 |
|
Тема 10. Правові основи банківської діяльності
Перелік ключових понять теми:
Банки, банківська система, класифікація банків, банківський кредит та його види, банківські операції, особливий юридичний статус НБУ, банківське регулювання, банківський нагляд.
Кожна держава має свою грошову систему і доручає емісію грошових знаків своєму центральному банку.
На сьогодні, структура банківської системи представлена двома рівнями (ст. 4 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ):
1) Національний банк України;
2) банки різних форм власності, спеціалізації і територіального рівня.
Банки можуть бути універсальними і спеціалізованими (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові)).
Національний банк України – перший рівень системи, створено на базі Українського республіканського банку, Державний банк СРСР, згідно постанови Верховної Ради України від 20.03.1991 р.
Основна функція Національного банку України (ст. 99 Конституції України) – забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Банківська система – законодавчо, чітко структурована сукупність різних видів банків, банківських інститутів і фінансових установ, що діють у межах загального грошово кредитного механізму у тій чи іншій країні в певний історичний період та займаються банківською діяльністю.
100 % статутного капіталу Національного банку України належить державі. Джерелом Статутного капіталу є доходи його коошторису, а за необхідності - Державний бюджет України.
Основну функцію НБУ визначає Конституція України: забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Особливий юридичний статус НБУ полягає:
1) статутний капітал є державною власністю, джерелами його формування є доходи НБУ, а за необхідності Державного бюджету;
2) економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів, у межах кошторису;
3) є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності;
4) може відкривати свої представництва в Україні та за її межами, відкривати свої установи та філії;
5) у НБУ на рахунках Державного Казначейства України, КМУ зберігає кошти Державного бюджету та позабюджетних фондів;
6) до системи НБУ входять: ценральний аппарат, філії (територіальні управління, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, розрахункові палати, Держскабниця, центральнее сховище, спеціалізовані підприємства, навчальні заклади і т.д.
7) підзвітний Президенту України, ВРУ в межах їх конституційних повноважень.
В ст. 2 Закону встановлено, що Національний банк України є центральним банком країни, особливим центральним органом державного управління.
Правовий статус винятковий:
– з одного боку, Національний банк України – орган державного управління і тільки йому надані Конституцією України і законодавством широкі повноваження щодо управління грошово – кредитною системою України;
– з другого боку Національний банк України – юридична особа, яка має право укладати цивільно – правові угоди з державою та комерційними банками, тобто Національний банк України має подвійну правову природу.
Управління грошово – кредитною діяльністю Національний банк України здійснює адміністративними методами за допомогою владних приписів та економічних – шляхом укладання різноманітних угод та правочинів із комерційними банками.
Банківське регулюванняполягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду.
Банківський нагляд- це система контролю та активних впорядкованих дій, спрямованих на забезпечення дотримання банками, щодо яких НБУ здійснює наглядову діяльність, встановлених нормативів.
Контрольні функції Національного банку України полягають у здійсненні нагляду за додержанням банківського законодавства України, економічних нормативів, встановлених законами України та владних нормативних актів.
Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків обов’язкові економічні нормативи:
1) мінімальний розвиток статутного фонду для банків, які створюються та вже діють (1 млн. ЕКЮ);
2) норматив платоспроможності;
3) норматив ліквідності банку;
4) максимальний розмір ризику на одного позичальника (не більше 25 % власних коштів);
5) максимальний розмір великих кредитних ризиків;
6) норматив інвестиційної діяльності.
Встановлюються й оціночні показники діяльності (мінімальний розмір власних коштів, достатність капіталу, максимальний розмір кредитів, гарантій, максимальний розмір залучених грошових вкладів, рефінансування тощо).
З метою створення надійності та стабільності банківської системи відповідно до ст. 17 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, визначено порядок ліцензування комерційних банків, які з моменту реєстрації набувають статус юридичної особи., тобто надання дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій.