Главная | Обратная связь

Розподіл послуг допоміжних виробництв

 

Показник витрат	Механіч­ний цех	Ковально-штамповий	Збиральний цех	Склад ма­теріалів	Енерге­тичний цех	Цех нестан­дартного устатку­вання	Всього
Накладні витрати
Скоригована база розпо­ділу				47409,48	120474,1	18383,6
Розподіл витрат:
складу	16119,22	10904,18	19437,89
енергетич­ного цеху	25299,56	84331,87	6023,7
цеху не­стандартного устаткування	4779,73	7169,59	3309,04
Всього	396198,51	502405,64	228770,63

Як видно з наведеного прикладу, всі 4 способи розподілу витрат дають різні результати, тому, обираючи той або інший метод, потріб­но обґрунтувати свій вибір. Найбільш точні результати дає останній метод. Однак він громіздкий у використанні й вимагає чітко налаго­дженої інформаційної бази, що дозволяє розрахувати ставку розпо­ділу витрат за структурою.

Найчастіше використовується метод прямого розподілу, хоча він менш обґрунтований.

Після того, як визначена сума накладних витрат основних вироб­ничих підрозділів, можна розрахувати ставку розподілу накладних витрат між виробами, замовленнями або переділами. Ставка розпо­ділу накладних витрат дорівнює відношенню загальної суми наклад­них витрат підрозділів до загального значення бази розподілу.

На практиці вибір бази розподілу залежить від характеру діяль­ності підприємства й технології виробництва. Найпоширенішими базами є: людино-години, машино-години, пряма заробітна плата, прямі матеріальні витрати, основні витрати діяльності, кількість ви­готовленої продукції.

Використання як бази розподілу людино-годин виправдано в підрозділах, де переважно застосовується ручна праця й тільки тоді, коли чітко налагоджена система обліку відпрацьованого часу.

Використання як бази розподілу машино-годин застосовується в тому випадку, коли основну частину накладних витрат становлять витрати на утримання й експлуатацію устаткування (амортизація, витрати на електроенергію, на ремонт). При цьому в підрозділах ви­користовується автоматизована або механізована система праці.

Використання як бази розподілу прямих витрат на оплату праці широко використовується на практиці, тому що дані дляобчислен­ня бази розподілу можна одержати безпосередньо з даних бухгал­терського обліку, не здійснюючи при цьому витрат на збір інфор­мації. Однак цей метод не є строго об'єктивним, тому що на підпри­ємствах існують серйозні коливання в тарифних ставках, посадових окладах і т. ін.

Використання як бази розподілу прямих матеріальних витрат відбувається тоді, коли на підприємстві виробляється однорідна продукція в різних цехах, або випускаючий основний підрозділ один. Застосування цієї бази розподілу обґрунтоване в тому випад­ку, якщо в структурі накладних витрат підприємства матеріальні витрати займають істотну питому вагу (більше 15%).

Використання як бази розподілу основних витрат - комбінова­ний показник прямих витрат і витрат на оплату праці. Основна пере­вага: інформаційна доступність; недолік: метод прямо не пов'язаний з накладними витратами.

Використання як бази розподілу обсягу випуску - найменш точ­ний метод. Він рідше всього застосовується (якщо в підприємства 1 підрозділ, що випускає 1 вид продукції).

Розрахунок ставок розподілу розглянемо на прикладі.

Приклад 2.

Підприємство за минулий звітний період має наступні показни­ки по виробничому підрозділу

Прямі матеріальні витрати 450000 грн

Прямі витрати на оплату праці 900000 грн

Відпрацьовано промислово-виробничим

персоналом 120000 людино-годин

Ефективний фонд часу роботи 90000 машино-годин

устаткування

Обсяг виробництва 50000 виробів

Накладні витрати 1350000 грн

Необхідно скласти планову калькуляцію на наступний рік на одиницю виробу за умови, що обсяг виробництва даного виробу збільшиться до 60000 одиниць і є такі дані по прямих матеріальних витратах, що включають у собівартість виробу:

Прямі матеріальні витрати на одиницю 40 грн

Прямі витрати на оплату праці ЗО грн

Прямі витрати ефективного фонду часу 15 годин

Прямі витрати праці на обробку деталі 12 годин

Розв’язання.

Використовуючи розглянуті бази розподілу, проаналізуємо став­ки розподілу длявключення накладних витрат у планову калькуля­цію (табл..7).Таблиця 7.Розподіл накладних витрат

і № з/п	База розподілу	Ставка розподілу	Значення бази розподілу	Сума накладних витрат
І	Прямі витрати	1350000/120000=11,25		11,25*12= 135 грн
	Ефективний фонд часу роботи устаткування	1350000/90000=15		15*15= 225 грн
	Прямі витрати на опла­ту праці	1350000/900000=1,5		30*1,5= 45 грн
	Прямі матеріальні витрати	1350000/450000=3		3*40= 120 грн
	Основні витрати	1350000/(450000+900000)= 1	30+40 = 70	70 грн
	Обсяг виробництва	1350000/50000=27		27 грн

Поняття супутньої продукції. Порядок оцінко НЗВ

У деяких випадках витрати підприємства не можуть бути розпо­ділені на виріб прямо, коли результатом виробничого процесу є од­ночасне виробництво декількох видів виробів. Приклад: у хімічній промисловості, добувній, переробній, харчовій. У такому випадку, як правило, дляцілей розподілу витрат знаходять точку розподілу витрат- це точка технологічного процесу, у якій існує можливість розділити спільні витрати (витрати одного процесу, у результаті якого одночасно виробляються кілька виробів).

Розподіл спільних витрат у точці розподілу може здійснюватися такими методами:

1) метод натуральних одиниць;

2) метод вартості продажів;

3) метод чистої вартості реалізації (метод валового прибутку).

Розглянемо застосування перерахованих методів на прикладі.

Приклад З

Підприємство виготовляє шоколад (молочний і з горіховим на­повнювачем). Усього виготовляється 20 тис. літрів молочного шо­коладу. З них 8 тис. літрів - як молочний шоколад; 12 тис. літрів -з горіхами. Вихід плиток: молочного шоколаду — з 1 літра 3 плитки; з горіхами з 1 літра 3,5 плитки. Вартість 1 плитки молочного шоко­ладу - 3 грн, з горіхами - 3,5 грн. Спільні витрати на приготування 20000 л = 50000 грн. Поелементні витрати на формування й упаку­вання: по молочному шоколаду -- 11250 грн; по шоколаду з горіха­ми -23750 грн.

Метод натуральних одиницьполягає в розподілі спільних витрат пропорційно фізичному обсягу одержуваних спільних продуктів:

Ставка (мол. шок)= 8000 / 20000 = 0,4 0,4 х 50000= 20000 грн.

Ставка (з горіхами) = 12000 / 20000= 0,6 0,6 х 50000 = 30000 грн.

Метод вартості продажівбазується на розподілі спільних ви­трат пропорційно доходам від продажу кожного спільного продукту в точці розподілу.

Дохід від реалізації молочного шоколаду = 8000 х 3(шт) = 24000.

24000 х 3 (грн)= 72000 грн.

Дохід від реалізації шоколаду з горіхами = 12000 х 3,5 х 3,5 = =147000 грн.

Загальний дохід від реалізації = 147000 + 72000 = 219000 грн.

Ставка (мол. шок) = 72000 / 219000 = 0,3288 0,3288 х 50000 = 16440 грн.

Ставка (з горіхами) = 147000 / 219000 = 0,6712 0,6712 х 50000 = 33560 грн.

Метод чистої вартості реалізаціїполягає в розподілі спільних витрат на продукт пропорційно питомій вазі чистої вартості реалі­зації окремого продукту в загальній сумі чистої вартості реалізації.

ЧВР = Дохід від реалізації - прямі витрати по продукту.

Для молочного шоколаду ЧВР = 72000 - 11250 = 60750 грн.

дляшоколаду з горіхами ЧВР= 147000 - 23750 = 123250 грн.

Загальна ЧВР = 60750 + 123250 = 184000 грн.

Розподілимо спільні витрати:

Молочний шоколад = 50000х (60750/184000) = 16510 грн.

Шоколад з горіхами = 50000х(123250/184000) = 33490 грн.