 |
|
Рано-вранці на лугу
(російська народна пісенька)
Рано-вранці на лугу Йди, Муренько, в зелен гай,
Пастушок: «Ту-ру-ду-ду!» В чистім полі погуляй,
А корівки в тон йому Йди травиці попаси,
Затягнули: «Му-му-му!» Молочка нам принеси.
ïïï
Летів горобчик
Летів горобчик:
Жив, жив, жив!
– А де ж мені сісти?
– На плечі.
– А що ж міні їсти?
– Калачі.
– Гам!
Гу-ту-ту, гу-ту-ту!
Гу-ту-ту! Гу-ту-ту!
Вари кашку круту,
Підсипай молочка,
Погодуй козачка!
ïïï
Печу, печу хлібчик
Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.
Меншенькому – меньший,
Більшенькому – більший.
Шусть у піч!
Сажай – виймай,
Їжу, ріжу
Я, куштую –
Гам!
Іде коза рогатая
Іде коза рогатая,
Іде коза вухатая
За дітками-малятами.
Ніженьками туп-туп,
Віченьками луп-луп:
Хто лиш сосочку ссе,
Молочка хто не п'є,
Того буцну прийду,
На ріжки посаджу.
ïïï
Два півники
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.
ïïï
Танцюй, танцюй, козуленько
Танцюй, танцюй, козуленько,
Ніжками туп-туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
А вовчок-сірячок
З лісу виглядає
Та на біле козенятко
Скоса поглядає.
ïïï
Водичко, водичко
Водичко, водичко,
Умий мені личко,
Щоб сяяли очки,
Червоніли щічки,
Щоб ротик сміявся,
Щоб зубчик кусався.
ïïï
Сорока-ворона
Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
– Цьому дам, цьому дам,
Цьому дам і цьому дам,
А цьому не дам,
Бо цей буцман
Дров не носив,
Діжі не місив,
Хати не топив,
Діток гулять не водив –
Справжній лежень.
ïïï
Пташко маленька
Пташко маленька,
Де твоя ненька?
Десь літає.
О! Вертається!
На маківці сиділа,
Дрібний мачок дзьобала,
Дзьоб, дзьоб, дзьобанець,
Ходім, пташко, у танець!
Дзьоб, дзьоб, дзьобанець,
Хотім, пташко, у танець!
Цок-цок, цоки-цок,
Цоки-цоки, цок-цок-цок.
ïïï
Наш хлопчик
Оцей пальчик – наш дідусь,
Оцей пальчик – баба,
Оцей пальчик – наш татусь,
Оцей пальчик – мама,
Оцей пальчик – хлопчик наш,
А зовуть його ...!
Чуки-чуки
Чуки-чуки...
Коники в житі,
Нікому вигнати,
Як не Микиті.
Чому не всі! –
Половили їх в вівсі.
ïïï
Пальчику
– Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Пальчику, пальчику,
Що ти чував?
– З меньшеньким братом
Я кашу варив,
Із безіменним
Я кашу поїв,
Із середульшим
У лісі гуляв,
А із найбільшим
Пісню співав.
ïïï
Ладунки, ладусі!
– Ладунки, ладусі!
А де були?
– У бабусі.
– А що їли?
– Кашку.
– А що пили?
– Бражку.
– А що на закуску?
– Хліб та капустку.
– Гай, гай на бабину хату
Калачі їсти!
ïïï
Щедрик-ведрик
Щедрик-ведрик,
Толя й Петрик
Стежку торують,
Ходять-мандрують,
Людям бажають
Щастя-врожаю.
ïïï
Пес і лисиця
(чеська народна пісенька)
Біг пес
Через овес,
Лисиця –
Через пшеницю.
Загубив пес
Картуз,
Лисиця –
Спідницю.
ïïï
Заклички
Сонечко, сонечко
Сонечко, сонечко!
Виглянь у віконечко:
Твої дітоньки плачуть,
Їстоньки хочуть.
Як почнуть хмарки набігати, дітвора, впіймавши сонечко (божу корівку), перепускають його з руки на руку, промовляючи ці слова. Якщо воно скоро зніметься і полетить – незабаром сонячно буде, якщо висовує тільки крильця, а не знімається, погода буде не сонячна, знову хмарно.
ïïï