Главная | Обратная связь

ТЕМА 9. ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Середнє виробництво продукції у розрахунку на одиницю часу або одного робітника (працівника) – це прямий показник рівня продуктивності праці, тобто це кількість виготовленої продукції в середньому за одиницю часу (годину, день) або обсяг продукції, що припадає в середньому на одного працівника або виготовляється в середньому одним робітником за рік (квартал, місяць), день, годину. Даний показник вимірюється як відношення кількості виготовленої продукції до обсягу робочого часу, що було витрачено на її виробництво, або середньооблікової кількості найманих на виробництві робітників (працівників) і в практичній діяльності його умовно називають середня продуктивность праці:

де: – середня продуктивність праці [середньогодинна, середньоденна, середньомісячна (середньоквартальна, середньорічна) одного робітника або середньомісячна (середньоквартальна, середньорічна) продуктивність праці одного працівника];

Т - витрати робочого часу (люд.-год.; люд.-дні) або середньооблікова чисельність робітників (працівників);

Q – обсяг виготовленої продукції в натуральному або вартісному (у порівняних або фактично діючих цінах) вираженні.

Таким чином, у залежності від того, чим представлено числівник і знаменник формули середньої продуктивності праці та групової ознаки, розрізняють такі види продуктивності праці:

 

Форма обліку загальних витрат робочого часу

Ø Середньогодинна продуктивність праці одного робітника ( ): Показує скільки продукції у вартісному (натуральному) вираженні у середньому за одну годину виготовляє один робітник. Ø Середньоденна продуктивність праці одного робітника ( ): Показує скільки продукції у вартісному (натуральному) вираженні у середньому за один день виготовляє один робітник.

Облік витрат праці певної категорії працівників

Ø Середньомісячна (середньоквартальна, середньопіврічна, середньорічна) продуктивність праці одного робітника ( ): Показує скільки продукції у вартісному або натуральному вираженні у середньому виготовляє за місяць (квартал, півріччя, рік) один робітник. Ø Середньомісячна (середньоквартальна, середньопіврічна, середньорічна) продуктивність праці одного працівника ( ): Показує скільки продукції у вартісному або натуральному вираженні у середньому за місяць (квартал, півріччя, рік) приходиться на одного працівника.

Між вищезазначеними показниками середньої продуктивності праці існує взаємозв’язок наступного виду:

Де: - відповідно середня тривалість робочого дня і робочого періоду;

- питома вага робітників в загальній кількості працівників.

Трудомісткість одиниці продукції (t) – це обернений показник рівня продуктивності праці, який характеризує витрати робочого часу в середньому на виготовлення одиниці продукції, тобто він є зворотньою величиною показника середньої продуктивності праці: .

Існують такі види трудомісткості:

· Технологічна трудомісткість ( ) включає всі витрати праці основних робітників як відрядників, так і почасовиків:

де: - витрати робочого часу робітників-відрядників;

- витрати робочого часу робітників-почасовиків.

· Трудомісткість обслуговування виробництва ( ) включає всі витрати робочого часу допоміжних робітників.

· Виробнича трудомісткість ( ) – це усі витрати праці основних і допоміжних робітників:

· Трудомісткість управління виробництвом ( ) містить витрати праці управлінського персоналу (керівників, спеціалістів, службовців).

· Повна (загальна) трудомісткість ( ) – це трудові витрати всіх категорій промислово-виробничого персоналу, які можна розрахувати за такими формулами:

;

;

Перерахунок обсягу продукції, що випускається, в умовно-натуральних вимірниках здійснюється за допомогою перевідних коефіцієнтів, що враховують різну трудомісткість продукції або інші споживацькі властивості виробів:

 

де: - обсяг i-го виду продукції в натуральних одиницях (тонн, метрів, літрів тощо);

- перерахунковий коефіцієнт i-го виду продукції.

Перерахунковий коефіцієнт визначається діленням реального значення якої-небудь ознаки (властивості) виробу на його умовну величину:

.

Нормативно-чиста продукція - це грошова оцінка трудомісткості виробничої програми або вартісна оцінка повної (загальної) трудомісткості товарної продукції підприємства. Вона є частиною ціни продукції і відображає величину нової вартості, що створена працею колективу даного підприємства:

,

де: - основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників з урахуванням відрахувань на соціальне страхування в плановій калькуляції собівартості виробу;

- коефіцієнт співвідношення заробітної плати виробничо-промислового персоналу і заробітної плати основних робітників;

- прибуток, який встановлюється на базі нормативної рентабельності.

Для розрахунку нормативно-чистої продукції визначають спочатку норматив чистої продукції за певним видом продукції (НЧП).

Нормативно-чиста продукція розраховується за формулою:

,

де: - обсяг виробництва і-того виду продукції;

n – кількість видів продукції.

З метою визначення динаміки або характеристики виконання плану з продуктивності праці розраховують індекси продуктивності праці:

· Індивідуальний індекс продуктивності праці: .

· Зведений (агрегатний) індекс продуктивності праці:

- для однорідної продукції;

- для різнорідної продукції.

Де: , - продуктивність праці на і-тому підприємстві відповідно в базовому та звітному періодах;

, - трудомісткість одиниці продукції відповідно в базовому та звітному періодах;

- обсяг виробництва продукції на і-тому підприємстві в звітному періоді;

- загальні витрати робочого часу на виробництво продукції або середньооблікова чисельність працівників (робітників) на і-тому підприємстві у звітному періоді.