Главная | Обратная связь

IV. Підбиття підсумків уроку.

• Учитель.

В особистості Достоєвського з'єдналися сила геніального психолога, глибина мислителя і при­страсність публіциста. Він — творець психологічного ро­ману, в якому зіткнулись ідеї, світогляди. Художній світ письменника справедливо уподібнюють космосу.

Основи його творчості — коло людських страждань, трагедія приниженої й ображеної людини. Геніально во­лодіючи мистецтвом психологічного аналізу, письменник показав, як приниження людської гідності руйнує душу, роздвоює свідомість, внаслідок чого, з одного боку, вини­кає відчуття власної нікчемності, а з іншого — потреба протесту.

Сьогодні ми визначили, що композиція роману «Злочин і кара» побудована на прямих і підсвідомих діалогах героя роману з його антиподами — Разуміхіним, Порфирієм Петровичем, Сонею Мармеладовою і «двійниками» - Лужиним, Лебезятниковим, Свидригайловим. «Діалоги» персонажів створюють поліфонічну основу роману. З ком­позиційною структурою твору пов'язані і сни героїв -Раскольникова, Свидригайлова, образ Петербурга, при­родні явища — спека, гроза. Спека супроводжує кошмар злочину героя, гроза — самогубство Свидригайлова і рішення Раскольникова піти в поліцейську дільницю по­винитися.

Реалізм Достоєвського — нове слово в літературі. В його основі пошук ідеалу, сенсу існування. Сам письменник назвав свій реалізм фантастичним. Це визначення він по­яснював індивідуальним баченням світу, його явищ: те, що звичайно сприймалося як щось незвичайне, фантастич­не, він бачив звичайним, природним, життєвим, і навпа­ки.

Очікувані результати.

Учень:

— наводить приклади утілення нового, поліфонічного типу художнього мислення в романі.

Домашнє завдання.

Підготувати матеріали до написання твору - роздуму.

10 клас

ТЕМА:Урок розвитку мовлення. Твір – роздум за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара»

МЕТА:формувати вміння написання твору-роздуму, в якому потрібно висловити особисте ставлення до

проблем, що порушуються в романі; розвивати зв'язне писемне мовлення учнів; виробляти

вміння підпорядковувати вис­ловлювання темі та основній думці, використовувати мовні засоби

зв'язку речень в тексті; удосконалювати навички знаходити й виправляти недоліки та помилки в

змісті, по­будові й мовному оформленні власних висловлювань, спи­раючись на засвоєні знання;

розвивати логічне мислення, емоції, ерудицію; формувати потребу в творчому самови­раженні.

ОБЛАДНАННЯ:цитатний матеріал, необхідний для написання творчої роботи.

 

ТИП УРОКУ:урок розвитку зв'язного мовлення.

 

ХІД УРОКУ

Творчість — це не розкіш для обраних,

а загальна біологічна потреба, інколи не

усвідомлювана нами.

Г. Іванов

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Творчість Федора Достоєвського нікого не залишає байдужим. Порушені ним питання про людину, її місце у світі будуть актуальними завжди, адже проблему суті буття вирішуватиме для себе кожне поко­ління.

Наприклад, російський письменник Борис Акунін у 2006 році надрукував роман «Ф.М.», що є своєрідною грою з художнім текстом класичного роману. На презентації автор сказав: «Це книжка-іграшка. Мені давно хотілося гру в класики, в яку я граю з читачем, винести за межі літературного тексту. Я погано розу­мію, куди діваються люди, які раніше жили, а тепер не живуть. Живих людей не повернути, але з літературними героями та­кий експеримент можливий. Тому й написана книга, яка мала б дати відповіді на питання: як виглядали б герої «Злочину та кари» в нашій реальності. Мені особисто здається цікавим та­кий експеримент».

Сюжет роману «Ф.М.» будується на розповіді про Ераста Петровича, дивакуватого нащадка англійського баронета Ніколаса Фандоріна. До його рук потрапляє частина невідомого рукопису Федора Достоєвського під назвою «Теорійка» (це ніби­то перша версія «Злочину і кари»). В ній описується злочин, здійснений в 60-і роки XIX століття: Невідомий за інших причин, ніж Раскольников, убив не двох, а кількох літніх людей, і на­прикінці з'ясовується, що це зовсім не Раскольников. І у наш час, в якому нащадок Ераста Фандоріна цей таємничий руко­пис розшукує і збирає по шматочках, відбуваються злочини, до розслідування яких залучається Ніколас Фандорін.

Головна літературна особливість даної книги — рукопис До­стоєвського. Борис Акунін навіть вставив у текст фрази з ре­ального «Злочину і кари», і справжні шанувальники і класика, і сучасника можуть порівняти цю цікаву фальсифікацію з оригі­налом. У книзі є навіть фотокопії «рукопису», написані почер­ком Ф.М. Достоєвського. Цей рукопис на замовлення Акуніна виготовив відомий каліграф.

Автор роману «Ф.М.» зізнався, що обрав роман «Злочин і кара» тому, що Достоєвський з усієї російської класики викли­кав у нього найсильніші почуття: захоплення, роздратування, бажання посперечатися, (здаю, що і ви зацікавитися романом Бориса Акуніна і теж зможете уявити собі героїв Достоєвсько­го серед наших сучасників.

Сьогоднішній урок — спроба висловити власне став­лення до героїв Достоєвського, їхньої філософії. Верши­ною майстерності ваших творів стане поліфонічне звучан­ня думок та світоглядних позицій героїв роману.

Нагадую, що твір-роздум — це зв'язний текст, що ха­рактеризує логічно послідовний (як доказ чи пояснення чогось) ряд думок, міркувань, висновків на певну тему. Характерною ознакою тексту -роздуму є наявність відно­шень причини й наслідку (чи обгрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні). Розгорнутий еле­ментарний роздум найчастіше вживається в текстах нау­кового та ділового стилів. Стислий роздум використовуєть­ся в художньому та розмовно-побутовому стилях.