 |
|
Індивідуально-психологічні особливості особистості школяра
Властивості нервової системи
Слабкість, інертність, врівноваженість. Найбільш яскраво в учня проявляються такі властивості нервової системи як інертність та врівноваженість. Учень погано пристосовується до змін та нових умов, реакції дещо повільні, що свідчить про інертність нервової системи. Дитину важко вивести з себе, завжди веде себе стримано як при виконанні завдань, так і при спілкуванні з однокласниками. Учень має стабільний постійний настрій, адекватно реагує на події. Дитина здатна довго витримувати навантаження, але до праці береться неохоче, найчастіше просто відмовляється старанно виконувати завдання.
Висновки: Інертність нервової системи негативно впливає на навчання, оскільки учень дещо загальмовано сприймає навчальний матеріал. Врівноваженість дає змогу учневі безперешкодно спілкуватися з однокласниками, не конфліктувати з ними. Взагалі властивості нервової системи учня дають йому змогу проявляти себе, а сильна нервова система є передумовою успішності.
Темперамент
У школяра домінує флегматичний тип темпераменту. В учня яскраво проявляються наступні властивості темпераменту: спокійний, врівноважений, важко переключає увагу й пристосовується до нових обставин, повільно перебудовує навички й звички, важко сходиться з новими людьми, слабко відгукується на зовнішні враження, інтроверт. В поведінці, в процесі навчання та в стосунках з оточуючими, школяр проявляє наступні негативні риси темпераменту: учневі завжди потрібен час для зосередження уваги, для переключення її на інший об'єкт; мало чутливий та емоційний; важко сходиться з новими людьми. Вчителі застосовують до учня індивідуальний підхід, а саме: проводять додаткові заняття з учнем, додатково пояснюють навчальний матеріал на уроці, дещо спрощують навантаження на учня.
Висновки: Темперамент учня несприятливо впливає на навчання, оскільки у Вадима чітко виражена така властивість темпераменту як повільність переключення уваги, повільність у перебудові навичок та звичок.
Поведінка учня завдяки флегматичному типу темпераменту є врівноваженою та спокійною, що не завдає шкоди навчальному процесу. Взаємини з оточуючими в учня добрі, він з радістю спілкується з іншими дітьми, хоча з незнайомими важко йде на контакт, надає перевагу спілкуванню лише з «перевіреними».
Характер
В учня найкраще сформовані такі структурні компоненти характеру як воля, темперамент та цілісність. У ставленні до навчання в учня проявляються наступні риси: лінивість, старанність та відповідальність. У ставленні до однокласників та вчителів проявляються такі риси характеру як: повага, чуйність, доброзичливість. У ставленні до праці, своїх обов’язків та доручень у школяра проявляються такі риси характеру як: відповідальність, старанність, повільність. По відношенню до самого себе в учня проявляються наступні риси характеру: скромність та самокритичність. Визначення акцентуацій характеру за допомогою опитувальника Леонгарда-Шмішека показало, що в учня переважають наступні типи акцентуації характеру: вираженою акцентуацією є циклотимічний тип (підвищена схильність до частих змін настрою, поведінки, активності, манери спілкування з оточуючими); максимальна кількість балів була отримана по двох типах акцентуації характеру: тривожний тип (постійне очікування небезпеки, боязкість, невпевненість у собі, нерішучість) та екзальтований тип (надмірне захоплення чимось, майже завжди піднесені почуття, нездатність стримувати емоції радості чи суму). Отримані результати відповідають результатам моїх спостережень: у Вадима часто змінюється настрій, він може посміхатися, активно щось розповідати, а уже через декілька хвилин повністю відмовитися від розмов, замкнутися в собі; на уроках учень завжди напружений, невпевнений у собі, ніколи не піднімає руку; Вадим може захоплюватися певними речами, але вони не стосуються навчання, зокрема новим фільмом чи мультиком, Вадим довго може розповідати про нього та фантазувати.
Висновки:Характер учня в загальних рисах не заважає навчанню, але лінивість учня, необхідність постійно змушувати його виконувати завдання негативно впливає на успішність. Поведінка учня завжди добра, Вадим не робить незвичних негативних вчинків, спокійний та врівноважений характер сприяють гарній поведінці. У взаємостосунках з однокласниками та вчителями характер сприяє позитивному враженню.
Здібності
Учень не має чітко виражених здібностей до навчання. Учень не має яскраво виражених спеціальних здібностей. В цілому учень не має розвинених здібностей, хоча має задатки до деяких видів діяльності (фізична культура, образотворче мистецтво), але не бажає їх розвивати.
Висновки: Відсутність здібностей як таких негативно впливає на навчання, зокрема на процес засвоєння знань, умінь та навичок. Звісно й успішність у навчанні, без здібностей високою бути не може. У спілкуванні з оточуючими виникає певна обмеженість у зв’язку з відсутністю спільних захоплень та інтересів.
Загальні висновки:на навчання учня найбільше впливають такі індивідуально-психологічні особливості як властивості нервової системи, темперамент та здібності. Це виявляється у загальмованому сприйманні навчального матеріалу (інертність нервової системи); повільності переключення уваги, повільності у перебудові навичок та звичок (флегматичний тип темпераменту); відсутність чітко виражених здібностей.