Главная | Обратная связь

Види, методи і функції криміналістичного прогнозування

Нині розвивається самостійна наукова галузь — криміналістич­на прогностика [3-5].

Криміналістичне прогнозування (від грец. «передбачення») -спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку криміна­лістичного явища, здебільшого з кількісними оцінками і з визна­ченням більш-менш усталених строків його зміни.

Його концептуальні теоретичні основи заклали Р. С. Бєлкін, Г. Г. Зуйков, Г. Л. Грановський, Л. Г. Горшенін, М. О. Сенчик, В. А. Журавель, М. В. Салтевський, П. Д. Біленчук, В. О. Конова-лова, І. Я. Фрідман та ін.

Р. С. Бєлкін наводить основні положення криміналістичного прогнозування [1], частина яких може бути застосована в судовій експертології.

Криміналістичне прогнозування є складним творчим процесом адаптування досягнень загальної прогностики для цілей і потреб криміналістики з урахуванням специфіки та завдань дослідження. Отже, некриміналістичними методами прогнозування вирішують­ся криміналістичні завдання, формуються якісно нові знання у сфері науки криміналістики. Криміналістичне прогнозування -Це науково-практична діяльність, спрямована на отримання Щформації про найбільш вірогідні тенденції, напрями і шляхи роз-^ИткУ криміналістичне значущих об'єктів за допомогою застосу-Шня спеціальних методів і методик наукової прогностики

Криміналістична прогностика, що є певною формою виражен­ня наукового знання, виконує низку функцій, які є значущими для здійснення прогностично-криміналістичних досліджень. Вчені виокремлюють: методологічну, евристичну, пошукову, регулятив­ну, інтегративну, орієнтуючу, конструктивну, практичну та профі­лактичну її функції.

Наводять чотири групи методів криміналістичного прогнозу­вання: отримання вихідної інформації (усної і письмової) для про­гнозування; оброблення вихідної інформації (екстраполяція, якіс­ні та кількісні екстраполяційні схеми); отримання прогнозної інформації (різні види моделювання); поточна і відповідна вери­фікація (перевірка й оцінка) прогностичних висновків [6; 7].

В. А. Журавель розробив теорію і методологію криміналістич­ного прогнозування, обґрунтував доцільність класифікації криміналістичних прогнозів за: і) цілями; 2) характером завдань, що вирішуються; 3) рівнем розроблення прогнозів; 4) кількістю методів, що застосовуються для побудови прогнозних висновків; 5) кількістю прогнозованих об'єктів; 6) за суб'єктом прогнозуван­ня тощо. Він розробив і запропонував типологічні схеми криміна­лістичних прогнозів залежно від напрямів прогностично-криміна-лістичної діяльності [5].

Положення криміналістичного прогнозування сприяють попе­редній оцінці й усвідомленню реального стану злочинності, передба­ченню динаміки процесів злочинності у майбутньому і, відповідно, визначають можливі зміни в правоохоронній діяльності, спрямо­ваній на розкриття та розслідування злочинів і запобігання їм.