 |
|
Завдання, послідовність, джерела та нормативно-правове регулювання розрахункових операцій.
В умовах ринкових відносин важливим фактором , який позитивно впливає на стабілізацію фінансового становища держави, є розв'язання проблеми розрахунково-платіжної дисципліни. Правильна організація розрахункових операцій забезпечує стабільність грошового обігу у державі і найбільш ефективний вплив фінансових важелів на подальший розвиток суспільного виробництва.
Контроль і ревізія розрахункових операцій покликані не тільки виявляти допущені недоліки і відмічати позитивні явища у їх організації, але й попереджувати неправильне використання коштів і формування незаконних і недоцільних розрахункових взаємовідносин. У зв'язку з цим за станом розрахункової дисципліни у кожному господарстві повинен бути встановлений систематичний контроль на всіх стадіях здійснення розрахункових операцій.
Реальність бухгалтерського балансу може бути забезпечена тільки після ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. А тому ревізору перевірку стану розрахунків доцільно починати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. У акті наслідків інвентаризації розрахунків слід вказати назви про інвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості і безнадійних боргів. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків повинна додаватися довідка з зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів.
Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість ревізору зосередити увагу на більш аргументованій перевірці розрахунків , за якими встановлені різні розходження.
За кожним дебітором і кредитором слід встановити дату утворення боргу, причини виникнення заборгованості, винних осіб і заходи, що вживаються для стягнення збитків. Крім того, слід перевірити стан справ, переданих у суд або арбітраж, рішення, прийняті відносно них.
Особливу увагу ревізору доцільно звернути на випадки приховування на рахунках дебіторів і кредиторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів та інших втрат, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.
Основним документом , який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин постачальників і підприємств-споживачів щодо поставки товарів народного споживання є договір. Перевірці розрахунків з кожним постачальником і підрядником повинно передувати вивчення наявності договірних основ таких взаємовідносин, у ході якого встановлюють юридичну обґрунтованість, правильність оформлення договорів, планів фінансування, титульних списків.
Під час ревізії розрахунків з покупцями застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і записів у облікових реєстрах.
Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки по кожному виду розрахунків на одну і туж дату за даними аналітичного обліку з залишками по синтетичному рах. 63, Головної книги і бух. Балансу. У випадку розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості по кожному покупцю і замовнику.