 |
|
ІХ етап. СУЧАСНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ПЛАВАННЯ НА УКРАЇНІ.
ІХ етап розвитку плавання на Україні – це сучасний етап. Він характеризується зміною політичного стану нашої Держави. У 1991 році Україна вийшла зі складу СРСР і придбала статус незалежної Держави. На початку цього етапу Україна перебувала в економічній кризі, у зв¢язку з цим асигнувань на спорт відводилося дуже мало. Заняття в басейнах стали платними, тому набір дітей значно зменшився і, як результат усього цього, досягнення українських плавців значно знизилися.
На ХХV Олімпійських іграх у Барселоні в 1992 році українські плавці виступали в складі збірної команди СНГ. Низький рівень результатів не дозволив багатьом із українських плавців взяти участь у ХХУ Олімпійських іграх. Від України в збірній СНГ брало участь усього три плавця: Наталія Шибаєва (м.Харків), Павло Хникін (м.Вінниця) та Ольга Кириченко (м.Кривий Ріг). Павло Хникін виборов “срібло” у естафеті 4х100м вільним стилем і ІV місце на дистанції 100м батерфляєм із результатом 0.53,81 сек. Ольга Кириченко посіла 7 місце в плаванні на дистанції 200м вільним стилем. Харків¢янка Наталія Шибаєва не змогла показати високих результатів і не потрапила у фінальні запливи.(6 – с.43)
Економічна криза на Україні з кожним роком все поглибшувалася. Але плавання на Україні продовжувало розвиватися. Після Олімпійських ігор у Барселоні була створена збірна команда Украіни, як команда самостійної Держави. Першим головним тренером збірної України став Кінцель Валентин Васильович. Літом 1992 року в Харкові відбувся перший чемпіонат України з плавання. Зараз чемпіонати України проводяться щорічно - 2 рази на рік: зимовий та літній. Українські плавці починають брати участь у чемпіонатах Європи, Світу, виїзджають на міжнародні змагання як спортсмени самостійної Держави. Із 1994 року головним тренером збірної команди Украіни з плавання став заслужений тренер України та Болгарії Іван Григорович Сівак, який і по сьогодняшній день займає цю посаду.
Україна живе турботами становлення й подальшого розвитку як самостійна і суверенна Держава. Відбувається перебудова вищої школи. Істотні зміни відбуваються у структурі українського спорту. Утвердження статуту України як повноправного члена Міжнародної Федерації плавання, безумовно, сприятиме подальшому розвитку й примноженню славних традицій спортивного плавання.
На ювілейні ХХVІ Олімпійські ігри 1996 року в Атланту їздило 13 українських плавців. Список плавців, які пройшли офіційний відбір наступний: Юрій Власов (м.Донецьк), Павло Хникін (м.Вінниця), Ростислав Сванідзе, Володимир Николайчук, Денис Силант’єв (м.Запоріжжя), Денис Завгородній (м.Дніпропетровськ), Ігор Снітко (м.Харків), Олександр Джабурія (м.Одеса), Дмитро Івануса (Київщина).
Олімпійський дебют українських плавців вдалим не назвеш. Підсумок їх виступів був дуже скромний - жодної медалі, одне четверте та два шостих місця. Четверте місце на дистанції 100м брасом виборола Світлана Бондаренко, якісь соті частки секунди відокремили її від медалі. Денис Силант’єв був шостим на дистанції 200м батерфляй із рекордом України – 1.58,37 сек.. Установлено 6 національних рекордів. Три з них – у Павла Хникіна: у попередньому запливі на дистанції 100м в/с 0.49,69 сек., а у фіналі – 0.49,65 сек.. Його ж рекорд на стометрівці батерфляєм – 0.53,25сек.. Володимир Николайчук пропливає дистанцію 100м н/с за 0.55,71 сек. теж із національним рекордом. Із національним рекордом закінчили попередній заплив у чоловічій комбінованій естафеті 4х100м Хникін, Силант’єв, Николайчук і Джабурія – 3.42,29. 16 –річний вихованець ХГВУФК № 1 Ігор Снітко був 12-м на дистанції 400 м в/с та 16 на дистанції 1500 м в/с.
Українці боролися на рівні своїх можливостей, усі старалися, команда не загубилася серед інших. Було зроблено все, на що була спроможна країна за часів економічної кризи. На чемпіонаті Європи в Римі в 1994 р. українська збірна посіла тільки 7 місце. А за таких високих результатів, що панували в Атланті, виступ українських плавців неможна назвати невдалим.(6 – с.44-45)
Після ретельного аналізу невдач у Атланті були висунуті основні завдання для підвищення рівня спортивного плавання на Україні. По-перше - треба розширити коло претендентів до збірної команди. По-друге - необхідно поліпшити навчання тренерських кадрів. По-третє – збільшити кількість міжнародних змагань, насамперед із країнами СНД. Спілкування фахівців на таких турнірах дає непересічний досвід. По- четверте – орієнтувати й, відповідно, готувати спортсменів тільки на перемогу.
Вирішення цих завдань привело збірну України до низки яскравих перемог на чемпіонатах Європи та Світу, розіграшах Кубка Світу, стримкого прориву до еліти. Після Атланти з кожним чемпіонатом Європи та Світу наші атлети постійно поліпшували здобутки. Це стосується й результатів на дистанціях, і кількості нагород - 4 золоті медалі на чемпіонаті Континенту в Гельсенкі багато про що говорять. Про прогресивні зміни переконливо промовляють і високі позиції українців у світовому рейтингу. До еліти входять харків¢янка Яна Клочкова - у комплексному плаванні, запорожець Денис Силант’єв -у батерфляї, харків¢янин Ігор Червинський та його тезко Снітко - у вільному стилі на 1500м, Світлана Бондареко та Олег Лісогор – у брасі.
На ХХVІІ Олімпійські ігри до Сіднея вирушив майже вдічі більший склад збірної України з плавання. Аби стати учасником Ігор, плавцеві необхідно було виконати олімпійський норматив у категорії “В”, чи помітно вищий – “А”. Збірна України орієнтувалася на вищий норматив, що свідчить про прогрес вітчизняного плавання. Цей норматив виконали - 25 плавців, які й увійшли в склад олімпійської збірної. Це – Береснева Ольга, Тригуб Валентина (Донецька обл.); Бешевлі Надія, Гончаренко Артем, Клочкова Яна, Снітко Ігор, Червинський Ігор (Харківська обл.); Бондаренко Світлана, Силант’єв Денис, Бордунова Альбіна, Грицюк Олена, Николайчук Володимир, Огурцова Марія, Сванідзе Ростислав (Запорізька обл.); Волинець Олександр (Тернопільська обл.); Лапунова Олена (Дніпропетровська обл.); Лісогор Олег, Лозумирська Жанна, Мукомол Ольга, Фесенко Сергій (Київська обл.); Назаренко Дмитро (Рівненська обл.); Нікітіна Інна (Кировоградська обл.); Сердінов Андрій, Ширшов В’ячеслав (Луганська обл.); Хникін Павло (Вінницька обл.).(8 – с.53-54)
У перший змагальний день Олімпійських ігор Яна Клочкова на дистанції 400м комплексним плаванням виборола золоту медаль, установивши Світовий рекорд – 4.33,59 сек. А через два дні на дистанції 200 м комплексне плавання Яна також виборола золоту медаль із Олімпійським рекордом та рекордом Європи – 2.10,68 сек. Ще через три дні на дистанції 800м вільним стилем вона виборола срібну медаль із рекордом України – 8.22,66 сек.
Олімпійське хрещення Дениса Силант’єва відбулося в 96-му в Атланті, а в Сіднеї він виборов срібну медаль на дистанції 200м батерфляєм із рекордом України –1.55,79 сек.
Олександр Волинець на дистанції 50м вільним стилем посів 8 місце з результатом 0.22,51 сек, установивши 2 рекорди України: один у запливі –0.22,52 сек., а другий у півфіналі – 0.22,36 сек. Ігор Червинський на дистанції 1500м вільним стилем виборов 7 місце із результатом 15.08,80 сек. Жіноча команда естафетного плавання в складі: Надія Бешевлі, Валентина Тригуб, Олена Лапунова, Ольга Мукомол на дистанції 4х100м вільним стилем установила рекорд України – 3.49,11 сек., посівши 13-те місце. Усі інші спортсмени не портапили до фіналів.
Таким чином, здобутки українських плавців на Олімпійських іграх Сіднея – 2-і золоті медалі, 2-і срібних медалі; Світовий рекорд, рекорд Європи, 5-ть рекордів України.
У загальній картині виступів українських плавців у Сіднеї відбиваються з об¢єктивною закономірністю, як і в багатьох галузях нашого життя, істотні економічні, політичні, соціальні й інші зміни, що відбувалися в останнє десятиліття в суспільстві й у країні в цілому. Недостатнє фінансування, слабка матеріально-технічна база, часті організаційні перетрубації, відтік тренерів за межі України – це, й інші явища, гальмують розвиток нашого плавання.
За лідерами, що відзначилися на доріжках сіднейського басейну, в українському плаванні поки не видно інших потенційно сильних спортсменів. Потрібна дуже напружена праця для того, щоб утриматися на завойованих позиціях і примножити досягнуте.
Зрозуміло, що надалі неможна розраховувати на успіхи, покладаючись на ентузіазм провідних тренерів і їх вихованців, не піклуючись про створення належної матеріально-технічної бази для плавання. Думаючи про завтрашній день нашого плавання, сподіваючись на майбутні перемоги, варто згадати, що зараз в Україні закриті, чи використовуються для інших цілей, більшість плавальних басейнів, а необхідні умови нашим провідним плавцям можуть надати лише в 2-3-х із них.
Приблизно в чотири рази, порівняно з нещодавним минулим, скоротилася в Україні чисельність юних плавців, що займаються в ДЮСШ, і без виправлення цієї ситуації у подальшому буде дуже важко розраховувати на появу достойної зміни нинішнім зіркам.(9 – с.24-25)
5 квітня 2003 року в місті Харкові федерація плавання України вперше за часи свого існування провела зустріч українських олімпійців. Ця зустріч проходила під час чемпіонату України. Вона відбулася під назвою “Акція: плавці України – зустріч поколінь”. До Харкова приїхали всі олімпійці. І спортсмени, які змагалися на чемпіонаті України, мали змогу побачити живу історію українського плавання. Олімпійців дуже тепло приймали в басейні “Акварена”, а також Харківська обласна адміністрація провела для них урочитсий прийом, про що свідчять пам¢ятні фото.
Склад олімпійської команди, що вирушила до Афін у 2004 році, уже дійшов до 30 чоловік – це ті спортсмени, які виконали олімпійський норматив у категорії “А”. До збірної команди XXVIII Олімпійських ігор увійшли: м.Київ – Адвена Сергій, Амшеннікова Ірина, Димо Валерій, Клочкова Яна, Кокоша Максим, Лісогор Олег, Фесенко Сергій; Дніпропетровська область – Астененко Тетяна, Майструк Ірина, Сергеєв Сергій, Сердінов Андрій; Донецька область – Береснева Ольга; Запорізька область – Бондаренко Світлана, Мукомол Ольга, Николайчук Володимир, Самородіна Наталія, Силант’єв Денис; АР Крим – Борисік Ігор; Київська область - Бреус Сергій, Сизоненко Денис; Харківська область – Вереітінов Дмитро, Зубкова Катерина, Червинський Ігор; Тернопільська область – Волинець Олександр; Одеська оласть – Єгошин Юрій, Іллічов Павло; Луганська область – Лапунова Олена, Ширшов В¢ячеслав; Рівненська область – Назаренко Дмитро; Вінницька область - Хникін Павло.(10 – с. 36-37)
Чотири роки – це час, за який ростуть нові чемпіони, а старі відходять від спорту. Такі правила спорту, але в них, як і у житті, трапляються виключення…
Свій афінський заплив на 400м к/п (результат – 4.34,83 сек) Яна Клочкова назвала самим драматичним та захоплюючим у її кар¢єрі. Усе вирішували останні метри. Їй дуже важко вдалося відірватися від американки Кейтлін Сандена. Їх розділили всього 12 сотих секунди. На 200 метрівці украінка не стала доводити до “інфаркту” своїх болільників, американка Аманда Берд відстала від Яни на 56 сотих секунди. Яна Клочкова подолала цю дистанцію за 2.11,14 сек.
Нажаль золотий почин Яни Клочкової наша “водна дружина” підхопити не змогла. Тільки Андрій Сердинов виудив із афінського басейну бронзову медаль. На дистанції 100м батерфляєм він установив рекорд Європи, показавши час 0.51,36 с.
Світлана Бондаренко у фінальному запливі на дистанції 100м брасом посіла 7 місце з часом 1.08,19 сек – це новий рекорд України. Світлані Бондаренко вже виповнилося 33 роки, вона майже чверть віка в плаванні. ЇЇ великий досвід та наполеглива праця дозволили так довго втриматися у вищому спорті. У інтерв¢ю вона сказала: “Наші виступи – це стимул для молодих плавців. Вони можуть багато долсягти навіть в країні, де практично нема гарних басейнів.”
Олег Лісогор був 8 на дистанції 100м брасом з часом 1.02,42 с. Після триумфального виступу на континентальній першості в Іспанії, де Олег виборов 3 золоті медалі, прихильники таланту броварчанина робили велику ставку на його перемогу в Греції. Але не вийшло. На виступ Олега вплинула стара травма ноги, яка не дозволила показати високий результат. На дистанції прийшлося працювати в повну силу лише трьома кінцівками - що можна вважати за подвиг.
Досягнення українських плавців відзначені не лише спортивними нагородами. Так, чьотирьохкратна олімпійська чемпіонка Яна Клочкова, указом президента країни Леоніда Кучми удостоєна вищої нагороди України – звання Героя України. Таким чином були відзначені видатні заслуги спортсменки перед Україною та її зусилля в підвищені авторитету країни на олімпійській арені.(11. – с28-34)
ХХІХ олімпійські ігри проходили у Пікіні 2008 р. До складу збірної команди україни увійшло 24 спортсмена. За результатами змагань 2 спртсмени потрапили до фіналу – це Борисик Ігор (100м брас) та Сердінов Андрій (100м бат.) і посіли 7 місця. До на півфіналів потрапили такі спортсмени: Лісог ор Олег (100 брас -9 місце), Адвена Сергій (200 бат. – 15 місце), Борисик Ігор (200м бр. – 14 місце), Фесенко Сергій (400м в/с 16 місце), Червінський Ігор на дистанції 10 км посів 12 місце.
Провал на олімпіаді в Пекіні змусив ФПУ змінити стратегію розвитку й виховання національної команди України з плавання. Пройшло три роки і ми побачили зовсім іншу команду – генерацію молодих талантів, готових поборотися на дорослих чемпіонатах Європи і cвіту. Перші перемоги, перші медалі надають усім нам оптимізму, але чи зможуть вони відстояти честь країни на Олімпійських іграх?