 |
|
Управління персоналом і мотивація праці
Комплексний підхід до управління як єдності усіх функцій дозволил виділити нове в характері управління - функцію керівництва персоналом.
Керівництво персоналом як функція управління покликана об’єднувати, координувати, взаємопов’язувати та інтегрувати всі інші функції в єдине ціле. Чим складніше система функцій управління, більш дифиренційована, тим гостріше перед керівництвом встає задача постійного вдосконалення управління як усередині кожної функції, так і в межфункціональному аспекті. У результаті, від функції керівництва все частіше відокремлюється специфічна функція – вдосконалення управління як самостійна функція.
Система управління, що складається з ієрархії різних ступіней (ланок), припускає закріплення різних етапів управління за окремими керівниками чи органами (апаратом) управління. Ці керівники мають різні ранги. Головним завданням вищого керівництва є процес управління в цілому: координація різних функцій, їхнє узгодження; підбыр керівників відповідних служб і підрозділів; організація ієрархії управляючої системи в цілому.
Керівники середнього і низового рівня виступають як організатори певних видів робіт. В їх обов’язкі входить: складання загального плану роботи; об'єднання людей для роботи, управління роботою; узгодження роботи окремих частин організації й окремих працівників; контроль за роботою.
У сучасних умовах перетерпіла істотні зміни мотивація управління персоналом: переважне значення набули соціально-економічні і соціально-психологічні методи управління персоналом над адміністративними; управління тепер спрямоване на здійснення співробітництва персонала й адміністрації для досягнення намічених цілей; одержав розвиток принцип колегіальності в управлінні.
Колегіальність в управлінні припускає, що роботодавці працюють у тісному контакті один з одним і пов'язані узами співробітництва і взаємозалежності, складаючи управлінський штат.
Метою управління персоналом стало спонукання до розвитку їхніх здібностей для більш інтенсивної і продуктивної праці. Вважається, що керівник повинен не наказувати своїм підлеглим, а направляти їхні зусилля, допомагати розкриттю їхніх здібностей, формувати навколо себе групу однодумців.