 |
|
Подивись і відгадай
Мета: розвивати властивості уваги, обсяг, зосередженість, спостережливість.
ХІД ГРИ
Запропонуйте дітям стати в коло і виберіть ведучого. Попросіть кожну дитину витягти з торбинки маленьку іграшку. Потім ведучий обходить дітей по колу, і кожен показує йому свою іграшку. Після цього діти ховають іграшки за спину. Ведучий знову обходить всіх дітей, згадує і називає, у кого яка іграшка. Іграшки, які ведучий відгадав, він забирає назад у торбинку.
Ця гра повторюється кілька разів. Перемагає ведучий, що зібрав найбільше іграшок.
Варіант І. Ведучому пропонують уважно подивитися на дітей в колі, а потім вийти на кілька хвилин за двері. За цей час хтось із дітей виходить із кола і десь ховається. Ведучий повинен відгадати, кого з дітей не вистачає в колі.
ВаріантІІ.Діти міняються місцями, а ведучий розміщує їх по місцях.
Діти в колі змінюють щось у своїй зовнішності або міняються одягом,а ведучий відгадує, що змінилось.
У цю гру можна грати командами. Перемагає найбільш уважна спостережлива команда.
Тема: Дитячий садок. Дивогра. Ігри та іграшки.
Старша група
Найкраща іграшка
А.Костецький
- Не вгадать тобі нізащо,
Котра з іграшок – найкраща!
- Знаю! Трактор заводний!
- Зовсім ні!
-Електрична залізниця!
-Помилився.
-Ну, тоді це – пароплав!
-Не вгадав.
-Зрозуміло: це літак!
Знов не так.
Добре, відповідь я дам:
та, яку зробив ти сам.
О.Буцень
Новий м’яч
Вийшла Клава у двір з новеньким м’ячем. Одразу до неї дівчатка підбігли. - Давай пограємося, - кажуть. А Клава притиснула м’яч до себе й відповідає: «Я з ним ще сама не гралася. Я тільки спробую». І почала долонею бити м’яч об землю. Легко підстрибує м’яч. То червоний бік покаже, то синій, а то закрутиться так, що аж в очках мигтить. А дівчаткам ще дужче хочеться в м’яча погратися. - Ну давай же, - нетерпляче просять вони. - Я ще лівою рукою трішки пограюся, - відповідає їм Клава. А сама і лівою, і правою грається – нікому м’яча не дає. Постояли дівчатка та й почали розходитися.Раптом м’яч вислизнув з Клавиних рук і пострибав під паркан, у кущі. Кинулася Клава за ним – не догнала. Нахилилася до куща, а там кропива, кусюча така! Всю руку Клаві нажалила. Не може Клава м’яча дістати. -Дівчатка! – загукала вона. – Та куди ж ви? Давайте в м’яча гратися. А дівчатка їй відповідають:Сама тепер грайся!
В. Сухомлинський
Лялька під дощем
Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувалися чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ.Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. - Ой горе, що ж це таке? На лавці, під дощем лежить її лялька Зоя. Зіна встала з ліжка, тихо відкрила двері, побігла на подвір’я. дощ миттю змочив її сорочечку. Вона побігла до лавки, взяла Зою, пригорнула її до грудей. Коли Зіна відкрила двері, мама включила світло і широко відкритими очима дивилася на порожнє ліжко. Побачивши Зіну з притуленою до дитячих грудей лялькою, мама перевела дух. Вона взяла рушник, витерла Зіну, переодягла в суху сорочечку. Давши рушник, сказала: - Витри ж і Зою… Як же ти її забула на лавці? - Ніколи більше не буде цього матусю…