 |
|
Психологічне консультування батьків стосовно розвитку немовлят
Актуальність психологічної роботи з новонародженими та дітьми з кожним роком зростає. Необхідність кваліфікованого психологічного супроводу визначається цілим переліком факторів: перинатальною захворюваністю, зниженням народжуваності в цілому по країні, дитячою смертністю, зростанням захворюваності та інвалідності в дитячому віці, збільшенням кількості попередніх вагітностей і недостатнім рівнем батьківської компетентності в цілому.
Першорядне увагу у сфері перинатальної психології, фахівці приділяють підготовці вагітної та її чоловіка (вагітної пари) до виношування дитини, до пологів і післяпологовому періоду; є серйозні теоретичні роботи з питань психічного розвитку немовляти і взаємин матері і дитини, з проблем розвитку дітей в умовах депривації. Однак безпосереднє консультування батьків з питань психічного розвитку немовлят залишається в основному або долею патопсихологов, або являє собою «штучну продукцію». (З цієї точки зору надзвичайно цікавим видається досвід психоаналітичної роботи з немовлятами Ф. Дольто.)
Існуюче положення справ може бути пов'язано, по-перше, з відсутністю потреби у батьків в психологічному консультуванні на етапі дитинства, оскільки в нашій культурі виховання превалюють в основному проблеми, пов'язані насамперед з питаннями «вирощування»: здоров'я, режиму дня та харчування. Так, дослідження свідчать про недостатню інформованість майбутніх батьків (наприклад підлітків або «першовагітних») з приводу психічного розвитку немовляти. Вагітних в першу чергу хвилює протікання вагітності і майбутніх пологів, здоров'я майбутньої дитини. Парадоксальним чином батькам легше уявити віддалене майбутнє дитини (надходження в школу, вуз), тобто власне недавнє минуле, ніж період дитинства.
Просвітницька профілактична робота допомагає спрямувати увагу на ті сторони психічного розвитку дитини, які в подальшому будуть визначати його успішність, дає необхідні засоби контролю. Поки ж робота з майбутніми батьками не зайняла повноцінного місця в консультативній практиці, проблеми розвитку немовляти рідко вирішуються з допомогою психолога-консультанта. В результаті психолог зустрічається не стільки з самою проблемою, скільки з її відстроченими наслідками. Так, проблеми, з якими приходять на консультацію батьки двох чотирирічних дітей часто є відлунням особливостей розвитку дитини в дитинстві.
По-друге, визначення проблем у психічному розвитку немовляти самими батьками часто ускладнене в силу відсутності досвіду для порівняння, неясності і невиразності дефекту та ін. Батьки в більшості випадків не надають істотного значення психологічної роботи» зі здоровим немовлям, керуючись принципом «головне, щоб був здоровий і нагодований». Навіть за наявності серйозних патологій фізичного, неврологічного, психічного статусу дитини батьки не володіють засобами організації його подальшого розвитку.
По-третє, в якості причини нерозвиненості психологічного консультування батьків немовлят можна позначити недостатню розробленість стратегії і тактики консультування. При наявності серйозного теоретичного підстави (в рамках культурно-історичної концепції, в рамках неопсихоанализа та ін) і розробленості критеріїв діагностики психічного розвитку дитини до року, освоєння консультативної дитячого простору здійснюється вкрай повільно.