 |
|
Робота з підручником
Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і випису-
ють до зошита основні ознаки тоталітарної держави.
Орієнтовний варіант записів
1. Висока концентрація влади, гіпертрофія апарату влади, її про-
никнення в усі сфери життя суспільства. У тоталітарній свідо-
мості проблеми «влада й суспільство» не існує: вони мисляться
як єдине нероздільне ціле. Актуальними стають зовсім інші
проблеми, а саме: влада і народ у боротьбі проти внутрішніх во-
рогів, влада і народ проти ворожого зовнішнього оточення. За
умов тоталітаризму народ, реально усунутий від влади, вірить,
що влада виражає інтереси глибше й повніше, ніж він зміг би це
зробити.
2. Тоталітарним режимам притаманна однопартійність. Існує єди-
на правляча партія, на чолі якої стоїть харизматичний лідер.
Мережа партійних гнізд пронизує всі виробничо-організаційні
структури суспільства, спрямовуючи їх діяльність і здійснюю-
чи контроль.
3. Ідеологія всього життя суспільства. В основі тоталітарної ідео-
логії — розгляд історії як закономірного руху до певної мети
(світове панування, побудова комунізму і т. ін.), яка виправдо-
вує всі засоби. Дана ідеологія включає серію міфів (про керівну
роль робітничого класу, про перевагу арійської раси і т. ін.), які
відбивають силу магічних символів. Тоталітарне суспільство
докладає значних зусиль для ідеологічної обробки населення.
4. Тоталітаризм характеризується монополією влади на інформа-
цію, повним контролем над засобами масової інформації. Уся
інформація має однобічну спрямованість — уславлення існую-
чого ладу, його досягнень. За допомогою засобів масової інфор-
мації вирішується завдання піднесення ентузіазму мас для до-
сягнення цілей, поставлених тоталітарним режимом.
106 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
5. Монополія держави на використання всіх засобів ведення
збройної боротьби. Армія, поліція, усі інші силові структури
перебувають у винятковому підпорядкуванні центру політич-
ної влади.
6. Існування відпрацьованої системи загального контролю над по-
ведінкою людей, системи насильства. З цією метою створюють-
ся трудові й концентраційні табори, гетто, де застосовуються
важка праця, людей катують, придушують їх волю до опору,
відбуваються масові вбивства ні в чому неповинних осіб. Так,
у СРСР була створена ціла мережа таборів — ГУЛАГ. До 1941 р.
до нього входило 53 концентраційних табори, 425 виправно-
трудових колоній і 50 таборів для неповнолітніх. За роки існу-
вання цих таборів у них загинуло понад 40 млн чоловік. У тота-
літарному суспільстві діє ретельно розроблений репресивний
апарат. З його допомогою насаджуються страх за особисте жит-
тя і життя членів родини, підозрілість і доноси, заохочуються
анонімки. Робиться це для того, щоб у країні не виникало іна-
комислення й опозиції. За допомогою силових і каральних ор-
ганів держава контролює життя й поведінку населення.
7. Загальним для тоталітарних режимів є те, що вони функціону-
ють відповідно до принципу — «заборонено все, окрім того, що
наказано владою». Керуючись цим принципом, суспільство
здійснює виховання людини. Тоталітаризму потрібна скромна
особистість: у бажаннях, в одязі, у поведінці. Культивується
прагнення не виділятися, бути як усі. Пригнічується прояв ін-
дивідуальності, оригінальності в судженнях; поширюються ви-
казування, догідництво, лицемірство.
У ч и т е л ь. Разом можна виділити в даній групі кілька різно-
видів тоталітаризму — це комуністичний тоталітаризм, фашизм
і націонал-соціалізм.
Робота в групах
Учні об’єднуються в три групи, які працюють із сучасними до-
слідженнями за даною темою. Кожна група отримує матеріали
з описом особливостей кожного різновиду тоталітаризму та дають
відповіді на запитання.
Італійський фашизм
1-а група
Раніше за інших фашизм утвердився в Італії. Виникнення
й зростання італійського фашизму було визначено й зумовлено спе-
Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)107
цифічними економічними, соціальними й політичними проблема-
ми, що виникли уже в ХІХ ст. і загострилися ще більше після Пер-
шої світової війни. Хоча Італія зазнала в Першій світовій війні ряд
тяжких поразок, вона була в числі країн-переможців. Італія одер-
жала Південний Тіроль та Істрію з Трієстом, але їй довелося відмо-
витися на користь Югославії від Далматинського узбережжя, на
яке вона також претендувала, тоді як Фіуме (Ріска) був оголоше-
ний вільним містом.
…Італійські війська під проводом поета Габріеле Д’Аннунціо не
виконали наказу про відхід і 12 вересня 1919 р. самочинно окупу-
вали місто Фіуме. Упродовж 16 місяців Д’Аннунціо, що привлас-
нив собі титул «начальника», порядкував у місті, застосовуючи
уже тоді елементи політичного стилю фашистської Італії. Достат-
ньо пригадати масові ходи й паради його прихильників у чорних
сорочках під прапорами із зображенням мертвої голови, войовничі
пісні, вітання на давньоримський зразок й емоційні діалоги натов-
пу з його вождем.
23 березня 1919 р. у Мілані Муссоліні створив організацію
«Бойові загони», яка перебрала за зразок політичний стиль
Д’Аннунціо.
Уряд і поліція не тільки не заважали фашистам, але навіть за-
охочували їх. Фашизм отримує могутніх заступників в особі За-
гальної конфедерації промисловців і поміщицьких союзів.
28 жовтня 1921 р. Муссоліні став головою уряду. 2 жовтня
1925 р. були засновані фашистські корпорації, що об’єднували ро-
ботодавців і працівників. У країні створювалися 22 корпорації (за
галузями промисловості), у складі кожної з них перебував пред-
ставник фашистських профспілок, підприємницьких союзів, фа-
шистської партії. Головою кожної з 22 корпорацій став «сам» Мус-
соліні; він же очолив міністерство корпорацій. Закон надав
корпораціям право визначення умов праці (робочий час, заробітна
плата) і розв’язання трудових суперечок (страйки заборонялися
й пригнічувалися).
Установлення корпоративного ладу дозволило Муссоліні покін-
чити з парламентом, зокрема з тим, що від нього залишилося. За-
мість нього була створена «палата фашистських організацій і кор-
порацій». Члени її призначалися Муссоліні.
За цим на початку листопада 1925 р. пішли «вищі фашистські
закони», що розширили владу глави уряду за рахунок парламенту,
який був відтепер повністю підпорядкований виконавчій владі.
Подальшими законами були розпущені міські збори депутатів,
108 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 10 клас
скасована свобода зібрань та об’єднань, друку, були звільнені по-
літично неблагонадійні службовці. «Надзвичайні закони» випли-
вали один за іншим:
– було заборонено професійні союзи (за винятком державних
фашистських) і політичні партії (за винятком однієї — фашист-
ської);
– відновлено смертну кару за «політичні злочини»;
– запроваджено надзвичайну юстицію (трибунали) та адміні-
стративну висилку;
– комуністична партія була оголошена поза законом;
– органі місцевого самоврядування скасовувалися: замість них
порядкували призначені урядом чиновники (подеста)…
Завдання
• Визначте основні ознаки італійського фашизму.
Орієнтовна відповідь
1. Тенденція «вождізму», єдиної диктатури.
2. Фашистська партія стала складовою частиною державного апа-
рату. Партійні з’їзди були скасовані, так само як і всякі форми
партійного «самоврядування».
3. Терор. Фашистський режим не може інакше триматися, крім
як засобами масового придушення, кривавими розправами.