 |
|
Тема 7. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування
Перелік ключових понять теми:
Бюджетне фінансування та його принципи, бюджетні установи, суб’єкти фінансування, форми здійснення фінансування, кошторис, кошторисно-бюджетне фінансування, види кошторисів витрат, норми та нормативи витрат, фінансування видатків на державне управління.
Залежно від джерел фінансування можна виділити такі види фінансування: бюджетне фінансування, самофінансування та кредитне фінансування.
Бюджетне фінансування –це безповоротне та безоплатне відпускання коштів із Державного і місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів і забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.
Бюджетні установи -органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (Ст. 2 БКУ).
В Україні використовують кілька методів бюджетного фінансування:
1) прогамно-цільове;
2) кошторисно-бюджетне.
Виділення коштів з бюджету на забезпечення діяльності апарату законодавчої та виконавчої влади, управління, суду й прокуратури, обороноздатності країни, на утримання соціально –культурної сфери, а також державних та комунальних підприємств, установ та організацій, які не мають своїх доходів, здійснюється шляхом кошторисно –бюджетного фінансування.
Згідно ст. 2 БКУ: Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Кошторисно – бюджетне фінансування – це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів – кошторисів витрат.
Кошторис можна розглядати як акт управлінської діяльності, як фінансовий план, як правовий акт.
Кошторис передбачає витрати лише бюджетних установ, відображає односторонній, витратний характер його зв’язку з бюджетом.
Обсяг передбачених витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях –Державний бюджет, бюджет АРК та місцевих бюджетах.
Об’єктом є фонди коштів.
Основним документом, що визначає витрати бюджетних установ є кошторис.
Кошторис бюджетних установ – основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо одержання доходів і здійсненні видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який надає повноваження щодо утримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис як правовий акт відповідно до вимог законодавства визначає:
- конкретний розмір коштів на конкретні заходи і на визначений термін;
- права та обов’язки керівників бюджетних установ із використання встановленого обсягу коштів;
- права та обов’язки фінансових органів із виділення цих коштів і контролю за їх використанням.
Кошторис є правовим актом, від моменту затвердження якого виникають фінансові правовідносини щодо отримання коштів у банківській установі та їх видавання на грошове утримання, заробітну плату, розрахунки з іншими установами тощо.
Кошторис має дві складові:
1) Загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;
2) Спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.
Види кошторисів:
1) загальні – обсяг фінансування за статтями на кожну установу окремо;
2) індивідуальні – складаються за відповідними нормами бюджетної класифікації для окремої бюджетної установи з урахуванням її специфіки функціонування;
3) зведені – вміщують всі видатки на утримання установ, що підпорядковані одному міністерству чи відомству;
4) кошториси витрат на певні заходи.
Бюджетна установа складає індивідуальні кошториси і план асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією).