Тема. Система калькулювання за процесами
Система калькулювання за процесамихарактеризується узагальненням і групуванням витрат за окремими процесами і стадіями виробництва. Сфера її застосування: галузі хімічної, нафтопереробної, текстильної, харчової, металургійної, фармацевтичної, вугільної промисловості. Процес калькулювання в рамках цієїсистеми ускладнюється тим, що, як правило, дані галузі мають великий обсяг незавершеного виробництва (безперервний технологічний цикл). У такому випадку в рамках попроцесного (попередільного) процесу калькулювання калькулюють собівартість по кожному окремому виду продукції, що випускається, з урахуванням запасів незавершеного виробництва. Запаси незавершеного виробництва визначаються на підставі інвентаризації або за оперативним даними складського й виробничого обліку. Фактична собівартість готової продукції = НЗВ н.п. + Витрати на вир-во продукції на протязі звітного періоду – НЗВ к.п. Оцінка незавершеного виробництва насамперед залежить від облікової політики підприємства: який метод нарахування амортизації,списання запасів у виробництво застосовує підприємство. Порівняємо визначення собівартості готової продукції й залишку незавершеного виробництва по методу середньозваженої собівартості й по методу ФІФО. Процес калькулювання собівартості готової продукції здійснюється за такими етапами: 1) узагальнення даних про рух натуральних одиниць готової або випущеної продукції. Визначається поняття еквівалента готової продукції- вимір продукції в натуральних одиницях з урахуванням ступеня готовності; 2) розрахунок еквівалента одиниць готової продукції й розрахунок еквівалента одиниць готової продукції в незавершеному виробництві на початок і кінець періоду. По методу середньозваженої собівартості еквівалент випуску готової продукції розраховується так: обсяг готової продукції, виробленої протягом звітного періоду + еквівалент одиниці готової продукції в незавершеному виробництві на кінець періоду. По методу ФІФО еквівалент випуску готової продукції за період розраховується так: обсяг готової продукції + еквівалент готової продукції на кінець періоду - еквівалент готової продукції на поча-ток періоду; 3) визначення загальної суми витрат на виробництво продукції за період. При методі ФІФО і методі середньозваженої собівартості сума витрат за період розраховується так: сума витрат незавершеного виробництва на початок періоду й витрат поточного періоду; 4) розрахунок собівартості еквівалента одиниці готової продукції. При методі середньозваженої собівартості: відношення суми витрат на виробництво до загальної кількості еквівалентів готової продукції. Метод ФІФО: відношення суми витрат періоду до кількості еквівалентів готової продукції поточного періоду; 5) Розподіл виробничих витрат. При методі середньозваженої собівартості: добуток кількості еквівалентів готової продукції по кожній статті витрат у складі готової продукції на собівартість еквівалентної одиниці для кожної статті витрат. При методі ФІФО: собівартість готової продукції містить у собі витрати на завершення обробки одиниць виробів, наявних на початок періоду, витрати поточного періоду, витрати незавершеного виробництва. Незавершене виробництво на кінець періоду в цьому методі містить у собі витрати, які були в поточному періоді. Застосування цих методів розглянемо на конкретному прикладі. Приклад 1. Є наступні дані про виробничі витрати механічного цеху за жовтень 2008 року (табл. 1), Таблиця 1 Вихідні дані
Необхідно визначити собівартість виготовленої продукції й незавершеного виробництва на кінець місяця з використанням системи калькулювання за процесами за умови оцінки запасів методом ФІФО (табл..2) й методом середньозваженої собівартості (табл. 3). Розв'язання. Таблиця 2 .Метод ФІФО
Умовні позначки: НЗВпм - незавершене виробництво на початок місяця; НЗВкм - незавершене виробництво на кінець місяця; ЗВВ - загальновиробничі витрати. Розрахунок собівартості готової продукції здійснюється у такій послідовності. Оцінюються витрати на виробництво готової продукції у поточному періоді: а) матеріали (65000 - 35000) х1,143 =- 34290 грн; б) зарплата (65000 - 21000) х1,19 =- 52360 грн; в) ЗВВ (65000 - 21000) х0,395 = 17380 грн. Всього собівартість готової продукції за період 34290 + 52360 + 17380 = 104030 грн. Оцінюються витрати на виробництво готової продукції, що здійснені у минулому звітному періоді 40000 + 45000 + 15000 = 100000 грн. Всього собівартість готової продукції на складі: 104030 + 100000 = 204030 грн. Оцінка НЗВ на кінець місяця. Матеріали 50000 х 1,143 = 57150 грн. Зарплата 42500 х 1,19= 50575 грн. ЗВВ 42500 х 0,395 = 16787,5 грн. Разом: 124512,5 грн. Далі розглянемо оцінку собівартості готової продукції та залишки незавершеного виробництва на кінець періоду у випадку використання методу середньозваженої собівартості. Таблиця 3 Метод середньозваженої собівартості
Загальна оцінка незавершеного виробництва на кінець місяця становить 57150 + 58480 + 19465 = 135095 грн. Слід зазначити, що загальна сума оцінки активів підприємства за станом на кінець місяця як при методі ФІФО, так і при методі середньозваженої собівартості однакова, У наведеному прикладі по методу ФІФО собівартість виробництва за місяць (204030 грн) плюс собівартість НЗВ на кінець місяця (124512,5 грн) становить 328542,5 грн, по методу середньозваженої собівартості собівартість виробництва за місяць (193505 грн) плюс собівартість НЗВ на кінець місяця (135095 грн.) становить 328600 грн., тобто ці показники практично збігаються. Різниця в умі 57.5 грн. Викликана погрішністю в розрахунках, що виникла за рахунок округлень. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|