| VIII тис. до н. е.
| Початок формування етнічного шару культури. Виокремлення індоєвропейської мови з бореальної.
|
| VII тис. до н. е. — середина І тис. н. е.
| Переважне побутування символіки скотарського культу
|
| VI — IV тис. до н. е.
| Існування індоєвропейської етномовної сім'ї
|
| Середина V — перша половина III тис. до н. е.
| Культура Вінча — один з потоків індоєвропейської культури, пов'язаної зі слов'яно-українською етнічністю
|
| V — III тис. до н. е.
| Зіткнення двох культурних потоків у степовій зоні України: трипільських землеробів і войовничих кочівників — номадів
|
| IV тис. до н. е.
| Формування в Україні антропологічного типу масивних європеоїдів — скотарів індоєвропейської культури. Виникнення найдавнішої літератури, що відтворювала сюжети загальної індоєвропейської історії: Іліади та Одіссеї, Авести, Веди, Махабхарати, Рамаями, слов'янських билин.
|
| Злам II — I тис. до н. е.
| Відгалуження від індоєвропейської етномовної сім'ї слов'янської мовної гілки
|
| XV — XII ст. до н. е.
| Розселення на території України комарівської та тшинецької археологічних культур, пов'язаних з відособленням слов'ян з індоєвропейського етногенетичного центру
|
| XI — III ст. до н. е.
| Побутування на території України лужицької, чорноліської, білогрудівської та скіфської археологічних культур
|
| III ст. до н. е.
| Побутування серед племен степової частини України культу зброї (культу меча)
|
| II ст. до н. е. — II ст. н. е.
| Формування на території України зарубинецької та пшеворської археологічних культур, пов'язаних із творенням східнослов'янської етномовної гілки
|
| Початок І тис. н. е.
| Відгалуження від слов'янського етномовного стовбура східнослов'янської гілки
|
| І ст. н. е.
| Утворення на території Середньої Наддніпрянщини та Полісся двох історично-культурних областей як результат зіткнення зарубинецької і сарматської культур
|
| І — II ст.
| Початок етнокультурної інтеграції населення України, пов'язаної з поширенням черняхівської культури
|
| II ст.
| Другий поділ слов'янського населення України на дві історично-культурні області: Верхньодніпровську та Дністровську як результат вторгнення у слов'янський світ готів — носіїв вельбарської культури
|
| Друга чверть II — початок IV ст.
| Перший поштовх до консолідації різноетнічного населення України
|
| II — IV ст.
| Війна слов'ян з готами
|
| III — IV ст.
| Існування пшеворської та черняхівської археологічних культур, пов'язаних із завершенням етногенезу східних слов'ян
|
| Друга чверть І тис.
| Початок формування київської археологічної культури
|
| III ст.
| Перша згадка про венедів як східнослов'янську етнічну спільність
|
| IV ст.
| Вторгнення в землі України гунів і аварів
|
| IV — V ст.
| Зародження етнічної ідеї східного слов'янства — здобуття незалежності
|
| IV — IX ст.
| Велике переселення народів через територію України
|
| V — VII ст.
| Поширення в Україні празької, київської, пеньківської та колочинської археологічних культур — основи етногенезу праукраїнського етносу. Формування на східнослов'янській етнічній основі склавинів і антів.
|
| V — X ст.
| Перший етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з етнонімічними утвореннями
|
| Початок другої половини І тис.
| Вузловий період у етногенетичному процесі населення України — формування пріоритету його слов'янської основи
|
| VI ст.
| Перша східнослов'янська конфедерація, створена на основі племінного союзу дулібів (волинян). Перша згадка про східнослов'янське плем'я сіверян, започатковане на антському етнічному грунті.
|
| VI — VIII ст.
| Утвердження назви й самоназви «Русь»
|
| VII ст.
| Просування через територію України «аспарухових болгар»
|
| VII — VIII ст.
| Формування українського етносу
|
| VIII ст.
| Формування на Середній Наддніпрянщині племені полян. Формування на етнічному грунті Таврії кримчаків. Закріплення за південними районами України назви «Полудневі землі».
|
| VIII — IX ст.
| Закріплення за Київською частиною Середньої Наддніпрянщини етнотопоніма та крайноніма «Руська сторона»
|
| XI ст.
| Перша літописна згадка про Покуття
|
| 862 р.
| Літописна згадка про утворення за часів легендарного Кия «Польської землі» (землі полян) на Наддніпрянщині
|
| IX — X ст.
| Відгалуження від східнослов'янського етногенетичного стовбура української етномовної гілки. Закріплення на руському грунті соціального прошарку вікінгів.
|
| X ст.
| Утвердження крайноніма «Київщина». Утворення Чернігівської етнічної землі. Перший етап відтоку слов'ян під тиском печенігів з степової частини України
|
| 907 р.
| Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз тиверців
|
| 922 р.
| Перша літописна згадка про східнослов'янський етноплемінний союз уличів
|
| 977 р.
| Перша літописна згадка про східнослов'янське плем'я деревлян
|
| 988 р.
| Офіційне прийняття Руссю християнства
|
| X ст.
| Утворення перших вірменських поселень у Криму
|
| X — XVI ст.
| Існування першої держави східних слов'ян Київської Pусі
|
| 1036 р.
| Перша літописна згадка назви «кияни»
|
| XI ст.
| Другий етап наступу слов'ян на Степ. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Київщини, Переяславщини, Галичини, Холмщини, Підляшшя, Надбужжя, Перемишлянщини, Підкарпатської Русі, Надросся. Відплив слов'янського населення із степової частини України під тиском половців.
|
| XI — XIV ст.
| Другий етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з утворенням «земель»
|
| 1187 р.
| Перша літописна згадка про «вукраїну»
|
| 1199 р.
| Створення об'єднаного Галицько-Волинського князівства на базі племінних союзів волинян, карпатських хорватів, тиверців, частково уличів
|
| XII ст.
| Залюднення слов'янами-українцями Степу після упадку половецької сили. Утворення етнічних земель України: Новгород-Сіверщини та Сновської землі.
|
| XII — XIII ст.
| Фіксація історичними документами етнічних земель України: Червоної Русі, Поділля, Волині, Полісся
|
| 1274 р.
| Перша літописна згадка про Полісся
|
| XIII ст.
| Татаро-монгольська навала. Проникнення волохів, молдаван та румунів у Закарпаття та Буковинські Карпати.
|
| 1387 р.
| Утворення етнокрайового об'єднання «Зарубіжна Русь» на базі Львівської, Перемишльської, Сяноцької, Белзької та Холмської земель
|
| 1395 р.
| Утвердження етнополітоніма «Мала Русь»
|
| XIV ст.
| Формування етнографічної групи українців — поліщуків. Перша згадка половецькими словниками про козаків. Перша згадка грамотами молдавських господарів про Буковину
|
| XIV — XVI ст.
| Фіксація історичними документами етнічних земель України: Запоріжжя, Бессарабії, Берестейщини
|
| XV ст.
| Перша згадка волосько-болгарськими грамотами про Бессарабію («Цара Бессарабську»). Перше розселення на території України (в Бессарабії) циган. Поширення в українському житлі «білої печі».
|
| XV — XVIII ст.
| Третій етап формування регіональної етнічності України, пов'язаний з колонізацією її земель сусідніми державами
|
| 1559 р.
| Початок освоєння українським князем Дмитром Вишневецьким (Байдою Вишневецьким) Дикого поля після розгрому ним кримських татар
|
| XVI ст.
| Утвердження крайноніма «Середня Наддніпрянщина». Формування на Сіверщині етнографічної групи литвинів та етнографічної групи росіян — горюнів. Третій поділ населення України на дві історично-культурні області: східну і західну як результат поділу церкви.
|
| Злам XVI — XVII ст.
| Колонізаційний рух українського козацтва у південно-східні райони України
|
| XVI — XVII ст.
| Формування української нації
|
| 1650 — 1779 рр.
| Утворення на лівобережних землях України Гетьманщини
|
| 1682 р.
| Початок розселення на території України російських старообрядців
|
| XVII ст.
| Закріплення за українським Лівобережжям офіційної назви «Малоросія». Формування елітарним ядром України духовного центру Європи — Слов'яно-греко-латинської академії.
|
| XVII — XVIII ст.
| Українська колонізація «слободних» земель Сходу та Південного Сходу України. Фіксація історичними документами етнічних земель України: Донщини, Слобожанщини, Кубанщини, Новоросії, Таврії, Задунайської Січі.
|
| XVIII ст.
| Утвердження самоназв «Україна» і «українці»
|
| Кінець XVIII ст.
| Інтенсивний землеробський переселенський рух росіян у «слободні» землі України. Пізня хвиля міграції в українські землі білоруських пінчуків.
|
| Початок XIX ст.
| Масове розселення у південні райони України іноземних колоністів
|
| 1991 р., 24 серпня
| Прийняття Акта проголошення незалежності України
|
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.