 |
|
Особливості мислення
За змістом у Вадима розвинений наочно-образний вид мислення, за характером задач – практичне мислення, за ступенем новизни й оригінальності – репродуктивне мислення. Учень цілком залежить від допомоги вчителя, щоб зрозуміти свою помилку. Учень здатний порівнювати себе з іншими, щоб побачити свою помилку. Учень викладає думки нелогічно та непослідовно. Учневі завжди при виконанні будь-якого завдання необхідна допомога вчителя, повільніше у порівнянні з іншими учнями виконує завдання. Явища сприймає поверхово, не вникаючи у їхню суть. Дослідження швидкості та широти мислення показало, що Вадим має низьку швидкість мислення та вузьку ширину мислення. Це відповідає результатам моїх спостережень і проведених бесід: на уроках учневі завжди необхідно більше часу, порівняно з іншими учнями, щоб зрозуміти суть завдання; Вадим цікавиться лише тим, що викликає в нього інтерес і не бажає навіть спробувати дізнатися про щось інше.
Висновки:Наочно-образний вид мислення говорить про те, що учень перетворює реальні факти в образи та уявлення, даний вид мислення дає змогу досягти успіхів з тих предметів у яких необхідно залучити уяву. Практичне мислення говорить про те, що учень не опираючись на теоретичні знання застосовує свої вміння на практиці, у навчання даний вид мислення не завжди може приносити позитивні результати. Зокрема, на уроках математики Вадим вирішує завдання лише спираючись на власну інтуїцію і не використовує теоретичні знання, що звісно ж приводить до негативних оцінок в результаті. Репродуктивне мислення - це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Засвоєні способи учень відтворює без проблем та охоче, хоча для такого засвоєння необхідне неодноразове повторення схеми розв’язання завдання. Вадим може мислити творчо, але лише тоді, коли сам того бажає. На уроках найчастіше відмовляється мислити творчо. Те, що учень постійно потребує допомоги вчителя свідчить про низьку самостійність та неможливість виконання завдань, які викликають труднощі, це звісно ж негативно впливає як на навчальну активність так і на успішність. Учень не вміє правильно викладати власні думки, що не дає змогу відтворити навіть той навчальний матеріал який учень засвоїв добре. Поверхове сприймання явищ не дає змогу повністю зрозуміти суть предмету і як наслідок засвоїти навчальний матеріал на достатньому рівні.
Загальні висновки:Враховуючи всі відомості про учня можна прийти до висновку, що на навчальну активність та успішність навчання, на поведінку учня та його взаємини з оточуючими найбільше впливають наступні особливості пізнавальної сфери особистості учня: особливості уваги, особливості сприймання, особливості пам’яті, особливості мислення. Це виявляється у тому що учневі важко дається запам’ятовування нового навчального матеріалу; учневі складно відтворити засвоєний навчальний матеріал; Вадим часто відволікається на уроках, не може довго зосереджуватися на одноманітному завданні; повільніше, порівняно з іншими учнями, сприймає навчальний матеріал.