 |
|
Індивідуальні завдання
1. Управлінське планування.Сутність„управління за цілями”(MBO–management by objectives).
2. Місія підприємства та її місце в розробці стратегічного плану
3. Значення стратегічного планування в сучасних умовах
4. Відмінності довгострокового та стратегічного планування
5. Зарубіжний досвід планування
6. Причини обмежень процесу планування
7. Переваги і недоліки експерименту в плануванні
8. Інформаційна база стратегічного планування
9. Особливості декомпозиції цілей на підприємстві
10. Моніторинг організаційного середовища при стратегічному плануванні
Тестові завдання
І. Обрати вірну відповідь:
1. Сутність планування полягає:
1. У вивченні поведінки людей та механізму прийняття рішень окремими мікросистемами
2. В розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів
3. У впливі на процес через прийняття рішень
4. У прийнятті певних рішень на близьку перспективу
2. Об’єктом науки планування є:
1. Управлінські рішення
2. Підприємство
3. Зовнішнє середовище
4. Фінансові ресурси підприємства
3. До ключових параметрів планування не належить:
1. Пріоритет
2. Метод планування
3. Ризик
4. Вибір
4. Головною метою планування ресурсів є:
1. Встановлення рівнів витрат ресурсів
2. Встановлення взаємозамінності ресурсів у процесі їх використання
3. Оптимізація обсягу ресурсів
4. Всі відповіді вірні
5. Семантична адекватність як предмет планування інформації – це:
1. Відтворення формально-структурних характеристик параметрів інформації
2. Відношення інформації до її джерела та облік смислового змісту інформації
3. Відображення відношення інформації та споживача, тобто врахування споживчих властивостей інформації
4. Повнота та достовірність інформації
6. Формальна концепція планування засновується на:
1. Довірі до людських знань, інтуїції, набутого досвіду, особливо коли об’єктивні дані неповні, ненадійні, а для пояснення проблем і підготовки рішень не існує адекватних надійних теорій
2. Взаємодії об’єкта із зовнішнім середовищем, враховуючи ризикованість невизначених ситуацій
3. Кількісних моделях, які вважаються точним відображенням проблем
4. Оптимальному використанні наявних ресурсів та уникненні ризику
7. Концепція планування, що засновується на досвіді, інтуїції та набутих знаннях:
1. Формальна
2. Системна
3. Емпірична
4. Інкрементальна
8. Принцип оптимальності планування передбачає:
1. Що будь-які зміни в кон’юнктурі ринку, асортименті товарів, використанні певних ресурсів, застосуванні нової техніки і технології повинні відображатись у всій системі планування
2. Що між взаємопов’язаними розділами та показниками плану має бути необхідна та достатня кількісна відповідність
3. Орієнтацію підприємства на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу
4. Щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, враховувало всі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в ньому
9. Планування в ситуації з високим ступенем визначеності є:
1. Неточним з невідомими не передбачуваними подіями
2. Неструктурованим з відомими майбутніми передбачуваними подіями
3. Структурованим з відомими майбутніми передбачуваними подіями
4. Мінливим та динамічним з невідомими наслідками
10. До процесу планування не належить етап:
1. Оцінювання альтернатив
2. Контроль за виконанням рішення
3. Постановка проблеми
4. Пошук альтернативних рішень
11. Встановлення цілей організації, аналіз середовища та стану організації, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії – це:
1. Бізнес-планування
2. Оперативне планування
3. Стратегічне планування
4. Оперативно-календарне планування
12. До стратегічно мети підприємства належить:
1. Збільшення обсягу продажу на 10%
2. Вихід на новий ринок
3. Зростання прибутку на 10%
4. Отримання кредиту на розширення виробництва
ІІ. Знайти відповідність термінів та визначень:
1.
| 1. Планування | а) вид планування, що засноване на застосуванні кількісних моделей, які вважаються точним відображенням проблем. |
| 2. Формальне планування | б) вид планування, що дає змогу досягати взаємодії об’єкта із зовнішнім середовищем, ураховуючи ризикованість невизначених ситуацій; в даному виді планування проблема не „вирішується”, а швидше – розв’язується”. |
| 3. Інкрементальне планування | в) чітко й однозначно сформульовані наміри, подані у вигляді переліку основних показників, які підлягають досягненню й зазвичай мають кількісну оцінку. |
| 4. Системне планування | г) полягає у встановленні цілей організації, аналіз середовища та стану організації, оцінку стратегічних альтернатив та вибір стратегії. |
| 5. Цілі функціонування підприємства | д) система дій, потрібних, щоби подолати розбіжність між тим станом об’єкта управління, який найбільш ймовірний без втручання суб’єкта управління, і тим який є бажаним (заданим). |
| 6. Стратегічне планування | е) вид планування, що заснований на використанні людських знань, інтуїції, набутого досвіду, особливо коли об’єктивні дані неповні, ненадійні, а для пояснення проблем і підготовки рішень не існує адекватних надійних теорій. |
2.
| 1. Адміністративні важелі стратегічного планування | а) орієнтація підприємства на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, інтенсифікація виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, максимальна реалізація як виробничих, так і організаційних резервів. |
| 2. Економічні важелі стратегічного планування | б) конкретні дії на короткотривалий період. |
| 3. Оперативне планування | в) бюджет, відповідна система показників. |
| 4. Принцип системності планування | г) уявлення про планування як один з методів регулювання пропорцій суспільного виробництва. |
| 5. Принцип оптималь-ності планування | д) тактики, процедури, правила, політики. |
| 6. Загальноекономічна позиція планування | е) вимагає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, враховувало всі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в ньому. |
3.
| 1. Об’єкт планування на підприємстві | а) віддзеркалює відношення інформації до її джерела та передбачає облік смислового змісту інформації. |
| 2. Прагматична адекватність інформації | б) уявлення про планування як один з методів регулювання пропорцій суспільного виробництва. |
| 3. Семантична адекватність інформації | в) встановлення цілей організації, аналіз середовища та стану організації, оцінка стратегічних альтернатив та вибір стратегії. |
| 4.Стратегічне планування | г) діяльність (виконуванні функції). |
| 5. Загальноекономічна позиція планування | д) полягає в цілепокладанні та обґрунтуванні способів досягнення цілей. |
| 6. Управлінська позиція планування | е) відображає відношення інформації та споживача, тобто враховує споживчі властивості інформації. |
&