 |
|
Розповідаючи урок, дитя бачить перед собою розгонуту книгу,
Розгорнутий зошит і переходить з рядка на рядок, зі
Сторінки на сторінку. От чому корисно друкувати в дитячих
книгах великими буквами власні імена і підкреслювати зошитах ті слова чи назви, що повинні бути твердо помічені<...>
15.Для цієї мети Неккер-де-Соссюр рекомендує не тільки
вивчення географії по картах і креслення таблиць, синоптичних
і синхроністичних, але і креслення планів кімнати, будинки, вулиці. Ми ж знаходимо крім того дуже корисним узагалі креслення схем усякого роду...
16....Корисно вивчати історичні події, маючи перед собою
карту місцевості, у якій ці події відбувалися, креслити походи,
про які розповідається, креслити постійно розширення якої-
небудь держави, таблиці родоводів, словом, усе, що може бути
накреслено. За допомогою таких креслень учитель здобуває в
зоровій пам'яті дитяти самого могутнього союзника<...>
23. Асоціації по сердечному почуттю, строго говорячи, входять у розряд асоціацій по протилежності і подібності<...> Такими асоціаціями виконана мова народу; з них утворилося безліч метафоричних виразів у мові, як, наприклад: «завивання вітру», «стогін моря» і т.д.; на них побудовані здебільшого міфології народів, а народна поезія рясно черпає з цього джерела... Ці асоціації уквітчують метафорами, як квітами, мову народу і додають мові життя і красу. Ми із самого дитинства, самі того не замічаючи, харчуємося цією поезією мови, виробленою мільйонами поетів, з яких одні самостійно помітили які-небудь поетичні подібності і протилежності, а інші оцінили і зберегли їх, ввели в загальне вживання і передали нам<...>
Глава XXIV
Забуття: розрив асоціацій пам'яті
1. Слово забуття... має два змісти: по-перше, ...перехід представлень з області нашої свідомості в несвідому область пам'яті, з якої знову вони можуть бути викликані; і по-друге, ...зроблене зникнення з пам'яті самих слідів якого-небудь представлення... У дійсності неможливо розрізнити їх, тому що ні про одне представлення... не можна сказати з повною вірогідністю, зберігається воно ще в нашій пам'яті чи назавжди і без сліду зникло з неї. Ми звикли думати, що багато чого забуваємо зовсім, а тим часом питання, чи можемо ми що-небудь зовсім забути, — питання невирішене. <...>
змінилося,але тому, що до нього долилася увага, чи, як виразився великий слов'янський поет, «душа вже прилетіла до очей».<...>
9....Дитина... повільно запам'ятовує предмет, що дорослим запам'ятовується з першого разу... Це... пояснюється... спочатку —повною відсутністю, а потім — нечисленністю слідів у пам'яті...
Потім ці засвоєння йдуть усе швидше і швидше... Так, наприклад, дитя з превеликими труднощами засвоює перші звуки чужої мови; але потім, засвоївши ці перші звуки, йде в засвоєнні подальших зі швидкістю, недосяжною для дорослої людини, тому що пам'ять дорослого вже захаращена слідами і свідомість її працює над комбінаціями цих слідів, ...які створюють вже в ній інтерес.
10....Дитина не говорить до тих пір, поки не в змозі буде утримувати в пам'яті своєї... складні представлення... і виробляти розумом своїм абстрактні поняття, тому що слово виражає собою завжди відвернене поняття... Дитя починає
говорити власними іменами. Для нього слова мама, тато не загальні, а власні; для нього слово киця означає тільки ту кішку, що він знає, і слово стіл тільки той стіл, який воно звикло бачити у своїй кімнаті*.
11.Період отроцтва від 6 чи 7 років до 14 і 15 можна назвати періодом найдужчої роботи механічної пам'яті... От чого період отроцтва може бути названий навчальним періодом, і цим коротким періодом життя повинний користуватися педагог, щоб збагатити внутрішній світ дитяти тими уявленнями й асоціаціями уявлень, що знадобляться мислячій здатності для її роботи. Витрачати цей час винятково на так званийрозвиток розуму — було б великою помилкою і провиною перед дитинством, а ця помилка не чужа новітній педагогіці.
13....Дитина засвоює важко і повільно; але засвоєне один раз не забуває, тому що його елементарні засвоєння повторюються безупинно. Дитя засвоює легко і швидко; але так само легко і. швидко забуває, якщо не повторює засвоєного. Це відбувається тому, що роблячи все нові і нові асоціації, дитя розриває колишні і забуває їх, якщо не повторює їх<...>
*Якщо дитина не бачила ніякої іншої тварини, крім кішки, то вона називає кішкою і собаку. Це показує, з одного боку, неповноту дитячої пам'яті, а з іншого боку - уже діяльність розуму в дитині: вона знаходить уже схожість між двома тваринами, тільки замість слово «тварина», уживає єдину відому їй назву тварини.