 |
|
Показники використання робочого часу
За даними балансу робочого часу можливо розрахувати показники використання фондів часу:
1. Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду робочого часу (М.М.Ф.): 
Де: Ф.Ф. – відпрацьований час у межах урочного часу.
Даний показник використовується для аналізу використання робочого часу на підприємстві та його окремих підрозділах, а також часу на підприємствах галузі.
2. Коефіцієнт використання табельного фонду часу (Т.Ф.): 
.
Коефіцієнт використання табельного фонду часу доцільно використовувати з метою співставлення рівнів використання робочого часу при міжгалузевих співставленнях. Використання для цього коефіцієнта використання максимально-можливого фонду часу є недоцільним, тому що тривалість щорічних відпусток для працівників, що зайняті у різних галузях, дуже відрізняється.
3. Коефіцієнт використання календарного фонду (К.Ф.): 
.
Даний коефіцієнт використовується як для аналізу та співставлення міри використання робочого часу на рівні підприємств, галузей і економіки у цілому, так і при міжнародних співставленнях використання робочого часу.
З метою оцінки використання робочого часу розраховуються також такі показники:
1. Коефіцієнт використання робочого періоду:
Де: 
- середня фактична тривалість робочого періоду;
- тривалість робочого періоду за планом згідно з режимом роботи підприємства.
= 
2. Коефіцієнт використання робочого дня:
Де: 
- середня фактична тривалість робочого дня;
- тривалість робочого дня за планом.
Треба мати на увазі той факт, що за даними обліку відпрацьованого часу можна отримати дві характеристики середньої фактичної тривалості робочого дня: повної і урочної.
Середня фактична тривалість робочого дня (повна):
= 
Середня фактична тривалість робочого дня (урочна):
= 
При аналізі ступеню використання робочого дня використовується саме середня фактична тривалість робочого дня у межах зміни , тобто урочна.
3. Інтегральний показник використання робочого часу:
За допомогою інтегрального показника використання робочого часу розраховується питома вага загальних втрат робочого часу , одна частина яких це цілодобові втрати робочого часу, а друга – внутрішньозмінні.