 |
|
ЕКСУДАТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ
1. Запалення – процес, який виникає:
1. У сполучній тканині
2. Стінці судин
3. У відповідь на пошкодження
4. Рефлекторно
5. Спонтанно
2.Запалення є відповіддю на:
1. Гормональний стимул
2. Фізіологічний процес
3. Рефлекторний подразник
4. Пошкодження
5. Нервовий стимул
3.Запалення є відповіддю на:
1. Репарацію
2. Альтерацію
3. Адаптацію
4. Проліферацію
5. Відновлення
4.Запалення є процесом:
1. Переважно місцевим
2. Виключно місцевим
3. Із залученням цілісного організму
4. Нейрорефлекторним
5. Фізіологічним
5.Особливості запального процесу:
1. Складний
2. Спадковий
3. Рефлекторний
4. Комплексний
5. Стадійний
6.Запалення виникає в:
1. Змертвілій тканині
2. Некротизованій тканині
3. Живій тканині
4. Апоптозних тільцях
5. Паренхіматозних клітинах
7. Визначення поняття “запалення”:
1. Судинно-мезенхімальна відповідь тканини на пошкодження
2. Відновлення втрачених структур
3. Нестримний ріст клітинних елементів
4. Порушення позаклітинного метаболізму
5. Циркуляція у кров’яному руслі сторонніх тіл
8.Запалення — це:
1. Гіперплазія ультраструктур клітин
2. Відновлення втрачених структур
3. Ексудативно-проліферативна реакція на пошкодження
4. Клітинна інфільтрація в паренхимі органів
5. Неконтрольований ріст клітинних елементів
9.Запалення спрямоване на:
1. Активацію патологічного агента
2. Знищення патологічного агента
3. Відновлення пошкодженої тканини
4. Руйнування тканини
5. Обмеження дії патогенного чинника
10.Етіологічні фактори запалення:
1. Спадкові
2. Ендогенні
3. Екзогенні
4. Місцеві
5. Загальні
11. Етіологічні чинники запалення:
1. Біологічні
2. Набуті
3. Хімічні
4. Фізичні
5. Спадкові
12.Біологічні чинники запалення:
1. Гриби
2. Високі температури
3. Паразити
4. Низькі температури
5. Токсини
13.Біологічні чинники запалення:
1. Травми
2. Віруси
3. Променева енергія
4. Електрична енергія
5. Бактерії
14.Хімічні чинники запалення:
1. Гриби
2. Отрути
3. Паразити
4. Низькі температури
5. Токсини
15.Фізичні чинники запалення:
1. Гриби
2. Високі температури
3. Паразити
4. Низькі температури
5. Токсини
16.Фізичні чинники запалення:
1. Травми
2. Віруси
3. Променева енергія
4. Електрична енергія
5. Бактерії
17.Вчені, які вивчали проблему запалення:
1. А.Цельс
2. К.Гален
3. К.Рокитанський
4. Д.Морганьї
5. Гіпократ
18.Класичні клініко-морфологічні прояви запалення були сформульовані:
1. Гіпократом
2. А.Цельсом
3. К.Галеном
4. Р.Вірховим
5. І.Мечніковим
19.Класичні клініко-морфологічні прояви запального процесу:
1. Арефлексія
2. Підвищення температури
3. Почервоніння
4. Чорний колір тканин
5. Припухлість
20.Класичні клініко-морфологічні прояви запального процесу:
1. Порушення функції
2. Біль
3. Проліферація
4. Лейкоцитоз
5. Прискорення ШОЕ
21.Для кожної з основних ознак запалення вірно вказана її причина, окрім:
1. Tumor (набряк) – вихід рідини з судини в тканини
2. Rubor (почервоніння) – вазодилатація
3. Calor (жар) – збільшення швидкості кровотоку, запальна гіперемія
4. Dolor (біль) – запальний інфільтрат подразнює чутливі нервові закінчення
5. Functio lesae (порушення функції) – пошкодження тканинних структур
22.Морфологічні зміни при запаленні залежать від:
1. Імунологічної реактивності організму
2. Резистентності тканин і органів
3. Природи патологічного агента
4. Умов зовнішнього середовища
5. Виду організму
23.Запалення супроводжується:
1. Змінами ГМЦР
2. Відсутністю порушень кровообігу
3. Змінами реологічних властивостей крові
4. Пошкодженням паренхіматозно-стромальних елементів
5. Зменшенням проникності судин
24.Запалення реалізується дією:
1. Клітинних елементів гематогенного походження
2. Апоптозних тіл
3. Клітинних елементів гістіогенного походження
4. Нейрогуморальних механізмів
5. Атипових клітин
25. Гістологічна картина запалення залежить від:
1. Кров’яного тиску
2. Імунного статусу організму
3. Природи пошкоджуючого фактора
4. Об’єму циркулюючої крові
5. Стадії запального процесу
26.Стадії запального процесу:
1. Ексудація
2. Проліферація
3. Екзоцитоз
4. Клітинна трансформація
5. Альтерація
27.Перша стадія запального процесу характеризується:
1. Медіацією
2. Підвишенням проникності стінок мікросудин
3. Альтерацією
4. Рецепцією
5. Клітинною трансформацією
28. Морфологічні прояви альтерації:
1. Склероз
2. Атрофія
3. Некроз
4. Дистрофія
5. Фіброз
29. Морфологічні прояви альтерації:
1. Атрофія
2. Некроз
3. Набряк клітин
4. Проліферація
5. Ліпофусциноз
30.Класифікация медіаторів запалення за походженням:
1. Клітинні
2. Біогенні аміни
3. Поліпептиди
4. Гуморальні
5. Прямої дії
31.Які за походженням медіатори характеризуються локальним ефектом?
1. Клітинні
2. Гуморальні
3. Нецитотоксичні
4. Цитотоксичні
5. Білкові
32.Які за походженням медіатори характеризуються генералізованим ефектом?
1. Клітинні
2. Гуморальні
3. Нецитотоксичні
4. Цитотоксичні
5. Білкові
33. Медіатори плазменного походження:
1. Калікреїн-кінінова система
2. Фактори згортання крові
3. Система комплементу
4. Серотонін
5. Брадикінін
34.Медіатори запалення плазменного походження:
1. Серотонін
2. Система комплементу
3. Брадикінін
4. Калікреїн-кінінова система
5. Згортально-протизгортальна система
35.Основні системи медіаторів запалення плазменного походження:
1. Аутокаталітична система
2. Система комплементу
3. Калікреїн-кінінова система
4. Система хемотаксису
5. Система згортання крові та фібринолізу
36. Клітинні медіатори запалення:
1. Інтерлейкін I
2. Інтерлейкін II
3. Гістамін
4. Серотонін
5. Колаген
37. Клітинні медіатори запалення:
1. Лейкотрієни
2. Брадикінін
3. Фактор Хагемана
4. Фактор некрозу пухлин
5. Простагландини
38.Клітинні медіатори запалення:
1. Компоненти комплементу
2. Монокіни
3. Лімфокіни
4. Кініни
5. Лаброкіни
39.Медіатори, які мобілізують і активують макрофаги при запаленні:
1. Кініни
2. Лейкотрієни
3. Протеази
4. Простагландини
5. Цитокіни (інтерлейкіни)
40.Медіатори запалення непрямої дії:
1. Фракції комплементу
2. Гістамін
3. Гранулоцитарні фактори нейтрофілів
4. Серотонін
5. Хондроїтинсульфат
41.Медіатори запалення прямої дії:
1. Фракції комплементу
2. Гістамін
3. Гранулоцитарні фактори нейтрофілів
4. Серотонін
5. Хондроїтинсульфат
42.Класифікація медіаторів запалення за механізмом дії:
1. Білкові
2. Нецитотоксичні
3. Продукти арахідонової кислоти
4. Цитотоксичні
5. Поліпептидні
43.Медіатори запалення нецитотоксичної дії виходять з клітини:
1. Шляхом фізіологічного екзоцитозу
2. Шляхом піноцитозу
3. Шляхом фагоцитозу
4. При руйнуванні клітини
5. Не виходять з клітини
44.Медіатори запалення цитотоксичної дії виходять з клітини:
1. Шляхом фізіологічного екзоцитозу
2. Шляхом піноцитозу
3. Шляхом фагоцитозу
4. При руйнуванні клітини
5. Шляхом ендоцитозу
45.Класифікація медіаторів запалення залежно від тривалості впливу на тканини:
1. Миттєвої дії
2. Прямої дії
3. Непрямої дії
4. Цитотоксичної дії
5. Уповільненої дії
46.Медіатори запалення миттєвої дії:
1. Кініни
2. Анафілотоксини
3. Монокіни
4. Лімфогени
5. Антиоксиданти
47.Медіатори запалення уповільненої дії:
1. Кініни
2. Анафілотоксини
3. Монокіни
4. Лімфогени
5. Антиоксиданти
48.Класифікація медіаторів запалення за хімічною структурою:
1. Білки
2. Нецитотоксичної дії
3. Продукти арахідонової кислоти
4. Цитотоксичної дії
5. Клітинні
49.Які медіатори запалення є білками:
1. Ферменти лізосом
2. Простагландини
3. Фракції комплементу
4. Лейкотрієни
5. Гістамін
50.Які медіатори запалення є продуктами арахідонової кислоти:
1. Ферменти лізосом
2. Простагландини
3. Фракції комплементу
4. Лейкотрієни
5. Гістамін
51.Класифікація медіаторів запалення за хімічною структурою:
1. Клітинні
2. Біогенні аміни
3. Поліпептиди
4. Гуморальні
5. Прямої дії
52.Медіатори запалення, які є біогенними амінами:
1. Гістамін
2. Серотонін
3. Брадикінін
4. Паллідін
5. Фракції комплементу
53.Медіатори запалення, які є біогенними поліпептидами:
1. Гістамін
2. Серотонін
3. Брадикінін
4. Паллідін
5. Фракції комплементу
54.Основні групи клітин-ефекторів, що приймають участь в процесі медіації:
1. Моноцити, фібробласти, остеобласти
2. Нейтрофіли, макрофаги
3. Лімфоцити
4. Лаброцити, пневмоцити
5. Лімфоцити, гістіоцити, тиреоцити
55.Основні групи клітин-ефекторів, що приймають участь в процесі медіації:
1. Ендотеліоцити, моноцити, гістіоцити
2. Остеоцити, лімфоцити, монобласти
3. Лейкоцити, еритроцити, тромбоцити
4. Лаброцити, базофіли, тромбоцити
5. Плазмоцити, міоцити, гангліоцити
56.Для другої стадії запалення характерно:
1. Клітинна проліферація
2. Метаплазія
3. Порушення кровообігу
4. Дисплазія
5. Регенерація
57. Загальнопатологічні процеси, які характеризують другу стадію запалення:
1. Дистрофія
2. Метаплазія
3. Порушення кровообігу
4. Дисплазія
5. Регенерація
58. Етапи ексудативної тканинної реакції:
1. Реакція мікроциркуляторного русла з порушенням реологічних властивостей крові
2. Підвищення судинної проникності на рівні мікроциркуляторного русла
3. Ексудація складових частин плазми крові
4. Атрофія паренхіматозних елементів
5. Інтравазація паренхіматозних клітин
59.Основні фази судинної реакції на стадії ексудації:
1. Дилатація артеріол
2. Дилатація венул
3. Порушення гемомікроциркуляції
4. Спазм артеріол
5. Компресійна ішемія
60.Ексудація характеризується:
1. Розмноженням клітин сполучної тканини
2. Підвищенням судинної проникності
3. Запальною гіперемією
4. Діапедезом еритроцитів
5. Лейкодіапедезом
61.Структурно-функціональні зміни судин мікроциркуляторного русла в осередку запалення на стадії ексудації:
1. Не виникають
2. Порушення тонусу
3. Порушення бар’єрів
4. Підвищення проникності
5. Проникність судин зменшується
62.Для ексудації характерно:
1. Вазоактивні медіатори виключно плазменного походження
2. Ексудація відбувається на рівні капілярів і посткапілярів
3. Вазодилатація змінюється на вазоконстрикцію
4. Дегрануляція тромбоцитів призводить до збільшення судинної проникності через викид гістаміну і серотоніну
5.Брадикінін – найбільш сильний анафілотоксин, шо утворюється при активації фактора Хагемана
63.Зміни гемодинаміки і судинного тонусу в осередку запалення на стадії ексудації призводять до:
1. Стазу у венулах
2. Лімфостазу
3. Активації фібринолізу
4. Емболії
5. Аглютинації
64.Відтікання крові та лімфи з осередку запалення на стадії ексудації:
1. Не змінюється
2. Зменшується
3. Збільшується
4. Супроводжується перебудовою судинного русла
5. Супроводжується спазмом судин
65.Феномени, що виникають внаслідок підвищення судинної проникності:
1. Спазм судини
2. Плазморагія
3. Діапедез клітин крові
4. Вазодилатація
5. Уповільнення кровотоку
66.Основні прояви змін реологічних властивостей крові при запаленні:
1. Пригнічення системи згортання крові
2. Маргінація лецкоцитів
3. Крововилив
4. Підвищення в’язкості крові
5. Лейкоцитоз
67.Основні прояви змін реологічних властивостей крові при запаленні:
1. Прискорення току крові
2. Уповільнення току крові
3. Сладж-феномен
4. Активація ендотеліоцитів
5. Мікротромбоз
68.Феномени, пов’язані зпідвищеною судинною проникністю при запаленні:
1. Утворення ексудату
2. Утворення транссудату
3. Утворення клітинного інфільтрату
4. Вазоконстрикція
5. Уповільнення кровотоку
69.Назва третьої стадії запалення:
1. Альтерація
2. Репарація
3. Ексудація
4. Інфільтрація
5. Проліферація
70.Третя стадія запалення характеризується:
1. Проліферацією гематогенних та гістіогенних клітин
2. Диференціацією
3. Клітинною кооперацією
4. Пухлинною трансформацією
5. Утворенням ексудату
71.Запальний інфільтрат утворюється на стадії:
1. Альтерації
2. Ексудації
3. Вторинної альтерації
4. Проліферації
5. Пошкодження
72.Запальний інфільтрат утворюється при накопиченні в тканинах:
1. Клітин
2. Рідкої частини плазми
3. Глікозаміногліканів
4. Ліпопротеїдів
5. Альбумінів і глобулінів
73.Ексудат – це:
1. Скупчення малодиференційованих клітин
2. Скупчення зруйнованих еритроцитів
3. Накопичення міжклітинної рідини
4. Запальна рідина
5. Набрякова рідина
74.Компоненти плазми та клітинні елементи виходять за межі гемомікроциркуляторного русла:
1. Шляхом адгезії
2. Трансендотеліальним шляхом
3. При розриві стінки судини
4. Міжендотеліальним шляхом
5. Шляхом перфузії
75. Механізм утворення рідкої частини ексудату при ексудативному запаленні:
1. Тіксотропія
2. Фагоцитоз
3. Атрофія
4. Піноцитоз
5. Стаз
76.Накопичення у тканинах і порожнинах тіла ексудату спричинює:
1. Почервоніння
2. Припухлість
3. Жар
4. Біль
5. Порушення функції
77. Способи переміщення лейкоцитів у позасудинний простір:
1. Дифузія
2. Фільтрація
3. Цитопемзис
4. Через міжендотеліальні щілини
5. Фагоцитоз
78.Виберіть правильне твердження щодо лейкодіапедезу:
1. Лейкоцити виходять екстраендотеліально
2. Лейкоцити утворюють псевдоподії, що проникають між ендотеліальними клітинами
3. Базальна мембрана долається за допомогою механізму фагоцитозу
4. Лейкоцити виходять у ділянку запалення після моноцитів
5. Лейкоцити виходять за межі судинної стінки за допомогою механізму піноцитозу
79. Феномен біохімічного перетворення базальної мембрани судин мікроциркуляторного русла під впливом ферментів нейтрофілів зі стану “гель” на “золь” називається:
1. Фрагментація
2. Коагуляція
3. Колліквація
4.Тіксотропія
5. Нейтралізація
80. Назвіть механізм, завдяки якому відбувається міграція лейкоцитів з судинного русла в осередку ексудативного запалення:
1. Екзоцитоз
2. Піноцитоз
3. Фагоцитоз
4. Концентрація
5. Хемотаксис
81. Складові монофагоцитарної системи:
1. Система Т та В-лімфоцитів
2. Система моноцитарних фагоцитів
3. Система зсідання крові
4. Система фібробластів
5. Система макрофагів
82.До систем Т та В-лімфоцитів відносяться:
1. Нейтрофіли
2. Лімфоцити
3. Макрофаги
4. Велетенські клітини
5. Плазмоцити
83.До системи моноцитарних фагоцитів відносяться:
1. Нейтрофіли
2. Моноцити
3. Лімфоцити
4. Гістіоцити
5. Епітеліоїдні клітини
84.До системи моноцитарних фагоцитів відносяться:
1. Нейтрофіли
2. Лімфоцити
3. Макрофаги
4. Гігантські клітини
5. Плазмоцити
85.Мікрофаги це:
1. Лімфоцити
2. Плазмоцити
3. Нейтрофіли
4. Фібробласти
5. Ендотеліоцити
86.До системи мікрофагів відносяться:
1. Нейтрофіли
2. Моноцити
3. Лімфоцити
4. Гістіоцити
5. Епітеліоїдні клітини
87.Нейтрофіли перебувають в організмі у станах:
1. Інактивації
2. Спокою
3. Дезактивації
4. Неспокою
5. Активації
88.Нейтрофіли у стані спокою в організмі локалізуються у:
1. Крові
2. Кістковому мозку
3. Тканинах
4. Осередках запалення
5. Порожнинах тіла
89.Нейтрофіли у стані активації в організмі локалізуються у:
1. Крові
2. Кістковому мозку
3. Тканинах
4. Осередках запалення
5. Порожнинах тіла
90.Специфічні функції нейтрофілів:
1. Фагоцитоз
2. Секреція
3. Ендоцитобіоз
4. Піноцитоз
5. Апоптоз
91.Завідуючий кафедрою патанатомії Імператорського університету ім. Святого Володимира, який розробляв проблему фагоцитозу:
1. Мінх Г.М.
2. Мацон В.К.
3. Високович В.М.
4. Кучеренко П.О.
5. Чайка Є.І.
92.Поглинання і перетравлювання клітинами різних тіл називається:
1. Піноцитозом
2. Інфільтрацією
3. Екзоцитозом
4. Еміграцією
5. Фагоцитозом
93.Стадії фагоцитозу:
1. Розпізнавання та зв’язування антигена
2. Поглинання антигена
3. Утворення фагосоми
4. Утворення фаголізосоми
5. Лізис антигена
94.У фагоцитозі приймають участь:
1. Лімфоцити
2. Макрофаги
3. Плазмоцити
4. Гістіоцити
5. Нейтрофіли
95.Фагоцитоз здійснюють:
1. Лімфоцити
2. Плазмоцити
3. Нейтрофіли
4. Фібробласти
5. Макрофаги
96. Основні клітини в осередку гострого запалення:
1.Поліморфноядерні лейкоцити
2.Плазмоцити
3.Моноцити
4.Лаброцити
5.Гістіоцити
97.Першими в осередку запалення в контакт з інфектом вступають:
1. Еритроцити
2. Лаброцити
3. Фібробласти
4. Нейтрофіли
5. Тромбоцити
98.У протимікробному захисті основну роль виконують:
1. Еритроцити
2. Лаброцити
3. Фібробласти
4. Нейтрофіли
5. Тромбоцити
99.Лізосомні катіонні білки та гістони, що вивільнюються при загибелі нейтрофілів:
1. Пригнічують дієздатність збудника
2. Підвищують дієздатність збудника
3. Не впливають на дієздатність збудника
4. Інактивуються
5. Трансформуються в жири
100.Вплив нейтрофілів на збудник захворювання здійснюється у вигляді:
1. Інфільтрації
2. Піноцитозу
3. Екзоцитозу
4. Еміграції
5. Фагоцитозу
101.Фагоцитоз з повним перетравленням мікроорганізмів:
1. Ендоцитобіоз
2. Завершений
3. Незавершений
4. Піноцитоз
5. Фізіологічний
102.Клітинні органели, що забезпечують розвиток завершеної фази фагоцитозу:
1. Фагосоми
2. Первинні лізосоми
3. Аутофагосоми
4. Мієлінові тільця
5. Фаголізосоми
103.Вторинна лізосома – це внутрішньоклітинна вакуоль, що містить:
1. Гідролітичні ферменти
2. Гідролітичні ферменти та старіючі органели клітини
3. Матеріал екзогенного походження та гідролітичні ферменти
4. Фаголізосома
5. Матеріал екзогенного походження
104.Речовини, що відіграють важливу роль при завершеній формі фагоцитозу:
1. Гіалуронова кислота
2. Циклічний аденілмонофосфат
3. Лізосомальні ферменти
4. Аденозинтрифосфат
5. Катіонні білки
105.Фагоцитоз, при якому мікроорганізми НЕ перетравлюються:
1. Зворотний
2. Завершений
3. Незавершений
4. Незворотний
5. Фізіологічний
106.Виберіть клітини, які найбільш активно приймають участь у фагоцитозі:
1. Лімфоцити
2. Гістіоцити
3. Макрофаги
4. Базофіли
5. Еозинофіли
107. Види запалення залежно від перебігу:
1. Просте
2. Гостре
3. Підгостре
4. Складне
5. Хронічне
108.Основні фази гострого запалення:
1. Розширення просвіту судин
2. Збільшення швидкості кровотоку
3. Накопичення макрофагів у місці пошкодження
4. Вихід лейкоцитів із судин мікроциркуляторного русла
5. Підвищення проникності судинної стінки
109.Наслідки гострого запалення:
1. Розвиток злоякісної пухлини
2. Повне відновлення
3. Утворення хронічного абсцесу
4. Загоєння шляхом заміщення сполучною тканиною
5. Перехід у різні форми хронічного запалення
110. Морфологічні форми запалення залежно від переважання тієї чи іншої фази:
1. Гостре
2. Ексудативне
3. Рецидивуюче
4. Проліферативне
5. Хронічне
111.Форми запалення залежно від переважання стадії запального процесу:
1. Серозне
2. Ексудативне
3. Гнійне
4. Проліферативне
5. Імунне
112.Форми запалення залежно від переважання стадії запального процесу:
1. Геморагічне
2. Гранульоматозне
3. Ексудативне
4. Продуктивне
5. Осередкове
113.Основна ознака ексудативного запалення:
1. Біль
2. Наявність запальної рідини
3. Порушення функцій органа
4. Активація фагоцитозу
5. Виникнення альтерації
114. Для ексудативного запалення характерно:
1. Зазвичай має хронічний перебіг
2. Зазвичай має гострий перебіг
3. Переважає лімфоцитарно-макрофагальний інфільтрат
4. Частий наслідок - склероз
5. Рідко супровождується накопиченням рідини в порожнинах
115.Ексудат утворюється при:
1. Венозному застої
2. Пухлинному процесі
3. Гіпертрофії
4. Запаленні
5. Дистрофії
116.Характеристика ексудату:
1. Менше 2% білка
2. Більше 2% білка
3. Відсутні клітини, окремі мононуклеари
4. Велика кількість нейтрофілів
5. Прозорий
117. Назвіть види ексудативного запалення залежно від характеру ексудату:
1. Гнійне
2. Фібринозне
3. Серозне
4. Катаральне
5. Фіброзне
118.Види ексудативного запалення залежно від характеру ексудату:
1. Гнійне
2. Серозне
3. Фібринозне
4. Фіброзне
5. Геморагічне
119.Самостійні форми ексудативного запалення:
1. Серозне, геморагічне, катаральне
2. Фібринозне, геморагічне, серозне
3. Крупозне, катаральне, дифтеритичне
4. Іхорозне, геморагічне, гнійне
5. Серозне, фібринозне, гнійне
120.Несамостійні форми ексудативного запалення:
1. Катаральне
2. Гнійне
3. Геморагічне
4. Фібринозне
5. Іхорозне
121.Склад серозного ексудату:
1. Білка 3 – 7%
2. Білка до 2%
3. Велика кількість мононуклеарів
4. Невелика кількість ПЯЛ
5. Велика кількість ПЯЛ
122.Характеристика серозного ексудату:
1. Прозорий
2. Каламутний
3. Жовтого кольору
4. Червоного кольору
5. Містить лейкоцити, лімфоцити
123.Найчастіший перебіг серозного запалення:
1. Гострий
2. Затяжний
3. Рецидивуючий
4. Хронічний
5. Хвилеподібний
124.Можливі варіанти завершення серозного запалення:
1. Малігнізація
2. Повне відновлення структури
3. Крововилив
4. Розвиток ускладнення
5. Осифікація
125.При геморагічному запаленні до складу ексудату входить велика кількість:
1. Лейкоцитів
2. Слизу
3. Десквамованого епітелію
4. Еритроцитів
5. Фібрину
126.Назвати склад фібринозного ексудату:
1. Десквамовані клітини, фібрин
2. Гістіоцити, фібрин
3. Плазмоцити, фібрин
4. Лімфоцити, фібрин
5. Лейкоцити, фібрин
127. Склад ексудату при фібринозному запаленні:
1. Фібрин
2. Лейкоцити
3. Лаброцити
4. Еритроцити
5. Лімфа
128. Вид фібринозного запалення на слизових оболонках визначає:
1. Кількість судин
2. Глибина некрозу
3. Особливості строми органа
4. Вид епітелію
5. Стадія захворювання
129.Фактори, від яких залежить форма фібринозного запалення:
1. Ідіосинкразія тканини
2. Анафілаксія організму
3. Локалізація запалення
4. Глибина некрозу
5. Порушення кровообігу
130. Зовнішній вигляд фібринозного ексудату на серозних і слизових оболонках:
1. Локальні випинання сірого кольору
2. Вершкоподібні білі маси
3. Слизоподібні маси
4. Щільна, сірого кольору плівка
5. Жовтуваті, м’які плівки
131.Види фібринозного запалення:
1. Дифтеритичне
2. Гранульома
3. Крупозне
4. Абсцес
5. Флегмона
132.Види фібринозного запалення:
1. Катаральне
2. Флегмонозне
3. Крупозне
4. Іхорозне
5. Дифтеритичне
133. Види фібринозного запалення:
1. Абсцес
2. Флегмона
3. Катаральне
4. Дифтеритичне
5. Крупозне
134.Частіше перебіг фібринозного запалення:
1. Гострий
2. Затяжний
3. Рецидивуючий
4. Хронічний
5. Хвилеподібний
135.Фібринозне запалення є морфологічною основою таких хвороб і станів як:
1. Дизентерія
2. Грип
3. Уремія
4. Катаральна ангіна
5. Дифтерія
136.Вид запалення, що розвивається у зіві при дифтерії:
1. Крупозне
2. Дифтеритичне
3. Серозне
4. Геморагічне
5. Іхорозне
137. Вид запалення, що розвивається у трахеї при дифтерії:
1. Крупозне
2. Дифтеритичне
3. Серозне
4. Геморагічне
5. Іхорозне
138.Різновид фібринозного запалення, що найчастіше розвивається на слизових оболонках, вистелених призматичним епітелієм:
1. Крупозне
2. Дифтеритичне
3. Серозне
4. Геморагічне
5. Іхорозне
139.Найчастіше крупозне запалення розвивається:
1. На серозних оболонках
2. У стінці судин
3. На слизових оболонках
4. У серці
5. У нирках
140.Ексудат на серозних оболонках при крупозному запаленні нагадує:
1. Зерна саго
2. Цукрову глазур
3. “Жирові кісти”
4. Ниточки
5. Волоски
141. Некроз при крупозному запаленні:
1. Не розвивається
2. Трапляється рідко
3. Захоплює лише поверхневі відділи покривів
4. Захоплює глибокі відділи покривів
5. Казеозний
142.Зовнішній вигляд плівки при крупозному запаленні:
1. Легко знімається
2. Залишає поверхневий дефект
3. Важко знімається
4. Залишає глибокий дефект
5. Легко розтягується
143. Зовнішнійвигляд плівки при крупозному запаленні:
1. Слабко з’єднана з підлеглими тканинами
2. Щільно з’єднана з підлеглими тканинами
3. Легко знiмається
4. Важко знiмається
5. Не утворюється
144.Мікроскопічно ексудат при крупозному запаленні складається з:
1. Безструктурних гомогенних мас
2. Сітчастих мас фібрину з лейкоцитами
3. Переважно з лейкоцитів
4. Скупчення багатоядерних клітин
5. Суданофільних мас
145.Межа між фібринозною плівкою і підлеглою тканиною при крупозному запаленні:
1. Чітка
2. Не чітка
146.При крупозному запаленні у підлеглій тканині спостерігається:
1. Склероз
2. Набряк
3. Казеозний некроз
4. Повнокров’я судин
5. Клітинна інфільтрація ПЯЛ
147. Вид фібринозного запалення, що виникає на серозних оболонках:
1. Катаральне
2. Дифтеритичне
3. Флегмона
4. Серозне
5. Крупозне
148. Назвіть вид запалення, що розвивається на епікарді при уремії:
1. Гнійне
2. Гнилісне
3. Фібринозне
4. Геморагічне
5. Катаральне
149. Серце при хронічній нирковій недостатності:
1. “Тигрове”
2. “Бичаче”
3. “Гігантське”
4. “Крапельне”
5. “Волохате”
150.Назва серця при фібринозному перикардиті:
1. “Бичаче”
2. “Волохате”
3. “Панцирне”
4. “Легеневе”
5. “Глазуроване”
151.“Волохате серце” є проявом:
1. Гнійного перикардиту
2. Серозного перикардиту
3. Фібринозного перикардиту
4. Бородавчастого ендокардиту
5. Серозного міокардиту
152.Клінічний симптом “шум тертя перикарда” обумовлений:
1. Гнійним перикардитом
2. Серозним перикардитом
3. Фібринозним перикардитом
4. Бородавчастим ендокардитом
5. Серозним міокардитом
153. Який різновид фібринозного запалення виникає на серозній оболонці при гострому апендициті:
1. Дифтеритичне
2. Серозно-геморагічне
3. Крупозне
4. Продуктивне
5. Гнійне
154. Який різновид ексудативного запалення виникає на серозній оболонці при гострому апендициті:
1. Серозно-катаральне
2. Серозно-геморагічне
3. Гнійне
4. Гнилісне
5. Фібринозне
155. Вид запалення на слизовій оболонці прямої кишки при дизентерії:
1. Гнійне
2. Гнилісне
3. Фібринозне
4. Абсцес
5. Флегмона
156. Різновиди фібринозного запалення, що виявляються на слизовій прямої кишки у хворого на дизентерію:
1. Гнійне
2. Гнилісне
3. Дифтеритичне
4. Катаральне
5. Крупозне
157.Орган, в якому найчастіше зустрічається фібринозне запалення:
1. Серце
2. Печінка
3. Нирка
4. Легені
5. Щитовидна залоза
158.Приклад фібринозного запалення у легенях:
1. Крупозна пневмонія
2. Осередкова пневмонія
3. Бронхопневмонія
4. Абсцедуюча пневмонія
5. Гіпостатична пневмонія
159. Стан судин міжальвеолярних перегородок при крупозній пневмонії:
1. Порожні
2. Спалі
3. Повнокровні
4. Склерозовані
5. Містять емболи
160. Склад ексудату в альвеолах при крупозній пневмонії:
1. Еритроцити
2. Фібрин
3. Лейкоцити
4. Некротизований альвеолярний епітелій
5. Лаброцити
161.Склад ексудату у стадії сірої гепатизації при крупозній пневмонії:
1. Лаброцити
2. Фібрин
3. Макрофаги
4. Нейтрофіли
5. Альвеолоцити
162. Зміни плеври при крупозній пневмонії:
1. Гіаліноз
2. Склероз
3. Емпієма
4. Фібринозний плеврит
5. Катаральний плеврит
163. Який стетоакустичний феномен виникає при крупозній пневмонії:
1. Тимпаніт
2. Акцент 1-го тона
3. Шум над аортою
4. Шум тертя плеври
5. Сухі хрипи
164. Який ексудат характерний для дифтеритичного запалення:
1. Гнійний
2. Гнилісний
3. Серозний
4. Фібринозний
5. Фіброзний
165. Який фактор сприяє розвитку дифтеритичного запалення при дизентерії:
1. Глибина некрозу
2. Повнокров’я тканини
3. Дія токсинів
4. Вид епітелію
5. Копростаз
166.Некроз тканин при дифтеритичному запаленні:
1. Не розвивається
2. Трапляється рідко
3. Має поверхневий характер
4. Захоплює глибокі шари покривів
5. Казеозний
167. Що входить до складу нашарувань на мигдаликах при дифтеритичному запаленні:
1. Гній
2. Некротизована тканина
3. Фібрин
4. Фібробласти
5. Лейкоцити
168. Яке морфологічне утворення виявляється на мигдаликах при дифтеритичному запаленні зіву:
1. Гній
2. Транссудат
3. Капсула
4. Фібринозна плівка
5. Склероз
169.Зовнішній вигляд плівки при дифтеритичному запаленні:
1. Легко знімається
2. Залишає поверхневий дефект
3. Важко знімається
4. Залишає глибокий дефект
5. М’яка
170.Зовнішний вигляд плівки при дифтеритичному запаленні:
1. Слабко з’єднані з підлеглими тканинами
2. Щільно з’єднані з підлеглими тканинами
3. Легко знімається
4. Важко знімається
5. М’яка
171.Межа між фібринозною плівкою і підлеглими тканинами при дифтеритичному запаленні:
1. Чітка
2. Нечітка
172.На слизових оболонках, вистелених плоским епітелієм, частіше розвивається:
1. Крупозне запалення
2. Дифтеритичне запалення
3. Серозне запалення
4. Геморагічне запалення
5. Іхорозне запалення
173.Найчастіше дифтеритичне запалення розвивається у:
1. Жовчному міхурі
2. Справжніх голосових зв’язках
3. Шийці матки
4. Шкірі
5. Плеврі
174.Найчастіша локалізація дифтеритичного запалення:
1. Порожнина рота
2. Трахея
3. Слизова оболонка шлунка
4. Надгортанник
5. Стравохід
175.Найчастіша локалізація дифтеритичного запалення:
1. Мигдалики
2. Зів
3. Гортань
4. Бронхи
5. Серозні оболонки
176.Наслідки фібринозного запалення:
1. Організація
2. Інкрустація
3. Петрифікація
4. Формування кісти
5. Секвестрація
177.Наслідки фібринозного запалення:
1. Фібриноліз
2. Гіаліноз
3. Інкапсуляція
4. Організація
5. Тромбоз
178.Організація фібринозного ексудату на серозних оболонках призводить до:
1. Його резорбції
2. Його відторгнення
3. Формування синехій
4. Звапнування
5. Облітерації порожнини
179.Основні компоненти гнійного ексудату:
1. Базофіли
2. Білок
3. Еозинофіли
4. Лімфоцити
5. Нейтрофіли
180.Склад гнійного ексудату:
1. Поодинокі макрофаги
2. Детрит
3. Плазма
4. Нейтрофільні лейкоцити
5. Велика кількість фібрину
181. Переважний складовий компонент гнійного ексудату:
1. Фібробласти
2. Еритроцити
3. Нейтрофіли
4. Макрофаги
5. Плазматичні клітини
182. Переважний (клітинний) склад гнійного ексудату:
1. Фібробласти
2. Лімфоцити
3. Макрофаги
4. Сегментоядерні лейкоцити
5. Лаброцити
183.Нейтрофіл в ексудаті перетворюється на “гнійне тільце” через:
1. 1-2 години
2. 8-12 годин
3. 20-24 години
4. 2-3 доби
5. 1-2 тижні
184.“Гнійне тільце” – це:
1. Нейтрофіл у стані апоптозу
2. Загибла бактерія
3. Нейтрофіл у стані жирової дистрофії
4. Активований лімфоцит
5. Некротизований нейтрофіл
185.Макроскопічно гній має вигляд:
1. Каламутних густих мас
2. Прозорих рідких мас
3. Слизових мас
4. Жовто-зеленого кольору
5. Яскраво-червоного кольору
186.Види гнійного запалення:
1. Катаральне
2. Абсцес
3. Емпієма
4. Туберкулома
5. Флегмона
187.Основні морфологічні форми гнійного запалення:
1. Лепрома
2. Гранульома
3. Абсцес
4. Флегмона
5. Фістула
188. Назвіть види гнійного запалення:
1. Флегмона
2. Емпієма
3. Панарицій
4. Абсцес
5. Секвестр
189.Осередкове гнійне запалення називається:
1. Флегмона
2. Кіста
3. Виразка
4. Ерозія
5. Абсцес
190. Вид гнійного запалення:
1. Катаральне
2. Крупозне
3. Абсцес
4. Дифузне
5. Дифтеритичне
191. Зміни тканин в осередку гнійного запалення:
1. Склероз
2. Дистрофія
3. Розплавлення
4. Гіпертрофія
5. Атрофія
192. Утворення порожнини в тканинах при гнійному запаленні відбувається внаслідок:
1. Склерозу
2. Васкуляризації
3. Гістолізу
4. Повнокров’я
5. Травми
193.В абсцесі скупчення гною по периферії оточені:
1. Епітеліоїдними клітинами
2. Клітинами Пирогова – Лангханса
3. Грануляційною тканиною
4. Гладком’язовою тканиною
5. Лімфоцитами
194.У хронічному абсцесі внутрішній шар піогенної мембрани складається зі:
1. Зрілої сполучної тканини
2. Грануляційної тканини
3. Гладком’язової тканини
4. Епітеліоїдних клітин
5. Клітин Пирогова – Лангханса
195.Грануляційна тканина, що відмежовує порожнину абсцесу, називається:
1. Фіброзна капсула
2. Стінка кісти
3. Адвентицій
4. Пієліт
5. Піогенна мембрана
196.У хронічному абсцесі зовнішній шар його стінки складається зі:
1. Зрілої сполучної тканини
2. Грануляційної тканини
3. Гладком’язової тканини
4. Епітеліоїдних клітин
5. Кісткової тканини
197.Шари стінки хронічного абсцесу:
1. Піогенна мембрана
2. Роговий шар
3. Грануляційна тканина
4. Фіброзна тканина
5. Серозний ексудат
198.Дифузне гнійне запалення називається:
1. Флегмона
2. Кіста
3. Анасарка
4. Фурункул
5. Абсцес
199.Флегмона частіше виникає в:
1. Слизових оболонках
2. Серозних оболонках
3. Жировій клітковині
4. Порожнистих органах
5. Міжм’язових прошарках
200.Флегмона жирової клітковини називається:
1. Абсцес
2. Целюліт
3. Фістула
4. Нориця
5. Емпієма
201.Целюліт – це необмежене гнійне запалення:
1. Слизових оболонок
2. Серозних оболонок
3. Жирової клітковини
4. Порожнистих органів
5. Міжм’язових прошарків
202. Різновид ексудативного запалення, що найбільш часто виникає у стінці апендикса при гострому апендициті:
1. Гнилісне
2. Некротичне
3. Петехіальне
4. Гнійне
5. Фібринозне
203. Різновид гнійного запалення, що найчастіше виникає при гострому деструктивному апендициті:
1. Крупозне
2. Некротичне
3. Абсцес
4. Дифтеритичне
5. Флегмона
204.Гнійне запалення стінок порожнин тіла або порожнистих органів називається:
1. Абсцес
2. Секвестр
3. Фістула
4. Нориця
5. Емпієма
205. Який різновид ексудативного запалення виникає у плевральній порожнині при септикопіємії:
1. Фурункул
2. Флегмона
3. Емпієма
4. Карбункул
5. Панікуліт
206. Який вид ексудативного запалення виявляється в нирках при септикопіємії:
1. Продуктивне
2. Серозне
3. Геморагічне
4. Гнійне
5. Фібринозне
207. При якому захворюванні зустрічається емболічний гнійний нефрит:
1. Ангіна
2. Септикопіємія
3. Дифтерія
4. Вада серця
5. Септицемія
208. Який різновид ексудативного запалення виникає у нирках при септикопіємії:
1. Абсцес
2. Флегмона
3. Серозне
4. Крупозне
5. Геморагічне
209. В яких відділах нирки локалізуються осередки запалення при емболічному гнійному нефриті:
1. Кірковий шар
2. Піраміди
3. Миска
4. Паранефральна клітковина
5. Капсула
210. Форма і колір осередків у нирках при емболічному гнійному нефриті:
1. Червоні округлі
2. Сірі трикутні
3. Жовті округлі
4. Червоні трикутні
5. Жовті трикутні
211. Мікроскопічно у центрі осередків при емболічному гнійному нефриті виявляється:
1. Склероз
2. Атрофія
3. Пухлина
4. Фібрин
5. Некроз тканин
212.Морфологічні особливості хронічного гнійного запалення:
1. Зростання ступеня гіперемії
2. Зменшення ступеня гіперемії
3. Відсутність гіперемії
4. Поява у гної лімфоцитів, або плазмоцитів
5. Поява у гної гістіоцитів
213.Тривалий перебіг гнійного запалення призводить до:
1. Повного одужання
2. Ліпофусцинозу
3. Амілоїдозу
4. Простого ожиріння
5. Гемосидерозу
214.Канал, що з’єднує осередок гнійного запалення з поверхнею тіла чи порожниною тіла, називається:
1. Кишеня
2. Анастомоз
3. Фістула
4. Нориця
5. Тріщина
215. Локалізація катарального запалення:
1. Строма органа
2. Серозні оболонки
3. Паренхіма печінки
4. Слизові оболонки
5. Капсула органа
216.Катаральне запалення виникає:
1. У внутрішніх органах
2. У підшкірній клітковині
3. На шкірі
4. На слизових оболонках
5. В міжм’язових прошарках
217.Склад ексудату при катаральному запаленні:
1. Слиз
2. Лейкоцити
3. Ліпіди
4. Десквамований епітелій
5. Фібрин
218. Види ексудату при катаральному запаленні:
1. Фібринозний
2. Серозний
3. Слизовий
4. Гнійний
5. Транссудат
219. Види катарального запалення:
1. Дифтеритичне
2. Слизове
3. Фібринозне
4. Гнійне
5. Серозне
220.Основні форми гострого катарального запалення:
1. Геморагічна
2. Слизова
3. Серозна
4. Фібринозне
5. Гнійна
221. Виберіть положення, що характерне для катарального запалення:
1. Велика кількість рідкого ексудату на поверхні серозних та слизових оболонок
2. Може бути дифтеритичним
3. До складу ексудату при катаральному запаленні завжди входить фібрин
4. Плівки, що утворюються при катаральному запаленні міцно з’єднані з підлеглими тканинами
5. Наслідок – повна деструкція тканин
222. Характерна кількість ексудату при катаральному запаленні:
1. Дуже мала
2. Звичайна
3. Велика
4. Зовсім немає
5. Червоного кольору
223.Слизова оболонка при гострому катаральному запаленні:
1. Незмінена
2. Гіперемована
3. Набрякла
4. Атрофована
5. Інфільтрована клітинами
224. Види запалення у шлунку та кишечнику при хронічній нирковій недостатності:
1. Гнійне
2. Гнилісне
3. Фібринозне
4. Геморагічне
5. Катаральне
225.Назвати форму ексудативного запалення, що НЕзустрічається в патології:
1. Серозно-фібринозна
2. Фібринозно-геморагічна
3. Фібринозно-гнійна
4. Фібринозно-катаральна
5. Серозно-гнійна
226.Синонім іхорозного запалення:
1. Гнійне
2. Фібринозне
3. Гнильне
4. Катаральне
5. Серозне