 |
|
Фактори забезпечення фінансової складової безпеки банківської діяльності.
Управління фінансовими ресурсами, грошовими потоками банку є одним з ключових елементів всієї системи сучасного управління, що мають особливе, пріоритетне значення для сьогоднішніх умов банківської діяльності. Для цього необхідно, щоб менеджери різних рівнів знали теорію фінансової безпеки, її структуру, об'єкти фінансової безпеки, основні небезпеки і загрози, кількісні та якісні показники оцінки рівня фінансової безпеки, методи аналізу факторів і, що особливо важливо, основні напрями забезпечення безпеки, а також вміли втілювати на практиці теоретичні положення.
Головний принцип збереження фінансової безпеки – це контроль і балансування доходів і витрат економічної системи. На збереження фінансової безпеки роблять значний вплив наступні фактори.
1. Внутрішні:
1) кваліфікація облікового і фінансово-економічного персоналу;
2) кваліфікація та навички вищого керівництва банку;
3) юридичне забезпечення та експертиза договорів і контактів банку;
4) ефективність системи внутрішнього контролю;
5) касова, податкова і платіжна дисципліна;
6) збутова і маркетингова стратегія банку.
До внутрішніх небезпек і загроз, що впливає на фінансову стійкість і безпеку, відносяться навмисні або випадкові помилки менеджменту в галузі управління фінансами банку, пов'язані з вибором стратегії банку; управлінням і оптимізацією активів і пасивів банку (розробка, впровадження та контроль управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, вибір інвестиційних проектів і джерел їх фінансування, оптимізація амортизаційної та податкової політики).
2. Зовнішні:
1) законодавча і нормативна база, що регулює господарську діяльність;
2) платоспроможність дебіторів;
3) діяльність (протидія) державних органів та органів місцевого самоврядування;
4) активність кредиторів на вимогу боргів;
5) ефективні ділові відносини з фінансово-банківською системою (здатність або можливість залучати кредитні ресурси за мінімально можливою ціною);
6) надійність партнерів і контрагентів.
Головні зовнішні небезпеки і загрози, що впливають на втрату фінансової стійкості і безпеки такі:
а) скупка акцій, боргів банку небажаними партнерами;
б) наявність значних фінансових зобов'язань у банку (як великої величини позикових коштів, так і великих заборгованостей підприємству);
в) нерозвиненість ринків капіталу та їх інфраструктури;
г) недостатньо розвинена правова система захисту прав інвесторів і виконання законодавства;
д) криза грошової і фінансово-кредитної систем;
е) нестабільність економіки;
ж)недосконалість механізмів формування економічної політики держави.
Здатність протидіяти зовнішньому впливу і є безпека як процес. До суб'єктивних передумов (залежать від банку) для придушення його фінансово-господарської діяльності державою відносяться: ухилення від сплати податків, несплата податків з-за втрати ліквідності, невиплата податків через відсутність податкової бази, порушення касової і платіжної дисципліни, незадовільний стан розрахунків з контрагентами і т.д. Саме від фінансових працівників банку залежить, як будуть діяти дані фактори і наскільки сильно вони можуть загрожувати його фінансової безпеки.
В даний час розуміння ролі фінансового працівника в управлінні банком перейшло на якісно інший рівень, вищий. Зараз без участі фінансистів не обходиться жодне рішення, що стосується майбутнього банку. Головне призначення фінансиста – сприяти керівництву у вирішенні стратегічних завдань. Під фінансовим працівником слід розуміти посадових осіб організації або позаштатних консультантів, відповідальних за збереження, облік і управління фінансами, їх залучення, а також моніторинг за їх використанням. До них відносяться: фінансові директори (менеджери), гол. бухгалтери, скарбники, аудитори, ревізори і інспектори. Вимоги до рівня і якості професійної підготовки даних працівників останнім часом істотно зросли не тільки з боку самих банків, як роботодавців, але й з боку держави в даних соціально-економічних відносинах – як регулюючої, контролює і спостерігає сторони. Дані норми регламентуються законами і нормативними документами федерального рівня.
Законодавча база потребує наявності вищої економічної або юридичної освіти у кандидатів на посаду керівників виконавчих органів або головного бухгалтера кредитної організації; необхідний також досвід керівництва відділом чи іншим підрозділом кредитної організації, пов'язаним із здійсненням банківських операцій.
Безсумнівно, забезпечення фінансової безпеки банку має спиратися на існуючі закони, мати правову основу. На сьогодні законодавча база забезпечення безпеки розроблена недостатньо, а багато нормативних актів, що впливають на результативність банківської діяльності, приміром, податкове законодавство, змінюються дуже швидко і негативно впливають на фінансову стійкість кредитної організації.
Виконання банком своїх зобов'язань, а також реалізація очікувань зацікавлених груп залежить від того, наскільки він здатний виявляти ці потреби і очікування, ефективно їх задовольняти, витримуючи оптимальний баланс залучуваних ресурсів і створюваного додаткового продукту. Зазначена здатність банку вимагає ефективної координації дій у різних сферах, залучення найбільш передових технологій управління.
Вимога збалансованості фінансових ресурсів з точки зору їх джерел і напрямків використання породжує одну з ключових проблем ринкової економіки – платоспроможність банку. У загальному випадку платоспроможність є здатністю вчасно і в необхідних обсягах задовольняти свої платіжні зобов'язання.
Основним завданням фінансової безпеки є підтримка постійної фінансової рівноваги між вступниками та вихідними платежами банку, іншими словами, підтримку своєї ліквідності. За рахунок тимчасового запізнювання між вступниками та вихідними платежами виникає фінансовий пролом, яку банк повинен закривати. Ця фінансовий пролом повинна постійно покриватися за рахунок відповідного залученого капіталу, у противному випадку банк збанкрутує. Капітал повинен залучатися заздалегідь, щоб фінансовий пролом і виникнути не могла.
На основі загальної теорії безпеки доцільно вибудувати алгоритм дій господарюючого суб'єкта, що забезпечують йому вжиття таких заходів і кроків, які не дали б можливості опуститися за критичну межу і загубити свою економічну незалежність. Слід так само розрахувати сили та інвестувати кошти, необхідні для забезпечення фінансової безпеки бізнесу.
Складність завдання забезпечення безпеки полягає в тому, чи зможуть менеджери відстояти незалежність у прийнятті рішень та забезпечити умови нормальної діяльності шляхом мінімізації різних дестабілізуючих факторів і протиправних домагань.
Ключовий фактор успішного розвитку банку – грамотний і професійний менеджмент, а головний чинник ризику – некомпетентність і несумлінність співробітників. У таких умовах проблема фінансової стійкості і безпеки стає надзвичайно актуальною і стратегічної.
Стратегія фінансової безпеки банку повинна включати:
1) Визначення критеріїв і параметрів (кількісних і якісних порогових значень) фінансової системи банку, що відповідають вимогам його фінансової безпеки;
2) розробка механізмів і заходів ідентифікації загроз фінансової безпеки банку і їх носіїв;
3) характеристика областей їх прояву (сфер локалізації загроз);
4) встановлення основних суб'єктів загроз, механізмів їх функціонування, критеріїв їх впливу на економічну (включаючи фінансову) систему банку;
5) розробка методології прогнозування, виявлення та запобігання виникнення факторів, що визначають виникнення загроз фінансової безпеки, проведення досліджень з виявлення тенденцій і можливостей розвитку таких загроз;
6) організацію адекватної системи забезпечення фінансової безпеки банку;
7) формування механізмів і заходів фінансово-економічної політики, нейтралізуючих або пом'якшувальних вплив негативних чинників;
8) визначення об'єктів, предметів, параметрів контролю за забезпеченням фінансової безпеки банку.