 |
|
Рівні розвитку психіки
| Рівні розвитку психіки | Види живих істот | Особливості поведінки | Органи психічної діяльності |
| 1.Елементарна сенсорна чутливість А) найнижчий рівень (наявність елементар них відчуттів) Б) найвищий рівень (наявність відчуттів, здатність до формування умовних рефлексів) 2.Перцептивна психіка а) низький рівень – предметне відображення світу у формі образів предметів. Інтеграція властивостей предмета у цілісний образ б) вищий рівень – елементарні форми мислення (рішення задач, складання певної картини світу) в)найвищий рівень відображення між предметних зв’язків, виділення в практичній діяльності орієнтувальної фази, вирішення однієї задачі різними способами, перенос знайомих способів дій в нові умови | Одно клітинні та багато клітинні організми, що живуть у воді (інф. туфелька, амеба) Червопо дібні, кишечнопо рожнинні, брюхоногі молюски, равлики Риби, нижчі хребетні, молюски, комахи Вищі хребетні – птахи, ссавці Мавпи, кити, дельфіни | Подразливість - чіткі реакції організму на біологічно значущі властивості середовища через змінення швидкості і напрямку руху. Ці елементарні форми руху наз. тропізми (термотропізми, фототропізми, хемо-, топо – на механічні подразники) Чутливість – чіткі реакції організма на біологічно нейтральні властивості. Розвинена рухова активність, не чекають подразників зовн. середовища. Гол. значення мають інстинкти – це біологічно обумовлені вроджені програми поведінки. Здатність до активного пошуку позитивних подразників, запобігання негативним Формування рухових навичок. Домінує інстинктивна поведінка. Активний пошук позитивних подразників, запобігання несприятливим умовам. Розвинена захисна поведінка. Можливість утворення тимчасових нервових зв’язків Високорозвинені інстинктивні форми, здатність до формування навичок – автоматизовані способи виконання дії, здобуті в індивідуальному досвіді. Зародки інтелектуальної поведінки – інтелектуальні дії. Поряд з біологічною, інстинктивною виявляється інтелектуальна поведінка, яка виражається в умінні вирішувати наочно-дійові задачі, розвиток дослідницьких форм поведінки з використанням раніше набутих знань і навичок, передбачення ситуації, врахування причинно-наслідкових зв’язків, здатність до пізнання дійсності незалежно від біологічних потреб, але не існує суспільства і спільної діяльності | Особливо чутливі нервові клітини утворюють дифузну нервову мережу У кожному сегменті черв’яка є скупчення нервових клітин – ганглії. Інформація від цих гангліїв поступає до головного ганглія. Тут відбувається аналіз і передача зворотних імпульсів до м’язового апарату сегмента. Утворення зачатків органів чуттів Утворення різноманітних органів чуттів, їх спеціалізація, існують нервові центри і нервові шляхи Трубкова нервова система зі спинним і головним мозком Існує центральна нервова система, спинний мозок, де спостерігається локалізація нервових центрів з певними функціями |
4. Найважливішою передумовою для виникнення людської свідомості було своєрідне ускладнення умов життя, в яких жили людиноподібні істоти — антропоїди.
Праця, суспільний спосіб життя — ось основні передумови історичного розвитку людської свідомості як вищої форми психіки.
Свідомість - вища, властива лише людині форма відображення об’єктивної дійсності, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей.
Структура свідомості:
1. Пізнавальні процеси,
2. Закріплене у свідомості виразне розрізнення суб'єкта і об'єкта.
3. Цілевизначальна діяльність людини.
4. Наявність у людини певного ставлення.
Обов'язковою умовою формування і прояву всіх зазначених вище специфічних якостей свідомості є мова. Людська свідомість має суспільний характер.
Контрольні запитання
1. Назвіть етапи розвитку психіки.
2. Як розвиток психіки пов’язаний із середовищем та умовами життя?
3. Яка роль праці у виникненні людської свідомості?
4. Яка роль мови у розвитку людської свідомості?
5. Що спільного та відмінного у психічній діяльності тварин і людини?
6. Назвіть ознаки людської свідомості.
7. Які механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки?
8. У чому полягають особливості «мови» і «спілкування» тварин?
Тема № 8-9 (4 год. )
ВІДЧУТТЯ
План
- Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття
- Рефлекторна природа відчуттів
- Класифікація відчуттів
- Властивості відчуттів
- Явище адаптації
- Взаємодія відчуттів
Основні поняття та терміни: чуттєве пізнання, відчуття, аналізатор, контактні відчуття, дистантні відчуття, екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори, чутливість, поріг чутливості, адаптація, адекватний подразник, сенсибілізація, синестезія.
1.До психічних процесів відносять пізнавальні процеси: вольові процеси; емоційні процеси. До психічних станів відносять прояви почуттів, уваги, волі, мислення. До психічних властивостей відносять: якості розуму, мислення, стійкі особливості вольової сфери, що закріпилися в характері, темпераменті, здібностях; закорінені та щойно виниклі спонукання діяти певним чином, властивості почуттів тощо.
Психічні властивості особистості - це стійкі утворення, які забезпечують певний кількісно-якісний рівень психічної діяльності й поведінки, типовий для індивіда. Психічні стани служать тлом для психічних процесів у силу їхньої меншої рухливості.
Пізнавальна діяльність— це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Відображення реальності в людській свідомості може відбуватися на рівні чуттєвогота абстрактногопізнання.
2.Вчення про вищу нервову діяльність розкриває науково-природничі підвалини відчуттів. Аналізатори— це органи тваринного, у тому числі й людського, організму, які аналізують навколишню дійсність і виокремлюють у ній ті чи інші різновиди енергії. Аналізатор складається з трьох частин:
1) периферичний відділ;
2) аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви;
3) підкоркові та коркові відділи.
3.Залежно від міри контакту органів чуття з подразниками розрізняють чутливість контактнута дистантну. За розміщенням рецепторів в організмі — на поверхні, всередині організму, в м’язах і сухожиллях — розрізняють відчуття екстероцептивні, інтероцептивні та пропріоцептивні. Як самостійні виокремлюють температурні відчуття.
Відповідно до системи аналізаторів розрізняють відчуття зорові, слухові, дотикові, больові, температурні, смакові, нюхові, голоду і спраги, статеві, кінестетичні та статичні.