Характеристика продуктивного запалення:
1. Часто супроводжується накопиченням рідини в порожнинах
2. Характерний гострий перебіг
3. Характерний хронічний перебіг
4. Не завершується склерозом
5. Супроводжується утворенням еритроцитарного ексудату
4.Причини хронічного запалення:
1. Гостра інфекція
2. Інфекція, що персистує
3. Тривала дія токсичних речовин
4. Термічні опіки
5. Дія електричного струму
5. Хронічне запалення характеризується:
1. Фіброзом
2. Відкладеннями фібриноїду
3. Мононуклеарною інфільтрацією
4. Прогресуючою деструкцією сполучної тканини
5. Тканинною атипією
6.Фаза проліферації характеризується:
1. Некрозом тканини
2. Діапедезними крововиливами
3. Лімфореєю
4. Розмноженням клітин у зоні запалення
5. Лейкодіапедезом
7. Яка тканинна реакція переважає при продуктивному запаленні:
1. Ексудація
2. Склероз
3. Проліферація
4. Альтерація
5. Деструкція
8.Назвіть клініко-анатомічні особливості продуктивного запалення:
1. Характерний гострий перебіг
2. Переважає продуктивна тканинна реакція
3. Переважає ексудативна тканинна реакція
4. Характерний хронічний перебіг
5. Наслідок – малігнізація
9.В осередку запалення на стадії проліферації клітини:
1. Розмножуються
2. Емігрують
3. Диференціюються
4. Трансформуються
5. Некротизуються
10.На продуктивній стадії в осередок запалення найпершими мігрують:
1. Макрофаги
2. Епітеліоїдні клітини
3. Моноцити крові
4. Велетенські клітини Пирогова-Лангханса
5. Велетенські клітини сторонніх тіл
11.В осередку запалення моноцити крові трансформуються у:
1. Макрофаги
2. Епітеліоїдні клітини
3. Епітеліальні клітини
4. Велетенські багатоядерні клітини
5. Атипові клітини
12.В осередку запалення на стадії проліферації моноцити диференціюються у:
1. Фібробласти
2. Плазмоцити
3. Гістіоцити
4. Макрофаги
5. Міоцити
13. Диференціювання і трансформація клітин в осередках продуктивного запалення:
1. Макрофаг трансформується у епітеліоїдну клітину
2. Макрофаг трансформується у велетенську клітину
3. Т-лімфоцит диференціюється у лаброцит
4. В-лімфоцит диференціюється у лаброцит
5. В-лімфоцит диференціюється у плазматичну клітину
14. Диференціювання і трансформація клітин в осередках продуктивного запалення:
1. Камбіальні мезенхімальні клітини - фібробласти
2. Камбіальні мезенхімальні клітини - макрофаги
3. Моноцити - макрофаги
4. Моноцити – фібробласти
5. Камбіальні паренхіматозні клітини - фіброцити
15. Характерні зміни клітин в осередках продуктивного запалення:
1. Фібробласт гине
2. Фібробласт диференціюється у фіброцит
3. Епітеліоїдна клітина диференціюється у фіброцит
4. Епітеліоїдна клітина диференціюється у велетенську клітину
5. Камбіальні епітеліальні клітини диференціюються у епітеліоїдні клітини
16. Характерні зміни клітин в осередках продуктивного запалення:
1. Нейтрофіл гине
2. Нейтрофіл диференціюється у макрофаг
3. Нейтрофіл диференціюється у фібробласт
4. В-лімфоцит диференціюється у фібробласт
5. В-лімфоцит диференціюється у плазматичну клітину
17.Різновидами макрофагів є:
1. Остеобласти
2. Остеокласти
3. Фібробласти
4. Гістіоцити
5. Купферівські клітини печінки
18.Різновидами макрофагів є:
1. Мезангіоцити нирок
2. Нефроцити
3. Клітини Лангерганса шкіри
4. Клітини мікроглії ЦНС
5. Плазмоцити
19.Назва макрофагів відповідно до локалізації:
1. Легені – клітини Іто
2. Нирки – мезангіоцити
3. Селезінка – остеобласти
4. Сполучна тканина – клітини Беца
5. Печінка – клітини Купфера
20.В осередку запалення зрілі макрофаги трансформуються у:
1. Гістіоцити
2. Епітеліоїдні клітини
3. Перицити
4. Велетенські багатоядерні клітини
5. Атипові клітини
21.В осередку запалення епітеліоїдні клітини трансформуються у:
1. Клітини Вірхова
2. Епітеліальні клітини
3. Клітини Мікуліча
4. Велетенські клітини Пирогова-Лангханса
5. Велетенські клітини сторонніх тіл
22. Можливі механізми утворення велетенських клітин:
1. Злиття фібробластів
2. Поділ ядер без поділу цитоплазми макрофагів
3. Злиття макрофагів
4. Злиття нейтрофілів
5. Генна мутація
23.Кількість ядер у велетенських клітинах Пирогова-Лангханса:
1. Одне
2. 2– 30
3. Більше 300
4. Без’ядерні
5. Мононуклеарні
24.Кількість ядер у велетенських клітинах сторонніх тіл:
1. Одне
2. 2 – 30
3. Більше 30
4. Без’ядерні
5. Мононуклеарні
25.Розташування ядер у велетенських клітинах Пирогова-Лангханса:
1. По периферії клітини
2. У центрі клітини
3. Хаотично розміщені
4. Кільцеподібно
5. Підковоподібно
26.Розташування ядер у велетенських клітинах сторонніх тіл:
1. По периферії клітини
2. У центрі клітини
3. Хаотично
4. Монетними стовпчиками
5. Купками
27.Можливі варіанти клітинних трансформацій в патогенезі запалення на стадії проліферації:
1. Гістіоцит - моноцит
2. Монобласт - лімфобласт
3. В-лімфоцит - плазмоцит
4. Т-лімфоцит - плазмоцит
5. Моноцит - макрофаг
28.На стадії проліферації в осередку запалення В-лімфоцити диференціюються у:
1. Фібробласти
2. Плазмоцити
3. Гістіоцити
4. Макрофаги
5. NK-клітини
29.На стадії проліферації в осередку запалення Т-лімфоцити диференціюються у:
1. Фібробласти
2. Плазмоцити
3. Гістіоцити
4. Макрофаги
5. Не трансформуються
30.На стадії проліферації в осередку запалення мезенхімальні камбіальні клітини диференціюються у:
1. Фібробласти
2. Плазмоцити
3. Гістіоцити
4. Макрофаги
5. NK-клітини
31.Для макрофага характерно:
1. Є попередником плазматичної клітини
2. Першим з’являється в ділянці запалення
3. Складає основу гнійного ексудату
4. Є попередником епітеліоїдної клітини
5. Має полісегментарне ядро
32.Макрофаги секретують:
1. Інтерлейкін-І
2. Фактор некрозу пухлин
3. Активатор плазміногену
4. Похідні арахідонової кислоти
5. Імуноглобуліни
33.Для еозинофіла характерно:
1. Зафарбовується толуїдиновим синім
2. Першим з’являється в ділянці запалення
3. Складає основу гнійного ексудату
4. Є попередником плазматичної клітини
5. Усуває наслідки реакції гіперчутливості негайного типу
34.Для В-лімфоцита характерно:
1. Продукує гормони
2. Є попередником плазматичної клітини
3. Складає основу гнійного ексудату
4. Фагоцитує бактерії
5. Усуває наслідки реакції гіперчутливості негайного типу
35.Для тучної клітини характерно:
1. Зафарбовується толуїдиновим синім
2. Циркуляція в плазмі крові
3. Складає основу гнійного ексудату
4. Є попередником плазматичної клітини
5. Усуває наслідки реакції гіперчутливості негайного типу
36. Клітини, що беруть участь у фагоцитозі:
1. Нейтрофіли
2. Лімфоцити
3. Гістіоцити
4. Макрофаги
5. Еозинофіли
37. Види фагоцитозу в осередках продуктивного запалення:
1. Піноцитоз
2. Цитопемзис
3. Незавершений
4. Ендоцитобіоз
5. Завершений
38.Види продуктивного запалення:
1. Іхорозне
2. Гіперпластичні розростання
3. Інтерстиціальне
4. Гранульоматозне
5. Неспецифічне
39. Назвіть види продуктивного запалення:
1. Абсцес
2. Інтерстиціальне
3. Флегмона
4. Гранульоматозне
5. Поліпи, гострокінцеві кондиломи
40.Види продуктивного запалення:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне
3. Серозне
4. Гнійне
5. Катаральне
41.Форма проліферативного запалення дифузного характеру:
1. Емпієма
2. Інерстиціальне
3. Гранульоматозне
4. З утворенням поліпів та кондилом
5. Флегмона
42. Для проміжного запалення характерно:
1. Дифузний ексудат в підшкірній клітковині
2. Осередковий ексудат в підшкірній клітковині
3. Осередковий клітинний інфільтрат у стромі паренхіматозних органів
4. Дифузний клітинний інфільтрат у стромі паренхіматозних органів
5. Дифузний ексудат у стромі кровотворних органів
43. Особливості проміжного запалення:
1. Переважає альтеративна тканинна реакція
2. Переважає ексудативна тканинна реакція
3. Переважає продуктивна тканинна реакція
4. Осередковий клітинний інфільтрат у стромі паренхіматозних органів
5. Дифузний клітинний інфільтрат у стромі паренхіматозних органів
44. Походження клітин запального інфільтрату:
1. Гематогенне
2. Лімфогенне
3. Неврогенне
4. Гістіогенне
5. Ембріональне
45. Клітини гістіогенного походження в осередках продуктивного запалення:
1. Ендотеліальні клітини
2. Лімфоцити
3. Фібробласти
4. Нейтрофіли
5. Моноцити
46. Клітини гематогенного походження в осередках продуктивного запалення:
1. Ендотеліальні клітини
2. Лімфоцити, моноцити
3. Фібробласти
4. Макрофаги
5. Адвентиціальні клітини
47. Види клітинних інфільтратів в осередках продуктивного запалення:
1. Осередкові, дифузні
2. Велетенськоклітинні, плазмоклітинні
3. Нейтрофільні, фібринозні
4. Макрофагальні, епітеліоїдноклітинні
5. Поліморфноклітинні
48. Органи, у яких найбільш часто розвивається проміжне запалення:
1. Селезінка, лімфатичні вузли
2. Мозок, шкіра
3.Серце, легені
4. Печінка, нирки
5. Шлунок, кишечник
49.Інтерстиціальне запалення найчастіше розвивається в:
1. Головному мозку
2. Печінці
3. Нирках
4. Міокарді
5. Легенях
50.При інтерстиціальному продуктивному запаленні клітинний інфільтрат міститься:
1. В стромі внутрішніх органів
2. На слизових оболонках
3. В епідермісі
4. В паренхімі органів
5. У порожнинах тіла
51. Макро- та мікроскопічні ознаки інтерстиціального запалення:
1. Макроскопічно органи не змінені
2. Макроскопічно органи значно деформовані
3. У стромі паренхіматозних органів дрібні абсцеси
4. У стромі паренхіматозних органів клітинний інфільтрат
52.Плазмоцити клітинного інфільтрату при інтерстиціальному продуктивному запаленні можуть перетворюватися у:
1. Гіалінові кулі
2. Тільця Меллорі
3. Гнійні тільця
4. Клітини Пирогова – Лангханса
5. Тільця Шаумана
53.Паренхіматозні елементи у гостру фазу інтерстиціального продуктивного запалення зазнають:
1. Атрофії
2. Гіпертрофії
3. Метаплазії
4. Дистрофічно-некротичних змін
5. Анаплазії
54.Пролонгація інтерстиціального продуктивного запалення призводить до:
1. Гіпертрофії паренхіматозних елементів
2. Атрофії паренхіматозних елементів
3. Амілоїдозу
4. Склерозу
5. Гіалінозу
55.У гостру фазу інтерстиціального продуктивного запалення в інфільтраті переважають:
1. Слиз
2. Еритроцити
3. Моноцити
4. Епітеліоїдні клітини
5. Нейтрофіли
56.Основні морфологічні ознаки осередку хронічного запалення:
1. Склероз
2. Вторинна альтерація тканин
3. Мононуклеарна інфільтрація
4. Продуктивна тканинна реакція
5. Ексудативна тканинна реакція
57. Характерний наслідок інтерстиціального запалення:
1. Набряк
2. Інфаркт
3. Гангрена
4. Склероз
5. Амілоїдоз
58. Характерний наслідок інтерстиціального продуктивного міокардиту:
1. Великоосередковий кардіосклероз
2. Інфаркт міокарда
3. Кардіоміопатія
4. Дрібноосередковий/дифузний кардіосклероз
5. Амілоїдоз
59.Назва продуктивного запалення осередкового характеру:
1. Кіста
2. Абсцес
3. Гематома
4. Гранульома
5. Катар
60.При гранульоматозному запаленні можливі:
1. Амілоїдоз
2. Казеозний некроз
3. Гіаліноз
4. Фібриноїдний некроз
5. Зона демаркації
61. Гранульома – це вузлик, що являє собою скупчення:
1. Еозинофілів
2. Еритроцитів
3. Нейтрофілів
4. Клітин моноцитарно-макрофагальної системи
5. Базофілів
62. В клітинних коопераціях в імунній гранульомі беруть участь:
1. Лімфоцити
2. Піоїдні клітини
3. Епітеліоїдні клітини
4. Еритроцити
5. Ксантомні клітини
63.Стадії морфогенезу гранульоми:
1. Нагромадження юних моноцитарних фагоцитів
2. Нагромадження фібробластів
3.Дозрівання моноцитів
4. Дозрівання гістіоцитів
5. Трансформація макрофагів
64.Стадії морфогенезу гранульоми:
1. Трансформація макрофагів у епітеліоїдні клітини
2. Дозрівання плазмобластів у плазмоцити
3. Утворення велетенських клітин
4. Синтез імуноглобуліну
5. Нагромадження фібробластів
65.Різновиди гранульом за гістологією:
1. Імунні
2. Неімунні
3. Епітеліоїдноклітинні
4. Зрілі макрофагальні
5. Спадкові
66. Різновиди гранульоматозного запалення залежно від патогенезу:
1. Імунне
2. Гостре
3. Підгостре
4. Хронічне
5. Неімунне
67.Різновиди гранульом за клітинним складом:
1. Еритроцитарні
2. Лейкоцитарні
3. Макрофагальні
4. Епітеліоїдноклітинні
5. Велетенськоклітинні
68. Найбільш характерні для неімунної гранульоми клітини:
1. Велика кількість базофілів
2. Еозинофіли
3. Лаброцити
4. Гігантські клітини сторонніх тіл
5. Плазмоцити
69.Різновиди імунних гранульом:
1. На основі гранульоматозної гіперчутливості
2. Імуноалергічні
3. Токсичні
4. Токсико-інфекційні
5. Змішаного типу
70.Різновиди імунних гранульом:
1. На основі ГНТ
2. На основі ГУТ
3. Токсичні
4. Токсико-інфекційні
5. Пилові
71.Різновиди неімунних гранульом:
1. На основі ГНТ
2. На основі ГУТ
3. Токсичні
4. Токсико-інфекційні
5. Пилові
72.Різновиди гранульом встановленої етіології:
1. Токсико-інфекційні
2. Токсичні
3. Інфекційні
4. Алергічні
5. Неінфекційні
73.Різновиди неінфекційних гранульом:
1. Пилові
2. Токсичні
3. Токсико-інфекційні
4. Медикаментозні
5. Сторонніх тіл
74.Типи гранульом залежно від особливостей метаболізму в них:
1. З високим рівнем обміну
2. З середнім рівнем кровопостачання
3. З низьким рівнем кровопостачання
4. Метаболічно інертні
5. З низьким рівнем обміну
75.Основні різновиди гранульом за причинами їх розвитку:
1. Гранульоми невстановленої етіології
2. Гранульоми встановленої етіології
3. Токсико-інфекційні гранульоми
4. Токсичні гранульоми
5. Гранульоми гіперсенситивні
76.Приклади гранульом невстановленої етіології:
1. Гістоплазмоз
2. Гранульоматозний медикаментозний гепатит
3. Хвороби Крона і Хортона
4. Асбестоз
5. Саркоїдоз
77. Вид продуктивного запалення, який розвивається навколо сторонніх тіл:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
78. Особливості гранульом, що розвиваються навколо сторонніх тіл:
1. Ексудативна тканинна реакція
2. Продуктивна тканинна реакція
3. Формування абсцесів
4. Переважання гігантських клітин Пирогова-Лангханса
5. Переважання гігантських клітин сторонніх тіл
79. Морфологічні ознаки запалення, що розвивається навколо стороннього тіла:
1. Специфічне гранульоматозне запалення
2. Неспецифічне гранульоматозне запалення
3. Велетенські клітини Пирогова-Лангханса
4. Велетенські клітини чужорідних тіл
5. В центрі гранульоми нерозчинна, низькоантигенна речовина
80. Морфологічні ознаки запалення навколо шва з шовкових ниток:
1. Специфічне гранульоматозне запалення
2. Неспецифічне гранульоматозне запалення
3. Лімфоцити, фібробласти, макрофаги
4. Гігантські клітини сторонніх тіл, моноцити
5. Нейтрофіли, фібрин
81. Характеристика продуктивного запалення, що розвивається в області кукси бронха навколо шовного матеріалу:
1. Специфічне гранульоматозне запалення
2. Неспецифічне гранульоматозне запалення
3. Лімфоцити, фібробласти
4. Гігантські клітини Пирогова−Лангханса
5. Гігантські клітини сторонніх тіл
82. Вид продуктивного запалення, який розвивається навколо тваринних паразитів:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне
3. Проміжне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
83. Особливість гранульоми, що розвивається навколо тваринних паразитів:
1. Скупчення нейтрофілів
2. Поширений некроз
3. Переважання гігантських клітин сторонніх тіл
4. Переважання гігантських клітин Пирогова−Лангханса
5. Переважання базофілів
84. Вид продуктивного запалення, який розвивається в печінці при альвеококозі:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
85. Зміни, які виникають навколо багатокамерного ехінокока у печінці:
1. Лейкоцитарна інфільтрація
2. Моноцитарна, макрофагальна інфільтрація
3. Розвивається неспецифічне гранульоматозне запалення
4. Лімфогістіоцитарна інфільтрація
5. Формується фіброзна капсула
86. Наслідки запалення навколо тваринних паразитів:
1. Нагноєння
2. Рубцювання
3. Інкапсуляція
4. Гіаліноз
5. Петрифікація
87.Класифікація гранульом інфекційного походження:
1. Первинні
2. Вторинні
3. Специфічні
4. Неспецифічні
5. Набуті
88. Стан організму, який свідчить про розвиток продуктивної реакції при специфічному запаленні:
1. Слабка опірність організму
2. Ареактивність
3. Стійкий імунітет
4. Відносна резистентність організму до збудника
5. Імунодефіцит
89. Ознаки специфічного запалення:
1. Збудник – вірус, перебіг гострий
2.Високоантигенний збудник, перебіг хронічний, хвилеподібний
3. Стабільна ексудативна тканинна реакція
4. Постійна зміна тканинних реакцій
5. Казеозний некроз, наявність гранульом
90. Імунне гранульоматозне запалення розвивається при:
1. Силікозі
2. Сифілісі
3. Сказі
4. Туберкульозі
5. Альвеолококозі
91.Специфічні гранульоми спостерігаються при:
1. Туберкульозі
2. Сифілісі
3. Черевному тифі
4. Висипному тифі
5. Проказі
92.Специфічні гранульоми спостерігаються при:
1. Грипі
2. Гонореї
3. Лепрі
4. Риносклеромі
5. Сапі
93.Неімунне гранульоматозне запалення розвивається при:
1. Сказі
2. Сифілісі
3. Туберкульозі
4. Шистосомозі
5. Риносклеромі
94. Вид продуктивного запалення, який розвивається в печінці при туберкульозі:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне неспецифічне
3. Гнійне
4. Поліпозне
5.Гранульоматозне специфічне
95. Вид продуктивного запалення, який розвивається в міокарді при сифілісі:
1. Катаральне
2.Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
96. Вид продуктивного запалення, який характерний для сифілісу:
1. Катаральне
2.Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
97. Вид продуктивного запалення, який характерний для прокази:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
98. Вид продуктивного запалення, який характерний для склероми:
1. Інтерстиціальне
2.Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
99. Вид продуктивного запалення, який розвивається при сапі:
1. Інтерстиціальне
2.Гранульоматозне специфічне
3. Гранульоматозне неспецифічне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
100. Гострі інфекційні захворювання, при яких розвивається гранульоматозне запалення:
1. Грип
2. Кір
3.Черевний тиф
4. Висипний тиф
5. Сказ
101. Вид продуктивного запалення, який розвивається в міокарді при ревматизмі:
1. Гранульоматозне специфічне
2. Гранульоматозне неспецифічне
3. Паренхіматозне
4. Поліпозне
5. Кондиломи
102. Вид продуктивного запалення, який розвивається в головному мозку при висипному тифі:
1. Інтерстиціальне
2.Гранульоматозне неспецифічне
3. Проміжне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
103. Вид продуктивного запалення, який розвивається в головному мозку при сказі:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне неспецифічне
3. Проміжне
4. Поліпозне
5. Гранульоматозне специфічне
104.Збудником туберкульозу є:
1. Мікобактерія Коха
2. Мікоплазма
3. Мікобактерія Ганзена
4. Корінебактерія
5. Актиноміцети
105.Фази розвитку тубекульозного запалення:
1. Альтерація
2. Інтерстиціальна
3. Ексудація
4. Проліферація
5. Внутрішньоклітинна
106.При туберкульозному запаленні спочатку спостерігається:
1. Ексудація
2. Еміграція
3. Альтерація
4. Проліферація
5. Продуктивна фаза
107.Альтерація при туберкульозному запаленні проявляється у вигляді:
1. Вологого некрозу
2. Фібриноїдного некрозу
3. Восковидного некрозу
4. Ценкерівського некрозу
5. Казеозного некрозу
108.Туберкульозне запалення на стадії альтерації має вигляд:
1. Осередків некрозу
2. Осередків крововиливів
3. Осередкових ексудативних змін
4. Кісти
5. Гранульом
109.Туберкульозне запалення на стадії ексудації має вигляд:
1. Осередків некрозу
2. Осередків крововиливів
3. Осередкових ексудативних змін
4. Гемосидерозу
5. Гранульом
110.Туберкульозне запалення на стадії проліферації характеризується:
1. Збільшенням осередків некрозу
2. Осередками крововиливів
3. Утворенням гнійного ексудату
4. Гемосидерозом
5. Гранульомами
111.Назва туберкульозної гранульоми:
1. Туберкулома
2. Туберкульозний горбик
3. Гума
4. Лепрома
5. Сифілід
112.Осередок казеозного некрозу у туберкульозній гранульомі безпосередньо оточений:
1. Вологим некрозом
2. Валом епітеліоїдних клітин
3. Валом лімфоїдних клітин
4. Велетенськими клітинами Пирогова – Лангханса
5. Кровоносними капілярами
113. Вид некрозу, характерний для запалення при туберкульозі:
1. Восковидний
2. Інфаркт
3. Сирнистий
4. Гангрена
5. Секвестр
114.У центрі туберкульозної гранульоми міститься:
1. Казеозний некроз
2. Вал епітеліоїдних клітин
3. Вал лімфоїдних клітин
4. Велетенські клітини Пирогова – Лангханса
5. Кровоносні капіляри
115.Казеозний некроз у туберкульозній гранульомі розвивається під впливом:
1. Протеаз
2. Токсинів
3. Інтерлейкіну-І
4. Фактору некрозу пухлин
5. Активних форм кисню
116.Клітини туберкульозної гранульоми:
1. Лімфоцити
2. Фібробласти
3. Епітеліоїдні
4. Епітеліоцити
5. Гігантські Пирогова–Лангханса
117.Типовим для туберкульозної гранульоми є поява:
1. Велетенських клітин сторонніх тіл
2. Ксантомних клітин
3. Велетенських клітин Пирогова – Лангханса
4. Клітин Мікуліча
5. Клітин Вірхова
118. Клітини, які переважають у туберкульозній гранульомі:
1. Нейтрофіли, піоїдні клітини
2. Фібробласти, гістіоцити
3. Клітини Пирогова–Лангханса
4. Епітеліоїдні, лімфоїдні клітини
5. Клітини Мікуліча, плазмоцити
119.Між епітеліоїдними клітинами і лімфоцитами у туберкульозній гранульомі розташовуються:
1. Клітини Вірхова
2. Піоїдні клітини
3. Мікобактерії
4. Велетенські клітини Пирогова – Лангханса
5. Грануляційна тканина
120.Зовнішній вал у туберкульозній гранульомі представлений:
1. Казеозним некрозом
2. Вологим некрозом
3. Лімфоїдними клітинами
4. Велетенськими клітинами Пирогова–Лангханса
5. Кровоносними капілярами
121.У зовнішніх відділах туберкульозної гранульоми на межі зі здоровою тканиною знаходяться:
1. Казеозний некроз
2. Вологий некроз
3. Мікобактерії
4. Велетенські клітини Пирогова – Лангханса
5. Кровоносні капіляри
122. Вид тканинної реакції при підвищеній чутливості організму до мікобактерії туберкульозу:
1. Некротична
2. Продуктивна
3. Ексудативно-проліферативна
4. Альтеративно-ексудативна
5. Продуктивно-інфільтративна
123. Тканинна реакція, яка характерна для туберкульозу за наявності імунітету:
1. Альтеративна
2. Продуктивна
3. Ексудативна
4. Некротична
5. Альтеративно-ексудативна
124. Для туберкульозної гранульоми характерно:
1. Наявність судин і колагенових волокон
2. Сирнистий некроз в центрі, оточений епітеліоїдними клітинами
3. Велика кількість плазматичних клітин і тілець Руселя
4. Лімфоцити, гігантські клітини Пирогова–Лангханса
5. Наявність аргірофільних волокон
125. Види туберкульозних горбиків залежно від клітинного складу:
1. Фібробластний
2. Епітеліоїдноклітинний
3. Плазмоклітинний, тучноклітинний
4. Лімфоїдний
5. Велетенськоклітинний
126. При переважанні альтерації туберкульозний горбик називається:
1. Епітеліоїдноклітинний
2. Некротичний
3. Лімфоїдноклітинний
4. Велетенськоклітинний
5. Поліморфноклітинний
127.Несприятливі наслідки туберкульозної гранульоми:
1. Організація
2. Інкапсуляція
3. Петрифікація
4. Осифікація
5. Казеоз
128.Збудником сифілісу є:
1. Treponema pertenue
2. Бліда спірохета
3. Treponema pallidum
4. Spirocheta denticola
5. Spirocheta buccalis
129.Зміни, характерні для первинного періоду сифілісу:
1. Генералізоване ураження шкіри і слизових оболонок
2. Формування гуми
3. Твердий шанкер
4. Гумозний мезаортит
5. Безболісна виразка
130.Первинний період сифілісу характеризується утворенням:
1. Первинного сифілітичного комплексу
2. Сифілідів
3. Твердого шанкеру
4. Гуми
5. Гумозних інфільтратів
131.Характер запалення у вторинному періоді сифілісу:
1. Альтеративний
2. Ексудативний
3. Ексудативний гіперергічного типу
4. Продуктивний
5. Продуктивно-некротичний
133.Типи шкірних елементів у вторинному періоді сифілісу:
1. Петехії
2. Пустули
3. Розеоли
4. Папули
5. Кондиломи
133.Зміни, характерні для вторинного періоду сифілісу:
1. Генералізоване ураження шкіри і слизових оболонок
2. Формування гуми
3. Формується ексудат
4. Гумозний мезаортит
5. Висипка на шкірі
134.Вторинний період сифілісу характеризується утворенням:
1. Первинного сифілітичного комплексу
2. Сифілідів
3. Твердого шанкеру
4. Гуми
5. Гумозних інфільтратів
135.Характер запалення у третинному періоді сифілісу:
1. Альтеративний
2. Ексудативно-продуктивний
3. Ексудативний гіперергічного типу
4. Продуктивний
5. Продуктивно-некротичний
136. Морфологічне вираження третинного періоду сифілісу:
1. Гуми у внутрішніх органах
2. Твердий шанкер
3. Гумозна інфільтрація судин
4. Сифіліди
5. “Біла” пневмонія
137. Гуми і сифілітичний мезаортит виявляються при:
1. Первинному сифілісі
2. Вторинному сифілісі
3. Третинному сифілісі
4. Ранньому уродженому сифілісі
5. Пізньому уродженому сифілісі
138.Третинний період сифілісу характеризується утворенням:
1. Первинного сифілітичного комплексу
2. Сифілідів
3. Твердого шанкеру
4. Гуми
5. Гумозних інфільтратів
139.Для якого періоду сифілісу характерні гуми, гумозні інфільтрати:
1. Первинного
2. Гострого
3. Вторинного
4. Третинного
5. Неактивного
140.Зміни, характерні для третинного періоду сифілісу:
1. Генералізоване ураження шкіри і слизових оболонок
2. Твердий шанкер
3. Формування гуми у печінці
4. Гумозна інфільтрація судин
5. Сифіліди
141.Назва сифілітичної гранульоми:
1. Туберкулома
2. Фагоцитома
3. Гума
4. Лепрома
5. Сифілід
142. Назва сифілітичної гранульоми:
1. Гума
2. Лепрома
3. Горбик
4. Кондилома
5. Папілома
143. Солітарні гуми найчастіше локалізуються в:
1. Шлунку, кишечнику
2. Печінці
3. Аорті
4. Головному мозку
5. Кістках
144.Найчастіше локалізується гума в:
1. Шлунку
2. Головному мозку
3. Селезінці
4. Печінці
5. Аорті
145.Гуми набутого характеру:
1. Невеликих розмірів
2. Великих розмірів
3. Солітарні
4. Численні
5. Міліарні
146.Гуми уродженого характеру:
1. Невеликих розмірів
2. Великих розмірів
3. Солітарні
4. Численні
5. Міліарні
147.Клітинний склад гуми:
1. Лімфоїдні клітини
2. Плазмоцити
3. Нейтрофіли
4. Лаброцити
5. Епітеліоїдні клітини
148.Основні клітини гуми:
1. Лімфоцити
2. Нейтрофіли
3. Фібробласти
4. Епітеліоїдні клітини
5. Плазматичні клітини
149 Для сифілітичної гранульоми характерно:
1. У центрі гранульоми казеозний некроз
2. У центрі гранульоми гіаліноз
3. У гранульомі багато судин з явищами продуктивного васкуліту
4. Переважають лімфоцити, плазмоцити, фібробласти
5. Переважають велетенські клітини Пирогова–Лангханса й аргірофільні волокна
150.Характер морфологічних змін у судинах гумозної гранульоми:
1. Гіперемія
2. Ішемія
3. Гіаліноз
4. Запалення
5. Тромбоз
151.Гуми і гумозні інфільтрати локалізуються в:
1. Місці проникнення збудника
2. Аорті та інших судинах
3. Печінці
4. М’яких тканинах
5. Вхідних воротах інфекції
152.Дифузні продуктивно-некротичні процеси у третинному періоді сифілісу мають назву:
1. Гума
2. Гумозні інфільтрати
3. Твердий шанкр
4. Тверда виразка
5. Сифілід
153.При сифілітичному васкуліті переважно пошкоджуються:
1. Вени
2. Венули
3. Артерії
4. Капіляри
5. Посткапіляри
154.Мезаортит характерний для:
1. Туберкульозу
2. Сифілісу
3. Лепри
4. Риносклероми
5. Сапу
155.При сифілітичному мезаортиті процес частіше локалізується у:
1. Висхідному відділі аорти
2. На рівні діафрагми
3. Низхідному відділі аорти
4. Черевному відділі аорти
5. Клубових артеріях
156. Відділи аорти, які уражуються в третинному періоді сифілісу:
1. Черевний відділ
2. Біфуркація аорти
3. Висхідна частина грудного відділу
4. Дуга аорти
5. Низхідна частина грудного відділу
157. Для сифілітичного мезаортиту характерно:
1. Запальний процес в інтимі аорти
2. Кальциноз
3. Запальний процес у зовнішній і середній оболонках аорти
4. Основні зміни - в черевному відділі аорти
5. Основні зміни - в дузі аорти
158.Гумозні інфільтрати в аорті виникають:
1. У середній оболонці
2. В адвентиції
3. Ближче до адвентиції
4. Ближче до інтими
5. За ходом vasa vasorum
159.Гумозні інфільтрати складаються з:
1. Нейтрофілів
2. Макрофагів
3. Лімфоцитів
4. Моноцитів
5. Плазмоцитів
160. Стан еластичних волокон аорти при сифілітичному мезаортиті:
1. Не змінені
2. Гіперплазія
3.Еластоліз
4. Еластофіброз
5. Гіаліноз
161.Еластичні волокна і гладком’язові клітини аорти в області гумозних інфільтратів:
1. Не змінені
2. Гіпертрофовані
3. Гіперплазовані
4. Відсутні
5. Петрифіковані
162.Барвник, що використовується для виявлення еластичних волокон аорти при сифілітичному мезаортиті:
1. Пікрофуксин
2. Фукселін
3. Гематоксилін
4. Судан ІІІ
5. Толуїдиновий синій
163. Стан vasa vasorum при сифілітичному мезаортиті:
1. Не змінені
2. Повнокровні
3. У стані спадання
4. З явищами тромбозу
5. З ознаками продуктивного запалення
164.Vasa vasorum аорти в області гумозних інфільтратів:
1. Не змінені
2. Склерозовані
3. Просвіти їх розширені
4. Просвіти їх звужені
5. Просвіти їх не змінені
165.В основі утворення аневризми аорти в області гумозних інфільтратів лежить:
1. Відсутність еластичних волокон
2. Гіпертрофія еластичних волокон
3. Гіпертрофія гладком’язових клітин
4. Гіперплазія гладком’язових клітин
5. Відсутність гладком’язових клітин
166.Макроскопічно інтима аорти при сифілітичному мезаортиті нагадує:
1. Зерна саго
2. “Волосату шкіру”
3. “Тигрову шкіру”
4. “Шагреневу шкіру”
5. Цукрову глазур
167. Інтима аорти при сифілітичному мезаортиті набуває вигляд:
1. Смугастий
2. Глазурований
3.“Шагреневої шкіри”
4. “Бруківки”
5. Сальний
168.Сифілітичний мезаортит призводить до:
1. Стенозу аорти
2. Атерокальцинозу
3. Коарктації аорти
4. Недостатності аортального клапана
5. Аневризми аорти
169. Можливі ускладнення сифілітичного мезаортиту:
1. Мітральна вада серця
2. Бура атрофія міокарда
3. Аневризма грудного відділу аорти
4. Розрив аневризми лівого шлуночка серця
5. Аортальна вада серця
170. Причини смерті хворих на сифілітичний мезаортит:
1. Інфаркт міокарда
2. Розрив аневризми грудного відділу аорти
3. Розрив аневризми черевного відділу аорти
4. Недостатність надниркових залоз
5. Крововилив в головний мозок
171.Наслідки гуми і гумозних інфільтратів:
1. Склероз
2. Сепсис
3. Осифікація
4. Цироз
5. Твердий шанкер
172. Гуму від туберкульозної гранульоми відрізняє наявність:
1. Колагенових волокон
2. Казеозного некрозу
3. Судин з явищами продуктивного васкуліту
4. Багатоядерних макрофагів
5. Епітеліоїдних клітин
173.Етіологія прокази:
1. Бацила Коха
2. Бацила Ганзена
3. Бацила Волковіча–Фріша
4. Бліда трепонема
5. Вірус Епштейна-Бара
174. Гранульома при проказі називається:
1. Склерома
2. Туберкулома
3. Гума
4. Лепрома
5. Фагоцитома
175. При якому захворюванні гранульома містить клітини Вірхова:
1. Туберкульозі
2. Сифілісі
3. Лепрі
4. Риносклеромі
5. Сапі
176. Морфологічні форми лепри:
1.Лепроматозна
2. Шкірна
3. Легенева
4. Туберкулоїдна
5. Проміжна
177.Типи лепри:
1. Шкірна
2. Погранична
3. Лепроматозна
4. Туберкулоїдна
5. Саркоматозна
178.Клітинний склад лепрозної гранульоми:
1. Нейтрофіли
2. Макрофаги
3. Лімфоцити
4. Лаброцити
5. Плазмоцити
179. Клітинний склад лепрозної гранульоми:
1. Клітини Вірхова, макрофаги
2. Клітини Пирогова–Лангханса
3. Клітини Мікуліча
4. Лімфоцити, плазматичні клітини
5. Гіалінові кулі – тільця Руселя
180.Клітини, специфічні для гранульоми при проказі:
1.Клітини Вірхова
2. Клітини Пирогова–Лангханса
3. Клітини Мікуліча
4. Клітини Тутона
5. Ксантомні клітини
181.Клітина, в якій знаходиться збудник прокази:
1. Ксантомна клітина
2. Клітина Мікуліча
3. Клітина сторонніх тіл
4. Клітина Пирогова–Лангханса
5. Клітина Вірхова
182.Субклітинні структури, в яких знаходиться збудник прокази:
1. Первинні лізосоми
2. Вторинні лізосоми
3. Мультивезикулярні тільця
4. Аутофагосоми
5. Гетерофаголізосоми
183.Етіологічний фактор риносклероми:
1. Бацила Коха
2. Бацила Ганзена
3. Бацила Волковіча–Фріша
4. Бліда трепонема
5. Респіраторно-синцитіальний вірус
184. Гранульома, в якій виявляють клітини Мікуліча і плазмоцити:
1. Туберкульозна
2. Сифілітична
3. Лепрозна
4. Склеромна
5. Сапна
185.Клітинний склад риносклеромної гранульоми:
1. Плазмоцити
2. Лаброцити
3. Епітеліоїдні клітини
4. Клітини Мікуліча
5. Нейтрофіли
186.Специфічні клітини для гранульоми при риносклеромі:
1. Гігантські клітини Пирогова – Лангханса
2. Гігантські клітини Мікуліча
3. Гігантські клітини Вірхова
4. Гігантські клітини сторонніх тіл
5. Клітини Лангерганса
187.Мікроскопічна характеристика клітин Мікуліча:
1. Базофільна цитоплазма
2. Світла цитоплазма
3. Пікноморфні ядра
4. Ядра поліморфні
5. Містять збудник
188.Клітини Мікуліча походять з:
1. Плазмоцитів
2. Нейтрофілів
3. Лаброцитів
4. Макрофагів
5. Лімфоцитів
189.До складу риносклеромної гранульоми, крім клітин, входять:
1. Тільця Меллорі
2. Гематоксилінові кулі
3. Тільця Бабеша – Негрі
4. Тільця Шаумана
5. Гіалінові кулі
190.При риносклеромі процес частіше розпочинається в області слизової оболонки:
1. Прямої кишки
2. Матки
3. Носової порожнини
4. Гортані
5. Трахеї
191.При риносклеромі дихальні шляхи:
1. Не змінюються
2. Дифузно розширюються
3. Звужуються
4. Атрофуються
5. Сегментарно розширюються
192.Смерть при риносклеромі настає від:
1. Кахексії
2. Асфіксії
3. Сепсису
4. Перитоніту
5. Носової кровотечі
193. Клітинний склад гранульоми при сапі:
1. Макрофаги
2. Нейтрофіли
3. Еозинофіли
4. Епітеліоїдні клітини
5.Тучні клітини
194.Морфологічна відмінна риса гранульоми при сапі:
1. Казеозний некроз
2. Сполучнотканинна оболонка
3. Каріорексис, гнійне розплавлення
4. Петрифікати, осифікати
5. Фібриноїдний некроз
195.Наслідки гранульоматозного запалення:
1. Склероз та деформація органа
2. Нагноєння гранульоми
3. Осередковий амілоїдоз
4. Некроз гранульоми
5. Малігнізація
196. Сприятливі наслідки гранульоматозного запалення:
1. Пухлинна трансформація
2. Метаплазія
3. Склероз
4. Інкапсуляція
5. Петрифікація
197.Наслідки гранульоматозного запалення:
1. Муміфікація
2. Загоєння з формуванням абсцесу
3. Фіброзна трансформація (рубцювання)
4. Малігнізація
5. Прогресування з утворенням псевдопухлини
198.Наслідки гранульоматозного запалення:
1. Розсмоктування клітинного інфільтрату
2. Малігнізація
3. Коагуляційний некроз
4. Гнійне розплавлення
5. Муміфікація
199.Поліпозні розростання спостерігаються на:
1. Серозних оболонках
2. Шкірі
3. Кістках
4. М’язах
5. Слизових оболонках
200.Кондиломи виникають у місцях:
1. Залозистого епітелію
2. Призматичного епітелію
3. Плоского епітелію, розташованого поблизу призматичного
4. Плоского епітелію
5. Метаплазії
201.Найчастіше розростання кондилом спостерігається при:
1. Сифілісі
2. Гонореї
3. Холері
4. Дифтерії
5. Грипі
202.При запальних гіперпластичних процесах одночасно розростаються:
1. Нервові клітини
2. Залозистий епітелій
3. Гладком’язові клітини
4. Строма
5. Жирові клітини
203. Вид продуктивного запалення, який розвивається на слизових оболонках:
1. Інтерстиціальне
2. Гранульоматозне
3. Проміжне
4. Поліпозне
5. Кондиломатоз
204. Характерний наслідок продуктивного запалення:
1. Сепсис
2. Розплавлення тканин
3. Склероз
4. Муміфікація
5. Утворення нориць
205.Імунопатологічні процеси, обумовлені порушенням функції:
1. Нервової тканини
2. М’язової тканини
3. Сполучної тканини
4. Лімфоїдної тканини
5. Епітеліальної тканини
206.Органи імунної системи поділяють на:
1. Центральні
2. Паренхіматозні
3. Периферичні
4. Специфічні
5. Неспецифічні
207.Центральні лімфоїдні органи:
1. Лімфатичні вузли
2. Селезінка
3. Тимус
4. Лімфоїдна тканина слизових оболонок
5. Кістковий мозок
208.Периферичні лімфоїдні органи:
1. Лімфатичні вузли
2. Селезінка
3. Тимус
4. Лімфоїдна тканина слизових оболонок
5. Кістковий мозок
209.Патологія центральних лімфоїдних органів проявляється:
1. Тимомегалією
2. Макрофагальною реакцією
3. Гіперплазією лімфоцитів
4. Плазмоцитарною трансформацією лімфоцитів
5. Акцидентальною інволюцією тимусу
210.Основні компоненти імунної системи:
1. Специфічні
2. Уроджені
3. Неспецифічні
4. Фонові
5. Набуті
211.Основні компоненти уродженого імунітету:
1. Субклітинні
2. Клітинні
3. Тканинні
4. Гуморальні
5. Плацентарні
212.Основні гуморальні фактори уродженого імунітету:
1. Ліцим
2. Фактор Хагемана
3. Білірубін
4. Фактор Кастла
5. Калікреїн-кінінова система
213.Основні гуморальні фактори уродженого імунітету:
1. Комплемент
2. Білірубін
3. Тромбоцит-активуючий фактор
4. Фактор некрозу пухлин
5. Солянокислий гематин
214.Основні клітинні фактори уродженого імунітету:
1. Макрофаги
2. Нейтрофільні гранулоцити
3. Ксантомні клітини
4. Камбіальні клітини
5. Дендритні клітини
215.Основні клітинні фактори уродженого імунітету:
1. Плазматичні клітини
2. NK-клітини
3. Ретикулярні клітини
4. Тканинні базофіли
5. Еозинофільні гранулоцити
216.Основні клітинні фактори уродженого імунітету:
1. Еритроцити
2. Т-хелпери
3. Т-супресори
4. Т-клітини пам’яті
5. Тромбоцити
217.Основні клітини гуморальної ланки набутого імунітету:
1. Плазмоцити
2. Еритроцити
3. NK-клітини
4. Т-кілери
5. Клітини Лангерганса
218.Цитологія клітинної ланки набутого імунітету:
1. Плазмоцити
2. Т-хелпери
3. NK-клітини
4. Т-кілери
5. Тромбоцити
219.Цитологія клітинної ланки набутого імунітету:
1. Т-клітини пам’яті
2. Т-супресори
3. Плазматичні клітини
4. Нейтрофільні гранулоцити
5. Моноцити
220.В-залежні зони лімфоїдної системи:
1. Зародкові центри лімфовузлів
2. Периартеріальні муфти селезінки
3. Міжфолікулярна зона пейєрових бляшок
4. Кортикальний шар лімфатичних вузлів
5. Фолікулярні зони пейєрових бляшок
221.Т-залежні зони лімфоїдної системи:
1. Міжфолікулярна зона пейєрових бляшок
2. Периартеріальні муфти селезінки
3. Паракортикальний шар лімфатичних вузлів
4. Кортикальний шар лімфатичних вузлів
5. Лімфатичні фолікули селезінки
222.Визначити різновиди Т-лімфоцитів в нормі:
1. Кілери
2. Хелпери
3. Супресори
4. “Нульові” лімфоцити
5. Натуральні кілери
223.Ефекторними клітинами в системі Т-лімфоцитів є:
1. Хелпери
2. Плазмоцити
3. Супресори
4. Нейтрофіли
5. Цитотоксичні
224.Т-хелпери 1-го типу секретують:
1. Інтерлейкін-2
2. Інтерлейкін-4
3. Інтерлейкін-5
4. Інтерлейкін-10
5. Інтерферон-гамма
225.Т-хелпери 2-го типу секретують:
1. Інтерлейкін-2
2. Інтерлейкін-4
3. Інтерлейкін-5
4. Інтерлейкін-6
5. Інтерферон-гамма
226.Т-хелпери 3-го типу секретують:
1. Інтерлейкін-2
2. Інтерлейкін-4
3. Інтерлейкін-5
4. Інтерлейкін-10
5. Інтерферон-гамма
227.Збудники в організмі поглинаються та знищуються:
1. Лейкоцитами
2. Макрофагами
3. Фібробластами
4. Кератиноцитами
5. Лаброцитами
228.Механічний захист здійснює:
1. Шкіра
2. Кров
3. Ендотелій судин
4. Периферичні нерви
5. Слизова оболонка шлунка
229.Форми імунітету:
1. Осередковий
2. Дифузний
3. Специфічний
4. Неспецифічний
5. Аутоімунний
230.Гуморальні неспецифічні компоненти імунної відповіді:
1. Піт
2. Макрофаги
3. Нейтрофіли
4. Мезангіоцити
5. Слізна рідина
231.Реакції гіперчутливості – це:
1. Дистрофічні реакції
2. Неспецифічні реакції
3. Неімунні реакції
4. Алергічні реакції
5. Фізіологічні реакції
232.Реакції гіперчутливості виникають:
1. У сенсибілізованому організмі
2. У несенсибілізованому організмі
3. При антигенній стимуляції
4. Без антигенної стимуляції
5. Без участі лімфоїдної тканини
233.Зміни периферичної лімфоїдної тканини при сенсибілізації:
1. Тимомегалія
2. Макрофагальна реакція
3. Гіперплазія лімфоцитів
4. Плазмоцитарна трансформація лімфоцитів
5. Акцидентальна інволюція тимуса
234.Сенсибілізація лімфоїдної тканини супроводжується:
1. Зменшенням проникності судин
2. Підвищенням проникності судин
3. Набряком інтерстицію
4. Нейтрофільною інфільтрацією
5. Накопиченням глікопротеїдів в інтерстиції
235.Механізми реакцій гіперчутливості:
1. Анафілактичний
2. Анатоксичний
3. Цитотоксичний
4. Імунокомплексний
5. Гіперпластичний
236.Класифікація реакцій гіперчутливості:
1. Специфічного типу
2. Негайного типу
3. Неспецифічного типу
4. Уповільненого типу
5. Анергічного типу
237.Реакції гіперчутливості морфологічно представлені:
1. Вологим некрозом
2. Гранульоматозом
3. Фібриноїдним некрозом
4. Гнійним запаленням
5. Фібринозним запаленням
238.Визначити фази імунного запалення:
1. Первинна
2. Вторинна
3. Специфічна
4. Неспецифічна
5. Сполучнотканинна
239.Основою раннього імунного запалення є:
1. Фізіологічні реакції
2. Реакції гіперчутливості негайного типу (ГНТ)
3. Неспецифічні реакції
4. Неімунні реакції
5. Реакції гіперчутливості уповільненого типу (ГУТ)
240. Основоюпізнього імунного запалення є:
1. Фізіологічні реакції
2. Реакції гіперчутливості негайного типу
3. Неспецифічні реакції
4. Неімунні реакції
5. Реакції гіперчутливості уповільненого типу
241.Реакції гіперчутливості негайного типу є проявом:
1. Клітинного імунітету
2. Клітинної неспецифічної реактивності
3. Гуморального імунітету
4. Гуморальної неспецифічної реактивності
5. Порушеного обміну речовин
242.Імунопатологічні механізми реакцій гіперчутливості негайного типу:
1. Цитотоксичні
2. Клітинного імунного цитолізу
3. Імунокомплексні
4. Гранульоматозні
5. Анафілактичні
243.У реакціях ГНТ беруть участь:
1. Лімфоцити
2. Антитіла
3. Компоненти комплементу
4. Макрофаги
5. Імунні комплекси
244.При реакціях ГНТ переважають процеси:
1. Репаративні
2. Проліферативні
3. Альтеративні
4. Альтеративно-ексудативні
5. Склеротичні
245.Проліферативно-репаративні процеси при реакціях ГНТ проявляються:
1. Проліферацією ендотелію
2. Набряком інтерстицію
3. Нейтрофільною інфільтрацією
4. Проліферацією адвентиції судин
5. Мононуклеарно-гістіоцитарною реакцією
246.Ексудат, характерний для реакцій ГНТ:
1. Серозний
2. Фібринозний
3. Фібринозно-геморагічний
4. Гнійний
5. Серозно-гнійний
247.Реакції гіперчутливості уповільненого типу є проявом:
1. Клітинного імунітету
2. Клітинної неспецифічної реактивності
3. Гуморального імунітету
4. Гуморальної неспецифічної реактивності
5. Порушеного обміну речовин
248.Імунопатологічні механізми реакцій гіперчутливості уповільненого типу:
1. Цитотоксичні
2. Клітинного імунного цитолізу
3. Імунокомплексні
4. Гранульоматозні
5. Анафілактичні
249.У реакціях ГУТ беруть участь:
1. Лімфоцити
2. Антитіла
3. Компоненти комплементу
4. Макрофаги
5. Імунні комплекси
250.Морфологічні зміни, характерні для реакцій ГУТ:
1. Інфільтрація лімфоцитами
2. Набряк строми
3. Плазморагія
4. Некроз паренхіматозних елементів
5. Склероз
251.Морфологічним проявом реакцій ГУТ є:
1. Крупозне запалення
2. Дифтеритичне запалення
3. Гранульоматозне запалення
4. Гнійне запалення
5. Серозне запалення
252.Імунні комплекси елімінуються з організму шляхом:
1. Денатурації
2. Аутолізу
3. Фагоцитозу нейтрофілами
4. Фагоцитозу макрофагами
5. З’єднання з альбумінами
253.Імунологічно забар’єрні органи:
1. М’язи
2. Яєчки
3. Наднирники
4. Очі
5. Кишечник
254.Імунологічно забар’єрні органи:
1. Щитовидна залоза
2. Легені
3. Головний мозок
4. М’язи
5. Нерви
255.До секвестрованих аутоантигенів відносяться:
1. Сперматозоїди
2. Колаген IV-го типу
3. Кристалін кришталика
4. Основний білок мієліну
5. Рогівка ока
256.Перехресно-реагуючими з аутоантитілами людини епітопами володіють:
1. Клебсієла
2. Стрептокок
3. Мікобактерія лепри
4. Синьогнійна паличка
5. Пневмокок
257.Розвиткові аутоімунітету сприяють:
1. Зниження активності Т-супресорів
2. Підвищення активності Т-хелперів
3. Підвищення активності Т-кілерів
4. Підвищення активності Т-супресорів
5. Зниження активності Т-хелперів
258.Аутоантитіла відіграють провідну роль у патогенезі:
1. Міастенії
2. Хвороби Грейвса
3. Системного червоного вовчака
4. Хворобі “трансплантат проти хазяїна”
5. Цукрового діабету І типу
259.Аутоантитіла відіграють важливу роль у патогенезі:
1. Міастенії
2. Системного червоного вовчака
3. Цукрового діабету I типу
4. Атрофічного гастриту з перніціозн