Главная | Обратная связь

Тема 3.3. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху)

Мета:

• Формувати знання студентів проправила вживання термінів свого фаху, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження;
• навчатипрацювати з термінологічним словником, правильно використовувати терміни свого фаху;
• розвивати пам’ять, мовне чуття;
• виховувати відповідальне ставлення до власних обов’язків як студента та майбутнього фахівця.

Література

1. Даниленко В. П., Скворцов Л. I. Теоретичні та практичні аспектинормалізації наукової термінології // Мовознавство. – 1980. – №6. – С 16-21.

2. Дяков A.C., Кияк Т. Р, Куделько З.Б. Основи термінотворення :Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Видавничий дім«KM Академія», 2000. – 218 с

3. Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознав­ства : Підручник для студентів вищих навч. закл. / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін.-т». – К.: Політехніка; TOB «Фірма „Періодика"», 2004.

16. Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред.Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – С 519 - 561.

17. Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування : Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2008.- С. 131-143.

18. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія : Історіяі сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.

19. Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К., 1997.

20. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Відп. ред. A.B. Крижанівська.-К., 1984.

21. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство : Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

16. Проблеми української термінології // Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. – № 503.

17. Українська термінологія і сучасність : 36. наук, праць / Відп.ред. Л. О. Симоненко. – К., 1998; 2001; 2005.

18. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. – Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 416 с.

Питання для обговорення

Предмет лексикографії.

Типи термінологічних словників.

Практичні завдання

 

1. З'ясуйте, фрагменти яких типів термінологічних словників подано нижче. Чи є у наведених словникових статтях загальнонаукові, міжгалузеві, вузькоспеціальні терміни?

I. Імпорт - ввезення з-за кордону на комерційних засадах товарів, послуг, цінних паперів, капіталів, технологій (у формі чужоземних кредитів та інвестицій) для реалізації на внутрішньому ринку країни. Будучи результатом міжнародного розподілу праці, І. сприяє економії робочого часу, повнішому задоволенню потреб національної економіки та населення.

II. лицензирование эк. ліцензування; л. внешнеэкономических отношенийліцензування зовнішньоекономічних відносин.

2. Виправте текст відповідно до правописних норм. З'ясуйте, якими правописними нормами ви керувалися? Запропонуйте свій варіант назви тексту. Сформулюйте його тему. Назвіть ключові слова. Випишіть з тексту терміни, з'ясуйте їх значення.

Сьогодні у розвинених мовах близько 90 відсотків нової лексики становлять терміни в таких галузях науки як комп'ютерна техніка, біохімія, кібернетика, мікробіологія, хімія тощо. Поняття, які з'являються в науці вимагають появи нових термінів.

Українська мова запозичувала в різні історичні періоди з інших мов слова терміни та окремі елементи усним та писемним шляхом.

Грецьке походження мають терміни: психологія, ксерокс, фонетика, космос, ідея, метод, аналіз; німецьке – штаб, шахта, крейда, ландшафт, лейтенант, лозунг, матриця; англійське - спонсор, менеджер, мітинг, ринг, ленч, лідер, ноу-хау. Музичні терміни наша мова запозичувала з італійської: акорд, піаніно, опера, соната, соло, мінор, мандоліна, легато, браво, ліра; з голландської мови прийшли терміни мореплавства: флот, лоцман, трап, шлюпка, баркас.

Основною сферою застосування термінологічної лексики є науковий стиль української мови. У таких текстах призначених для фахівців певної галузі, терміни не пояснюються, тому таким важливим стає засвоєння терміносистеми фаху вже з першого курсу навчання.

Між термінологічною лексикою І загальновживаною існує постійний звязок і взаємовплив. Є кілька шляхів творення української науковотехнічної термінології. Дослівний переклад російських термінів виявився неефективним, адже в українській мові іноді відсутні повні й точні аналоги таких термінів.

Другий шлях, яким пішли науковці й лінгвісти у спільному пошуку нових науковотехнічних термінів – це запозичення іншомовних термінів. Проте цей шлях також не дав максимального результату, оскільки був обмежений рамками іноземних термінів.

І тоді науковий пошук спрямували на створення власних українських термінів враховуючи попередні надбання. Та не маючи такого необхідного звязку між собою, науковці почали створювати власні терміни, які часом не зовсім відповідали суті поняття, і як наслідок почали з'являтися терміни однакові за змістом. Згодом ця невідповідність значно ускладнювала роботу зі стандартизації науковотехнічної термінології.

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови ми не можемо невиділити зміни, які відбуваються в її лексичному складі особливо у стилістиці усного і писемного мовлення. Це так звані «сленги» або «арго». Серед молоді все частіше використовується комп'ютерний сленг. Наведемо деякі приклади з цього сленгу з коротким тлумаченням: вінт – жорсткий диск, вінда – операційна система Windows, геймер – гравець, глюкати – працювати з помилками, клава – клавіатура, зависнути – припинити відповідати на команди, мама –материнська плата, перекачати, злити – переписати інформацію, постінг – стаття, надіслана в мережу, чайник – нічого не розуміє у комп'ютерах, юзер – користувач (За О, І. Карбовською, Л. М. Сидоренко).