 |
|
ДИДАКТИЧНА ГРА «ГОЛОСУВАННЯ НОГАМИ»
Вчитель зачитує питання. Якщо відповідь правильна , учні роблять крок уперед, якщо ні – стоять на місці.
1. Жовто-блакитне знамено – це другий національний символ нашої держави.(Так)
2. Захопити стяг ворога означало поразку. (Ні)
3. Учені вважають, що форми прапорів, зображення на них та їхній колір залишалися незмінними упродовж тривалого періоду – поки зберігалася стара народна віра (Так)
4. Історичні джерела свідчать, що в 1410 році в Грюндвальдській битві полки Галицько-Волинського князівства билися під корогвами, на синьому полі яких був зображений золотий тигр. (Ні)
5. Пізніше ці кольори зустрічаються в гербах західних російських землях. (Ні)
6.Прапори виготовляються, як правило, відповідно до кольорів герба тієї чи іншої країни. (Так)
7. Так, зі 104 гербів українських міст у XVIII – XIX ст.. у 86 зустрічається жовтий колір, 51 – блакитний. (Так)
8. 7 лютого 1230 року Верховна Рада прийняла постанову про Державний прапор України. (Ні)
9. Ним став трикутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня –– жовтого кольору, а нижня – синього. (Ні)
10. Кольори прапора мають відбивати блакитне небо над золотими ланами пшениці – бо символами нашої країни є чисте небо і пшенична нива. (Так)
ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КОЗАЦТВА
(Інформація для вчителя)
У XV ст. на авансцену української історії виходить нова сила, яка в майбутньому відіграла визначну роль в історичній долі України. Це було козацтво – суспільна верства вільних людей, котрі виконували не лише оборонні функції, спрямовані на захист кордонів від турецько-татарської агресії, але й активно господарювали, засновували нові поселення. Перші писемні згадки про українських козаків з’явилися наприкінці XV ст.. Початок козакуванню поклали здобичники, які виходили в степ для полювання на дикого звіра, рибальства, збирання меду диких бджіл, а на зиму поверталися додому, до Черкас, Канева, Києва тощо. Життя в степу було небезпечним, бо на кожному кроці можна було зіткнутися з татарами, але там, у степу, була воля. Поступово ці озброєні сміливці виділяються в окрему групу людей, їх починають називати козаками. Вільне життя в степу та боротьба з ворогами-татарами приваблювали сміливих людей. В козаки йшли і селянські хлопці, й міщани, й шляхетські сини, бо «козак» у понятті народу – це справжній рицар, відважна, мужня людина.
У 50-х роках XVI ст.. козацтво створило свою військово-політичну організацію – Запорізьку Січ – спочатку на острові Мала Хортиця у пониззі Дніпра, далі на острові Велика Хортиця. Потім з’явилися Томасівська, Кам’янська, Хортицька, Задунайська Січ та інші в багатьох містах Подніпров’я.
У війську Запорозькому було закладено своєрідний військово-адміністративний устрій, заснований на принципах козацького демократизму, започатковано специфічні політичні інституції, зокрема інститут військових рад.
Козацький флот виник у першій половиніXVIст. Козацькі кораблі – «чайки» - мали довжину 20 м, а ширину 3-4м, а висоту – 2.5м. На кораблі розміщувалося 50-70 козаків, а то й кілька гармат. У 1596 році була укладена Брестська унія між католиками і православними.
Поразки козацьких повстань у XVII ст.. ще більше погіршили й без того тяжке становище українців. Були знищені тисячі непокірних козаків і селян. Шляхтич знову почував себе повноправним паном – карав і милував селянина, збільшував повинності, перерозподіляв землі й підтримував унію. Це були роки так званого «золотого спокою»(1638-1648), але це був спокій лише для магнатів і шляхти, які не винесли ніяких уроків з подій кінця XVI – початку XVIIст. В українському суспільстві відбувалося поступове накопичення сил перед вирішальною сутичкою з майбутньою машиною Речі Посполитої.