 |
|
Тут можна подати ширший коментар.
◄Мова складається з:
5 систем, 3 з яких є основними, а 2 - проміжними.
Ендосистеми складаються з гіпосистем.
Величин, одиниць та явищ.
◄Подвійне членування мови має відношення до:
Синтагматики та парадигматики.
Вичленовування значущих та незначущих одиниць мови.
Білатерального визначення мовного знака.
◄Фонема може виконувати:
Номінативну функцію.
Конструктивну функцію.
Кумулятивну функцію.
Дистинктивну функцію.
◄Фонема – це:
Найменша знакова одиниця мови.
Найменша, далі неподільна, незначуща одиниця мови.
Дознак, фігура плану вираження.
◄Алофон певної фонеми – це:
Конкретний звук мовлення, який об’єднується з не зовсім тотожними звуками у складі певної фонеми як звукотипу.
Варіант фонеми.
Ознака фонеми.
◄Алофони певної фонеми між собою перебувають у відношеннях:
Контрастної дистрибуції.
Додаткової дистрибуції.
Головний варіант фонеми з’являється при:
Ізольованій вимові фонеми.
Найменшій її залежності від позиції та сусідніх звуків.
Під наголосом.
◄Привативні опозиції фонем:
Складаються з двох членів.
З трьох членів.
Є такими , в яких одна й та сама ознака проявляється в різних ступенях.
◄Різні тлумачення фонеми представниками двох фонологічних шкіл (московською та санкт-петербургзькою) пов’язані з:
Різним розумінням поняття нейтралізації фонеми.
З визнанням ЛФШ автономності звуків мовлення.
З апеляцією представників МЛШ до морфемного складу слова.
◄Семантична система мови виділяє одиницю:
Семантему.
Морфему.
Слово.
Синтаксему.
◄Морфема – це:
Найменша, далі неподільна значуща одиниця мови, яка здебільшого реалізується у рамках слова.
Напівзнак.
Одиниця, яка дорівнює словові.
◄Морфологічний словотвір реалізується 4 способами:
Афіксація.
Основоскладання.
Словоскладання.
Абревіація.
◄До граматичних способів відносимо:
Інкорпорацію.
Суплетивізм.
Внутрішню флексію.
Афіксацію.
Редуплікацію.
Категоріальне значення.
◄Системні відношення на лексичному рівні реалізуються:
Семантичними полями.
Лексико-семантичними та тематичними групами.
Синонімічними ланцюгами.
◄Структурні відношення на лексичному рівні представлені:
Антонімами.
Полісемантами.
Омонімами.
◄Динаміка мовних змін, руху мовної системи позначається на явищах:
Табуювання і евфеміїзації лексики.
Пейоризації та меліоризації лексики.
Метафоризації та метонімізації.
◄При виділенні частин мови враховуються такі критерії:
Синтаксичний.
Морфологічний.
Семантичний.
◄Одиницею синтаксичної системи є:
Просте речення.
Словоформа.
Схема або конструкція.
◄Словосполучення відрізняється від речення:
Кількісним складом компонентів.
Відсутністю предикативності.
Номінативним характером.
◄Словосполучення відрізняється від синтагми:
Належністю до сфери мови.
Особливою граматичною побудовою.
Відсутністю ритміко-інтонаційних характеристик.
◄Фразеологізми є:
Номінативними одиницями мови.
Вони є цілісними за значенням та відтворюваними одиницями.
Переважно необразними одницями.
◄Морфонологія – це наука про:
Історичні чергування фонем у складі етимологічно близьких морфем.
Варіанти фонем, зумовлені живими чергуваннями звуків.
Перерозподіл морфемного складу внаслідок фонетичних змін.