Главная | Обратная связь

Матеріальні запаси та їх оцінка.

Запаси поділяються на виробничі (придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві, споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), або змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), або входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), або сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП)) і товарні (придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу).

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження:

· сировина, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

· незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

· готова продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

· товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

· малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;

· молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9.

Запаси постійно знаходяться у русі, а їх склад та кількість може змінюватись за короткий термін. Так, досить важливим моментом для управління запасами є не лише їх кількість і якість, але й розумна організація їх переміщення.

Рух матеріальних запасів знаходить своє відображення на рахунках бухгалтерського обліку, узагальнюється у відповідних регістрах обліку та внутрішній звітності підприємства.

Варіанти обліку матеріальних запасів в бухгалтерії підприємства:

§ сортовий (характеризується відкриванням карток аналітичного обліку на підставі первинних документів на кожен вид матеріалів, де їх обліковують в натуральному та грошовому виразі);

§ партіонний (первинні документи групуються за номенклатурними номерами, і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів заносяться до оборотних відомостей);

§ сальдовий (оперативно-бухгалтерський) (базується на використанні ресурсів аналітичного обліку – карток складського обліку. Періодично працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів надходження і витрачання матеріалів на складі і підтверджується залишок по картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого числа місяця залишок по кожному номенклатурному номеру переноситься до відомості обліку залишків матеріалів на складі. На підставі даних відомості виводяться підсумки по складу).

В управлінні запасами важливу роль відіграє їх оцінка.

Отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

Ø Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів може застосовуватися у випадку виконання спецзамовлень і проектів, а також при незначній номенклатурі товарів (на торгових підприємствах). Він передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів. Даний метод доцільно застосовувати до запасів, які мають високу вартість.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується при наявності наступних обставин:

відпуску належать запаси, які не підлягають заміні іншими запасами, що є на підприємстві;

запаси відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів.

Ø Метод середньозваженої собівартості. Відповідно до формули середньозваженої собівартості собівартість кожної одиниці визначені шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих у звітному місяці.

Запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці незалежно від ціни придбання. Облік по партіях не ведеться.

Ø Метод ФіФО(first in – first out): першими відпускаються запаси, що надійшли раніше. Метод ФІФО засновується на хронології надходження, тобто базується на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також на припущенні, що грошова одиниця є стабільною.

Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.

Ø Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно перевірятися і переглядатися. Зазначений метод на практиці застосовується досить рідко.

Ø Метод оцінки за цінами продажу. Оцінка вибуття запасів за цінами продажуоснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгової націнки товарів. Оцінка за цінами реалізації застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотку торгової націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, які мають значну номенклатуру товарів, що змінюється, з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.

Вибір методу оцінки запасів здійснюється підприємством самостійно.