 |
|
Робота командира мостового взводу (роти) по організації будівництва автомобільного тимчасового мосту.
ЗАНЯТТЯ 1
І. Навчальні питання
1. Робота командира мостового взводу (роти) по організації будівництва автомобільного тимчасового мосту.
ІІ. Навчальна та виховна мета
1. Ознайомити курсантів з роботою командира мостового взводу (роти) по організації будівництва автомобільного тимчасового мосту.
ІІІ. Навчально – матеріальне забезпечення.
Література:
1. Перевозников В. Ф., Селиверстов В. А. Гидрологические аспекты повышения надежности автодорожних переходов через водотоки (Новости в дор. деле: Научн.-техн. Информ. сб.) Информавтодор.-М., 2003.- Вып. 4. –С.5-24.
2. Бабков Н.В. Реконструкция автомобильних дорог. М., 1978г.
3. Борщов В. І., Закора О. Л. Мости і труби: Підручник: У 4 т. – Д.; Вид – во Дніпропетр. нац. ун –ту залізн.. трансп. ім.. акад.. В. Лазаряна, 2007. – Т. 1. Дерев'яні мости. – 536 с.
Наочні посібники:
1. Стенди.
2. Плакати.
Технічні засоби навчання:
1. Мультимедійний проектор.
2. Телевізор.
3. DVD.
Місце проведення: аудиторія
ІV. Організаційно – методичні вказівки.
Загальні.
Лекція проводиться в аудиторії з метою ознайомити курсантів з роботою командира мостового взводу (роти) при влаштуванні військово-інженерних мостів та переправ. Перед проведенням лекції викладач завчасно викликає командира навчального взводу курсантів або чергового по взводу, дає вказівки по підготовці занять, форму одягу та підготовку аудиторії до заняття.
Час заняття – 2 години.
Розподіл навчального часу на заняття:
а) Вступна частина – 5 – 7 хв.
б) Основна частина – 70 – 66 хв.
в) Заключна частина – 5-7 хв.
Порядок проведення заняття:
В вступній частині лекції: викладач проводить перевірку наявності особового складу, вказує зміст та мету лекції, методику перевірки та оцінки підготовленості курсантів до даного заняття.
В основній частині лекції: викладач розкриває зміст навчальних питань у порядку їх постановки, у процесі лекції викладач використовує мультимедійний проектор.
В заключній частині лекції: викладач вибірково проводить опитування особового складу, який навчається (2-3 чол.) по засвоєнню матеріалу даного заняття, відповідає на питання курсантів, дає коротку оцінку їх роботи та завдання на самопідготовку.
V. Навчальні матеріали.
Вступ.
Військові мости на жорстких опорах будують для забезпечення подолання водних та інших перешкод військами на шляхах їх руху, маневру, підвозу та евакуації. Вони дозволяють замінити понтонно-мостові засоби і механізовані мости для забезпечення у подальшому переправи військ через водні перешкоди.
Військові мости будують в основному з одностороннім рухом.
Військові мости, як правило, призначені для короткострокової експлуатації. До них належать низьководні й підводні мости, а також шляхопроводи.
Низьководні мости зводяться без урахування можливості пропуску під ними льодоходу, високої води, суден і переправних засобів.
Підводні мости відрізняються від низьководних тим, що мають проїжджу частину, яка розташована нижче поверхні води, що забезпечує їх маскування та підвищує живучість.
Шляхопроводи зводяться для забезпечення безперебійного проїзду через дороги з інтенсивним рухом.
Військові мости будуються з конструкцій, що виготовляються з місцевих матеріалів. У якості місцевих матеріалів використовують ліс на корені, лісоматеріал (колоди, брус, дошки), що наявний на складах або отримується від розбирання будівель, а також сталевий прокат (швелери, двотаври, кутова сталь, труби, рейки, смугова та кругла сталь).
Військовий міст складається з прогінних споруд і опор.
Прогінна споруда має балочну розрізну систему і складається з проїжджої та несучої частини.
По проїжджій частині відбувається рух техніки. Вона складається з настилу і колесовідбоів. Несуча частина сприймає тиск від навантаження та передає його на опори. Опори бувають берегові та проміжні. З’єднання моста з берегом здійснюється за допомогою в’їздного пристрою.
Конструкція військового моста і розміри прогінних споруд залежать від: необхідної вантажопідйомності, характеру перешкоди, матеріалу, що використовується, і засобів механізації, що використовуються при будівництві мосту.
Робота командира мостового взводу (роти) по організації будівництва автомобільного тимчасового мосту.
У військових мостах використовуються пальові, рамні та пальово-рамні опори, які можуть бути плоскими (однорядними) і баштовими (дворядними), а також клітинні опори (рис.1).
Рисунок 1. Схеми проміжних опор (розміри в метрах):
а – пальова; б – рамна; в – пальово-рамна; г – клітинна; 1 – паля; 2 – насадка;
3 – діагональна схватка; 4 – горизонтальна схватка; 5 – стояк; 6 – лежень;
7 – підкладки; 8 – поздовжні колоди; 9 – поперечні колоди
Пальові опори є основним типом проміжних опор. Вони зводяться при швидкості течії до 2,5 м/с, при наявності палебійних засобів і коли ґрунти дозволяють проводити забивання паль. Пальова опора складається з паль, насадки, горизонтальних і діагональних схваток. Висота плоских пальових опор приймається до 6 м.
Рамні опори, зазвичай, використовуються під час будівництва мостів через суходоли, а також через водні перешкоди глибиною до 1 м, зі швидкістю течії до 1 м/с при кам’янистих, гравійних або інших щільних ґрунтах дна і коли забивання паль ускладнене або неможливе. Рамна опора складається із стояків, насадки, лежня, діагональних схваток та підкладок під лежень (при середніх та слабких ґрунтах). Висота плоских рамних опор приймається від 1,2 до 5 м.
Пальово-рамні опори використовуються у тих самих випадках, що і пальові, але у випадку розташування прогінної споруди на великій висоті над горизонтом води і коли для отримання необхідної висоти опори довжини паль недостатньо. Пальово-рамна опора складається з пальової основи та встановленої на неї рамної надбудови. Висота пальово-рамної опори приймається до 8 м.
Клітинні опори використовуються, як правило, на суходолах і мілководних ділянках зі швидкістю течії до 1 м/с, при достатньо щільних ґрунтах дна. Клітинна опора складається з декількох укладених один на одного перпендикулярних і скріплених між собою рядів окантованих колод або брусів. Висота клітинної опори приймається не більше 1,2 м.
В одному мості можуть використовуватися різні типи проміжних опор.
У конструкції типових пальових, рамних та пальово-рамних опор мостів всіх категорій вантажопідйомності прийнято чотири палі (стояки) з відстанню між їх осями 1,2×1,8×1,2 м.
Також у військових мостах використовуються баштові опори, які застосовуються:
- для стикування прогінних споруд різних за конструкцією або висотою й замиканні мосту;
- для забезпечення повздовжньої стійкості мосту на пальових і пальово-рамних опорах при величині прогінної споруди більш ніж 5 м;
- при слабких ґрунтах, коли вимагається збільшення кількості паль в опорі.
Баштова опора складається з двох плоских опор, які об’єднані горизонтальними і діагональними схватками, що встановлені з зовнішнього боку опори, повздовжніх колод і лежня.
Насадки і лежні роблять із колод, що обпиляні на два канти. Ширина канта з тоншого кінця колоди приймається 1/2 його діаметра, довжина насадки (лежня) – 520 см. На кінцях насадок (лежнів) робляться навкіс симетричні затісування (підрізи) для забезпечення щільного прилягання схваток до паль (стояків). Кінці насадок (лежнів) повинні випускатися за осі крайніх паль (стояків) не менш ніж на 50 см.
Для кріплення насадок (лежнів) до паль (стояків) у них заздалегідь просвердлюють отвори (в рамних опорах по одному проти кожного стояка, а у пальових – по чотири проти кожної палі). Насадку кріплять до паль штирями діаметром 16-18 мм довжиною 450 мм. Крім того, насадку до крайніх паль кріплять скобами діаметром 16-18 мм, довжиною 400 мм і забиваються з боку, що протилежний місцю примикання діагональної схватки. В рамних опорах насадку і лежень кріплять до стояків тільки штирями.
Схватки пальових опор, що розташовані над водою (надводні), і схватки рамних опор виготовлюють з необрізаних дощок товщиною 5 см і шириною у тоншому кінці не менш ніж 16 см. Схватки кріплять до насадок (лежнів) і паль (стояків) цвяхами діаметром 5-6 мм і довжиною 120-150 мм. Допускається кріплення схваток штирями діаметром 12 мм, довжиною 200 мм через заздалегідь просвердлений отвір.
Берегові опори влаштовуються на берегах (на початку і в кінці мосту) і разом з береговими прогінними спорудами і в’їзним пристроєм забезпечують стикування моста з берегами. Берегова опора представляє собою обпиляну на два канти колоду, що має такі ж розміри, як і насадка проміжних опор, і закріплена невеличкими палями діаметром 12-14 см, довжиною 1,2-1,5 м, що забиваються в ґрунт на глибину не менш ніж 0,8 м, в проміжках між прогонами берегової прогінної споруди. Колода берегової опори заглиблюється у ґрунт так, щоб поверхня настилу берегової прогінної споруди у місті стикування була на одному рівні з берегом. Якщо перша проміжна опора пальова, то закріплення берегової опори проводити не потрібно.