 |
|
Тема 6. Суспільно-політичні рухи у ІІ половині ХІХ ст.
1. Причини та основні прояви пожвавлення суспільно-політичного руху. Ліберали, консерватори, радикали.
2. Зріст демократичного та селянського руху у 1860-ті рр. „60-десятники.” Революційне народництво 70-х років ХІХ ст.: соціальне коріння, ідеологічна доктрина, основні напрями. Розкол народницького руху.
3. Робітничий рух. Перші робітничі політичні організації в Росії. Утворення російської секції І Інтернаціоналу.
4. Політична ситуація на межі 1870 -1880-х рр.Урядова реакція 80-90-х рр. ХІХ ст.
5. Зародження марксизму у Росії, перші марксистські гуртки, „Союз боротьби за звільнення робітничого класу”.
Джерела і література:
1. Голоса из России: Сб. А.И. Герцена и Н.П. Огарева. Кн. 1-9. Вып. 1-4. – М.,1974-76.
2. Лавров П.Л. Философия и социология. Т. 1- 2. – М.,1965.
3. Освободительное движение и общественная мысль в России ХIХ в. (для семинарских и практических занятий). – М., 1991.
4. 1 марта 1881. Документы и воспоминания. – Л., 1991.
5. Революционное народничество 70-х гг. ХIХ в.: Сб. документов и материалов. Т.1-2. – М.-Л., 1964-1965.
6. Утопический социализм в России. Сб. док. – М., 1985.
7. Будницкий О. Терроризм в российском освободительном движении. – М., 2000.
8. Гейфман А. Революционный террор в России. 1894-1917. – М., 1997.
9. Жухрай В. Тайны царской охранки: авантюристы и провокаторы. – М., 1991
10. Итенберг Б.С. Российская интеллигенция и Запад. Век ХІХ.– М.,1999.
11. Русский либерализм: исторические судьбы и перспективы. – М., 1999.
12. Троицкий Н.А. Безумство храбрых. Русские революционеры и карательная политика царизма. 1866-1882. – М., 1978.
13. Тютюкин С.В. Плеханов Г.В.: Судьба русского марксиста. – М., 1997.
14. Щипанов И.Я. Философия и социология русского народничества. – М., 1983.
Тема 7. Росія на початку ХХ ст. Революція 1905-1907 рр.
Соціально-економічний розвиток Росії на початку ХХ ст.
Політична ситуація в Росії, робітничий рух, політичні страйки. Видатні керівники революційного та ліберального руху.
3. Початок революції, її етапи, своєрідність. „Поліцейський соціалізм”.
Найвищий етап революції. Маніфест 17 жовтня. Зміни в політичній системі, поява нових партій (кадети, октябристи, чорносотенці).
І-ІІ Державна Дума: політичний склад, діяльність. Реформи П.А. Столипіна.
Відступ революції. Причини поразки та історичне значення Першої російської революції.
Джерела і література.
1. Витте С.Ю. Воспоминания. Т.3. – М., 2010.
2. Государственная дума: Cозывы I-III. Стенографические отчеты. – СПб., 1906-1917.
3. Российские либералы: кадеты и октябристы. Сб. док. – М., 1996.
4. Столыпин П.А. Нам нужна великая Россия ...//Полн. собр. речей в Государственной Думе и Госсовете. 1906 - 1911. – М., 1991.
5. Съезды и конференции конституционно-демократической партии. В 3-х тт. (1905-1917 гг.). – М., 1997-2000.
6. Хрестоматия по истории СССР: 1861-1917. – М., 1970.
7. Хрестоматия по истории СССР. 1900-конец 1930-х гг.: Пос. для учителей. – М., 1988.
8. Аврех А.Я. П.А.Столыпин и судьбы реформ в России. – М., 1991.
9. Ганелин Р.Ш. Российское самодержавие в 1905 г.: реформы и революция.– СПб.,1991.
10. Зырянов П.Н. Столыпин без легенд. – М., 1991.
11. Карпачев М.Д. Истоки российской революции: легенды и реальность. – М., 1991.
12. Киселев И.Н., Корелин А.П., Шелохаев В.В. Политические партии России в 1905-1907 гг.: численность, состав, размещение//История СССР, 1990, №4.
13. Плимак Е.Г. Драма российских реформ и революций. – М., 2000.
14. Шацилло К.Ф. Первая революция в России 1905-1907. – М., 1985.