 |
|
КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ
1. Компенсаторно-пристосувальні процеси:
1. Запалення
2. Регенерація
3. Гіпертрофія
4. Дистрофія
5. Пухлини
2. Визначення регенерації:
1. Перехід одного виду тканини в інший
2. Збільшення об’єму клітин, тканини, органа
3. Заміщення осередку некрозу сполучною тканиною
4. Відновлення структурних елементів тканини замість загиблих
5. Зменшення об’єму клітин
3.Регенерація є процесом:
1. Дистрофічним
2. Запальним
3. Пухлинним
4. Некротичним
5. Пристосувальним
4. Регуляторні механізми регенерації:
1. Гуморальні
2. Імунологічні
3. Нервові
4. Функціональні
5. Фізіологічні
5.Морфогенетичні фази регенерації:
1. Становлення
2. Проліферація
3. Диференціювання
4. Закріплення
5. Виснаження
6.Стадії морфогенезу регенераторного процесу:
1. Альтерація
2. Метаплазія
3. Проліферація
4. Дисплазія
5. Диференціювання
7.На стадії проліферації регенераторного процесу відбувається:
1. Дозрівання молодих клітин
2. Розмноження стовбурових клітин
3. Розмноження клітин-попередників
4. Диференціювання молодих клітин
5. Спеціалізація молодих клітин
8.На стадії диференціації регенераторного процесу відбувається:
1. Дозрівання молодих клітин
2. Розмноження стовбурових клітин
3. Розмноження клітин-попередників
4. Диференціювання молодих клітин
5. Спеціалізація молодих клітин
9.До лабільних клітин відносяться:
1. Стовбурові
2. Нефроцити
3. Епідермальний епітелій
4. Кардіоміоцити
5. Гладком’язові клітини
10.До стабільних клітин відносяться:
1. Нейрони
2. Гепатоцити
3. Епідермальний епітелій
4. Ендотеліоцити
5. Гладком’язові клітини
11.До перманентних клітин відносяться:
1. Нейрони
2. Нефроцити
3. Фібробласти
4. Кардіоміоцити
5. Ендотеліоцити
12. Форми регенерації:
1. Клітинна
2. Вікарна
3. Змішана
4. Внутрішньоклітинна
5. Проста
13.Основні форми регенерації:
1. Акцидентальна
2. Клітинна
3. Міжклітинна
4. Змішана
5. Внутрішньоклітинна
14.При внутрішньоклітинній регенерації відбувається оновлення:
1. Молекул
2. Клітин
3. Ультраструктур
4. Органа
5. Тканини
15.Рівні внутрішньоклітинної регенерації:
1. Органоїдний
2. Тканинний
3. Молекулярний
4. Внутрішньоорганоїдний
5. Клітинний
16.Світлооптичні зміни, характерні для внутрішньоклітинної регенерації:
1. Гіпертрофія ядер
2. Зменшення об’єму ядра
3. Гіпертрофія клітин
4. Гіперплазія клітин
5. Зменшення кількості клітин
17.Зміни ядра клітини при внутрішньоклітинній регенерації:
1. Збільшення розмірів ядра
2. Зменшення розмірів ядра
3. Зменшення розмірів ядерець
4. Збільшення розмірів ядерець
5. Зникнення хроматину
18.Зміни ядра клітини при внутрішньоклітинній регенерації:
1. Зменшення кількості ядерець
2. Збільшення кількості ядерець
3. Поява внутрішньоядерних включень
4. Зменшення кількості ДНК
5. Збільшення кількості ДНК
19.Зміни ядра клітини при внутрішньоклітинній регенерації:
1. Поліплоїдія
2. Відсутність ядра
3. Збільшується об’єм еухроматину
4. Зменшується об’єм гетерохроматину
5. Збільшується об’єм гетерохроматину
20.Органи з переважно внутрішньоклітинною формою регенерації:
1. Надниркові залози
2. Епідерміс
3. Міокард
4. Кістковий мозок
5. Головний мозок
21. Клітини, в яких відбувається виключно внутрішньоклітинна регенерація:
1. Гепатоцити
2. Нефроцити
3. Остеобласти
4. Епідерміс
5.Гангліонарні клітини головного і спинного мозку
22.Органи, при регенерації яких не спостерігається зміна клітинного складу:
1. Печінка
2. Міокард
3. Нирки
4. Головний мозок
5. Підшлункова залоза
23.Органи та тканини переважно з клітинною формою регенерації:
1. Міокард
2. Головний мозок
3. Кістковий мозок
4. Соматична мускулатура
5. Нирки
24.Органи, яким притаманна клітинна і внутрішньоклітинна регенерація:
1. Печінка
2. Міокард
3. Нирки
4. Нейрони ЦНС
5. Підшлункова залоза
25. Клітини, в яких відбувається тільки внутрішньоклітинна регенерація:
1. Гепатоцити
2. Нефроцити
3. Кардіоміоцити
4. Епідерміс
5. Ендотелій
26.Основні види регенерації:
1. Фізіологічна
2. Патологічна
3. Паталогоанатомічна
4. Компенсаторна
5. Репаративна
27. Види регенерації:
1. Стареча
2. Репаративна
3. Патологічна
4. Запальна
5. Фізіологічна
28. Визначення поняття “репаративна регенерація”:
1. Оновлення структурних елементів тканини в процесі життєдіяльності
2. Оновлення молекулярного складу всіх частин організму
3. Відновлювальна регенерація при ушкодженні клітин та тканин
4. Спотворена регенерація
5. Надлишкове утворення регенеративної тканини
29.Репаративна регенерація:
1. Патологічна
2. Фізіологічна
3. Зустрічається після пошкодження тканин
4. Зустрічається у здоровому організмі
5. У людини не зустрічається
30.Різновиди репаративної регенерації:
1. Морфологічна
2. Повна
3. Загальна
4. Фізіологічна
5. Неповна
31. Види репаративної регенерації:
1 Реституція
2. 3авершена
3. Патологічна
4. Субституція
5. Проста
32. Реституція – це відновлення пошкодженої тканини:
1.Сполучною тканиною (рубцем)
2.Тканиною, ідентичною загиблій
3. З утворенням кісти
4. Іншим типом тканини зі спільного зародкового листка
5. Ембріональною тканиною
33.При реституції ділянка некрозу заміщується:
1. Сполучною тканиною
2. Тканиною, ідентичною загиблій
3. Нервовою тканиною
4. М’язовою тканиною
5. Епітеліальною тканиною
34.Реституція здійснюється за рахунок:
1. Гіперплазії камбіальних клітин у місці ушкодження
2. Гіперплазії збережених клітин у навколишніх тканинах
3. Внутрішньоклітинної регенерації у місці ушкодження
4. Внутрішньоклітинної регенерації у навколишніх тканинах
5. Шунтування крові
35.Реституція характерна для:
1. ЦНС
2. Кісткового мозку
3. Епідермісу
4. Міокарда
5. Епітелію слизових оболонок
36. Субституція - це:
1.Неповна регенерація
2. Заміщення дефекту тканиною, ідентичною загиблій
3. Заміщення дефекту рубцем
4. Повна регенерація
5. Заміщення дефекту тканиною ембріонального типу
37.При субституції ділянка некрозу заміщується:
1. Сполучною тканиною
2. Тканиною, ідентичною загиблій
3. Нервовою тканиною
4. М’язовою тканиною
5. Епітеліальною тканиною
38.Субституція здійснюється за рахунок:
1. Гіперплазії камбіальних клітин паренхіми
2. Гіперплазії стромальних клітин навколо дефекту
3. Внутрішньоклітинної регенерації у місці ушкодження
4. Внутрішньоклітинної регенерації паренхіматозних клітин навколо дефекту
5. Зменшення кількості кровоносних судин
39.Субституція характерна для:
1. ЦНС
2. Кісткового мозку
3. Епідермісу
4. Міокарда
5. Епітелію слизових оболонок
40.Повна регенерація після локальної травми і загибелі клітин неможлива в:
1. Нейронах
2. Бронхіальному епітелії
3. Слизовій оболонці шлунка
4. Гепатоцитах
5. Тубулярному нирковому епітелії
41. Вид репаративної регенерації:
1. Фізіологічна
2. Патологічна
3. Метаплазія
4. Компенсаторна
5. Регенераторна гіпертрофія
42.Регенераторна гіпертрофія виникає за рахунок:
1. Атрофії клітин
2. Гіпертрофії клітин
3. Атрофії ультраструктур клітин
4. Гіперплазії ультраструктур клітин
5. Гіперплазії клітин
43. Шляхи здійснення регенераторної гіпертрофії:
1. Аутофагія ультраструктур
2.Гіперплазія клітин
3. Атрофія клітин
4. Дистрофія клітин
5. Гіперплазія ультраструктур клітини
44. Шлях здійснення регенераторної гіпертрофії:
1. Фагоцитоз
2. Гіперплазія ультраструктур
3. Гіперплазія клітин
4. Метаплазія
5. Дисплазія
45. Шляхи здійснення регенераторної гіпертрофії в печінці:
1.Гіперплазія клітин
2. Розростання строми
3. Дистрофія гепатоцитів
4. Гіперплазія ультраструктур клітин
5. Формування шунтів
46. Шлях здійснення регенераторної гіпертрофії у міокарді:
1. Розростання строми
2. Гіперплазія ультраструктур клітин
3. Розростання жирової клітковини в епікарді
4. Розширення камер серця
5. Локальне випинання стінки шлуночка
47.Гіперплазія та гіпертрофія клітин за межами зони пошкодження називається:
1. Замісною гіпертрофією
2. Вікарною гіпертрофією
3. Регенераторною гіпертрофією
4. Ексцентричною гіпертрофією
5. Концентричною гіпертрофією
48. Зміни в міокарді при інфаркті міокарда належать до:
1. Субституції
2.Регенераторної гіпертрофії
3. Регенераторної гіперплазії
4. Змішаної регенерації
5. Фізіологічної регенерації
49. Для процесу регенерації в серці при інфаркті міокарда характерно:
1.Утворення рубця в ділянці інфаркту
2. Атрофія кардіоміоцитів
3. Розростання жирової клітковини в епікарді
4. Формування вади серця
5. Регенераційна гіпертрофія міокарда
50.Кардіоміоцити навколо рубця (ділянки склерозу):
1. Атрофуються
2. Проліферують
3. Гіпертрофуються
4. Некротизуються
5. Дедиференціюються
51. Приклад репаративної регенерації:
1. Потовщення стінки лівого шлуночка серця навколо постінфарктного рубця
2. Збільшення нирки при гідронефрозі
3. Гіперплазія кори наднирників при аденомі гіпофіза
4. Поліпоз слизової носа при хронічному запаленні
5. Збільшення серця при первинному АL-амілоїдозі
52.Виберіть положення, правильне для гіпертрофії/гіперплазії:
1. Гіпертрофія - нормальна відповідь організму на виснаження
2. Артеріальна гіпертензія супроводжується гіпертрофією і гіперплазією кардіоміоцитів
3. Стоншення ендометрію при екзогенному введенні естрогенів – приклад гіперплазії
4. Гіпертрофія і гіперплазія – взаємовиключні процеси: орган, в якому виникла гіперплазія ніколи не гіпертрофується
5. Гіперплазія еритроцитарного ростка кісткового мозку може виникати при анемії
53.При регенерації великих судин відновлюються:
1. Усі шари стінки
2. Тільки ендотелій
3. Тільки середній шар
4. Тільки зовнішній шар
5. Шари стінки судин не відновлюються
54.При регенерації великих судин сполучною тканиною заміщуються:
1. Усі шари стінки
2. Тільки ендотелій
3. Тільки середній шар
4. Тільки зовнішній шар
5. Середній і зовнішній шари
55.Шляхи регенерації дрібних судин:
1. Брунькування
2. Галуження
3. Ділення
4. Аутогенне новоутворення
5. Гетерогенне новоутворення
56.Типи утворення мікросудин:
1. Брунькування
2. Неопластичний
3. Активований
4. Аутогенний
5. Неактивний
57.При новоутворенні мікросудин брунькуванням вони розвиваються з:
1. Існуючої крупної судини
2. Існуючої середньої судини
3. Існуючої дрібної судини
4. Малодиференційованих мезенхімальних клітин
5. Диференційованих мезенхімальних клітин
58.При новоутворенні мікросудин аутогенним шляхом вони розвиваються з:
1. Існуючої крупної судини
2. Існуючої середньої судини
3. Існуючої дрібної судини
4. Малодиференційованих мезенхімальних клітин
5. Диференційованих мезенхімальних клітин
59.Регенерація сполучної тканини розпочинається з:
1. Проліферації нервових клітин
2. Проліферації камбіальних мезенхімальних елементів
3. Проліферації м’язових клітин
4. Новоутворення мікросудин
5. Новоутворення макросудин
60.При регенерації сполучної тканини спочатку утворюється:
1. Лімфоїдна тканина
2. М’язова тканина
3. Ембріональна тканина
4. Грануляційна тканина
5. Епітеліальна тканина
61.Незріла молода сполучна тканина називається:
1. Грануляційною
2. Первинною
3. Ектодермальною
4. Неспецифічною
5. Специфічною
62. Стадій, з яких зазвичай складається регенерація сполучної тканини:
1. Утворення грануляційної тканини
2. Проліферація молодих мезенхімальних елементів та утворення мікросудин
3. Дозрівання грануляційної тканини
4. Утворення грубоволокнистої рубцевої тканини
5. Утворення жирової тканини
63. Дайте визначення поняттю “грануляційна тканина”:
1. Молода сполучна тканина, багата на клітини і тонкостінні судини
2. Тканина, багата гранулами пігменту
3. Незріла жирова тканина
4. Острівці кровотворної тканини
5. Грубоволокниста рубцева тканина
64.Компоненти грануляційної тканини:
1. Остеоцити
2. Фібробласти
3. Гематогенні клітини
4. Позаклітинний матрикс
5. Новоутворені дрібні судини
65.Компоненти грануляційної тканини:
1. Новоутворені дрібні судини
2. Молоді мезенхімальні клітини
3. Фібробласти
4. Нейрони
5. Гематогенні клітини
66.Основні структурні елементи грануляційної тканини:
1. Еритроцити
2. Молоді мезенхімальні елементи
3. Новоутворені мікросудини
4. Колагенові волокна
5. Еластичні волокна
67.Клітинний склад грануляційної тканини:
1. Дрібні лімфоцитоподібні клітини
2. Еритроцити
3. Меланоцити
4. Лейкоцити
5. Тромбоцити
68.Клітинний склад грануляційної тканини:
1. Фіброцити
2. Плазмоцити
3. Лаброцити
4. Еритроцити
5. Епітеліоцити
69.Грануляційна тканина дозріває у:
1. Нервову
2. Епітеліальну
3. М’язову
4. Жирову
5. Волокнисту сполучну
70.При дозріванні грануляційної тканини:
1. Зменшується кількість судин
2. Збільшується кількість судин
3. Зростає кількість колагенових волокон
4. Зменшується кількість колагенових волокон
5. Збільшується кількість фібробластів
71.При запаленні у грануляційній тканині:
1. Зменшується кількість судин
2. Збільшується кількість судин
3. Зростає кількість колагенових волокон
4. Зменшується кількість колагенових волокон
5. Припиняється розмноження клітин
72. Зріла рубцева тканина відрізняється від грануляційної тканини більшим вмістом:
1. Рідини в екстрацелюлярному матриксі
2. Фібронектину
3. Кровоносних судин
4. Колагену
5. Фібробластів
73.Новоутворення сполучної тканини спостерігається при:
1. Її пошкодженні
2. Неповній регенерації інших тканин
3. Повній регенерації інших тканин
4. Реституції епідермісу
5. Продуктивному запаленні
74.Новоутворення сполучної тканини спостерігається при:
1. Реституції слизових оболонок
2. Загоєнні ран
3. Процесах організації
4. Повній регенерації інших тканин
5. Інкапсуляції
75.Визначення поняття “келоїд”:
1. Надлишкове утворення колагенових волокон з наступним гіалінозом
2. Накопичення в рубцях жирових включень
3. Поява в рубцях хрящової тканини
4. Різко виражений набряк тканин
5. Недостатнє утворення колагенових волокон
76.Келоїд виникає при:
1. Порушенні процесів дозрівання
2. Нормальному процесі дозрівання
3. Порушенні фази проліферації
4. Дозріванні грануляційної тканини
5. Дозріванні нервової тканини
77.Характеристика келоїду:
1. Пухлина
2. Пухлиноподібне утворення
3. Синюшно-червоного кольору
4. Ділянка розм’якшення тканини
5. Гіалінізована сполучна тканина
78.При запаленні у грануляційній тканині:
1. Знижується проникність кровоносних судин
2. Волокна втрачають фібрилярність
3. Волокна гіалінізуються
4. Зменшується кількість колагенових волокон
5. Припиняється розмноження клітин
79.Регенерація кістки відбувається за рахунок:
1. Остеокластів
2. Клітин ендосту
3. Клітин періосту
4. Фібробластів
5. Лімфобластів
80.При регенерації кістки остеобластами виступають:
1. Остеокласти
2. Клітини ендосту
3. Клітини періосту
4. Фібробласти
5. Лімфобласти
81.Варіанти регенерації кісткової тканини:
1. Утворення келоїду
2. Первинне зрощення кістки
3. Вторинне зрощення кістки
4. Третинне зрощення кістки
5. Остеолізис
82.Умови первинного зрощення кістки:
1. Нормальний стан кровообігу
2. Розлади кровообігу
3. Інфікування рани
4. Уламки кістки нерухомі, співставлені
5. Уламки кістки рухомі
83.Умови первинного зрощення кістки:
1. Незначний ступінь руйнування
2. Обширні діафізарні переломи
3. Правильна репозиція уламків
4. Неправильна репозиція уламків
5. Авітаміноз D
84.Первинне зрощення кістки проходить стадії:
1. Попередньої сполучнотканинної мозолі
2. Попередньої кісткової мозолі
3. Утворення хрящової тканини
4. Остаточної кісткової мозолі
5. Попередньої кістково-хрящової мозолі
85.Попередня сполучнотканинна мозоль складається з:
1. Остеогенної фіброретикулярної тканини
2. Малозвапнованих кісткових балок
3. Хаотично розташованих кісткових балок
4. Молодих мезенхімальних елементів і судин
5. Остеоцитів і вапна
86.Попередня кісткова мозоль складається з:
1. Остеогенної фіброретикулярної тканини
2. Малозвапнованих кісткових балок
3. Хаотично розташованих кісткових балок
4. Молодих мезенхімальних елементів і судин
5. Остеоцитів і вапна
87.Остаточна кісткова мозоль складається з:
1. Остеогенної фіброретикулярної тканини
2. Малозвапнованих кісткових балок
3. Хаотично розташованих кісткових балок
4. Молодих мезенхімальних елементів і судин
5. Остеоцитів і вапна
88.Умови вторинного зрощення кістки:
1. Незначний ступінь руйнування
2. Обширні діафізарні переломи
3. Правильна репозиція уламків
4. Неправильна репозиція уламків
5. Авітаміноз
89.Умови вторинного зрощення кістки:
1. Нормальний стан кровообігу
2. Розлади кровообігу
3. Інфікування рани
4. Уламки кістки нерухомі
5. Уламки кістки рухомі
90.Вторинне зрощення кістки проходить стадії:
1. Попередньої сполучнотканинної мозолі
2. Попередньої кісткової мозолі
3. Утворення хрящової тканини
4. Остаточної кісткової мозолі
5. Попередньої кістково-хрящової мозолі
91.Вирости при надлишковій продукції кісткової тканини називаються:
1. Остеопороз
2. Екзостоз
3. Остеомаляція
4. Секвестр
5. Анкілоз
92. Види регенерації в серці на місці інфаркту і в збереженому міокарді:
1. Реституція
2. Повна
3. Субституція
4. Регенераційна гіперплазія
5. Регенераторна гіпертрофія
93.Для регенераторного процесу в серці при інфаркті вірним є:
1. В епікарді розростається жирова тканина
2. Центральна зона некрозу заміщується фіброзною тканиною через 12 тижнів, у той час як на периферії виявляється грануляційна тканина
3. Рубець після інфаркту завжди неправильної форми, білого кольору
4. Рубець складається переважно з колагену типу 2
5. Регенерація при інфаркті триває 3-4 тижні
94.При пошкоджені покривного епітелію утворюються:
1. Грануляційна тканина
2. Зріла сполучна тканина
3. Молода сполучна тканина
4. Рубець
5. Нова епітеліальна тканина
95.Патологічна регенерація:
1. Відбувається протягом усього життя
2. Є фізіологічною
3. Спостерігається у здоровому організмі
4. Спостерігається при спотворенні регенераторного процесу
5. У людини не зустрічається
96.Патологічна регенерація спостерігається при:
1. Вітамінній недостатності
2. Білковій недостатності
3. Порушенні нервової регуляції
4. Пригніченні імунних реакцій
5. Гормональних порушень
97.Патологічна регенерація характеризується:
1. Чергуванням проліферації і диференціювання
2. Уповільненням фаз регенерації
3. Спотворенням фаз регенерації
4. Відновленням ушкодженої тканини
5. Повільним перебігом
98. Види патологічної регенерації:
1.Гіпорегенерація
2. Меланоз
3. Амілоїдоз
4. Гемохроматоз
5. Гіперрегенерація
99. До патологічної регенерації належить:
1. Компенсаторная гіпертрофія
2.Метаплазія
3. Дисплазія
4. Амілоїдоз
5. Склероз
100.Приклади патологічної регенерації:
1. Тривало незагоювані виразки
2. Кардіосклероз
3. Келоїдні рубці
4. Несправжні суглоби
5. Дефінітивна кісткова мозоль
101.При порушенні регенерації епітелію шкіри утворюються:
1. Тканина, ідентична ушкодженій
2. Багатошаровий плоский епітелій
3. Виразка, що не загоюється
4. Атиповий епітелій з країв виразки
5. Жирова тканина
102. Дайте визначення пристосуванню:
1. Перехід одного виду тканини в інший
2. Склероз
3. Процеси життєдіяльності, спрямовані на збереження виду
4. Зменшення маси органа
5. Несправжня гіпертрофія
103.Пристосувальні процеси є проявом адаптації організму до:
1. Гомеостазу
2. Нормальних умов зовнішнього середовища
3. Захворювання
4. Змінених умов навколишнього середовища
5. Патологічного процесу
104.Процеси адаптації тканин до патологічних умов:
1. Атрофія
2. Дистрофія
3. Метаплазія
4. Гіперплазія
5. Гіпертрофія
105.Прояви процесу адаптації:
1. Атрофія
2. Апоптоз
3. Муміфікація
4. Організація
5. Метаплазія
106.Прояви процесу адаптації:
1. Організація
2. Дисплазія
3. Крововиливи
4. Метаплазія
5. Дистрофія
107.У ході адаптації функція клітини:
1. Посилюється
2. Зменшується
3. Не змінюється
4. Спотворюється
5. Нормалізується
108. Дайте визначення атрофії:
1.Змешення об’єму клітини
2. Відновлення тканини замість втраченої
3. Посмертні зміни тканин
4. Прижиттєве зменшення розмірів органів, тканин, клітин
5. Зменшення кількості клітин шляхом апоптозу
109.Прижиттєве зменшення розмірів органа або тканини називається:
1. Атрофія
2. Дисплазія
3. Гіпертрофія
4. Метаплазія
5. Муміфікація
110.В основі атрофії лежить:
1. Збільшення розмірів клітин
2. Збільшення кількості клітин
3. Зменшення розмірів клітин
4. Зменшення кількості клітин
5. Збільшення кількості ядер
111.Атрофія - це процес:
1. Посмертний
2. Прижиттєвий
3. Спадковий
4. Набутий
5. Дизонтогенетичний
112.Можливі причини атрофії:
1. Ожиріння
2. Неадекватне харчування
3. Недостатня іннервація
4. Недостатній кровообіг
5. Злоякісні новоутворення
113.Класифікація атрофій:
1. Дизонтогенетична
2. Фізіологічна
3. Біохімічна
4. Спадкова
5. Патологічна
114.Види атрофії:
1. Загальна
2. Місцева
3. Центральна
4. Периферична
5. Неповна
115.Приклади фізіологічної атрофії:
1. Від дії фізичних та хімічних факторів
2. Атрофія кісток у похилому віці
3. Дисциркуляторна атрофія
4. Статевих залоз у похилому віці
5. Вікова втрата еластичності шкіри
116.Приклади фізіологічної атрофії:
1. Дисфункціональна
2. Яєчників у клімактеричному періоді
3. Молочних залоз у клімактеричному періоді
4. Мозку при гідроцефалії
5. Нейротична
117.Приклади фізіологічної атрофії:
1. Облітерація пупкових артерій
2. Облітерація артеріальної протоки
3. Аліментарна кахексія
4. Кахексія гормонального походження
5. Кахексія нейрогенного походження
118.Різновиди патологічної атрофії:
1. Спадкова
2. Загальна
3. Набута
4. Вроджена
5. Місцева
119.Види атрофії залежно від поширеності:
1. Загальна
2. Внутрішньоклітинна
3. Часткова
4. Складна
5. Місцева
120.Синонім загальної атрофії:
1. Гіпоплазія
2. Кахексія
3. Анаплазія
4. Атрізія
5. Карликовість
121. Кахексія характеризується порушенням обміну:
1. Білків
2. Нейтральних жирів
3. Імуноглобулінів
4. Нуклеопротеїдів
5. Глікопротеїдів
122.Синонім загальної атрофії:
1. Загальне ожиріння
2. Виснаження
3. Ксантоматоз
4. Паренхіматозна жирова дистрофія
5. Ліподистрофія
123.Синоніми загальної атрофії:
1. Кахексія
2. Ожиріння
3. Виснаження
4. Карликовість
5. Ексикоз
124. Захворювання, при яких найбільш часто розвивається кахексія:
1. Атеросклероз
2. Гіпертонічна хвороба
3. Ішемічна хвороба серця
4. Хронічні інфекції
5. Злоякісні пухлини
125. Захворювання, при яких можливий розвиток кахексії:
1. Дерматит
2. Гіпертонічна хвороба
3. Хвороба Іценко - Кушинга
4.Хронічні інфекції
5. Злоякісні пухлини
126.Орган, який першим зменшується при загальній патологічній атрофії:
1. Селезінка
2. Печінка
3. Серце
4. Легені
5. Головний мозок
127.Орган, який зменшується в останню чергу при загальній патологічній атрофії:
1. Селезінка
2. Печінка
3. Серце
4. Легені
5. Головний мозок
128.Загальна патологічна атрофія розвивається при:
1. Облітерації пупкових артерій
2. Облітерації артеріального протоку
3. Аліментарній недостатності
4. Кахексії гормонального походження
5. Пухлинах гіпоталамуса
129.Ознаки загальної патологічної аліментарної атрофії:
1. Втрата жирової тканини
2. Збільшення жирової тканини
3. Збільшення м’язової тканини
4. Втрата м’язової тканини
5. Зменшення серця
130.Ознаки загальної патологічної аліментарної атрофії:
1. Зменшення селезінки
2. Зменшення печінки
3. Збільшення печінки
4. Збільшення селезінки
5. Зменшення головного мозку
131.Аліментарна загальна патологічна атрофія виникає при:
1. Голодуванні
2. Тиреотоксикозі
3. Неповноцінності харчового раціону
4. Мікседема
5. Хворобі Симондса
132.Аліментарна загальна патологічна атрофія виникає при:
1. Ураженні гіпоталамуса
2. Тиреотоксикозі
3. Туберкульозі
4. Злоякісних пухлинах стравоходу
5. Хронічній дизентерії
133.Нейрогенна загальна патологічна атрофія виникає при:
1. Склероз гіпоталамуса (хвороба Симондса)
2. Тиреотоксикозі (Базедова хвороба)
3. Туберкульозі
4. Злоякісних пухлинах
5. Хронічному ентериті
134.Загальна патологічна атрофія гормонального походження виникає при:
1. Голодуванні
2. Тиреотиксикозі
3. Цукровому діабеті ІІ типу
4. Хворобі Адісона
5. Поліомієліті
135.Бура атрофія при загальному виснаженні може розвиватися в:
1. Легенях
2. Печінці
3. Міокарді
4. Скелетних м’язах
5. Гладком’язовій тканині
136.Процеси, які виявляються на розтині хворого, померлого від кахексії:
1. Бура атрофія серця
2. Бура індурація легень
3. Сагова селезінка
4. Бура атрофія печінки
5. Мускатна печінка
137.Органи, в яких спостерігається бура атрофія:
1. Легені
2. Селезінка
3. Печінка
4. Надниркові залози
5. Серце
138.Органи, в яких виникає бура атрофія:
1. Серце
2. Скелетна мускулатура
3. Нирки
4. Шлунок
5. Легені
139.Пігмент, що накопичується при бурій атрофії органів:
1. Гемосидерин
2. Порфірин
3. Меланін
4. Білірубін
5. Ліпофусцин
140.Пігмент, що забезпечує забарвлення тканини при бурій атрофії:
1. Гемосидерин
2. Гемохроматин
3. Гемомеланін
4. Ліпофусцин
5. Гемозоїн
141.Бура атрофія міокарда розвивається при:
1. Хронічних інфекційних захворюваннях
2. Гострих інфекційних захворюваннях
3. Злоякісних новоутвореннях
4. Цукровому діабеті ІІ типу
5. Гіпотиреозі
6. Інфаркті міокарда
142.Характеристика серця при кахексії:
1. Колір бурий
2. Розміри збільшені
3. Розміри зменшені
4. Добре розвинений субепікардіальний жир
5. Хід судин під ендокардом звивистий
143.Зовнішній вигляд серця при загальному виснаженні:
1. Колір бурий
2. “Тигрове”
3. Розміри зменшені
4. Хід судин під ендокардом прямий
5. Хід судин під ендокардом звивистий
144.Ознаки бурої атрофії міокарда:
1. Розширення камер
2. Скупчення ліпофусцину в клітинах
3. Звуження камер
4. Звивистий хід коронарних артерій
5. Зменшення маси серця
145.Бура атрофія печінки розвивається при:
1. Ожирінні
2. Виснаженні
3. Гіпотиреозі
4. Злоякісних новоутвореннях
5. Гострих інфекціях
146.Зовнішній вигляд печінки при загальному виснаженні:
1. Колір бурий
2. Край загострений
3. Розміри збільшені
4. Розміри зменшені
5. Край заокруглений
147.Зовнішній вигляд печінки при загальному виснаженні:
1. Капсула напружена
2. Поверхня гладка
3. Поверхня горбиста
4. Консистенція щільна
5. Колір зелений
148.Для бурої атрофії печінки характерно:
1. Деформація органа
2. Ожиріння гепатоцитів
3. Ліпофусцин в гепатоцитах
4. Загострений передній край
5. Зменшення розмірів
149.Макроскопічні ознаки бурої атрофії печінки:
1. Розміри збільшені
2. Передній край заокруглений
3. Передній край загострений
4. Розміри зменшені
5. Рельєф поверхні органа нагадує бруківку
150.Види місцевої атрофії:
1. Дисфункціональна
2. Від недостатності кровопостачання
3. Від тиску
4. Онкогенна
5. Під впливом фізичних та хімічних чинників
151.Вид місцевої атрофії:
1. Робоча
2. Аліментарна
3. Дисциркуляторна
4. Гіперпластина
5. Ракова
152.Різновиди місцевих форм патологічної атрофії:
1. Дисфункціональна
2. Яєчників у клімактеричному періоді
3. Грудних залоз у клімактеричному періоді
4. Від тиску
5. Нейротична
153.Різновиди місцевих форм патологічної атрофії:
1. Від дії фізичних та хімічних факторів
2. Кісток у похилому віці
3. Дисциркуляторна
4. Статевих залоз у похилому віці
5. Втрата еластичності шкіри
154.Приклад дисфункціональної атрофії:
1. Атрофія м’язів при переломі кісток
2. Бура атрофія міокарда
3. Атрофія м’язів при загибелі мотонейронів
4. Атрофія зорового нерва після видалення ока
5. Атрофія головного мозку при гідроцефалії
155.Дисфункціональна місцева патологічна атрофія соматичних м’язів зустрічається при:
1. Невритах
2. Поліомієлітах
3. Переломах кісток
4. Порушенні кровопостачання
5. Хворобах суглобів
156.Вид атрофії м’язів при переломах кісток:
1. Дисфункціональна
2. Гормональна
3. Нейротична
4. Нейрогуморальна
5. Фізіологічна
157.Зміни в органах, що виявляються при зниженні функціональної активності:
1. Атрофія м’язів при переломах кісток
2. Зморщування нирок при гіпертонічній хворобі
3. Атрофія еластичних волокон шкіри при інсоляції
4. Водянка головного мозку
5. Бура атрофія міокарда
158. Виберіть положення, вірне для атрофії:
1. При поліомієліті розвивається атрофія клітин головного мозку, ідентична атрофії клітин скелетних м’язів
2. Матка атрофується в підлітковому віці
3. Атрофія мозку пов’язана з поступовим звуженням просвіту кровоносних судин, а не з їх гострою оклюзією
4. Основний механізм атрофії ниркових канальців при гідронефрозі – кальциноз
5. При хронічній серцево-судинній недостатності розвивається атрофія гепатоцитів у периферичних відділах часточок
159.Вид атрофії, що розвивається в м’язах кінцівок при поступовому закритті просвіту стегнової артерії атеросклеротичною бляшкою:
1. Атрофія від недостатності кровопостачання
2. Дисфункціональна атрофія
3. Атрофія від адинамії
4. Атрофія від зниження навантаження
5. Нейротична
160.Зміни, що виникають при недостатності кровопостачання:
1. Водянка головного мозку
2. Атрофія м’язів при переломах кісток
3. Атрофія еластичних волокон шкіри при інсоляції
4. Зморщування нирок при гіпертонічній хворобі
5. Бура атрофія міокарда
161.При артеріолосклеротичному нефросклерозі розвивається:
1. Гормональна атрофія
2. Дисфункціональна атрофія
3. Нейротична атрофія
4. Атрофія від тиску
5. Дисциркуляторна атрофія
162.Приклад місцевої патологічної атрофії від тиску:
1. Цироз печінки
2. Гідронефроз
3. Некронефроз
4. Міомаляція
5. Гідроцефалія
163.Назва атрофічного процесу в головному мозку при утрудненні відтоку цереброспінальної рідини:
1. Менінгіт
2. Енцефаліт
3. Гідроцефалія
4. Набряк-набухання
5. Кіста
164.Вид атрофії, що має місце при гідроцефалії:
1. Дисциркуляторна
2. Фізіологічна
3. Гормональна
4. Атрофія від тиску
5. Дисфункціональна
165.Зміни, характерні для атрофії від тиску:
1. Атрофія м’язів при переломах кісток
2. Водянка головного мозку
3. Зморщування нирок при гіпертонічній хворобі
4. Атрофія міометрію навколо фіброміоми
5. Бура атрофія міокарда
166.Орган, що зазнає атрофії при закритті просвіту сечоводу каменем:
1. Сечовий міхур
2. Передміхурова залоза
3. Нирка
4. Наднирники
5. Уретра
167.Назва атрофічного процесу в нирках, що виникає при утрудненні відтоку сечі:
1. Гідроцефалія
2. Зморщена нирка
3. Гідронефроз
4. Полікістоз
5. Гломерулонефрит
168.Вид атрофії, до якого можна віднести гідронефроз:
1. Місцева
2. Загальна
3. Дисфункціональна
4. Нейротична
5. Від тиску
169.Причина виникнення гідронефрозу:
1. Закриття просвіту сечоводу каменем
2. Пухлина сечовода
3. Вроджена стриктура сечовода
4. Амілоїдоз нирки
5. Пієлонефрит
170.Характерні ознаки гідронефрозу:
1. Розширення мисок і чашок
2. Збільшення розмірів нирки
3. Зменшення розмірів нирки
4. Стоншення шарів нирки
5. Склероз тканини нирки
171.Розміри і функція нирок при гідронефрозі:
1. Збільшені розміри
2. Збільшена функція
3. Зменшені розміри
4. Функція не змінена
5. Знижена функція
172.Нейротична місцева патологічна атрофія соматичних м’язів зустрічається при:
1. Невритах
2. Поліомієліті
3. Переломах кісток
4. Порушенні кровопостачання
5. Хворобах суглобів
173.Приклад морфологічних змін при дії фізичних та хімічних факторів:
1. Атрофія м’язів при переломах кісток
2. Водянка головного мозку
3. Атрофія еластичних волокон шкіри при інсоляції
4. Аплазія кісткового мозку після променевої терапії
5. Зміни серця при стенозі аортального клапана
174.Органи, що зазнають атрофії при тривалому лікуванні преднізолоном:
1. Яєчки
2. Яєчники
3. Нирки
4. Наднирники
5. Передміхурова залоза
175.Орган, який зазнає атрофії при тривалому лікуванні інсуліном:
1. Серце
2. Селезінка
3. Головний мозок
4. Підшлункова залоза
5. Шлунок
176.Повна відсутність органа, пов’язана з порушенням онтогенезу, називається:
1. Атрофія
2. Агенезія
3. Аплазія
4. Гіпоплазія
5. Дисплазія
177.Наявність органа у вигляді раннього зародка називається:
1. Атрофія
2. Агенезія
3. Аплазія
4. Гіпоплазія
5. Дисплазія
178.Недорозвинення органа називається:
1. Атрофія
2. Агенезія
3. Аплазія
4. Гіпоплазія
5. Метаплазія
179.Зменшення усіх органів і загальне недорозвинення усіх систем, називається:
1. Акромегалія
2. Агенезія
3. Аплазія
4. Гіпоплазія
5. Карликовий ріст
180.Вчений, який перший дав визначення гіпертрофії та гіперплазії:
1. І.Мечніков
2. В.Високович
3. К.Рокитанський
4. Д.Б.Морганьї
5. Р.Вірхов
181.Збільшення за розмірами органа або тканини називається:
1. Атрофія
2. Дисплазія
3. Гіпертрофія
4. Метаплазія
5. Склероз
182. Визначення гіпертрофії:
1. Загибель тканини, органа
2. Відновлення тканини замість втраченої
3. Змешення об’єму клітин
4. Заміщення органа сполучною тканиною
5.Збільшення об’єму клітин, тканини, органа
183.Види гіпертрофії:
1. Дисфункціональна
2. Патологічна
3. Дисциркуляторна
4. Апластинча
5. Фізіологічна
184.При гіпертрофії в клітині спостерігаються:
1. Зниження синтезу ДНК
2. Підвищення синтезу ДНК
3. Посилення синтезу протеїнів
4. Зниження синтезу протеїнів
5. Збільшення кількості органел
185.Надлишкова гіпертрофія тканини спричиняє:
1. Зниження онкотичного тиску в інтерстиції
2. Послаблення артеріоло-венулярного шунтування
3. Відносне зменшення об’єму інтерстиціального простору
4. Зменшення площі цитоплазматичних мембран на одиницю клітинної маси
5. Посилення деградації тучних клітин
186.Визначення гіперплазії:
1. Зменшення об’єму клітин, тканин
2. Розростання строми на місці паренхіми
3. Відновлення тканини замість втраченої
4. Збільшення числа структурних елементів тканини, клітин
5. Зменшення числа структурних елементів тканини, клітин
187. Види гіперплазії:
1. Фізіологічна
2. Ембріональна
3. Патологічна
4. Регіонарна
5. Аліментарна
188.Основні різновиди гіпертрофії:
1. Компенсаторна
2. Адаптаційна
3. Патологічна
4. Патофізіологічна
5. Репаративна
189.Форми гіпертрофій адаптивного характеру:
1. Робоча компенсаторна
2. Нейрогуморальна
3. Вікарна (замісна)
4. Гіпертрофічні розростання
5. Неспецифічна
190. Вид гіпертрофії /гіперплазії:
1.Адаптаційна
2.Проста
3. Змішана
4. Первинна
5. Повна
191.Можливий характер нейрогуморальної гіпертрофії:
1. Загальний
2. Місцевий
3. Неспецифічний
4. Специфічний
5. Активний
192.Місцева нейрогуморальна гіпертрофія стосується:
1. Окремих органів
2. Окремих тканин
3. Усього організму
4. Тільки фізіологічних процесів
5. У людини не зустрічається
193. Приклади нейрогуморальної гіпертрофії/гіперплазії:
1. Залозиста гіперплазія ендометрію
2. Гінекомастія
3. Акромегалія
4. Гідронефроз
5. Гідроцефалія
194.Приклади справжньої місцевої гіпертрофії:
1. Залозиста гіперплазія ендометрію
2. Гінекомастія
3. Поліпи слизових оболонок
4. Слоновість
5. Гігантизм
195.Приклади місцевої нейрогуморальної гіпертрофії:
1. Акромегалія
2. Матка при вагітності
3. Поліпи слизових оболонок
4. Слоновість
5. Гігантизм
196.Клініко-морфологічні прояви нейрогуморальної гіпертрофії:
1. “Бичаче серце”
2. “Легеневе” серце
3. Акромегалія
4. Мастопатія
5. Фіброматоз
197.Приклади загальної ендокринної гіпертрофії:
1. Акромегалія
2. Гінекомастія
3. Поліпи слизових оболонок
4. Слоновість
5. Гігантизм
198. Вид гіперплазії залежно від механізму розвитку при залозистій гіперплазії ендометрію:
1. Робоча
2. Гіпертрофічні розростання
3.Нейрогуморальна
4. Вікарна
5. Механічна
199. Різновиди гіперплазії залоз ендометрію:
1. Гестаційна
2. Гормональна
3. Ембріональна
4. Патологічна
5. Вікова
200.В основі розвитку залозистої гіперплазії ендометрію лежить:
1. Дисфункція яєчників
2. Гіперфункція передньої долі гіпофіза
3. Атрофія яєчок
4. Хронічний ендометрит
5. Фіброматоз матки
201.Мікроскопія залозистої гіперплазії ендометрію:
1. Кількість залоз збільшена
2. Кількість залоз зменшена
3. Залози звивистої форми
4. Залози звичайної форми
5. Епітелій утворює сосочки
202. Ознаки залозистої гіперплазії ендометрію:
1.Ендометрій потовщений
2. Ендометрій стоншений
3. Залози звивистої форми
4. Залози кістозно розтягнуті
5. Гіперплазія клітин строми
203. Стан, характерний для нейрогуморальної гіпертрофії:
1. Збільшення нирки при гідронефрозі
2. Гіперплазія кори наднирників при аденомі гіпофіза
3. Збільшення товщини стінки лівого шлуночка серця після інфаркту міокарда
4. Поліпи носа при хронічному запаленні
5. Потовщення стінки сечового міхура при аденомі передміхурової залози
204.Загальна нейрогуморальна гіпертрофія стосується:
1. Окремих органів
2. Окремих тканин
3. Усього організму
4. Тільки фізіологічних процесів
5. У людини не зустрічається
205.В основі розвитку гігантизму лежить:
1. Дисфункція яєчників
2. Гіперфункція передньої долі гіпофіза
3. Атрофія яєчок
4. Фізичне навантаження
5. Надмірне харчування
206.Клініко-морфологічна характеристика гігантизму:
1. Спланхномегалія
2. Непропорційне збільшення частин обличчя
3. Пропорційне збільшення усіх частин тіла
4. Непропорційне збільшення частин кінцівок
5. Функція внутрішніх органів не порушена
207.Гігантизм розвивається у:
1. Молодшому дитячому віці
2. Пубертатному періоді
3. 20-40 років
4. 50-70 років
5. Старості
208.В основі розвитку акромегалії лежить:
1. Дисфункція яєчників
2. Гіперфункція передньої долі гіпофіза
3. Атрофія яєчок
4. Надмірне харчування
5. Гіперфункція щитовидної залози
209.Клініко-морфологічна характеристика акромегалії:
1. Спланхномегалія
2. Збільшення частин обличчя
3. Збільшення усіх частин тіла
4. Збільшення частин кінцівок
5. Функція внутрішніх органів не порушена
210.Акромегалія розвивається у:
1. Молодшому дитячому віці
2. Пубертатному періоді
3. 20-40 років
4. 50-70 років
5. Старості
211.В основі розвитку гінекомастії лежить:
1. Дисфункція яєчників
2. Гіперфункція передньої долі гіпофіза
3. Атрофія яєчок
4. Хронічні запалення
5. Лімфостаз у верхніх кінцівках
212.Для гінекомастії характерно:
1. Збільшення молочних залоз у дівчаток
2. Збільшення грудних залоз у чоловіків
3. Збільшення об’єму виключно сисців грудних залоз
4. Зменшення об’єму молочних залоз
5. Збільшення молочних залоз у період лактації
213. Приклади гіпертрофічних розростань:
1. Поліпи слизових оболонок при хронічному запаленні
2. Розростання жирової тканини при атрофії органа
3. Слоновість при порушенні лімфообігу
4. Папіломи
5. Ліпома
214.Приклади гіпертрофічних розростань:
1. Акромегалія
2. Гінекомастія
3. Поліпи слизових оболонок
4. Слоновість
5. Гігантизм
215.В основі розвитку поліпів на слизових оболонках лежить:
1. Дисциркуляторні розлади
2. Гіперфункція передньої долі гіпофіза
3. Хронічна серцева недостатність
4. Хронічне запалення
5. Авітамінози
216. Приклад гіпертрофічного розростання:
1. Периульцерозне потовщення слизової шлунка при виразковій хворобі
2. Збільшення нирки при гідронефрозі
3. Гіперплазія кори наднирників при аденомі гіпофіза
4. Збільшення товщини стінки лівого шлуночка серця після інфаркту міокарда
5. Поліпи носа при хронічному запаленні
217.В основі розвитку слоновості лежить:
1. Застійне венозне повнокров’я
2. Тромбоз вен кінцівок
3. Серцева недостатність
4. Хронічне запалення
5. Лімфостаз у кінцівках
218. При справжній гіпертрофії органа відбувається:
1. Розростання жирової тканини і атрофія паренхіми
2. Розростання строми і атрофія паренхіми
3.Пропорційне збільшення маси паренхіми і строми
4. Розширення порожнини органа і стоншення його стінки
5. Зменшення об’єму порожнини органа і ущільнення його стінки
219.Збільшення органа за рахунок спеціалізованих елементів називається:
1. Справжня гіпертрофія
2. Несправжня гіпертрофія
3. Специфічна гіпертрофія
4. Неспецифічна гіпертрофія
5. Концентрична гіпертрофія
220.Збільшення органа за рахунок сполучної і жирової тканини називається:
1. Справжня гіпертрофія
2. Несправжня гіпертрофія
3. Специфічна гіпертрофія
4. Неспецифічна гіпертрофія
5. Концентрична гіпертрофія
221. Псевдогіпертрофія – це:
1. Збільшення органа за рахунок розростання паренхіми
2. Збільшення органа за рахунок розростання сполучної тканини
3. Збільшення органа за рахунок розростання жирової клітковини
4. Природжений дефект розвитку
5. Гуморальна гіпертрофія
222.Несправжня гіпертрофія відноситься до:
1. Нейрогуморальної гіпертрофії
2. Вікарної гіпертрофії
3. Вакатної гіпертрофії
4. Робочої гіпертрофії
5. Гіпертрофічних розростань
223.Приклади несправжньої гіпертрофії:
1. “Сагова” селезінка
2. “Сальна” селезінка
3. “Волохате” серце
4. Просте ожиріння серця
5. “Бичаче” серце
224.Несправжня гіпертрофія виникає при:
1. Гіперплазії ендометрію
2. Робочій гіпертрофії міокарда
3. Повній атрофії органа
4. Видаленні парного органа
5. Частковій атрофії органа
225.Розростання кісток черепа при атрофії мозку є:
1. Загальною нейрогуморальною гіпертрофією
2. Місцевою нейрогуморальною гіпертрофією
3. Робочою гіпертрофією
4. Вікарною гіпертрофією
5. Вакатною гіпертрофією
226.Розростання жирової тканини навколо атрофованих нирок є:
1. Загальною нейрогуморальною гіпертрофією
2. Місцевою нейрогуморальною гіпертрофією
3. Робочою гіпертрофією
4. Вікарною гіпертрофією
5. Вакатною гіпертрофією
227.Перехід одного виду тканини в інший в межах одного зародкового листка називається:
1. Дистрофією
2. Дисплазією
3. Метаплазією
4. Гіперплазією
5. Організацією
228.Тканини, в яких часто зустрічається метаплазія:
1. Нервова
2. Ниркова
3. Епітеліальна
4. Сполучна
5. Кровотворна
229. Тканини, в яких може розвиватися метаплазія:
1. Сполучній
2. Епітеліальній
3. Лімфатичній
4. М’язовій
5. Нервовій
230. Приклади метаплазії:
1. Лейкоплакія
2. Ендоцервікоз
3. Фіброматоз
4. Пародонтоз
5. Карциноїд
231.Метаплазія НЕ виникає в:
1. Нервовій тканині
2. Епітелії
3. М’язовій тканині
4. Сполучній тканині
5. Лімфоїдній тканині
232.Визначити форми метаплазії:
1. Нейро-циркуляторна
2. Гуморальна
3. Ендокринна
4. Прогресивна
5. Регресивна
233.При прогресивній метаплазії новоутворена тканина за ступенем розвитку:
1. Менш розвинена від попередньої
2. Більш розвинена від попередньої
234.При регресивній метаплазії новоутворена тканина за ступенем розвитку:
1. Менш розвинена від попередньої
2. Більш розвинена від попередньої
235.Метаплазії, як правило, передує проліферація:
1. Камбіальних клітин
2. Диференційованих клітин
3. Зрілих клітин
4. Лейкоцитів
5. Нервових клітин
236.Характер процесу, що виникає на тлі метаплазії:
1. Запальний
2. Дистрофічний
3. Пухлинний
4. Порушення гемомікроциркуляції
5. Порушення лімфообігу
237.Патологічні процеси, що часто виникають на фоні метаплазії епітелію:
1. Запалення
2. Некроз
3. Рак
4. Дисплазія
5. Дистрофія
238.На фоні метаплазії епітелію може розвинутися:
1. Петрифікація
2. Запалення
3. Некроз
4. Склероз
5. Рак
239.Метаплазія епітелію дихальних шляхів спостерігається при:
1. Гострому бронхіті
2. Хронічному бронхіті
3. Гострому фарингіті
4. Дифтерії
5. Грипі
240.Метаплазія епітелію в бронхах з’являється на фоні:
1. Хронічного бронхіту
2. Раку бронха
3. Бронхоектазів
4. Некрозу
5. Алергічного бронхоспазму
241.Вид епітелію, що зазвичай утворюється при метаплазії епітелію бронхів:
1. Миготливий
2. Залозистий
3. Циліндричний
4. Багатошаровий плоский
5. Перехідний
242.Сполучна тканина може перетворюватися у:
1. Епітеліальну тканину
2. Жирову тканину
3. Хрящову тканину
4. Кісткову тканину
5. Нервову тканину
243.При метаплазії волокниста сполучна тканина може перетворюватися в:
1. Кісткову
2. Нервову
3. Епітеліальну
4. Хрящову
5. М’язову
244.Дисплазія супроводжується порушенням процесів:
1. Інфільтрації
2. Проліферації
3. Трансформації
4. Диференціювання
5. Декомпозиції
245.Дисплазія супроводжується:
1. Порушенням кровообігу
2. Венозним застоєм
3. Розвитком клітинного атипізму
4. Агенезією
5. Зміною гістоархітектоніки
246.Мікроскопічні зміни епітелію при дисплазії:
1. Каріолізис
2. Поява фігур мітозів
3. Втрата полярності епітелію
4. Базальна мембрана порушена
5. Базальна мембрана цілісна
247.Мікроскопічні зміни епітелію при дисплазії:
1. Поліморфізм клітин
2. Збільшення розмірів ядер
3. Зменшення розмірів ядер
4. Гіперхромія ядер
5. Каріорексис
248.Виберіть положення, вірне для метаплазії та дисплазії:
1. Дисплазія має загальні цитологічні та гістологічні риси з раком
2. Плоскоклітинна метаплазія епітелію верхніх дихальних шляхів безумовно позитивні явища
3. Термін “дисплазія” означає цитологічні зміни, що в першу чергу відображають зміни структури ядра, а не гістологічні зміни
4. Плоскоклітинна метаплазія необоротна і, прогресуючи, призводить до раку
5. Метаплазія та дисплазія взаємозамінні процеси
249. Виберіть НЕправильні визначення процесів:
1. Гіперплазія – збільшення числа структурних елементів тканин, клітин
2. Регенерація – відновлення структурних елементів тканин
3. Гіпертрофія – збільшення об’єму клітин, тканини, органа
4. Метаплазія - заміщення сполучною тканиною осередків некрозу, тромбу
5. Атрофія – зменшення розмірів органів, тканин, клітин при виготовленні гістологічних препаратів
250.Назвіть процеси організації:
1. Амілоїдоз
2. Дистрофія
3. Інкапсуляція
4. Рубцювання
5. Метаплазія
251.Назвіть процеси організації:
1. Загоєння ран
2. Гнійне розплавлення
3. Заміщення ділянки некрозу сполучною тканиною
4. Заміщення тромботичних мас сполучною тканиною
5. Інкапсуляція
252.Заміщення ділянки некрозу сполучною тканиною називається:
1. Метаплазія
2. Атрофія
3. Дисплазія
4. Організація
5. Гіпертрофія